Рішення

від 28.03.2025 по справі 925/69/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 року Черкаси справа №925/69/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вулиця Шолуденка, 1, місто Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676)

до Сектора культури та туризму Маньківської селищної ради Черкаської області (вулиця Леонтовича, 22, селище Маньківка, Уманський район, Черкаська область, 20101, ідентифікаційний код 43993372)

про стягнення 216 692,66 грн,

24.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Сектора культури та туризму Маньківської селищної ради Черкаської області, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором постачання природного газу №22-2117/22-БО-Т від 22.11.2022 у розмірі 216 692,66 грн, у тому числі, основний борг у сумі 154 149,80 грн, пеня у сумі 34318,39 грн, 3% річних у сумі 7538,55 грн та інфляційні втрати у сумі 20685,92 грн. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2600,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач поставив відповідачу природний газ на підставі договору, який був укладений між сторонами. Відповідач газ отримав, але повністю за нього не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 154 149,80 грн. Позивач просить стягнути несплачену відповідачем суму вартості природного газу разом із нарахованими на нею пенею, інфляційними та річними у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.01.2025 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 29.01.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана судом до електронного кабінету відповідача та була доставлена до його електронного кабінету 30.01.2025, що підтверджене довідкою Господарського суду Черкаської області про доставку електронного листа.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідач був належним чином повідомленим про розгляд справи судом, у встановлений судом строк не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

22.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Сектором культури та туризму Маньківської селищної ради Черкаської області (споживач) було укладено договір постачання природного газу №22-2117/22-БО-Т (далі договір). За умовами цього договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (пункт 1.2 договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (пункт 1.3 договору).

Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01 січня 2023 року до березня 2023 року (включно) у кількості 36,000 тис.куб.метрів (пункт 2.1 договору).

Загальний обсяг природного газу, який замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (пункт 2.1.1 договору).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пункт 3.5.2 договору).

Споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пункт 3.5.3 договору).

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, які визначені у розділі 4 цього договору (пункт 3.5.4 договору).

Ціна природного газу за 1000,00 м3 з ПДВ становить 16390,00 грн, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи з ПДВ становить 163,89 грн. Всього ціна газу за 1000,00 м3 з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги з транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед становить 16553,89 грн (пункт 4.1 договору).

Загальна вартість цього договору на дату укладення становить 595 940,04 грн, у тому числі 99323,34 грн ПДВ (пункт 4.3 договору).

Порядок та умови проведення розрахунків визначені у розділі 5 договору.

Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту прийманняпередачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору (пункт 5.1 договору).

Споживач зобов`язаний, зокрема самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди; прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором (пункти 6.2.2 та 6.2.4 договору).

У разі прострочення споживачем остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2 договору).

Цей договір набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до 31 березня 2023 року включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (пункт 13.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими представника постачальника та споживача та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов договору позивач за період з січня 2023 року до березня 2023 року поставив відповідачу природний газ у кількості 36,249 тис.куб.метрів на загальну суму 600 061,86 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2023, від 28.02.2023, які підписані уповноваженими представниками постачальника та споживача та скріплені печатками підприємств, а також актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2023, який підписаний зі сторони постачальника та скріплений його печаткою, листом оператора ГТС №ТОВВИХ-24-19966 від 23.12.2024 та інформацією щодо остаточних алокацій відборів відповідача за період поставки природного газу.

Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ-24-19966 від 23.12.2024, обсяг природного газу, який використаний споживачем з ЕІС-кодом 56ХS00017RLAC006 за період з 01.01.2023 до 31.03.2023 та внесений в алокацію постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» становить: з 01.01.2023 до 31.01.2023 15060,00 м3, з 01.02.2023 до 28.02.2023 11877,00 м3, з 01.03.2023 до 31.03.2023 9312,00 м3.

Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ, перерахувавши на користь позивача 445 912,06 грн, що підтверджується інформацією Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про надходження коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» від Сектору культури та туризму Маньківської селищної ради Черкаської області (а.с.8). Отже, залишок заборгованості відповідача за цей період становить 154 149,80 грн, яка виникла за поставлений у березні 2023 року природний газ.

На день звернення з позовом до суду відповідач у добровільному порядку не перерахував залишок заборгованості позивачу, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду її для стягнення разом із нарахованими на неї пенею, інфляційними та річними у судовому порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений згідно з договором природний газ разом із нарахованими на неї пенею, інфляційними та річними.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки природного газу, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання укладеного між сторонами умов договору постачання природного газу, позивач протягом січня-березня 2023 року поставив, а відповідач прийняв природний газ у кількості 36,249 тис.куб.метрів на загальну суму 600 061,86 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2023, від 28.02.2023, які підписані уповноваженими представниками постачальника та споживача та скріплені печатками підприємств.

Щодо отриманого у березні 2023 році газу, то його обсяг визначений у акті приймання-передачі природного газу від 31.03.2023, який підписаний постачальником.

Судом враховано те, що за умовами договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, які визначені у розділі 4 цього договору.

У листі оператора ГТС №ТОВВИХ-24-19966 від 23.12.2024 зазначено, що згідно з даними з Інформаційної платформи відповідач спожив природний газ у таких об`ємах: з 01.01.2023 до 31.01.2023 15060,00 м3, з 01.02.2023 до 28.02.2023 11877,00 м3, з 01.03.2023 до 31.03.2023 9312,00 м3. Тобто в силу наведених вище положень договору вказані оператором ГТС дані щодо спожитого відповідачем об`єму є належним підтвердженням того об`єму, який вказаний позивачем у акті приймання-передачі природного газу за березень.

Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

За умовами договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому споживач повинен був сплатити за відповідний розрахунковий період. Отже, у силу наведених правових норм після отримання природного газу від постачальника, у відповідача виник обов`язок з оплати його вартості.

Загальна вартість отриманого відповідачем природного газу становить 600061,86 грн. Судом встановлено, що за отриманий природний газ відповідач розрахувався частково, сплативши 445 912,06 грн, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість у розмірі 154 149,80 грн.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі. Отже, оскільки відповідач порушив свої зобов`язання в частині оплати вартості отриманого природного газу, позивачем правомірно заявлена вимога про примусове стягнення цієї заборгованості з відповідача.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що наявність і розмір боргу в сумі 154 149,80 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

У зв`язку із порушенням відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 34318,39 грн за період з 16.05.2023 до 15.11.2023, яку просить стягнути у судовому порядку.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Умовами договору визначено, що у разі прострочення споживачем остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2 договору).

Судом перевірений розрахунок пені, який здійснений позивачем та встановлено що він зроблений арифметично правильно, з урахуванням строку прострочення оплати товару та суми заборгованості, тому суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 16.05.2023 до 15.11.2023 у сумі 34318,39 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 7538,55 грн 3% річних за період прострочення з 16.05.2023 до 31.12.2024 та 20685,92 грн інфляційних витрат за період прострочення з 01.06.2023 до 31.12.2024.

Судом перевірений розрахунок позивача з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних та строку їх нарахування та встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних витрат здійснений вірно, тому суд задовольняє вимогу про стягнення річних та інфляційних витрат з відповідача у визначеному позивачем розмірі.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Сектора культури та туризму Маньківської селищної ради Черкаської області про стягнення 216 692,66 грн підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2600,31 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Сектора культури та туризму Маньківської селищної ради Черкаської області (вулиця Леонтовича, 22, селище Маньківка, Уманський район, Черкаська область, 20101, ідентифікаційний код 43993372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вулиця Шолуденка, 1, місто Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) 154 149,80 грн основної заборгованості , 34318,39 грн пені, 7538,55 грн 3% річних, 20685,92 грн інфляційних витрат та 2600,31 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко