Ухвала

від 27.03.2025 по справі 916/1196/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1196/25

Суддя Господарського суду Одеської області Пінтеліна Т.Г., розглянувши заяву Приморської окружної прокуратури м.Одеси про забезпечення позову (вхідний № ГСОО 2-427/25 від 26.03.2025р.) у справі № 916/1196/25 за позовом Приморської окружної прокуратури м.Одеси (65009, м.Одеса, вул.Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м.Одеса, пл.Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691) до

Відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗА МОЛДАВАНКА» 65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Геннадія Афанасьева (колишня вул.Генерала Цветаева), будинок 3/5 код ЄДРПОУ 41264457) ,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Про скасування державної реєстрації права власності, звільнення земельної ділянки та знесення об`єкта самочинного будівництва за адресою: м.Одеса, вул. Незалежності (колишня - вул. Армійська), 15/3.

В С Т А Н О В И В :

26.03.2025р. Приморська окружна прокуратура м.Одеси звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗА МОЛДАВАНКА», ( Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності, звільнення земельної ділянки та знесення об`єкта самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/1196/25 визначено головуючого суддю Пінтеліну Т.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2025 року.

Разом з позовною заявою прокурором заяву про забезпечення позову від 26..03.2025, якою просить

- накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю магазину, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Незалежності (колишня - вул. Армійська), 15/3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2497373651100).

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно проводити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі магазину, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Незалежності (колишня - вул. Армійська), 15/3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 24973 73 651100).

- заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «БАЗА МОЛДАВАНКА» (65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Геннадія Афанасьева (колишня вул. Генерала Цветаева), будинок 3/5, код ЄДРПОУ 41264457) на час розгляду справи в суді вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Незалежності (колишня - вул. Армійська), 15/3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2497373651100).

- заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «БАЗА МОЛДАВАНКА» (65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Геннадія Афанасьева (колишня вул. Генерала Цветаева), будинок 3/5, код ЄДРПОУ 41264457) на час розгляду справи в суді здійснювати забудову (нове будівництво, реконструкцію існуючої нежитлової будівлі) земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Незалежності (колишня - вул. Армійська), 15/3.

Заява про забезпечення позову обґрунтовується прокурором наявністю обґрунтованих побоювань відносно істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі його задоволення через дії (бездіяльність) Відповідача ТОВ «БАЗА МОЛДАВАНКА»

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.03.2025 заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Пінтеліній Т.Г.

Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У даному випадку суд не вбачає необхідності здійснення виклику учасників справи для з`ясування додаткових обставин, з огляду на вказані заявником підстави та спосіб забезпечення позову, а також зважаючи на процесуально стислі строки розгляду заяви.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову Приморська окружна прокуратура м.Одеси заявляє наступне.

Прокуратура звернулась до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗА МОЛДАВАНКА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про скасування державної реєстрації права власності, звільнення земельної ділянки та знесення об`єкта самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Підставою для пред`явлення вказаного позову стала незаконна державна реєстрація права власності на самочинно збудовану будівлю, що призвела до порушення прав територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на вільне володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій вона розміщена.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рішенням державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Одеської області Галіборщ Г.М. від 05.11.2021 № 61379999 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровано право власності на нежилу будівлю магазину загальною площею 88 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2497373651100).

Підставою для державної реєстрації стали: свідоцтво про право власності, серія та номер: 26012, видане: 24.12.2001, видавник: Одеська міська рада; технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:7224-3 5 71-2 5 5 5-6166, виданий 01.11.2021, отримано з ЄДЕССБ; технічний паспорт, серія та номер: б/н, видавник: ФОП Яценко А.А.

Інші документи, які б могли посвідчувати право власності або які є підставою для набуття ОСОБА_1 права власності на нежилу будівлю магазину в реєстрі відсутні.

