Рішення

від 28.03.2025 по справі 160/19744/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 рокуСправа №160/19744/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеси О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» (далі ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС», позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2024 року № 0021260713, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» понесені ним судові витрати, в тому числі витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0021260713 від 15.01.2024 року ГУ ДПС встановлено порушення ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», за період з 24.10.2022 р. по 04.12.2023 р. при виконанні умов зовнішньоекономічного контрактів: від 24.10.2022 р. № 24/10, укладеного ТОВ «Органік-Дніпро Плюс» з нерезидентом компанією «STACROLOFT INC. OЬ» в частині несвоєчасного надходження валютної виручки у сумі -12 575, 25 Євро; від 10.11.2022 р. № 10/11, укладеного ТОВ «Органік-Дніпро Плюс» з нерезидентом компанією «STACROLOFT INC. OЬ» в частині не отримання товару по імпорту у сумі 96 200,00 Євро. У зв`язку з виявленими порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1 054 180, 84 грн. Позивач вважає висновки ГУ ДПС щодо порушень вимог податкового законодавства необґрунтованими та незаконними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки ДПС не відповідають нормам діючого законодавства, а Акт перевірки не містить доказів доведеності порушення позивачем ч. 2, ч.3 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 24.10.2022 р. № 24/10, від 10.11.2022 р. № 10/11 за період з 24.10.2022 по 04.12.2023 р. Наголошував на тому, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Окрім того, нарахування у період з 24.10.2022 до 30.06.2023 рр. пені за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, як одного із різновидів пені у розумінні приписів пп.14.1.162 п.14.1, ст.14 ПК України, на думку позивача, суперечить п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає висновки Акта неправомірними та необґрунтованими, а винесене на підставі Акта оскаржуване податкове повідомлення- рішення таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.08.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання було призначено на 05 вересня 2024 року о 13:30.

19.08.2024 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив по справі, в якому він не погоджується з доводами викладеними позивачем та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Органік - Дніпро - Плюс». Відзив обґрунтовано тим, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від Національного банку України від 27.06.2023 року №25-0008/136/ДСК, щодо виявлених фактів порушень ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2022 №24/10: експортна операція від 08.11.2022 в сумі 12 575,25 Євро, граничний термін надходження валютної виручки - 06.05.2023, станом на 04.12.2023 перевищено на 13 днів, яку було підтверджено перевіркою. Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено порушення ТОВ «ОРГАНІК- ДНІПРО ПЛЮС» ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні експортного контракту від 24.10.2022 №24/10, який укладено з нерезидентом компанією STACROLOFT INC. OU, ESTONIA, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки, за що згідно з ч.5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД. Окрім того, ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від Національного банку України від 23.10.2023 №25-0008/249/ДСК щодо виявлених фактів порушень ТОВ«ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 10.11.2022 №10/11: імпортна операція від 09.03.2023 в сумі 80 000,00 Євро, граничний термін розрахунків - 04.09.2023, станом на 04.12.2023 перевищено на 91 днів, підтверджено перевіркою; від 10.03.2023 в сумі 16 200,00 Євро, граничний термін надходження валютної виручки - 05.09.2023, станом на 04.12.2023 перевищено на 90 днів, яку було підтверджено перевіркою. Перевіркою встановлено порушення ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 10.11.2022 №10/11, який укладено між ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС», Україна та нерезидентом компанією STACROLOFT INC. OU, ESTONIA, в частині не своєчасного надходження товару по імпорту в сумі 96 200,00 Євро, за що, на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Звернув увагу на те, що норми статей 123-125 ПК України стосуються виключно податкових правопорушень. При цьому, позивачем не вжито жодного заходу, передбаченого нормами статті 13 Закону № 2473, щодо зупинення строків розрахунків за укладеними зовнішньоекономічними договорами (відсутність позовної роботи та звернення до суду; відсутність звернення до Мінекономіки щодо отримання висновку; відсутність відповідного сертифікату, що засвідчує форс-мажорні обставини (неможливість отримання товару за кожним укладеним з нерезидентом договором). Зауважив, що у даному випадку розглядається питання порушення валютного законодавства (Закону № 2473), що не пов`язане з податковим правопорушенням та умисністю діянь. На відміну від податкових правопорушень, валютним законодавством не передбачено врахування обтяжуючих обставин (зокрема, таких як умисність діянь) під час застосування фінансової (штрафної) санкції (нарахування пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД). ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» ані під час перевірки, ані під час судового оскарження не надавало документів, що підтверджують неможливість вжиття підприємством необхідних заходів, передбачених статтею 13 Закону № 2473, з метою уникнення порушень встановлених строків розрахунків за укладеними договорами та нарахування пені. В акті перевірки наведено обставини - детальний опис порушень ТОВ «Органік - Дніпро Плюс», які обґрунтовано нормами чинного валютного законодавства. Розрахунок пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічної діяльності проведено відповідно до вимог Закону № 2473. Представник відповідача наголошував на тому, що норми Перехідних положень Податкового кодексу України, якими зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду. Окрім того, неможливість виконання зобов`язання через форс-мажорні обставини не доведено та не підтверджено позивачем відповідними сертифікатами уповноважених органів. З урахуванням викладеного, висновок в акті перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відсутність підтвердження форс-мажорних обставини за укладеними договорами узгоджується з приписами частини 6 статті 13 Закону №2473. Зауважив, що правовий висновок з питання правомірності нарахування пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУЮ-19) викладений у постанові Верховного Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 року по справі №240/25642/22, в якій зазначено, що пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

05.09.2024 року термін підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, розгляд справи було відкладено до 19.09.2024 року на 13 год. 30 хв.

19.09.2024 року до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» про зупинення провадження для надання додаткових доказів у справі №160/19744/24.

Ухвалою суду від 19.09.2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» про зупинення провадження для надання додаткових доказів у справі №160/19744/24 було задоволено, зупинено провадження у справі №160/19744/24 до 21.10.2024 року, наступне підготовче засідання призначено на 21.10.2024 року о 10 год. 00 хв.

21.10.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» надійшло клопотання про продовження строку зупинення провадження у справі №160/19744/24.

Ухвалою суду від 21.09.2024 року продовжено строк зупинення провадження у справі до 21.11.2024 року. Наступне підготовче засідання призначено на 21.11.2024 р. о 13:00.

21.11.2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких він не погоджується з доводами відповідача, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а також не підтвердженими належними та допустимими доказами. Пояснення аргументовані доводами, аналогічними тим, що були викладені у позовній заяві. Окремо представник позивача зазначив про не врахування відповідачем загальновідомого факту, засвідченого ТПП України у листі від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1, щодо визнання форс-мажорними обставинами військової агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 р. до їх закінчення. Враховуючи все вищевикладене у поясненнях, представник позивача вважає висновку Акта перевірки неправомірними та необґрунтованими, а винесене на підставі Акта податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено з боку позивача порушень ч.2 та ч.3 ст.13 Закону України "Про валюту та валютні операції" при виконання умов зовнішньоекономічних контрактів за період з 24.10.2022 року по 04.12.2023 року.

21.11.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

Ухвалою суду від 21.11.2024 року продовжено строк зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - до 12.12.2024 року. Наступне підготовче засідання призначено на 12.12.2024 р. о 10:30.

Ухвалою суду від 12.12.2024 р. поновлено провадження по справі.

В підготовчому засіданні 12.12.2024 року було оголошено перерву до 23.01.2025 року.

До суду від Товариства з обмеженою відповідальністю«ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС»надійшло клопотання про перенесення засідання призначеного на 23.01.2025 року та про зупинення провадження у справі №160/19744/24, яке обґрунтоване тим, що представник позивача перебуває на лікарняному.

23.01.2025 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю«ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС»про перенесення засідання призначеного на 23.01.2025 року та про зупинення провадження у справі №160/19744/24 було задоволено. Зупинено провадження у справі №160/19744/24 до 27.02.2025 року. Наступне підготовче засідання призначено на 27.02.2025 року о 10 год. 30 хв.

27.02.2025 року підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до розляду по суті.

У судовому засіданні 27.02.2025 року представник позивача Братцева Н.В. зазначила, що всі документи були надані та наявні в матеріалах справи, надала пояснення по суті позовних вимог. У судових дебатах позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Тітенко Ю.В. в судовому засіданні зазначив, що всі документи були надані та наявні в матеріалах справи, обґрунтував заперечення по суті спору. У судових дебатах проти позову заперечував, в задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Вирішуючи питання про продовження розгляду справи по суті в порядку письмового провадження, суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та не скасований.

