Рішення від 17.03.2025 по справі 916/4622/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4622/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №916/4622/24

за позовом Виконуючого обов`язки керівника Чорноморської окружної прокуратури (68004, Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 9/102Н, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області (67806, Одеська область, Одеський район, селище Авангард, вул. Добрянського, 26, код ЄДРПОУ 23211248) та Відділу капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області (67806, Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Нижня, 24, код ЄДРПОУ 43988734)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОС ІНДАСТРІ (02125, м. Київ, вул. Запорожця Петра, буд. 26А, кв. 198, код ЄДРПОУ 44912210)

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 37 080,90грн.

Представники:

Від прокуратури: Кривельова Т.М посвідчення;

Від позивачів: не з`явились;

Від відповідача: Дем`яненко А.С. довіреність;

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки керівника Чорноморської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області та Відділу капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОС ІНДАСТРІ про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 37 080,90грн.

Ухвалою від 21.10.2024р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Виконуючого обов`язки керівника Чорноморської окружної прокуратури було залишено без руху.

31.10.2024р. до господарського суду надійшла заява (вх. №39538/24) від Виконуючого обов`язки керівника Чорноморської окружної прокуратури про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2024 року було відкрито провадження у справі № 916/4622/24 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду від 10.02.2025р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в засіданні суду.

19.11.2024р. за вх. №41791/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

02.12.2024р.за вх.№43290/24 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив, згідно якої прокурор вказує що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

20.01.2025р. за вх. №1852/25 до суду від позивача Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області надійшли письмові пояснення по справі, згідно яких останній позовні вимоги Чорноморської окружної прокуратур не підтримує, вважає їх необґрунтованими безпідставним та просить суд в задоволенні позову відмовити.

Позивач - Відділ капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області письмових пояснень по суті не надав, проте в судому засіданні 05.03.2025р. надав усні пояснення, згідно яких позовні вимоги Чорноморської окружної прокуратур не підтримує, вважає їх необґрунтованими безпідставним та просить суд в задоволенні позову відмовити.

Судом, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

За посиланнями прокурор, 29.01.2024р. Відділ капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області проведено відкриті торги з предметом: товари, Квадрокоптер DJI Mavic3T (або еквівалент), (ID закупівлі: UA-2024-01-19-006731-а). Джерелом фінансування зазначеної закупівлі визначено кошти місцевого бюджету за КЕКВ: ДК021:2015:34710000-7: - товари Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном.

За результатами закупівлі між Відділом капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКОС ІНДАСТРІ», як учасником, було укладено Договір №13 від 08.02.2024 на поставку товару, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю товар згідно ДК021:2015:34710000-7: - товари Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном (Квадрокоптер DJI Mavic3T), найменування, кількість та ціни зазначені в додатку №1 (специфікації), а Покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 Договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна вартість поставки товару за Договором становить 983 450 грн. без ПДВ.

Строк поставки товару до 15.03.2024р. (п.4.1 договору).

Відповідно до п.п. 4.4, 4.6 договору, товар вважається поставленим Покупцю, з моменту підписання Покупцем накладної. Розрахунки здійснюються у безготівковому вигляді платіжним дорученням протягом 10-ти робочих днів після отримання Товару Покупцем на підставі Договору та накладної.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за даним договором, сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та цим договором (п.6.1 договору).

Положеннями п.6.2 договору передбачено, що при затримці поставки товару понад 30 календарних днів, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення з урахування індексу інфляції.

Згідно п.9.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2024 року або повного виконання зобов`язань сторонами.

В подальшому, як вказуєш прокурор, між Відділом капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКОС ІНДАСТРІ» було укладено Додаткову угоду №1 від 15.03.2024, згідно якої сторони вирішили продовжити термін поставки товару за договором до 31.03.2024, виклавши пункт 4.1 Договору в наступній редакції: « 4.1. Строк договору поставки Товару: до 31.03.2024.».