В подальшому, рішенням № 2/21 від 12.11.2021 єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «База Молдаванка» (код ЄДРПОУ 41264457), товариства з обмеженою відповідальністю «Пакгауз» (код ЄДРПОУ 403 9903 5) в особі директора ОСОБА_2 , у присутності запрошеного громадянина України ОСОБА_1 , прийнято, зокрема, наступні рішення: затвердити грошову оцінку додаткового вкладу до статутного капіталу Товариства третьою особою ОСОБА_1 у негрошовій формі - об`єкт права приватної власності ОСОБА_1 у вигляді нерухомого майна: нежилої будівлі магазину, загальною площею 88,0 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 48 000 грн.; затвердити результат внесення додаткового вкладу до статутного капіталу Товариства у розмірі 48000 грн. третьою особою ОСОБА_1 у негрошовій формі, що утворюється за рахунок об`єкта права приватної власності ОСОБА_1 у вигляді нерухомого майна: нежилої будівлі магазину, загальною площею 88,0 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 48 099 грн., яке передається за актом приймання- передачі; прийняти до складу учасників товариства ОСОБА_1 у зв`язку із внесенням додаткового вкладу до Статутного капіталу Товариства; затвердити номінальну вартість частки ОСОБА_1 у розмірі 48 000 грн., з урахуванням фактично внесеного ним додаткового вкладу, частка ОСОБА_1 становить 5 % статутного капіталу Товариства.

Надалі, ОСОБА_1 згідно акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «БАЗА «МОЛДАВАНКА» від 12.11.2021 до товариства передано вказаний об`єкт нерухомого майна.

Рішенням державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Одеської області Галіборщ Г.М. від 30.11.2021 № 61927278 за ТОВ «БАЗА «МОЛДАВАНКА» зареєстровано право власності на нежилу будівлю магазину, загальною площею 88 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі: свідоцтва про право власності, серія та номер: 26012, видане: 24.12.2001, видавник: Одеська міська рада; акта приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1972, 1973, виданого 12.11.2021, видавник: ТОВ "БАЗА "МОЛДАВАНКА" та ОСОБА_1 ; рішення, серія та номер: 2/21, виданого 12.11.2021, видавник: ТОВ "БАЗА "МОЛДАВАНКА».

Розпорядженням голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 26.07.2024 № 694/А-2024 «Про перейменування об`єктів топонімії у населених пунктах Одеської області» перейменовано об`єкт топонімії у м. Одесі «вулиця Армійська» на «вулиця Незалежності».

Приморською окружною прокуратурою м. Одеси в ході з`ясування законності будівництва та реєстрації права власності на вказану нежитлову будівлю магазину, встановлене наступне.

Так, як вбачається з наявної у відповідному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно скан-копії свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 24.12.2001, виданого від імені виконавчого комітету Одеської міської ради за підписом від імені першого заступника Одеського міського голови Сушкіна Л.П., на підставі якого за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, воно видане на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 17.12.2001 № 1203.

Однак, відповідно до листа Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 26.09.2024 № 1622-11.1-31, згідно опису справ та журналів реєстрації Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за 2001 рік розпорядження щодо нежитлової будівлі або тимчасової споруди магазину за адресою: АДРЕСА_2 , не існує.

Також, згідно із листом Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 13.12.2024 № 2078-11.1-31, свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 від 24.12.2001, виданого на ім`я ОСОБА_1 від імені виконавчого комітету Одеської міської ради за підписом першого заступника Одеського міського голови Сушкіна Л.П., не перебуває на зберіганні.

Крім того, відповідно до інформації, наданої листом КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 11.10.2024 № 4189/03.01-09, станом на 31.12.2012 інформація про зареєстроване право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , відсутня. Станом на 04.10.2024 інвентаризаційна справа за вказаною адресою також не зареєстрована.

Відповідно до листа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.12.2024 № 01-11/2/889вих надати свідоцтво про право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з його відсутністю в архівах.

Таким чином, з наведено слідує, що надане Бутузовим Ю.Ю. для реєстрації за собою права власності на нежитлову будівлю магазину свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 від 24.12.2001 є підробленим.

Оскільки реєстрація права власності на вищезазначену нежилу будівлю магазину проведена на підставі такого підробленого свідоцтва, викладене свідчить про безпідставну та незаконну, в порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, із захопленням земельної ділянки територіальної громади м. Одеси під ним.

