Рішення

від 27.03.2025 по справі 922/165/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/165/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149) до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Асхарова, буд. 2) в особі філії "Чугуївське ДЕП" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (63501, м. Чугуїв, вул. Харківська, буд. 3) про стягнення 106576,18 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" до відповідача - Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Чугуївське ДЕП" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 106576,18 грн., з яких: заборгованість за надання послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 99538,63 грн., заборгованість за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 392,11 грн., 3% річних у розмірі 2236,40 грн., інфляційні втрати у розмірі 4409,04 грн., а також судові витрати.

Позов обґрунтовано невиконанням з боку відповідача зобов`язань за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії №65-319 від 01.01.2019 та договором про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №65319 від 01.02.2023 в частині здійснення оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, розгляд справи постановлено здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

07.02.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №3519), який подано до суду у строк, що встановлений судом та долучений судом до матеріалів справи. У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд прийняти відзив до розгляду та у разі прострочення строку на подачу відзиву у відповідності до ухвали суду про відкриття провадження у справі відновити його у зв`язку з тим, що для підготовки відзиву та додатків до нього потрібен був час, відповідач у найкоротший термін підготував цей відзив та до першого слухання по даній справі направив його до суду. Разом з тим, просить суд надати відстрочку виконання рішення суду по даній справі на строк один рік з моменту винесення рішення по даній справі або на інший строк, який суд визнає достатнім для вирішення питань, що не дають відповідачу можливості розрахуватися з позивачем за зобов`язаннями, що стали предметом позову по даній справі. При цьому просить суд кореспонденцію по цій справі надсилати представнику на вказану у відзиві на позовну заяву поштову адресу або офіційну електронну адресу.

19.02.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відповідь на відзив (вх. №4445), в якій позивач просить суд поновити пропущений строк для подання відповіді на відзив та долучити відповідь на відзив до матеріалів справи №922/165/25. Разом з тим, просить суд позов задовольнити в повному обсязі та у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення відмовити.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 клопотання Акціонерного товариства "Харківобленерго" про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив задоволено. Поновлено Акціонерному товариству "Харківобленерго" строк для подання відповіді на відзив (вх. №4445 від 19.02.2025). Відповідь на відзив (вх. №4445 від 19.02.2025) прийнято до розгляду та розгляд справи ухвалено здійснювати з її урахуванням.

Матеріали справи свідчать, що правом на подання заперечень на відповідь на відзив в порядку статті 167 ГПК України, відповідач не скористався.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.

Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам".

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Враховуючи зазначене, сторони зобов`язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Таким чином, процесуальним законодавством передбачено способи належного повідомлення сторін про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".

Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

Матеріали справи свідчать, що учасники справи зареєстрували Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а тому копії ухвал суду у даній справі було надіслано до їх зареєстрованих Електронних кабінетів, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Також, ухвали Господарського суду Харківської області по справі №922/165/25 оприлюднено в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Куп`янське ДЕП" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" шляхом підписання 29.11.2018 заяви - приєднання, приєдналось до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №65-319, що діє з 01.01.2019 на умовах договору про постачання електричної енергії №65-319 від 20.12.2006.

Платником за договором про постачання електричної енергії №65-319 від 20.12.2006 є Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Куп`янське ДЕП" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 33609404.

Умовами пункту 1.1. додаткової угоди від 29.11.2023 до договору №65-319 погоджено, що на підставі звернення споживача від 29.11.2023 №26/340 щодо зміни підпорядкування/реорганізації філії/підрозділу споживач, керуючись положеннями ст. 95 ЦК України, Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312, враховуючи умови договору про постачання електричної енергії №65-319 від 20.12.2006 р., сторони визначили: виконання зобов`язань споживача по договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №65-319 від 01.01.2019 р., в тому числі проведення оплат за спожиту (розподілену) електричну енергію та інші види платежів, покладаються на філію/підрозділ Філія "Чугуївське ДЕП" (далі - платник), що діє на підставі Положення про філію/підрозділ.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, філія "Чугуївське ДЕП" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 03448913, місцезнаходження: 63501, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, 3 є відокремленим підрозділом юридичної особи - ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31941174).

