Рішення

від 26.03.2025 по справі 320/20994/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2025 року справа №320/20994/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» (далі позивач, ТОВ «Європетроліум») до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29.02.2024 №11-14/168, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №4942/6/10-36-13-05 від 15.02.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення №186/4-1036 від 31.03.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області виключити інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів від 23.03.2023 за №№49653606, 49652798, 49654713, 49653969 про встановлення обтяження (податкової застави) згідно з актом опису майна №96/10-36-13-05 від 20.03.2023 на суму 128309,19 грн. та Рішення про опис майна у податкову заставу №4942/6/10-36-13-05 від 15.02.2023;

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Київській області щодо невиконання рішення суду та зобов`язання відповідача привести у відповідність ІКП шляхом виключення з ІКП інформацію про наявність податкового боргу;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі, зобов`язавши ГУ ДПС у Київській області подати в триденний строк після набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 у справі №810/5686/15, встановлено виконання позивачем своїх обов`язків зі сплати авансових внесків за платіжним дорученням від 04.09.2015 №3310 на суму 94 386,00 грн, тому позивачу не можуть бути нараховані жодні штрафні санкції, що є результатом незарахування вказаної суми на казначейський рахунок. Позивачем не порушено терміни перерахування до бюджету авансових внесків, тоді як встановлені порушення строків розрахунків за авансовими внесками пов`язані саме з неврахуванням контролюючим органом 94 386,00 грн. сплачених авансових внесків.

Позивач зазначив, що за результатами розгляду справи №810/5686/15 позивачем отримано виконавчий лист щодо зобов`язання Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області внести до інтегрованої картки особового рахунку ТОВ «Європетроліум» відомості про сплату коштів за платіжним дорученням №3310 від 04.09.2015 на суму 94386,00 грн., спрямованих на сплату авансового внеску з податку на прибуток, проте зазначене рішення попри звернення його до виконання виконано не було, що призводить до прийняття відповідачем рішень про опис майна в податкову заставу та вимог про сплату боргу, які вже неодноразово були предметом судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати до суду докази сплати судового збору за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу), сплаченого на рахунок Київського окружного адміністративного суду в залежності від того, рішення майнового чи немайнового характеру є предметом оскарження у справі; надати всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі копію оскаржуваного рішення №186/4-1036 від 31.03.2023.

07.03.2024 до суду від позивача надійшли докази усунення недоліків позову, а саме заява про усунення недоліків та збільшення позовних вимог від 29.02.2024 №11-14/168. До вказаної заяви позивачем додано докази сплати судового збору та докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду. Призначено підготовче засідання на 16.05.2024. Витребувано докази від відповідача.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 надіслана всім учасникам справи, про що свідчить довідка про доставку рішення електронною поштою від 19.04.2024.

25.04.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача на 27.06.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою відповідача та невиконанням останнім вимог ухвали від 11.04.2024 в частині витребування доказів на 18.07.2024.

18.07.2024 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку із отриманням повідомлення про замінування приміщення Київського окружного адміністративного суду. Призначено наступне підготовче засідання на 03.09.2024.

30.08.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

03.09.2024 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді Кушнової А.О. у щорічній відпустці. Призначено наступне підготовче засідання на 26.09.2024.

26.09.2024 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку із отриманням сигналу повітряної тривоги по місту Києву. Призначено наступне підготовче засідання на 24.10.2024.

У підготовче судове засідання, призначене на 24.10.2024 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 повторно витребувано докази від відповідача, судове засідання відкладено на 14.11.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою сторін на 05.12.2024.

15.11.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із витребуванням доказів у відповідача на 17.12.2024.

13.12.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із витребуванням доказів у відповідача на 14.01.2025.

18.12.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті та постановлено здійснювати подальший розгляд справи №320/20994/23 у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європетроліум», ідентифікаційний код 35153262, зареєстровано 07.06.2007, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації 1 339 102 0000 004614, місцезнаходження юридичної особи 08141, Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське, вулиця Зоряна будинок 20 офіс 34, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.02.2024.

Позивач з 13.06.2007 перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Київській області, Києво-Святошинській ДПІ (Києво-Святошинський район), про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.02.2024.