Статтею 3 Конституції Українивизначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Враховуючи те, що наявних в матеріалах справи письмових доказів достатньо для вирішення справи по суті та немає перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, у зв`язку з воєнним станом та численними повітряними тривогами, суд вирішив продовжити розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4ст. 243 КАС Українисудове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення учасників справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 08.12.2023 року №7132 виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, пп.69.2 п.69 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, у зв`язку з надходженням на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації від НБУ від 27.06.2023 року №25-0008/136/ДСК, від 23.10.2023 року №25-0008/249/ДСК щодо виявлених факті порушень норм валютного законодавства України та на підставі наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 24.10.2022 №24/10, від 10.11.2022 №10/11 за період з 24.10.2022 року по 04.12.2023 року, відповідачем було поведено перевірку позивача за результатами якої складено Акт перевірки від 21.12.2023 року №4074/04-36-07-13/44634581 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 24.10.2022 №24/10, від 10.11.2022 №10/11 за період з 24.10.2022 року по 04.12.2023 року".

У висновках Акта перевірки зазначено, що документальною позаплановою виїзною перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 24.10.2022 року по 04.12.2023 року встановлено порушення ч.2, ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів:

- від 24.10.2022 №24/10 укладеного ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» з нерезидентом компанією STACROLOFT INC.OЬ, ESTONIA, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки у сумі - 12 575, 25 Євро;

- від 10.11.2022 №10/11 укладеного ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» з нерезидентом компанією STACROLOFT INC.OЬ, ESTONIA, в частині не отримання товару по імпорту у сумі 96 200, 00 Євро,

за що згідно з ч.5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД.

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, позивач звернувся до відповідача із листом від 09.01.2024 р. № 09/01-1 щодо продовження строку надання заперечень на Акт перевірки від 21.12.2023 р. №4074/04-36-07-13/44634581, в якому зазначив, що не погоджується з висновками зазначеними в Акті перевірки, вважає їх незаконними та безпідставними та готує заперечення на Акт.

Листом від 15.01.2024 року № 1903/6/04-36-07-13-12 відповідач повідомив позивача, що граничний термін надання заперечень 09.01.2024 року, а ст.86 ПК України не передбачено продовження термінів для подання заперечень до контролюючого органу. Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення по акту перевірки від 21.12.2023 року буде винесено у терміни відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України.

15.01.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0021260713, яким, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та ч.5 ст. 13 Закону України Закону України «Про валюту і валютні операції», до ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 1 054 180,84 грн.

Згідно з розрахунком пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» за період з 24.10.2022 року по 04.12.2023 року (додаток до податкового повідомлення-рішення №0021260713 від 15.01.2024 року), пеня у розмірі 1 054 180,84 грн. нарахована:

- за експортним контрактом від 24.10.2022 №24/10 за період з 24.10.2022 року по 04.12.2023 року (період порушення граничних строків з 07.05.2023 по 19.05.2023; кількість днів 13; сума простроченої заборгованості у валюті 12 575,25; ставка пені 0,30%) 19 859, 76 грн.;

- за імпортним контрактом від 10.11.2022 року №10/11 за період з 10.11.2022 року по 04.12.2023 року (період порушення граничних строків з 05.09.2023 по 04.12.2023: кількість днів 91; сума простроченої заборгованості у валюті 80 000,00; ставка пені 0,30%; сума пені 862 629,77 грн.; період порушення граничних строків з 06.09.2023 по 04.12.2023: кількість днів 90; сума простроченої заборгованості у валюті 16 200,00; ставка пені 0,30%; сума пені 171691,31 грн.;) 1 034 321, 08 грн.

З податкового повідомлення-рішення від 15.01.2024 року №0021260713 встановлено, що підставами для визначення (нарахування) грошового зобов`язання стали обставини, які відображені в акті перевірки, а саме:

- при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2022 №24/10 в частині несвоєчасного надходження валютної виручки по експорту у сумі 12575,25 Євро;

- при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 10.11.2022 №10/11 в частині не отримання товару по імпорту у сумі 96200,00 Євро;

- період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: з 07.05.2023 року по 04.12.2023 року;

- інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПК України платником податків не надавалась;

- інформація щодо наявності обставин, які відповідно до ПК України пом`якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності (у разі наявності) інформація відсутня.