Надалі, 01.04.2024р. між Відділ капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКОС ІНДАСТРІ» було укладено Додаткову угоду №2 від 01.04.2024, згідно якої сторони вирішили продовжити термін поставки товару за договором до 15.04.2024, виклавши пункт 4.1 Договору в наступній редакції : « 4.1. Строк договору поставки Товару: до 15.04.2024.»

Прокурор зазначає, що у додаткових угодах не зазначені підстави відповідно до яких вносяться зміни до істотних умов Договору, а саме строку поставки товару та відсутні будь-які документи, що підтверджують факти, настання яких є підставою для внесення змін.

За посиланнями прокурор, згідно листа Управління Державної казначейської служби в Овідіопольському районі від 12.07.2024 №02/27-08/563 встановлено, що 08.02.2024 Відділом капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області відповідно до договору №13, зареєстроване бюджетне зобов`язання на загальну суму 983 450,00 грн, на виконання якого перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «ІНКОС ІНДАСТРІ»: 28.02.2024 - 393 380 грн. згідно платіжної інструкції №34 від 26.02.2024; 10.04.2024 - 196 690 грн. згідно платіжної інструкції №106 від 09.04.2024; 03.05.2024 - 393 380 грн. згідно платіжної інструкції №124 від 01.05.2024

Як вказує прокурор, на запит прокуратури, Відділ капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області повідомив, що при укладанні додаткових угод №1 від 15.03.2024 та №2 від 31.03.2024 до договору поставки №13 від 08.02.2024 продовження термінів поставки товару останній керувався листом ТОВ «ІНКОС ІНДАСТРІ».

Так, у своєму листі, ТОВ «ІНКОС ІНДАСТРІ» пояснив ситуацію щодо виробника DJI наголосив на наступному: «реекспорт квадрокоптерів, особливо з тепловізором, у Китаї заборонено, але DJI має фабрики лише в Китаї; DJI перебуває в санкційному списку США щодо використання у військових цілях з кінця 2022 року та в додатковому санкційному списку щодо інвестицій з кінця 2021 року; DJI не веде перемовини щодо постачання в Україну будь-якої партії товарів. Тобто, квадрокоптери доступні для придбання у дистриб`юторів DJI, але і тут виникають проблемні обставини, зокрема: не всі дистриб`ютори погоджуються дистриб`юторів до співпраці: по-перше, цих незначна кількість; по-друге, погоджуються реекспортувати в Україну одиниці; кількість квадрокоптерів чітко лімітовано DJI на кожну з країн, сплески активності чітко видно, і постачання понад лімітів вкрай обмежено або неможливо; постачальники вибирають ліміти часто в одних i тих самих дистриб`юторів, іноді виникає ситуація, що ми контрактуємось, але постачання зривається, адже дистриб`ютор розраховував на один ліміт, а до нього одночасно надходить 3-4 замовлення, що спричиняє колапс; виробник налаштований недружньо та дуже чутливий до політичних заяв, через які спостерігається тенденція на погіршення ставлення до України до ворожого рівня, що виводить ризики зриву поставки на непередбачуваний рівень. Також своє відображення в затримках постачання знайшов і Китайський новий рік, що є одним із найголовніших свят для Східної Азії, під час якого виробництво було зупинене на 2 тижні, а в цей час замовлення продовжили наростати».

На переконання прокурора, вказані пояснення ТОВ «ІНКОС ІНДАСТРІ» не свідчать про поважність причин продовження терміну поставки товару та як слідство - виконання Договору, адже жодна зазначена підстава прострочення виконання Договору не є обставиною непереборної сили та не підтверджена жодним доказом крім міркувань самого відповідача.

Так, як вказує прокурор, відповідно до умов договору, а саме п.6.1 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Крім того, відповідно до п.п.7.1-7.3 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникла поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дій обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) днів з моменту виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України.

Отже, як зазначає прокурор, ні в умовах договору, ні в відповіді на запит прокуратури, а ні у документах долучених до відкритих даних системи Prozorro жодних документів (або посилання на такі), які підтверджують настання подій передбачених умовами договору та ч. 5 п. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не долучено.