Порядок розрахунків за надані послуги з розподілу електричної енергії та забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, визначається Додатком №4 "Порядок розрахунків" до публічного договору №65-319 від 01.01.2019, який відповідає умовам додатку №2 до договору про постачання електричної енергії № 65-319 від 20.12.2006.

Облік розподіленої електричної енергії здійснюється відповідно до пункту 2.3 ПРРЕЕ та кодексу комерційного обліку електричної енергії.

До підписаної 29.11.2018 відповідачем (споживачем) заяви - приєднання до договору №65-319, між сторонами укладено додаток до неї, який містить перелік ЕІС кодів точок комерційного обліку за об`єктом споживача, що будуть використовуватись для обліку розподіленої електроенергії.

Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію зазначаються у додатку №3.1. до договору про постачання електричної енергії № 65-319 від 20.12.2006.

В подальшому, оператором системи розподілу, з урахуванням п. 2.3.5 ПРРЕЕ, здійснювалась заміна приладів обліку, що зафіксовано відповідними Актами технічної перевірки розрахункових засобів обліку та заміни приладів обліку.

Також, між сторонами укладено додатки №8 "Акт розмежування балансової належності" до договору про постачання електричної енергії №65-319, якими встановлені межі переходу до споживача права власності на електричну енергію, а також межа експлуатаційної відповідальності.

Відповідно до пункту 8 статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач отримує електричну енергію на межі балансової належності його мереж.

Згідно з пунктом 2.2.1 ПРРЕЕ межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Разом з цим, пунктом 1.16. додатку №4 передбачено, що для отримання рахунків в паперовому виді та іншої кореспонденції від оператора системи споживач зобов`язаний призначити уповноважених осіб. Копію документа, що підтверджує відповідні повноваження, необхідно надати оператору системи. Рахунки, сформовані оператором системи відповідно до умов договору для оплати послуг з розподілу електричної енергії, надаються уповноваженому представнику споживача під його підпис.

Із матеріалів справи убачається, що споживачем, на виконання вищевказаної норми, наказом №142 від 25.06.2018 призначено відповідальну особу за здачу звітів, а також отримання всіх видів документів в Шевченківському РВЕ.

На виконання умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №65-319 від 01.01.2019, позивачем надавались послуги з розподілу електричної енергії відповідачу, зокрема, протягом червня 2023 р. - грудня 2023 р. загальним обсягом 51291 кВт*г, вартістю 99538,63 грн., а саме:

- у червні 2023 р. обсягом 2411 кВт*г на суму 832,30 грн., що підтверджується звітами споживача про обсяги спожитої електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії, довідкою про фактичні покази лічильників електричної енергії. При цьому із обставин справи також убачається, що до зміни постачальника електричної енергії у червні 2023 споживач сплачував вказані послуги постачальнику електричної енергії ПрАТ "Харківенергозбут" відповідно до обраної комерційної пропозиції. Позивачем підписано з відповідачем акт приймання - передачі за червень 2023 р. про надання послуги з розподілу електричної енергії обсягом 532 кВт*г. На підставі проведених нарахувань у вказаному місяці, відповідачу надано рахунок на оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії за відповідний місяць, строк оплати якого встановлено до 07.07.2023. Вказаний рахунок разом з актом приймання передачі своєчасно надано відповідачу, що підтверджується витягом з книги реєстрації видачі документів АТ "Харківобленерго".

- у липні 2023 р. обсягом 1841 кВт*г на суму 3717,65 грн., що підтверджується звітом споживача про обсяги спожитої електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії, актом приймання передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії. На підставі проведених нарахувань у вказаному місяці, відповідачу надано рахунок на оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії за відповідний місяць, строк оплати якого встановлено до 09.08.2023. Вказаний рахунок разом з актом приймання передачі своєчасно надано відповідачу, що підтверджується витягом з книги реєстрації видачі документів АТ "Харківобленерго".