Рішенням уповноваженої особи ГУ ДПС у Київській області Лесі Глиняної №4942/6/10-36-13-05 від 15.02.2023 про опис майна у податкову заставу платника податків, відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України, вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «Європетроліум», ідентифікаційний код 35153262.

На підставі рішення №4942/6/10-36-13-05 від 15.02.2023 про опис майна у податкову заставу платника податків відповідачем складено Акт №96/10-36-13-05 опису майна від 20.03.2023. У акті вказано, що загальна сума податкового боргу складає 128 309,19 грн.

31.03.2023 уповноважена особа ГУ ДПС у Київській області Володимир Луговський прийняв рішення №186/4-1036 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, в якому зазначено, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

Ухвалами суду від 11.04.2024 про відкриття провадження в адміністративній справі та від 24.10.2024 про витребування доказів від відповідача було витребувано розрахунок податкового боргу позивача, згідно рішення №186/4-1036 від 31.03.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунках у банках у рахунок погашення податкового боргу (із зазначенням підстав його виникнення); ІКП на позивача з податку на прибуток з 01.01.2015 по сьогоднішній день із повним описом графи "опис операції".

15.11.2024 відповідачем подано через підсистему Електронний суд клопотання про долучення доказів, та зокрема розрахунок податкового боргу для прийняття рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу по ТОВ «Європетроліум» 35153262 станом на 24.03.2024.

З вказаного розрахунку вбачається, що сума податкового боргу ТОВ «Європетроліум» (35153262) станом на 24.03.2024 для прийняття рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з врахуванням наявної суми надміру сплачених податків та суми бюджетного відшкодування становить 97524,92 грн., а саме з даного розрахунку (а.с.193) вбачається, що податковий борг з податку на прибуток (КБК 11021000) у сумі 128 309,19 грн. виник у зв`язку із несплатою самостійно задекларованих податкових зобов`язань, визначених платником податків у поданій податковій декларації вiд 03.02.2022 N 9428028132, сума надмірно сплачених сум з податку на додану вартість (КБК 14010100) становить 3 250,47 грн та сума надмірно сплачених сум з єдиного податку (КБК 18050300) становить 27 533,80 гривень.

Протокольною ухвалою суду від 05.12.2024 витребувано від відповідача копії документів, на підставі яких виник податковий борг з податку на прибуток на суму 128309,19 грн, та сума переплати з ПДВ у розмірі 3250,47 грн., а також сума переплати з єдиного податку у розмірі 27533,80 грн.

На виконання вказаних ухвал суду відповідачем 13.12.2024 подано через підсистему Електронний суд клопотання про долучення доказів, в якому відповідач зазначив, що пунктом 5 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У клопотанні Головне управління ДПС у Київській області повідомило, що рішення №186/4-1036 від 31.03.2023 про стягнення коштів платника податків ТОВ «ЄВРОПЕТРОЛІУМ» (код ЄДРПОУ 35153262) з рахунках у банках у рахунок погашення податкового боргу прийнято на підставі наявного податкового боргу з податку на прибуток (КБК 11021000) у сумі 128 309,19 грн., що виник у зв`язку із несплатою самостійно задекларованих податкових зобов`язань, визначених платником податків у поданій податковій декларації вiд 03.02.2022 N 9428028132 з урахуванням наявних надмірно сплачених сум з податку на додану вартість (КБК 14010100) у сумі 3 250,47 грн та земельного податку (КБК 18010500) у сумі 27 533,80 гривень.

З наданої відповідачем звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2021 рік вiд 03.02.2022 N 9428028132 вбачається, що сума задекларованих податкових зобов`язань згідно вказаної декларації становить 398618,00 грн.

Згідно інтегрованої картки платника з податку на прибуток приватних підприємств вбачається, що станом на 31.12.2021 (сальдо на початок 2022 року) сума недоїмки позивача з податку на прибуток підприємства становить 128309,19 грн.

Згідно інтегрованої картки платника з податку на прибуток приватних підприємств вбачається, що сума самостійно задекларованих податкових зобов`язань, визначених платником податків у податковій декларації вiд 03.02.2022 N 9428028132 за 2021 рік у розмірі 398618,00 грн. облікована відповідачем в ІКП, про що зроблений відповідний запис 11 березня 2022 року, в результаті чого збільшена сума недоїмки з 128309,19 грн. до 526927,19 грн.

В той же час 31.05.2022 згідно запису в інтегрованій картці платника з податку на прибуток приватних підприємств вбачається, що сума самостійно задекларованих податкових зобов`язань, визначених платником податків у податковій декларації вiд 03.02.2022 N 9428028132 за 2021 рік сплачена повністю на суму 398618,00 грн., в результаті проведеного ІКП зарахування коштів згідно платіжного доручення від 31.05.2022 № 694 на суму 398618,00 грн. сума недоїмки станом на 31.05.2022 знов зменшилась до 128309,19 грн.

Проте, наведені у розрахунку податкового боргу для прийняття рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу по ТОВ «Європетроліум» 35153262 станом на 24.03.2024 про суму надмірно сплачених сум з податку на додану вартість (КБК 14010100) у розмірі 3 250,47 грн та сума надмірно сплачених сум з єдиного податку (КБК 18050300) у розмірі 27 533,80 гривень суперечать відомостям, наведеним відповідачем у клопотанні від 13.12.2024, поданому через підсистему Електронний суд, в якому відповідач зазначив, що податковий податковий борг з податку на прибуток (КБК 11021000) у сумі 128 309,19 грн., що виник у зв`язку із несплатою самостійно задекларованих податкових зобов`язань, визначених платником податків у поданій податковій декларації вiд 03.02.2022 N 9428028132 зменшено на суму надмірно сплачених сум з податку на додану вартість (КБК 14010100) у сумі 3 250,47 грн та земельного податку (КБК 18010500) у сумі 27 533,80 гривень.

При цьому суд зазначає, що дата, вказана у розрахунку, станом на яку виник податковий борг 24.03.2023 не відповідає даті прийняття рішення №186/4-1036 від 31.03.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунках у банках у рахунок погашення податкового боргу 31.03.2023.

Вважаючи вказані рішення контролюючого органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Приписами підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному Податковим кодексом України, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2 статті 89 ПК України).

Відповідно до пункту 36.1. статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з приписами пункту 38.1. та 38.2 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 2 пункту 95.5 статті 95 ПК України встановлено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу затверджена наказом Державної податкової служби України від 06.12.2019 № 199 «Про затвердження примірних форм рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; журналу реєстрації рішень, прийнятих відповідно до статті 95 Податкового кодексу України».

Затверджена форма рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу не передбачає зазначення в ньому конкретної суми податкового боргу та підстав його виникнення.

Однак, Верховним Судом в постанові від 17.06.2021 у справі №440/4736/19 сформульовано правовий висновок стосовно правових наслідків відсутності суми податкового боргу в рішенні про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Так, судом касаційної інстанції вказано, що необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов`язана, із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Відповідно, у спорах щодо правомірності прийнятих відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України рішень, предметом доказування є дотримання контролюючим органом обов`язкових умов, про які вже зазначалося, в тому числі й щодо розміру податкового боргу, підстав його виникнення, спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань та/або пені.

З огляду на відомості, відображені в інтегрованій картці платника ТОВ «Європетроліум» з податку на прибуток судом встановлено, що підставою для прийняття Головним управлінням ДПС у Київський області рішення №4942/6/10-36-13-05 від 15.02.2023 про опис майна у податкову заставу платника податків та рішення №186/4-1036 від 31.03.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу стало неврахування та не відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника з податку на прибуток обставин сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» авансового внеску з податку на прибуток відповідно до платіжного доручення від 04.09.2015 №3310 на суму 94386,00 грн.

Водночас, судом встановлено, що факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» обов`язку по сплаті авансового внеску, шляхом направлення ним вищенаведеного платіжного доручення з належними та допустимими реквізитами до установи банку, прийняття цього платіжного документу банком до виконання, встановлений Київським окружним адміністративним судом в постанові від 10.02.2016 в справі №810/5686/15.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 у справі №810/5686/15 суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення форми «Ш» Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 20.10.2015 № 0014011502; зобов`язав Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управляння Державної фіскальної служби України у Київській області внести до інтегрованої картки особового рахунку ТОВ «Європетроліум» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35153262) відомості про сплату коштів за платіжним дорученням №3310 від 04.09.2015 на суму 94 386,00 грн., спрямовані на сплату авансового внеску з податку на прибуток (код 85 11021000 00).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 у справі №810/5686/15 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала (номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 57429478).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2016 року у справі №810/5686/15 відмовлено Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору (номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 58300644).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року у справі №810/5686/15 касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику - Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 59136959).