Прокурор звертає увагу, що при проведенні закупівлі, підрядником надано гарантійні листи: №OT-50 від 26.01.2024 та №OT-62 від 30.01.2024 якими Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКОС ІНДАСТРІ» гарантувало поставку товару якісно у кількості та терміни, встановлені замовником.

За таких обставин як вважає прокурор, укладання додаткової угоди №1 від 15.03.2024 та №2 від 01.04.2024 до Договору є неправомірним.

Так, згідно з ч. 5 п. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Так, як зазначає прокурор, зі змісту укладених додаткових угод №1 від 15.03.2024р. та №2 від 01.04.2024р., якими внесені зміни щодо строків поставки товару, взагалі не вбачається підстав внесення змін та тільки на запит прокуратури встановлено, що обставини, які нібито унеможливлюють виконання умов Договору щодо термінів поставки товару зазначені ТОВ «ІНКОС ІНДАСТРІ» у листі до Замовника, про який відомо тільки з відповіді Відділу капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області № 218 від 09.07.2024.

При цьому, як наголошено прокурором, відповідного документального підтвердження настання таких обставин, як то передбачено ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умовами п. 7.3 Договору від 08.02.2024 №13 підприємством Замовнику не надано. Наведене вказує на те, що будь-яких обґрунтованих, законних підстав та документально підтверджених об`єктивних обставин для продовження терміну поставки товару за Договором на момент укладання додаткових угод №1 від 15.03.2024 та №2 від 01.04.2024 не було.

Прокурор наголошує, що укладаючи додаткові угоди, сторони порушили п. 4 ч. 5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі, оскільки не підтвердили об`єктивних обставин для продовження терміну поставки товару. Ураховуючи викладене, вказані додаткові угоди до договору поставки товару мають бути визнані недійсними на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

Крім того, прокурор вказує, що враховуючи факт невиконання підрядником своїх зобов`язань за Договором, наявні підстави для застосування до ТОВ «ІНКОС ІНДАСТРІ» відповідальності, передбаченої Договором, у вигляді стягнення неустойки розмір якої становить 37 080,90грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, Виконуючий обов`язки керівника Чорноморської окружної прокуратури звернувся до суду з відповідним позовом за захистом порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р.).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Так, звертаючись з відповідним позовом до суду прокурор вказує, що 29.01.2024р. Відділ капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області проведено відкриті торги з предметом: товари, Квадрокоптер DJI Mavic3T (або еквівалент), (ID закупівлі: UA-2024-01-19-006731-а). Джерелом фінансування зазначеної закупівлі визначено кошти місцевого бюджету за КЕКВ: ДК021:2015:34710000-7: - товари Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном.

За результатами закупівлі між Відділом капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКОС ІНДАСТРІ», як учасником, було укладено Договір №13 від 08.02.2024 на поставку товару, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю товар згідно ДК021:2015:34710000-7: - товари Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном (Квадрокоптер DJI Mavic3T), найменування, кількість та ціни зазначені в додатку №1 (специфікації), а Покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 Договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна вартість поставки товару за Договором становить 983 450 грн. без ПДВ.

Строк поставки товару до 15.03.2024р. (п.4.1 договору).

У подальшому сторонами до Договору №13 було укладено додаткові угоди №1 від 15.03.2024 та №2 від 01.04.2024, якими продовжено термін поставки товару.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, Виконуючий обов`язки керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області та Відділу капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОС ІНДАСТРІ в якому просить суд визнати недійсними додаткові угоди №1 від 15.03.2024 та №2 від 01.04.2024 до Договору про поставки товару №13 від 08.02.2024р., укладеного між Відділом капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНКОС ІНДАСТРІ, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОС ІНДАСТРІ на користь Відділу капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області неустойку в сумі 37 080,90

Так, закриваючи підготовче провадження на запитання суду чи є необхідність залучення до участі у справі співвідповідачів, заміна неналежного на належного, прокурор було заначено що такої необхідності немає.

Отже, суд зазначає що у даній справі Відділ капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області не змінило свій процесуальний статус та залишилось в статусі позивача.