- у серпні 2023 р. обсягом 1760 кВт*г на суму 3554,08 грн., що підтверджується звітом споживача про обсяги спожитої електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії, актом приймання передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії. На підставі проведених нарахувань у вказаному місяці, відповідачу надано рахунок на оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії за відповідний місяць, строк оплати якого встановлено до 11.09.2023. Вказаний рахунок разом з актом приймання передачі своєчасно надано відповідачу, що підтверджується витягом з книги реєстрації видачі документів АТ "Харківобленерго"

- у вересні 2023 р. обсягом 3608 кВт*г на суму 7285,85 грн., що підтверджується звітом споживача про обсяги спожитої електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії, актом приймання передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії. На підставі проведених нарахувань у вказаному місяці, відповідачу надано рахунок на оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії за відповідний місяць, строк оплати якого встановлено до 09.10.2023. Вказаний рахунок разом з актом приймання передачі своєчасно надано відповідачу, що підтверджується витягом з книги реєстрації видачі документів АТ "Харківобленерго".

- у жовтні 2023 р. обсягом 7563 кВт*г на суму 15272,42 грн., що підтверджується звітом споживача про обсяги спожитої електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії, актом приймання передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії. На підставі проведених нарахувань у вказаному місяці, відповідачу надано рахунок на оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії за відповідний місяць, строк оплати якого встановлено до 07.11.2023. Вказаний рахунок разом з актом приймання передачі своєчасно надано відповідачу, що підтверджується витягом з книги реєстрації видачі документів АТ "Харківобленерго".

- у листопаді 2023 р. обсягом 15445 кВт*г на суму 31189,01 грн., що підтверджується звітом споживача про обсяги спожитої електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії, актом приймання передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії. На підставі проведених нарахувань у вказаному місяці, відповідачу надано рахунок на оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії за відповідний місяць, строк оплати якого встановлено до 08.12.2023. Вказаний рахунок разом з актом приймання - передачі своєчасно надано відповідачу, що підтверджується витягом з книги реєстрації видачі документів АТ "Харківобленерго".

- у грудні 2023 р. обсягом 18663 кВт*г на суму 37687,32 грн., що підтверджується звітом споживача про обсяги спожитої електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії, актом приймання передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії. На підставі проведених нарахувань у вказаному місяці, відповідачу надано рахунок на оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії за відповідний місяць, строк оплати якого встановлено до 09.01.2024. Вказаний рахунок разом з актом приймання передачі своєчасно надано відповідачу, що підтверджується витягом з книги реєстрації видачі документів АТ "Харківобленерго".

Позивачем зазначено, що споживачем, в порушення умов договору №65-319, а також положень пункту 1.17 порядку розрахунків, оплата послуг за наданими рахунками не здійснена.

Крім того, матеріали справи свідчать, що 01.02.2023 відповідачем підписано договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №65319 (далі - додаток №10), що є додатком №10 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №65-319 від 01.01.2019.

Позивачем, на виконання додатку №10 надавались послуги відповідачу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у листопаді 2023 р. обсягом 75,6 кВт*г, вартістю 392,11 грн., що підтверджується розрахунком нарахувань за ПРЕЕ, актом приймання передачі за перетікання реактивної електричної енергії. На підставі проведених нарахувань у вказаному місяці, відповідачу надано рахунок на оплату наданих послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за відповідний місяць, строк оплати якого встановлено до 08.12.2023. Вказаний рахунок разом з актом приймання - передачі надано відповідачу, що підтверджується витягом з книги реєстрації видачі документів АТ "Харківобленерго".

Також, з метою звіряння взаємних розрахунків щодо проведених нарахувань за надання послуг з розподілу електричної енергії, перетікання реактивної електричної енергії, 3 % річних та інфляційних збитків, сторонами вищевказаного договору складено відповідні акти за червень 2023 р. - лютий 2024 р., які підписано сторонами договору без зауважень.

Позивачем зазначено, що споживачем в порушення умов додатку №10, оплата послуг за наданими рахунками про оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії не здійснена. Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати послуг за розподіл електричної енергії, позивачем нараховано 3% річних та інфляційні збитки, які останнім не сплачені: 2236,40 грн. - 3% річних нарахованих на заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії за період з червня 2023 р. по грудень 2023 р.; 4409,04 грн. - інфляційних збитків, нарахованих на заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії за період з червня 2023 р. по грудень 2023 р.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Закон України "Про ринок електричної енергії", що набрав чинності 11.06.2017, розмежовує діяльність суб`єктів господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", діяльність у сфері електроенергетики є ліцензованою та ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом.

