Ухвала від 28.03.2025 по справі 521/4859/25

Справа № 521/4859/25

Провадження № 2/521/3751/25

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2025 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Гуревський В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до в.о ректора Донецького національного медичного університету Єрмолаєвої Майї В`ячеславівни, Донецького національного медичного університету про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, й перевіривши виконання вимог статей 175-177 ЦПК України,

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом ОСОБА_1 до в.о ректора Донецького національного медичного університету Єрмолаєвої Майї В`ячеславівни, Донецького національного медичного університету про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не було сплачено судовий збір з посиланням на положення п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За приписамист.175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК України).

Отже наведена норма процесуального закону імперативно визначає обов`язок позивача, у разі подання позову, який містить, зокрема вимогу майнового характеру, зазначити ціну позову та обґрунтувати розрахунок такої вимоги (майнової), лише після наведення такого розрахунку суд оцінює його належність та відповідність письмовим доказам, долучених позивачем до позовної заяви.

Так, відповідно до ч. ч. 3, 4ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заява позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до вимог підпункту 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилом пункту 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до змісту позовної заяви позивач звернулася до суду із позовними вимогами, якими просить:

-Визнати протиправним та скасувати наказ виконувачки обов`язків ректора Донецького національного медичного університету (ДНМУ) (код ЄДРПОУ 02010698) Май`ї Єрмолаєвої № 02/26/1-3 від 26.02.2025 року «Про розірвання трудового договору (контракту) та звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено ОСОБА_1 з посади доцента закладу вищої освіти кафедри хірургічних дисциплін №2 ДНМУ згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

-Встановити, що відносно ОСОБА_1 з боку виконувачки обов`язків ректора Донецького національного медичного університету (ДНМУ) (код ЄДРПОУ 02010698) ОСОБА_2 вчинявся мобінг (цькування).

-Поновити ОСОБА_1 на посаді доцента закладу вищої освіти кафедри хірургічних дисциплін № 2 Донецького національного медичного університету.

-Стягнути з Донецького національного медичного університету на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 28.02.2025 року по дату ухвалення рішення у цій справі.

-Стягнути з Донецького національного медичного університету на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 50000,00 грн (п`ятдесят тисяч грн 00 коп.) на відшкодування моральної шкоди.

В силу закону позивач звільнений від сплати судового збору щодо вимоги немайнового характеру, а саме про поновлення на роботі.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначенастаттею 2 Закону України «Про оплату праці».

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

За наведених обставин середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №369/10046/18, зроблено висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

З огляду на вказане, позивач повинен надати підтвердження сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Отже, враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що від сплати судового збору на всіх стадіях судового розгляду справи на підставі пункту 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»звільнені позивачі виключно стосовно вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Водночас, за подання позову із іншими, ніж ті, що зазначені позовними вимогами, позивач повинен здійснити сплату судового збору.

За таких обставин, позивачу, з огляду на положення наведених норм законів, необхідно сплатити судовий збір:

-в частині майнових вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1211,20 грн;

-в частині встановлення вчинення відносно ОСОБА_1 з боку виконувачки обов`язків ректора Донецького національного медичного університету (ДНМУ) (код ЄДРПОУ 02010698) ОСОБА_2 мобінгу (цькування) як за вимогу немайнового характеру в розмірі 1211,20 грн;

- в частині майнових вимог щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 1211,20 грн.

За змістом ч. 1 ст. 185 ЦПК України, Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачу строк п`ять днів з моменту отримання повного тексту ухвали для усунення зазначених недоліків шляхом сплати судового збору та надання документів в підтвердження сплати судового збору.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде залишена без розгляду.

Керуючись ст. ст.175,187,257 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до в.о ректора Донецького національного медичного університету Єрмолаєвої Майї В`ячеславівни, Донецького національного медичного університету про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення повного тексту ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у зазначений строк наведених в ухвалі вимог, позов, відповідно до п. 8 ч. 1ст. 257 ЦПК України, буде залишений без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 28 березня 2025 року.

Суддя В.К.Гуревський