Ухвалою Верховного суду України від 16 вересня 2016 року у справі №810/5686/15 відмовлено у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та зобов`язання вчинити певні дії за заявою державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2016 року (номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 61390615).

Отже, судом встановлено, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 в справі №810/5686/15 набрала законної сили 26.04.2016.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про виконання рішення суду та вжиття заходів для внесення змін до інтегрованої картки платника податків, про що свідчать: лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» вих № 11-14/2331 від 22.07.2016, одержаний Головним управлінням ДФС у Київській області 22.07.2016, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції; лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» вих № 11-14/237 від 09.02.2017, одержаний Головним управлінням ДФС у Київській області 10.02.2017, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Постанова Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 у справі №810/5686/15 була звернута позивачем до примусового виконання.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 16.08.2017 відкрито виконавче провадження № 54520101 з примусового виконання виконавчого листа № 810/5686/15, виданого 22.05.2017 Київським окружним адміністративним судом про зобов`язання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області внести до інтегрованої картки особового рахунку ТОВ «Європетроліум» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35153262) відомості про сплату коштів за платіжним дорученням № 3310 від 04.09.2015 на суму 94 386,00 грн., спрямовані на сплату авансового внеску з податку на прибуток (код 85 11021000 00).

22.11.2017, 16.11.2018 та 04.05.2020 державним виконавцем направлені вимоги з метою отримання інформації про повне та фактичне виконання рішення боржником.

13.08.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн. за повторне не виконання рішення суду, зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

14.08.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

14.08.2020 державним виконавцем винесено повідомлення №10540 про вчинення кримінального правопорушення, яке адресоване Києво-Святошинському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі №810/5686/15 заяву ТОВ «Європетроліум» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено сторону виконавчого провадження за виконавчими листами, виданими Київським окружним адміністративним судом 22.05.2017 у справі №810/5686/15, а саме боржника - «Києво-Святошинську ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області» на її правонаступника - «ГУ ДПС у Київській області».

Судом встановлено відсутність відображення в інтегрованій картці платника позивача належного виконання позивачем зобов`язання по сплаті податку на прибуток згідно з платіжним дорученням № 3310 від 04.09.2015 на суму 94386,00 грн.

Невиконання відповідачем постанови Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 у справі №810/5686/15 неодноразово виступало підставою для нарахування позивачу податкового боргу з податку на прибуток, опису майна в податкову заставу та було предметом судового оскарження, зокрема, у справах №826/13616/17, №826/1437/17, №826/8527/17, №320/2435/19.

Так постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2017 у справі № 826/13616/17 визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна в податкову заставу від 14.09.2017 №487 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 71029412).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 у справі № 826/13616/17 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення №487 від 14.09.2017 року, зобов`язання вчинити дії - повернуто апелянту. Рішення набрало законної сили 13.02.2018 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72283548).

Отже, судом встановлено, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/13616/17 від 11.12.2017 набрала законної сили 13.02.2018.

Також, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2017 у справі № 826/14371/17 визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 13.10.2017 №0057291220 та №0057271220 Головного управління ДФС у Київській області про сплату штрафу на загальну суму 17 034, 93 грн.; зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області здійснити коригування даних у інтегрованій картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств (код 11021000) у сумі 94 386 грн.; зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області утриматись від вчинення дій по нарахуванню встановлених податковим законодавством сум штрафів та пені у зв`язку з ненадходженням до бюджету сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» 04.09.2015 на рахунку №260073014922 в АТ «Банк «Національні інвестиції» згідно з платіжним дорученням від 04.09.2015 №3310 коштів у сумі 94 386 грн. (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 71347800).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 у справі № 826/14371/17 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року - без змін. (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 73017511).