Органом ліцензування діяльності у сфері електроенергетики є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Регулятор).

Відповідно до Постанови НКРЕКП №1446 АТ "Харківобленерго" є оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.

Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами є зокрема, Закон, Кодекс систем розподілу (надалі - КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (надалі - Постанова №312), в яких визначені права, обов`язки та відповідальність сторін.

Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - договір), який укладається між товариством та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком №3 до ПРРЕЕ та розміщена на сайті АТ "Харківобленерго": www.oblenergo.kharkov.ua.

Згідно пункту 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання, що є додатком 1 до нього, та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Відповідно до абз. 3, пункту 5 постанови №312, з дати набрання чинності договором, ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.

Відповідно до пункту 1.2 договору, умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно пункту 2.1.5 ПРРЕЕ - договір в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.

Відповідно до умов пункту 1.1 договору сторонами погоджено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (далі - споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті (об`єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього Договору.

Згідно умов пункту 2.3 договору споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків". Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.

Відповідно до п.п. 5.1 - 5.5 договору ціною цього договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача, зазначена в паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих споживачу послуг з розподілу електричної енергії.

Згідно пункту 11.1 договору цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно із п.п. 5.1.1 глави V ПРРЕЕ та п. 7.1 договору оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.

Відповідно до пункту 1.1 Додатка №4 "Порядок розрахунків" до договору (далі - додаток №4), розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Згідно пункту 1.3 додатка №4, оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати за рахунками, що направляються споживачу оператором системи у розрахунковому періоді, що передує звітному. Кінцевим терміном оплати є 25 число місяця, що передує звітному розрахунковому періоду. Сума платежу для попередньої оплати послуг з розподілу електричної енергії визначається виходячи із фактичних обсягів розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період, величини тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та з урахуванням коштів, одержаних від споживача за надання послуг з розподілу електричної енергії в попередньому розрахунковому періоді. Якщо попередня оплата розраховується для споживача, що має фактичні обсяги споживання електричної енергії відповідного періоду попереднього календарного року, які дорівнюють 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період. Для індивідуальних побутових споживачів, суб`єктів господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню у межах наданих населенню послуг, установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, бюджетних установ оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем за фактичний обсяг розподіленої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу оператором системи, який споживач зобов`язаний оплатити у терміни, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання рахунка.

Відповідно до пункту 1.4. додатка №4, споживач, що не є індивідуальним побутовим, щомісяця кожного останнього дня розрахункового періоду самостійно проводить зчитування показів лічильника(ів) та надає оператору системи протягом 3 календарних днів після закінчення розрахункового місяця звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць із зазначенням фактичної дати та часу зчитування.

Згідно з пунктом 1.13. додатка №4, за результатами розрахункового періоду споживачем та оператором системи визначається фактичний обсяг розподіленої електричної енергії шляхом оформлення "Акту приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії", "Акту про обсяги розподіленої електричної енергії" та визначається фактичний обсяг наданої послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, шляхом оформлення "Акту приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії", які споживач зобов`язаний повернути підписаними на адресу оператора системи або направити за допомогою Електронних сервісів, при наявності укладеної між сторонами відповідної додаткової угоди про електронний документообіг, протягом 15 робочих днів після отримання.

Відповідно до пункту 1.16. додатка №4, для отримання рахунків в паперовому виді та іншої кореспонденції від оператора системи споживач зобов`язаний призначити уповноважених осіб. Копію документа, що підтверджує відповідні повноваження, необхідно надати оператору системи.

Рахунки, сформовані оператором системи відповідно до умов договору для оплати послуг з розподілу електричної енергії (попередньої оплати, остаточного розрахунку, за перетікання реактивної електроенергії, тощо), надаються уповноваженому представнику споживача під його підпис. У разі наявності укладеної між сторонами відповідної додаткової угоди про електронний документообіг вказані рахунки передаються в електронному вигляді за допомогою Електронних сервісів.

У разі неотримання представником споживача рахунків для здійснення передбачених умовами договору платежів в паперовому вигляді протягом 10 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, або у разі відсутності додаткової угоди про електронний документообіг, відповідні рахунки направляються споживачу оператором системи поштовим зв`язком або завантажуються в Особистий кабінет, у разі реєстрації споживача в особистому кабінеті на веб-сайті Оператора системи.

