Рішення

від 27.03.2025 по справі 280/482/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 березня 2025 року Справа № 280/482/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Апухіна Дмитра, буд. 29, м. Запоріжжя, 69057) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії?

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Запорізькій області у відмові ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України Про Національну поліцію, в порядку і розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України Про Національну поліції, в порядку і розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, згідно з вимогами пункту 5 частини 1 статті 99 Закону України Про Національну поліції у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив службу у Національній поліції України та 06.09.2024 був звільнений зі служби за власним бажанням. 27 листопада 2024 року Позивачу, згідно довідки МСЕК, встановлено 25% втрати працездатності захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції, без визначення інвалідності. 27.11.2024 позивач звернувся з відповідною заявою та документами про виплату одноразової грошової допомоги до ГУНП в Запорізькій області. 31.12.2024 листом № К-210/05/12-2024 ГУНП в Запорізькій області відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 27 січня 2025 року відкрито провадження у справі, а також призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, зокрема зазначив, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог з посиланням на наказ МВС України від 11.01.2016 № 4, тому що згідно наказу МВС України від 30.05.2024 № 351 зазначений наказ втратив чинність. Окрім того зазначає, що позивачем не надано будь-яких доказів щодо причин за яких ним отримано захворювання, повязане з проходженням служби в поліції. При цьому звільнено позивача було за власним бажанням, а не через хворобу та ступінь втрати професійної працездатності встановлено вже після звільнення. Також відповідач посилається на те, що позивачем було подано неповний пакет документів, у відповідності до вимог п. 12 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Постановою КМУ від 04.06.2024 № 646. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має пільги встановлені законодавством для ветеранів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 01.07.2015.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 06.09.2024 № 608 о/с майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок і боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку ГУНП, було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 06.09.2024.

Згідно із Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, виданої Комунальною установою «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради 27.11.2024 серії 12ААА № 055099, ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати працездатності у відсотках 25%, захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням служби в поліції, дата встановлення страхового випадку 28.08.2024.

27.11.2024 позивачем на ім`я начальника ГУНП в Запорізькій області було подано заяву з проханням забезпечити грошову виплату за втрату частини здоров`я за час проходження служби в Національній поліції України та в якості додатків долучено копію довідки серії 12ААА № 055099.

Листом від 31.12.2024 № К-210/05/12-2024 ОСОБА_1 було повідомлено, що право на отримання грошової допомоги у позивача відсутнє, тому що звільнено його було не через хворобу, а за власним бажанням, а також з причин того, що ОСОБА_1 не було встановлено інвалідність.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського на момент виникнення спірних правовідносин регулюється Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України

від 4 червня 2024 року № 646 (далі Порядок № 646).

Отже, посилання представника позивача в позовній заяві на Наказ Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11.01.2016 є необгрунтованим та судом не береться до уваги, тому що останній згідно із Наказом МВС України від 30.05.2024 № 351 втратив чинність.

Згідно із п.п. 3 п. 5 Порядку № 646 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення в застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Відповідно до п. 12 Порядку № 646 для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності поліцейський подає в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти з дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:

1) заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності, до якої додаються:

копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченогочастиною першоюстатті 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус;

копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

2) довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

3) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

4) постанову відповідної медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

5) акт (акти) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

6) довідку органу, установи, організації, підрозділу, якими попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати).

Пунктом 15 Порядку № 646 передбачено, що у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.

Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.

У разі надсилання запитів до органів поліції, закладів освіти, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, заявника строк підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги може бути продовжено до отримання відповідної інформації для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня надсилання запиту.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником бухгалтерської служби та підписується керівниками бухгалтерської служби, підрозділів служби персоналу (кадрового забезпечення) та юридичної служби органу поліції, закладу освіти, у якому поліцейський проходить (проходив) службу, або особами, на яких покладено виконання таких функцій.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує:

у центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, територіальних органах поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції, - Голова Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій;

у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції, - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій;

у закладах освіти - керівник відповідного закладу освіти або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

У разі затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги керівником органу поліції або закладу освіти, у якому проходить (проходив) службу поліцейський, або особою, на яку покладено виконання таких функцій, у п`ятнадцятиденний строк з дня його затвердження видається наказ про виплату одноразової грошової допомоги.

Письмовими доказами, долученими до матеріалів справи підтверджується, що з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з 27.11.2024 25% втрати працездатності, без встановлення групи інвалідності, позивач звернувся до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області з заявою (рапортом) про виплату ОГД в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності у результаті травми і захворювання пов`язаного з виконанням службових обов`язків.

Відповідно до ч. 1ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога, що є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави виплачується особам, які мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, протягом шести місяців після його звільнення з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Право на отримання такої допомоги виникає з дати видачі довідки про результати визначення в застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

З огляду на викладене, в даному випадку (пункт 5 частини 1ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію») законодавець не пов`язує виникнення права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги зі звільненням поліцейського з поліції.

За таких обставин, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як під час проходження служби в поліції, так і після звільнення його з поліції.

Слід зазначити, що жодна норма Закону України «Про Національну поліцію» заборони щодо отримання одноразової грошової допомоги в разі часткової втрати працездатності поліцейського без визначення йому інвалідності після звільнення зі служби поліції не містить.

Окрім того, вказаний Закон України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік випадків, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, і отримання одноразової грошової допомоги в разі часткової втрати працездатності поліцейського без визначення йому інвалідності після звільнення зі служби поліції до таких випадків не відноситься.

Вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги передбачений ст. 101 Закону України «Про Національну поліцію».

За таких умов суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Оскільки у позивача наявне право на отримання одноразової грошової допомоги по втраті працездатності поліцейського у зв`язку з встановленням втрати професійної працездатності без встановлення групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків відповідно до вимог пункту 5 частини 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», то дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» є протиправними.

Застосовуючи механізм захисту права та його ефективного відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, суд вважає вірним спосіб захисту порушеного права з врахуванням правомочностей суду за ст.245 КАС України, а також з врахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.11.2022 у справі №380/8892/21 шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з отриманням травми під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на повторне звернення до суду з метою захисту своїх прав та свобод, завдання адміністративного судочинства визначені у ст. 2 КАС України та обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

За таких підстав позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись статтями139,241,243-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Апухіна Дмитра, буд. 29, м. Запоріжжя, 69057) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з отриманням травми під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27.03.2025.

Суддя А.В. Сіпака