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 15.01.2024 року №0021260713, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюєПодатковий кодекс України№2755-VI від 02.12.2010 року (далі- ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом41.1 статті 41цьогоКодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпункту19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК Україниконтролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Приписамистатті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ(далі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018року (далі - Закон №2473-VIII в редакції чинній на час спірних відносин) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Метою цьогоЗаконує забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням понять, наведених устатті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цимЗакономвипадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до частини 1статті 3 Закону №2473-VIIIвідносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюютьсяКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону.

Приписамистатті 4 Закону № 2473-VIII визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цьогоЗаконузаходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цимЗакономта іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цимЗакономта іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Положеннями частин третьої, шостої, дев`ятої тадесятої статті 11 Закону №2473-VIIIвизначено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За змістом частини 5статті 11 Закону № 2473-VIIIНаціональний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини 1статті 13 Закону № 2473-VIIIНаціональний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 2 статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з частиною 3статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» №679-XIV від 20.05.1999року визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженогопостановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженоюпостановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7(далі- Інструкція №7).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу IIIцієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу IIIцієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

За змістом пункту 7 розділу ІІІнструкції №7Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІІнструкції №7Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IVцієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІІнструкції №7встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу IIIцієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності:

документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Відповідно до частини 5статті 13 Закону України № 2473-VIIIпорушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»зі змінами, внесенимипостановою Національного банку України від 07.07.2022 № 142, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

За змістом ч.7ст.13 Закону №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Отже, підставою для зупинення строків, передбачених постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №820/6335/17.

За змістом частини 8статті 13 Закону № 2473-VIIIЦентральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленомузакономпорядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Отже, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із статтею 13 Закону № 2473-VII, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

При цьому, валютним законодавством передбачено можливість зняття експортної операції з контролю (завершення здійснення банком валютного нагляду) через припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом як шляхом їх виконання, так і у разі припинення зобов`язання в інший спосіб, зокрема, зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов, передбачених підпунктом 6 пункту 9 та підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІІнструкції №7.

Щодо взаємовідносин ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» та компанії STACROLOFT INC. OЬ, ESTONIA, судом встановлені наступні обставини.

24.10.2022 року між ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» (Продавець), в особі директора Ігоря Самсоненка та компанією STACROLOFT INC. OЬ, ESTONIA, (Покупець) в особі директора Сергія Немировського було укладено контракт №24/10, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець купує нафтопродукти, продукти нафтохімії, а також інші продукти, надалі «Товар», асортимент, ціна та кількість яких оговорюється в підписаних обома сторонами додатках до даного контракту в кількості до 6000 метричних тон.

Станом на 24.10.2022 року згідно регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» за рахунком 362 «Розрахунки з покупцями в іноземній валюті» за контрактом від 24.10.2022 №24/10 початкове сальдо дорівнює «0», що не заперечується сторонами.

На виконання умов контракту від 24.10.2022 року №24/10 ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» відвантажило за межі митної території України продукцію (нафто або нафтопродукти сирі отримані з бітумінозних порід конденсат газовий стабілізований природній, у кількості - 21870 кг., одержувач товару - ZERATUS-PRIM S.R.L., Moldova, код товару 2709001000) нерезиденту компанії STACROLOFT INC.OЬ, ESTONIA (Покупець), згідно МД типу ЕК 10 АА, на загальну суму 12 575,25 Євро, що зафіксовано в бухгалтерському обліку підприємства по рахунку Дт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», а саме: МД EK 10АА від 08.11.2022 №22UA408020053898U8 відвантажено товару на суму 12 575,25 Євро, отже граничний строк розрахунків за операціями з експорту (180 календарних днів) - 06.05.2023 року.

Проте, на виконання договірних зобов`язань по контракту від 24.10.2022 року №24/10 валютні кошти за відвантажену на експорт продукцію надійшли від нерезидента STACROLOFT INC.OЬ, ESTONIA, на поточний валютний рахунок ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС», який відкрито в AT «ПУМБ», МФО 334851, №UA383348510000000026003164055, на загальну суму 12 575,25 Євро, з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з експорту, а саме: п/д від 19.05.2023 року №1696628 на суму 12 575,25 Євро. Доказів протилежного позивач до суду не надав.

За результатами перевірки станом на 04.12.2023 року по контракту від 24.10.2022 №24/10, складеному з компанією STACROLOFT INC.OЬ, ESTONIA, угода збалансована, заборгованість відсутня, що відповідає даним бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» та не заперечується сторонами.