Пунктом 1.17. додатка №4 передбачено, що споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання остаточного рахунка, здійснити оплату остаточного рахунка.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зазначені положення законодавства вказують, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним.

Тобто, однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

Натомість матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору та наведених положень законодавства, виставлені рахунки на оплату відповідних послуг, споживачем не було сплачено. При цьому відповідачем у відзиві на позовну заяву не висловлено жодних заперечень або зауважень щодо викладених обставин справи та належного виконання позивачем договірних зобов`язань, а також не надано жодних доказів, що спростовують обґрунтованість та правомірність позову.

Відтак, оскільки відповідач не здійснив належний розрахунок з позивачем, що суперечить вимогам законодавства та погодженим умовам договору, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Враховуючи вище вказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення платежів, перевіривши обґрунтованість та правомірність розрахунку основної заборгованості, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за надання послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 99538,63 грн., заборгованості за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 392,11 грн., є правомірною, обґрунтованою, не спростованою в розумінні статті 73, 76, 77 ГПК України, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 2236,40 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4409,04 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19).

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Визначені частиною 2 статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого детального розрахунку 3% річних у розмірі 2236,40 грн., інфляційних втрат у розмірі 4409,04 грн., суд зазначає, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, умовам договору, розрахунок виконано арифметично вірно, у зв`язку з чим, позовна вимога про стягнення 3% річних у розмірі 2236,40 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4409,04 грн., визнається судом обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, що викладено у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Частиною 4 статті 331 ГПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами частини 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Норми статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Отже, законодавець пов`язує надання відстрочки виконання судового рішення з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення та відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін.

З огляду на вище викладене, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

В обґрунтування підстав для відстрочення виконання рішення відповідачем зазначено, що відповідач визнає наявність обов`язку виконання рішення суду в даній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання. Крім того, вказує про існування не залежних від нього обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення найближчим часом.

Звертає увагу, що з огляду на військову агресією Російської Федерації проти України та, як наслідок, введенням воєнного стану, підприємство на даний час має фінансові труднощі та опинилося у скрутній фінансово-економічній кризі. Збитки та скрутне фінансове становище підтверджуються фінансовими звітами (баланси, звіти про фінансові результати діяльності, з праці, звіти про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання та інші фінансові документи, вказують на наявність значних збитків підприємства. Крім того, це зменшення обсягів робіт у зв`язку з бойовими діями у Харківській області та виникнення боргів перед кредиторами та арешт рахунків, а тому відсутня можливість виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем, що обумовлено саме значним погіршенням фінансового становища підприємства.

Під час дії в Україні воєнного стану, відповідач є підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Харківської області в особливий період, тому як основною метою діяльності відповідача є надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення у Харківській області.

Крім того, надання відстрочки відповідачу враховує і інтереси позивача, тому як примусове стягнення з відповідача суми боргу за цією справою не приведе до належного виконання рішення суду, тому як відповідач не зможе надавати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг, що вплине на розрахунки з ним з боку державних та комунальних замовників послуг, що у подальшому позначиться на розрахунках з позивачем ще більше.

Резюмує, що відповідач з причин воєнного стану у державі знаходиться у дуже складній ситуації. З одного боку, у зв`язку з бойовими діями зменшилися обсяги робіт, є значні руйнування основних та оборотних активів, виїзд робітників підприємства, що стало підставою погіршення якості виробництва на підприємстві та його збитковості, а з іншого боку це неможливість держави та місцевого самоврядування у особі створених підприємств своєчасно розраховуватися за виконані роботи за надані послуги.

Заперечуючи проти клопотання про відстрочення виконання рішення позивач зазначає, що зі сталої практики Верховного Суду, надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Проте, відповідач у своїй заяві не навів обґрунтованих доводів та не надав жодних доказів неможливості виконання рішення суду, а лише послався на введення на території України воєнного стану, наявність у нього зобов`язань за іншими договорами, зобов`язань з виплати заробітної плати, зі сплати податків, які виконанням рішення суду будуть ускладнені.