Постановою Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 826/14371/17 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби Київській області задоволено частково. Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі №826/14371/17, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 76057761).

За результатами нового розгляду рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2020 у справі №826/14371/17 визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 13.10.2017 №0057291220 та №0057271220 Головного управління ДФС у Київській області про сплату штрафу на загальну суму 17 034, 93 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі №826/14371/17 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №826/14371/17 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі №826/14371/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії та утриматися від вчинення певних дій.

Отже, судом встановлено, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2020 у справі №826/14371/17 набрало законної сили 01.06.2021.

Також судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2019 у справі № 826/8527/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДФС у Київській області від 16.03.2017 р. №1588-17. Зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області здійснити корегування даних у інтегрованій картці особового рахунку ТОВ «Європетроліум» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств (код 11021000) в сумі 94 386,00 грн. (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80124243).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 у справі № 826/8527/17 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 16.03.2017, зобов`язання вчинити дії - залишено без задоволення; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 - залишено без змін (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 82470285).

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 826/8527/17 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області у даній справі (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 83356645).

Отже, судом встановлено, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2019 у справі № 826/8527/17 набрало законної сили 12.06.2019.

Також, судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі № 320/2435/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Київській області від 26.03.2019 №61466-54; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Київській області про опис майна в податкову заставу від 26.03.2019 №248 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80124243)..

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі № 320/2435/19 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2020 у справі № 320/2435/19 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2020.

Отже, судом встановлено, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі № 320/2435/19 набрало законної сили 15.05.2020.

З рішень судів, які набрали законної сили, вбачається, що сплата позивачем авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 94386,00 грн. за декларацією з податку на прибуток за 2014 рік від 26.01.2015 №9079196829 здійснювалась з розрахункового рахунку №260073014922, відкритого в ПАТ «Банк «Національні інвестиції», що підтверджується платіжним дорученням від 04.09.2015 № 3310.

Разом з тим, судами встановлено, що банк - ПАТ «Банк «Національні інвестиції» кошти у відповідному розмірі за платіжним дорученням від 04.09.2015 №3310 до Державного бюджету України не перерахував, про що свідчать дані наявних у матеріалах справи інтегрованих карток ТОВ «Європетроліум» по авансовому внеску з податку на прибуток приватних підприємств та по податку на прибуток приватних підприємств.

У зв`язку з наявністю заборгованості, ГУ ДПС у Київський області на адресу ТОВ «Європетроліум» направлено рішення №4942/6/10-36-13-05 від 15.02.2023 про опис майна у податкову заставу платника податків та рішення №186/4-1036 від 31.03.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Так, згідно з статтею 1 Закону України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (далі - Закон №2346-ІІІ) (чинного на момент сплати позивачем авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 94386,00 грн. за декларацією з податку на прибуток за 2014 рік від 26.01.2015 №9079196829) переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону № 2346-ІІІ ініціатор це особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону № 2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов`язковою функцією, яку виконує платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону №2346-ІІІ).

Пунктом 1.29 статті 1 Закону №2346-III передбачено, що проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону № 2346-III банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Таким чином, виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання та його сплати, пов`язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов`язання відповідальність несе банк.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», якою передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

За правилами пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні послуги», з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Наведені законодавчі приписи дають підстави для висновку про те, що обов`язок платника зі сплати податку/збору слід вважати виконаним з дати подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджету грошових коштів з рахунку платника в банку за наявності в нього достатнього грошового залишку на день платежу.

При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків/зборів до бюджету.

Тобто за наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов`язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 21.11.2018 у справі № 803/562/17; від 19.02.2019 у справі № 806/68/16.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, відповідно до пункту 4 частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відсутність у позивача податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток за вересень 2015 на загальну суму 94 386,00 грн. не потребує повторного доказування.

З аналізу норм Податкового кодексу України вбачається пряма залежність права податкової застави до наявності податкового боргу у платника податків, а відтак, у зв`язку з відсутністю такого боргу, у контролюючого органу відсутнє право податкової застави.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 цього Кодексу).