Окрім того, як встановлено з матеріалів справи, ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від Національного банку України від 27.06.2023 №25-0008/136/ДСК, щодо виявлених фактів порушень ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44634581) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2022 №24/10: експортна операція від 08.11.2022 в сумі 12 575,25 Євро, граничний термін надходження валютної виручки - 06.05.2023, станом на 04.12.2023 перевищено на 13 днів.

Згідно з п.4 розділу І Постанови НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку.

Висновок - висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, виданий на продовження граничних строків розрахунків, установлених Національним банком.

Висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Нацбанком, а саме за експортним контрактом від 24.10.2022 року №24/10 за період, що перевірявся по ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а також до суду не надходили.

Відповідно ч.6 ст.13 Закону №2473, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» ні до перевірки, ні до суду не надано документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2022 №24/10 через дію форс-мажорних обставин.

Окрім того, на підтвердження претензійної роботи, у розумінні ч.7 ст.13 Закону України №2473 ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» ні до перевірки, ні до суду не надало документи по контракту від 24.10.2022 року №24/10.

Слід зазначити, що в акті перевірки наведено обставини - детальний опис порушень ТОВ «Органік - Дніпро Плюс», які обґрунтовано нормами чинного валютного законодавства та підтверджені наданими суду доказами.

При цьому, ТОВ «Органік -Дніпро Плюс» ані під час перевірки, ані під час розгляді справи в суді не надавало документів, що підтверджують неможливість вжиття підприємством необхідних заходів, передбачених статтею 13 Закону № 2473, з метою уникнення порушень встановлених строків розрахунків за укладеним договором та нарахування пені.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені вище норми права, суд вважає, що висновки відповідача про порушення ТОВ «ОРГАНІК- ДНІПРО ПЛЮС» ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні експортного контракту від 24.10.2022 №24/10, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки, за що згідно з ч.5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» відповідачем була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, є правомірними та підтверджені належними доказами.

Окрім того, 10.11.2022 року між ТОВ «ОРГАНІК- ДНІПРО ПЛЮС» (Покупець), в особі директора Ігоря Самсоненка та компанії STACROLOFT INC. OЬ, ESTONIA, (Продавець) в особі директора Сергія Немировського було укладено контракт №10/11, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець купує - розчинник ЕПСИЛОН, надалі «Товар», асортимент, ціна та кількість яких оговорюється в підписаних обома сторонами додатках до даного контракту в кількості до 2000 метричних тон.

Строк поставки - 2022-2023 рік.

Товар постачається автомобільним транспортом (автоцистернами). Можливе постачання залізничним транспортом. Датою постачання вважається дата штемпеля у відповідності до базісу постачання, вказаного у додатку до цього контракту.

Ціна товару визначається на умовах поставки оговорених в даному контракті, а також в додатках до нього. Ціна товару визначається в Євро та вказується в додатках до даного контракту.

09.03.2023 року до контракту № 10/11 від 10.11.2022 року було укладено додаток №3, в якому період відвантаження був визначений березень-квітень 2023 р. Також у додатку №3 визначено, що товар постачається автотранспортом на умовах СРТ Кам`янське, Україна, (ІНКОТЕРМС-2020).

Загальна орієнтована вартість Товару, відповідно до додатку від 09.03.2023 року №3, складає 126 000,00 (+/-10%) Євро, 120 +/- метричних тн по ціні 1050,00 Євро.

Станом на 10.11.2022 року, згідно регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС», за рахунком 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за контрактом від 10.11.2022 року №10/11 початкове сальдо дорівнює «0», що не заперечується позивачем.

На виконання договірних зобов`язань по контракту від 10.11.2022 року №10/11 у періоді, що перевірявся контролюючим органом ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» перерахувало з рахунку, який відкритий в уповноваженому банку АТ «ПУМБ», МФО 334851, нерезиденту компанії STACROLOFT INC.OЬ, ESTONIA, валютні кошти на загальну суму 96 200,00 Євро, що зафіксовано в бухгалтерському обліку підприємства по рахунку Дт 632 «Розрахунки з постачальниками в іноземній валюті», а саме: платіжне доручення в іноземній валюті від 09.03.2023 на суму 80 000,00 Євро, граничний термін надходження товару по імпорту 04.09.2023 року; платіжне доручення в іноземній валюті від 10.03.2023 на суму 16 200,00 Євро, граничний термін надходження товару по імпорту 05.09.2023 року. Наведені обставини також підтверджуються наданими до суду доказами та сторонами не заперечуються.