Звертає увагу, що всі ці обставини в тій же мірі існують і у позивача. Наявність у підприємця зобов`язань за іншими договорами, зобов`язань з виплати заробітної плати та зі сплати податків взагалі є звичайною практикою ведення підприємницької діяльності. При цьому відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх зобов`язань, зокрема шляхом перенесення оплати, взаємозаліку, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо (постанова Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №922/1010/16).

Наголошує, що відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру", АТ "Харківобленерго" віднесено до об`єктів критичної інфраструктури, оскільки здійснює надання життєво важливих послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109, відповідно до частини 1 статті 8, частини 3 статті 9, частини 4 статті 10 закону, віднесено розподіл електричної енергії до сектору критичної інфраструктури. Постановою Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015 АТ "Харківобленерго" визначено підприємством, що належить до об`єктів державної власності, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, безперебійна робота якого має вкрай важливе значення.

При цьому позивачеві, з початку повномасштабної війни, постійно завдаються руйнування належних йому об`єктів, які він весь цей час змушений відновлювати. Саме по об`єктах позивача завдаються постійні руйнівні ракетні удари, які призводять до масштабних наслідків та вимагають невідкладного відновлення їх функціонування. В умовах значного зменшення обсягу розподілу електроенергії, оплат за розподіл, збільшення витрат кожна оплата надає можливість якнайшвидше та якнайбільше відновити пошкоджені об`єкти критичної інфраструктури.

Зазначає, що надання відстрочки виконання рішення по цій справі матиме наслідком не лише шкоду позивачу, а і всій громаді Харківської області, на території якої позивач на підставі наданої ліцензії здійснює діяльність з розподілу електричної енергії та забезпечує можливість її отримання населенням, надавачами комунальних послуг, військовими об`єктами, правоохоронними органами, закладами соціальної інфраструктури тощо.

Враховуючи вище зазначене, суд приймає до уваги, що відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями за договором, відсутність у боржника необхідних коштів, погіршення фінансового стану, відсутність необхідних бюджетних асигнувань не звільняє його від обов`язку своєчасно виконати господарські зобов`язання.

Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 у справі №904/6252/17, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17, від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19.

Крім того, суд звертається до практики Європейський суд з прав людини, який зазначив, що відсутність грошових коштів не може бути обґрунтованою підставою затримки виконання грошових зобов`язань (справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 (заява №18357/91).

Необхідно враховувати, що укладений між сторонами договір є підставою для виникнення та існування у його сторін обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України.

Відтак, відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені та погоджені умовами договору строки оплати та ризики їх недотримання.

Також, погіршення фінансового стану суб`єкта підприємницької діяльності не корелюється із змістом статті 42 ГК України, відповідно до якої підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі здійснення підприємницької діяльності її суб`єкт має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, здійснювати комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення чи утримання від вчинення таких дій.

Тобто, позивач і відповідач є самостійними суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. Відтак, невиконання або неналежне виконання однією із сторін договірних зобов`язань може завдати істотної шкоди іншій та суперечитиме як законним правам та інтересам відповідної сторони господарських правовідносин, так і вимогам процесуального закону, оскільки не враховує матеріальні інтереси такої сторони.

З огляду на викладене, оскільки юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, то укладаючи спірний договір та свідомо погоджуючи всі його істотні умови, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з оплати вартості відповідних послуг, об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк.

Водночас суд зазначає, що ускладнення фінансового становища підприємства не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для позивача так і для відповідача.

Таким чином, суд констатує, що посилання відповідача на скрутне фінансове становище останнього не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення.

Суд звертається до висновків Верховного Суду у постанові від 15.03.2018 по справі №910/8153/17, який зазначив, що складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення. Відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду, з врахуванням інфляційних процесів в економіці держави, також порушує матеріальні інтереси позивача.