Крім того, відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 07.10.2024 № 01-19/1425 рішення щодо оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , Одеською міською радою не приймались.

Згідно з листом управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 03.10.2024 № 1167/0116 договори на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд та елементів вуличної торгівлі з ТОВ «База Молдаванка» відсутні.

Листом управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 29.10.2024 № 01-6/278-пр повідомлено, що в Реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного/декларативного характеру на виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з листом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 19.12.2024 № 01-15/3 64п, дані щодо видачі містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкта будівництва за адресою: м.Одеса, вул.Армійська,15/3, висновку по проекту будівництва нежитлової будівлі, дозвільні документи на проведення будівельних робіт, які видавались Інспекцією ДАБК при управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, яка діяла до 01.01.2008, в Департаменті не значиться.

На аерофотоплані м.Одеси 2012 року на місці розташування об`єкту він відсутній, тоді як на аерофотоплані м.Одеси 2018 року він вже наявний (побудований)

За результатами огляду місця події, проведеного 03.04.2023 прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси під час здійснення повноважень у кримінальному провадженні № 42023163030000093, із залученням спеціалістів, встановлено факт наявності за адресою м. Одеса, вул. Армійська, 15/3, капітальної будівлі, яка використовується для здійснення підприємницької діяльності. Будівля розділена на 5 приміщень, які мають окремі входи з вулиці. В ході огляду залученим спеціалістом із застосуванням електронного тахеометру South NTS372 проведено вимірювання з метою встановлення площі земельної ділянки, зайнятої будівлею. За результатами проведених вимірювань площа земельної ділянки, на якій розміщені нежилі будівлі, складає 97 (61+36) кв. м. (лист КП «Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» Одеської міської ради від 17.04.20024 №461вих).

Таким чином, Бутузов Ю.Ю. шляхом самочинного будівництва нежитлової будівлі магазину без вихідних даних на проектування та належно затвердженого проекту будівництва, відповідних дозвільних документів про початок виконання будівельних робіт, без документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, без відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , самовільно зайняв земельну ділянку комунальної форми власності площею 97 кв.м, що є порушенням прав територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Однак, державний реєстратор Зеленогірської селищної ради Одеської області Галіборщ Г.М. при проведенні 05.11.2021 державної реєстрації за Бутузовим Ю.Ю. права власності на нежилу будівлю магазину за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 15/3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2497373651100), за відсутності відповідних відомостей в архівній частині державного реєстру речових прав, не запитала від Одеської міської ради, інформацію на підтвердження його видачі (довідку, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо).

Прокурор зазначає, що у разі незабезпечення позову, відповідач, дізнавшись про наявність справи у суді, має можливість у будь-який час здійснити її відчуження, що призведе до подальшої реєстрації прав на інших осіб та унеможливлення розгляду справи.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених прав та інтересів зацікавлених осіб.

За правилами цієї статті заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулася з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 137 ГПК України передбачений перелік заходів забезпечення позову, у тому числі - накладання арешту, заборона відповідачу вчиняти певні дії, а також заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов`язання, тощо.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обираючи захід забезпечення позову прокурором визначено такий вид заходу, який є співмірним із заявленими позовними вимогами, та який жодним чином не порушує можливість відповідача під час розгляду справи у суді володіти спірною нежитловою будівлею. При цьому, вказаний захід забезпечення позову не обмежує права відповідача щодо його господарської діяльності та користування майном до вирішення спору по суті, оскільки унеможливлює лише реєстрацію та відчуження спірного об`єкту на час розгляду справи у суді.

Як зазначає Велика Палата ВСУ у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду України у справі № 753/22860/17, викладеної у постанові від 15.09.2020, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно суд має враховувати практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно з п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України», право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, забезпечується правом подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові від 27.11.2023 у справі № 903/639/23 Верховний Суд зазначив, що необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Можливе проведення відповідачем будівельних робіт з подальшим проведенням реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно унеможливить реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде постановлене на користь позивача.