Проте, к перевіряємому періоді з 10.11.2022 року по 04.12.2023 року по контракту від 10.11.2022 №10/11 товар по імпорту від нерезидента STACROLOFT INC.OЬ, ESTONIA на адресу ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» не надходив, що не заперечує позивач.

ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» надавало до перевірки, а також надало до суду договір уступки права вимог №3/23 від 01.09.2023 року (місце укладання м. Талин).

Відповідно до умов зазначеного договору уступки права вимог, Компанія STACROLOFT INC.OЬ, ESTONIA, в подальшому «Первісний кредитор», в особі директора Сергія Немировського, ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» в подальшому «Новий кредитор» в особі директора Ігоря Самсоненка, та Приватне підприємство «Планета-2000», в подальшому «Боржник», в особі директора Костянтина Гнідікова передбачили наступне: «Первісний кредитор» уступає, а «Новий боржник» приймає право вимоги боргу до ПП «Планета-2000» за договором № 5/22 від 01.04.2022 р., що укладений між «Первісним кредитором» та Боржником.

Пунктом 1.3. договору уступки передбачено, що на момент підписання договору розмір вимоги, що уступається (частина суми основного боргу по договору №5/22 від 01.04.2022) складає 101 872,94 USD.

Пунктом 2.3 договору уступки Сторони також передбачили, що з моменту підписання цього договору, Боржник свої зобов`язання перед Новим кредитором в розмірі 101 872,941 USD, що витікають з Первісного договору, виконує Новий кредитор у строк до 31.03.2024 р.

З моменту підписання цього договору, Первісний кредитор втрачає право вимоги виконання зобов`язань за Первісним договором від Боржника частково на суму основного боргу у розмірі 101872.941 USD ( п. 2.4 договору уступки).

У пункті 2.5. договору уступки Сторони передбачили, що у рахунок оплати права вимоги, що уступається, Первісний кредитор проводить залік заборгованості Первісного кредитора перед Новим кредитором, що виникає з Контракту 10/11 від 10.11.2022 р. на суму 96 200,00 USD. Валюта зобов`язань за первісним договором - долари США, для здійснення заліку сторони погодили застосовувати курс Європейського Центрального Банку на дату останніх надходжень грошових коштів, а саме для 80 000 EUR, курс 1,0570 (09.03.2023 р.) - складає 84560,00 USD для 16200 EUR - 1,0687 ( 10.03.2023 р.) складає 17 312,94 USD.

Залік за Актом звірки до Контракту №10/11 від 10.11.2022 р. між Первісним кредитором та Новим кредитором здійснений на суму 96 200 EUR.

З умов наданого позивачем договору випливає, що Компанія STACROLOFT INC.OЬ, ESTONIA, як «Первісний кредитор», провела залік заборгованості перед ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС», що виникає з Контракту №10/11 від 10.11.2022 р. на суму 96 200,00 USD, шляхом перекладання своїх зобов`язань на Боржника - ПП «Планета-2000». Проте доказів погашення просточеної дебіторської заборгованості, яка утворилась через невиконання умов контракту №10/11 від 10.11.2022 р. позивач ні під час перевірки, ні до суду не надав.

За результатами перевірки позивача контролюючим органом було встановлено, що станом на 04.12.2023 по контракту від 10.11.2022 року №10/11, складеному з STACROLOFT INC.OЬ, ESTONIA, зафіксовано прострочена дебіторська заборгованість, що не відповідає даним бухгалтерського обліку підприємства, в сумі 96 200,00 грн. Наведені обставини позивачем не спростовані.

Окрім того, як встановлено з матеріалів справи, ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від Національного банку України від 23.10.2023 року №25-0008/249/ДСК щодо виявлених фактів порушень ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44634581) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 10.11.2022 №10/11: імпортна операція від 09.03.2023 в сумі 80 000,00 Євро, граничний термін розрахунків - 04.09.2023, станом на 04.12.2023 перевищено на 91 днів, підтверджено перевіркою; від 10.03.2023 в сумі 16 200,00 Євро, граничний термін надходження валютної виручки - 05.09.2023, станом на 04.12.2023 перевищено на 90 днів, підтверджено перевіркою.

Висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Нацбанком, а саме за імпортним контрактом від 10.11.2022 року №10/11 по ТОВ «ОРГАНІК-ДНШРО ПЛЮС» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а також до суду не надходили.