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Відповідачем в процесі розгляду справи не було доведено наявність у позивача податкового боргу з податку на прибуток підприємств, що стало підставою для прийняття відповідачем рішення №4942/6/10-36-13-05 від 15.02.2023 про опис майна у податкову заставу платника податків та рішення №186/4-1036 від 31.03.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення №4942/6/10-36-13-05 від 15.02.2023 про опис майна у податкову заставу платника податків та рішення №186/4-1036 від 31.03.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу є протиправними і підлягають скасуванню, а тому адміністративний позов позивача підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виключити інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи від 23.03.2023 за №49653606, №49652798, №49654713, №49653969 про встановлення обтяження (податкової застави) згідно з актом опису майна №96/10-36-13-05 від 20.03.2023 на суму 128309,19 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу №4942/6/10-36-13-05 від 15.02.2023, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (пункт 89.8 статті 89 ПК України).

Як встановлено судом з матеріалів справи, 22.03.2023 на підставі акта опису майна №96/10-36-13-05 від 20.03.2023 на суму 128309,19 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу №4942/6/10-36-13-05 від 15.02.2023 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційні записи №49653606,№49652798, №49654713, №49653969 про обтяження майна ТОВ «Європетроліум» та майна, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу у повному обсязі.

Умови припинення податкової застави визначені статтею 93 ПК України.

Відповідно до пункту 93.1 статті 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Пунктом 93.2 статті 93 ПК України передбачено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.

Аналіз вищевказаних правових норм свідчить на користь того, що право податкової застави виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна лише фіксує певний перелік майна.

При цьому, підставою для звільнення майна з податкової застави є відповідний документ, що засвідчує закінчення подій, наявність яких зумовили виникнення права податкової застави.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 12.11.2019 у справі №826/22115/15, від 13.02.2020 у справі №560/495/19, від 13.05.2020 у справі №826/7273/18, від 20.08.2020 у справі №808/2726/16, від 23.10.2023 у справі №826/5102/17) акт опису майна не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача. Отже, такий акт не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі. У спірній ситуації належним способом захисту може бути визначено зобов`язання контролюючого органу виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна у податкову заставу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки у податкового органу були відсутні законодавчо визначені передумови для прийняття рішення про опис майна позивача у податкову заставу №4942/6/10-36-13-05 від 15.02.2023, на підставі якого складено акт опису майна №96/10-36-13-05 від 20.03.2023, то внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційних записів від 23.03.2023 за №49653606, №49652798, №49654713, №49653969 на підставі такого акту опису майна здійснено податковим органом неправомірно, а тому такі записи підлягають виключенню з державного реєстру.

Щодо вимоги позивача визнати протиправними дії ГУ ДПС у Київській області щодо невиконання рішення суду та зобов`язання відповідача привести у відповідність ІКП шляхом виключення з ІКП інформацію про наявність податкового боргу, суд зазначає наступне.

Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язані з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом заявлення позовних вимог. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження і КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18 та від 02.11.2021 у справі №620/1528/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а зазначено, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Зазначений спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

За таких обставин, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.09.2022 по справі №817/153/18, від 26.10.2022 по справі №380/9852/21 та від 06.02.2023 по справі №140/559/22.

З аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2005 №1404-VIII вбачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача визнати протиправними дії ГУ ДПС у Київській області щодо невиконання рішення суду та зобов`язання відповідача привести у відповідність ІКП шляхом виключення з ІКП інформацію про наявність податкового боргу не підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимоги про встановлення судового контролю, суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

За приписами частини першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі під час ухвалення рішення.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір у розмірі 12112,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1704 від 23.02.2024, позовна заява містить чотири позовні вимоги немайнового характеру.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог сума судових витрат, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС у Київській області становить 6056,00 грн.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про опис майна у податкову заставу №4942/6/10-36-13-05 від 15.02.2023.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області №186/4-1036 від 31.03.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

4. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів від 23.03.2023 за №№49653606, 49652798, 49654713, 49653969 про встановлення обтяження (податкової застави) згідно з актом опису майна №96/10-36-13-05 від 20.03.2023 на суму 128309,19 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу №4942/6/10-36-13-05 від 15.02.2023.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум», ідентифікаційний код 35153262, місцезнаходження: 08141, Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське, вулиця Зоряна будинок 20 офіс 34) судовий збір у розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.