Враховуючи викладене, прокурор вважаэ заявлены заходи забезпечення позову такими, що відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

При цьому обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуває у його володінні, а обмежується лише можливість його перереєстрації.

Оскільки даний вид забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, не впливає на матеріальний стан відповідача як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування та не призведе до збитків, пропозиції щодо зустрічного забезпечення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України відсутні.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначено у статті 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Водночас частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Таким чином, суд вважає, що пропоновані заходи забезпечення позову в частині заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно проводити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі магазину, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Незалежності (колишня - вул. Армійська), 15/3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 24973 73 651100), заборони Відповідачу товариству з обмеженою відповідальністю «БАЗА МОЛДАВАНКА» на час розгляду справи в суді вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Незалежності (колишня - вул. Армійська), 15/3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2497373651100), заборони Відповідачу товариству з обмеженою відповідальністю «БАЗА МОЛДАВАНКА» на час розгляду справи в суді здійснювати забудову (нове будівництво, реконструкцію існуючої нежитлової будівлі) земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Незалежності (колишня - вул. Армійська), 15/3 - відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд звертає увагу на те, що у Відповідача наявна можливість в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанові Верховного суду від 09.06.2023 у справі № 37з-23).

В свою чергу, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Наведене, з урахуванням приписів ст. ст. 136, 137 ГПК України, дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заяви прокурора про забезпечення позову в частині заборонення вчинення реєстраційних та інших дій з майном, що є предметом позову.

Визначаючись з рештою заявлених прокурором вимог, суд враховує, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушенн його прав.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність, зокрема передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Таким чином, з огляду на обставини справи, суд враховує, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).

Суд вважає за необхідне зазначити, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову

Суд враховує правові висновки, викладені у постановуі Верховного Суду у справі № 643/12369/19 від 19.02.2021р..

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог: пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Верховний Суд роз`яснив, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна; заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Верховний Суд зауважив, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Верховний Суд звернув увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суди дійшли обґрунтованого висновку про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом заборони відчуження квартири.

Верховний Суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суди дійшли обґрунтованого висновку про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом заборони відчуження квартири.

Суд вважає, що заборона державному реєстратору та відповідачу здійснювати (вчиняти) певні дії не спричиняють порушення прав третіх осіб та є достатніми заходами забезпечення даного позову.

При цьому, суд, з врахуванням приписів статті 141 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов`язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно частині 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Керуючись статтями 136-137, 139-140, 196, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно проводити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі магазину, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Незалежності (колишня - вул. Армійська), 15/3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 24973 73 651100).

3. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «БАЗА МОЛДАВАНКА» (65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Геннадія Афанасьева (колишня вул. Генерала Цветаева), будинок 3/5, код ЄДРПОУ 41264457) на час розгляду справи в суді вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Незалежності (колишня - вул. Армійська), 15/3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2497373651100).

4.Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «БАЗА МОЛДАВАНКА» (65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Геннадія Афанасьева (колишня вул. Генерала Цветаева), будинок 3/5, код ЄДРПОУ 41264457) на час розгляду справи в суді здійснювати забудову (нове будівництво, реконструкцію існуючої нежитлової будівлі) земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Незалежності (колишня - вул. Армійська), 15/3.

5. В решті вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

6. Дана ухвала набирає законної сили з 28.03.2025, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, дійсна для пред`явлення у строк, передбачений ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції згідно із Законом №1404-VІІІ від 02.06.2016).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч.1 ст.144 Господарського процесуального кодексу України.

7. Стягувачем за даною ухвалою є Приморська окружна прокуратура м.Одеси, 65009, м.Одеса, вул. Черняховського, 6, код: ЄДРПОУ 03528552

8. Боржником за даною ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю «БАЗА МОЛДАВАНКА» (65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Геннадія Афанасьева (колишня вул. Генерала Цветаева), будинок 3/5, код ЄДРПОУ 41264457)

9. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України. шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання - 28.03.2025р.

Суддя Пінтеліна Тетяна Георгіївна