Окрім того, ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» ні до перевірки, ні до суду не надало документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту від 10.11.2022 М10/11 через дію форс-мажорних обставин.

Також, на підтвердження претензійної роботи, у розумінні ч.7 ст.13 Закону України №24 73 ТОВ «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» ні до перевірки, ні до суду не надано документи по контракту від 10.11.2022 №910/11.

Слід зазначити, що в акті перевірки наведено обставини - детальний опис порушень ТОВ «Органік - Дніпро Плюс», які обґрунтовано нормами чинного валютного законодавства та підтверджені наданими суду доказами.

При цьому, ТОВ «Органік -Дніпро Плюс» ані під час перевірки, ані під час розгляді справи в суді не надавало документів, що підтверджують неможливість вжиття підприємством необхідних заходів, передбачених статтею 13 Закону № 2473, з метою уникнення порушень встановлених строків розрахунків за укладеним договором та нарахування пені.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені вище норми права, суд вважає, що висновки відповідача про порушення ТОВ «ОРГАНІК- ДНІПРО ПЛЮС» ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 10.11.2022 №10/11, в частині не своєчасного надходження товару по імпорту в сумі 96 200,00 Євро, за що на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII відповідачем була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД є правомірними та підтверджені належними доказами.

Щодо форс-мажорних обставин на які посилається позивач, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, якщо позивач посилається на те, що виконання договорів, передбачених частинами другою або третьою статті 13 Закону №2473-VIII, зупинилось у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, він повинен довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов`язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс- мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово- промислової палити України.

Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПГІ) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44(5) (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

При цьому, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Тобто ТПП України листом повідомила «всіх кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПІІ України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Таким чином, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи вищевикладене, вимоги Закону № 2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, просто існування таких обставин не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку якщо особа доведе неможливість виконання зобов`язань передбачених умовами договорів саме через неї. Потрібно довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які сторона не може виконати та обставинами (результатом) на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов язання.

Отже, неможливість виконання зобов`язань через форс-мажорні обставини не доведено та не підтверджено позивачем відповідними сертифікатами уповноважених органів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що доводи відповідача про відсутність підтвердження форс-мажорних обставини за укладеними позивачем договорами узгоджуються з приписами частини 6 статті 13 Закону № 2473.

Щодо нарахування пені у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд зазначає наступне.

Пунктом 1.1 статті 1 ПК України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах 2-10 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до абз.11 п.52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Визначення поняття пені встановлено підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а саме: пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.

Слід зазначити, що нормами пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, встановлено обмеження застосування штрафних санкцій та пені в період коронавірусної хвороби (COVID-19) саме за порушення податкового законодавства. Відповідальність за порушення валютного законодавства встановлена Законом № 2473, в якому відсутні норми щодо обмеження відповідальності під час коронавірусної хвороби (COVID-19).

Зміни до Закону №2473 щодо незастосування пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не вносились.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

Частиною 3 статті 3 Закону №2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

При цьому, норми Закону № 2473 та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правовий висновок з питання правомірності нарахування пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 року по справі №240/25642/22 та враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2024 року по справі №240/25642/22 зазначив, що на переконання Судової палати, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID-19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

З огляду на наведене, висновок, що дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена частиною п`ятою Закону України «Про валюту і валютні операції», є помилковим.

На підставі викладеного судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала наступний правовий висновок: «Пеня, що передбачена частиною п`ятоюстатті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту52-1 підрозділуXX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.».

Враховуючи наведені вище норми права та встановлені під час розгляду обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином та в повному обсязі доведено порушення позивачем ч.2, ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів: від 24.10.2022 року №24/10 - в частині несвоєчасного надходження валютної виручки у сумі 12 575, 25 Євро; від 10.11.2022 року №10/11 - в частині не отримання товару по імпорту у сумі 96 200, 00 Євро, отже нарахування пені за такі порушення було здійснено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а тому податкове повідомлення-рішення від 15.01.2024 року № 0021260713 є правомірним, підстави для його скасування відсутні.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до частини другоїстатті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

В свою чергу, відповідач належним чином довів правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.01.2024 року № 0021260713.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК-ДНІПРО ПЛЮС» (51938, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Матросова, буд.53, кв.19, код ЄДРПОУ 44634581) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7статті 18 Кодексу адміністративного судочинства Україниособам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогст. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.03.2025 року.

Суддя О.М. Неклеса