Так, суд враховує висновки Конституційного Суду України у рішенні №5-пр/2013 від 26.06.2013 р., що виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Крім того, відповідач чітко не визначився зі своєю позицією щодо заявленого клопотання в частині відстрочення виконання судового рішення в частині строку відстрочення. Належним чином не обґрунтував, яким саме чином надання відстрочки рішення забезпечить його виконання. Не обґрунтовано доцільності відстрочення рішення суду саме на один рік або на чітко визначений інший строк відстрочення в межах передбаченого частиною 5 статті 331 ГПК України.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості в майбутньому виконати рішення у цій справі у разі відстрочення його виконання. При цьому суд зазначає, що позовна заява надійшла до суду у січні 2025 р., а договірні зобов`язання відповідача виникли за спірний період з червня 2023 по грудень 2023 р., що свідчить про тривалу в часі затримку з боку відповідача в здійсненні необхідного розрахунку з позивачем, чим порушуються законні права та інтереси останнього.

В контексті наведеного, суд також приймає до уваги, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вчиняв дії, спрямовані на належне виконання договірних зобов`язань перед позивачем, вжиття заходів досудового врегулювання спору, укладення мирової угоди тощо.

Разом з тим, суд також відхиляє посилання відповідача на правові висновки, що викладені у справах №904/3691/23 від 03.10.2023, №912/1083/22 від 19.09.2023, №905/51/23 від 28.05.2024 щодо відстрочення виконання рішення суду з огляду на наступне.

Суд враховує, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове правове регулювання спірних правовідносин (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц). При цьому суд враховує, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (висновки Верховного Суду у постановах від 27.03.2018 у справі №910/17999/16; від 25.04.2018 у справі №910/24257/16).

В обґрунтування позовних вимог у справі №912/1083/22 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зазначено про укладення з Державним навчальним закладом "Знам`янський професійний ліцей" договору з постачання природного газу постачальником "останньої надії", за яким виникла заборгованість за поставлений природний газ в загальному розмірі 2143491,03 грн.

Крім того, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у справі №904/3691/23 зазначено про неналежне виконання КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради зобов`язань за договором постачання природного газу №5572-НГТ-4 від 30.06.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений газ в загальному розмірі 802193583,50 грн.

Також, обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у справі №905/51/23 вказано про неналежне виконання Військовою частиною умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2501 в частині оплати спожитого газу, а тому заявлено до стягнення основний борг у розмірі 976547,30 грн., пеню у розмірі 144207,95 грн., 3% річних у розмірі 24320,05 грн. та інфляційні втрати у розмірі 235443,17 грн. При цьому у вказаній справі не вирішувалось питання про відстрочення виконання рішення, а було розглянуто клопотання відповідача про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Оскільки предмети та підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах, посилання в обґрунтування клопотання на судову практику, яка не є релевантною до цієї справи, судом не приймається.

Відтак, відповідачем не надано доказів, які б підтвердили виняткові обставини в контексті розгляду даного клопотання для його задоволення, оскільки відповідач має самостійно нести відповідальність за неналежне планування своєї господарської діяльності та не повинен порушувати права інших господарюючих суб`єктів, передбачені законодавством України. При цьому ризики від власної господарської діяльності відповідача не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява №6962/02 виснував, що на державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З огляду на вище викладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та беручи до уваги недоведення відповідачем достатніми доказами неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду та винятковості випадку, з яким процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочення виконання судового рішення, а також приймаючи до уваги заперечення позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а тому оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.

Разом з тим, суд враховує, що згідно частин 1, 4 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За змістом частин 5, 6 статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі №916/228/22 зазначено, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".

Позовна заява надійшла до господарського суду в електронній формі через систему "Електронний суд", а тому враховуючи положення частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення з позовною заявою до суду підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Водночас матеріали справи свідчать, що за звернення з позовною заявою до суду було сплачено судовий збір у загальному розмірі 3028,00 грн. згідно платіжних інструкцій №25258 від 16.12.2024, №542 від 10.01.2025, тобто в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме у розмірі 605,60 грн., а тому розподіл судових витрати зі сплати судового збору в порядку статті 129 ГПК України здійснюється судом з огляду на розмір судового збору, який підлягав сплаті у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Асхарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 31941174) в особі філії "Чугуївське ДЕП" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (63501, м. Чугуїв, вул. Харківська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03448913) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість за надання послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 99538,63 грн., заборгованість за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 392,11 грн., 3% річних у розмірі 2236,40 грн., інфляційні втрати у розмірі 4409,04 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "27" березня 2025 р.

СуддяГ.І. Сальнікова