Згідно положень ч. 6 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Отже, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, не визнається, оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач самостійно визначає предмет, підстави позову, обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, зазначає суб`єктний склад у судовому процесі. Позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, суб`єктний склад цих конкретних спірних правовідносин, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Верховний Суд у постанові від 26.01.2022р. у справі №917/2041/20 зазначив, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Адже, рішенням суду має вирішуватись питання про захист визначених, конкретних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, а не ілюзорних та абстрактних, тобто ним мають усуватись перешкоди, які виникли на шляху здійснення особою, яка звернулася з позовом, свого права.

Під час розгляду справи суд має перевірити вищевказане у розрізі доводів та доказів як позивачів так і відповідачів, з огляду на тягар доказування, ураховуючи принцип змагальності та диспозитивності, завдань господарського судочинства в цілому.

При цьому, Верховний Суд окремо відзначив, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у господарському (судовому) процесі": сторонами в господарському (судовому) процесі є такі її учасники: позивач і відповідач, особи, які вказані у ст.4 ГПК України (частина 1 ст.45 ГПК України); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 14.11.2018р. у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019р. у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 р. у справі № 712/8916/17).

Визначення відповідачів як одного із видів суб`єктів господарського процесу є правом позивача. Проте саме суд на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ГПК України, ураховуючи завдання господарського судочинства має визначити характер спірних правовідносин та суб`єктів, які є учасниками цих правовідносин (сторони спору), і за результатами цього вирішити відповідний спір.

За змістом наведених норм сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому, відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги.

З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси позивача саме від відповідача (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі № 910/17792/17).

Отже, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Звідси, належним суб`єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення.

Згідно положень ст.16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено ст.215 цього ж Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.202 Цивільного кодексу України правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (що і має місце у даній справі), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Суд зазначає, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Зокрема, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22, від 12.09.2023 у справі № 914/198/23, від 29.08.2023 у справі № 912/1550/22.

Як неодноразово вказував Верховний Суд (постанови від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18, від 10.09.2021 у справі № 909/207/20 та від 12.03.2024 у справі № 918/7/23) у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018р. у справі № 523/9076/16-ц вказано, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо відповідача належного.

Виконуючий обов`язки керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області та Відділу капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області при оспорюванні додаткових угод №1, №2 до Договору про поставку товару №13 від 08.02.2024р. було визначено в якості відповідача лише одну із сторін оспорюваних правочинів.

Прокурором /позивачем клопотання про залучення Відділу капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області в якості співвідповідача до суду подано не було. Поряд з цим повноважень самостійно залучити вказане підприємство як співвідповідача суд не має, позаяк такі процесуальні дії належить вчиняти у підготовчому провадженні і лише за клопотанням позивача (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 925/440/18 та від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20).

Якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійсним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 та постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №909/207/20).

За таких обставин, наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог Виконуючий обов`язки керівника Чорноморської окружної прокуратури щодо визнання недійсними додаткових №1, №2 до Договору про поставку товару №13 від 08.02.2024р. укладених між Відділом капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНКОС ІНДАСТРІ, через неналежний склад відповідачів у цьому спорі.

Вимога щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОС ІНДАСТРІ неустойки в сумі 37 080,90 в даному випадку є похідною від вимоги про визнання недійсними додаткових угод №1, №2 до Договору про поставку товару №13 від 08.02.2024р., у зв`язку із чим також не підлягає задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Інші посилання прокурора не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Виконуючого обв`язки керівника Біляївської окружної прокуратури в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на прокуратуру згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позову Виконуючого обов`язки керівника Чорноморської окружної прокуратури (68004, Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 9/102Н, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області (67806, Одеська область, Одеський район, селище Авангард, вул. Добрянського, 26, код ЄДРПОУ 23211248) та Відділу капітального будівництва, житлово-комунального господарства Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області (67806, Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Нижня, 24, код ЄДРПОУ 43988734) до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОС ІНДАСТРІ (02125, м. Київ, вул. Запорожця Петра, буд. 26А, кв. 198, код ЄДРПОУ 44912210) відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Одеську обласну прокуратуру (65026, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552)

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 березня 2025 р.

Суддя К.Ф. Погребна