Рішення

від 27.03.2025 по справі 340/49/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/49/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АПКом-Трейдинг до Кропивницької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови в прийнятті митних декларацій, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення щодо класифікації товарів Кропивницької митниці Держмитслужби №24UA90100000019-КТ від 13.12.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кропивницької митниці Держмитслужби UA901020/2024/000577 від 16.12.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA901000/2024/000222/1 від 18.12.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кропивницької митниці Держмитслужби UA901020/2024/000590 від 18.12.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 02 грудня 2024 року ТОВ АПКом Трейдінг (далі - позивач) з метою розмитнення товару (HRBK-LYP03C папір для фільтрації повітря плаский та HRLYW-AHC54N папір для фільтрації повітря, гофрований) через представника подав електронну митну декларацію 24UА901020009033U9 з необхідним для митного оформлення пакетом документів. Відповідно до графи 33 митної декларації товар задекларовано за кодом 48115900 згідно з УКТ ЗЕД. Кропивницькою митницею 13.12.2024 року винесено рішення щодо класифікації товарів №24UА90100000019-КТ, відповідно до якого вказані товари віднесено до групи товарів за кодом УКТ ЗЕД 480540000 (папір та картон фільтрувальний). Як обґрунтування свого рішення митний орган зазначив, що відповідно до висновку Дніпропетровського Управління СЛЕД Держмитслужби від 12.12.2024 року №142000-3700-0650 товар HRBK-LYP03C (проба 1) та HRLYW-AHC54N (проба 2) Папір для фільтрації повітря ідентифіковано як паперові (картонні) матеріали, повністю виготовлені з пофарбованої у масі хімічно обробленої целюлози. Враховуючи примітку 3, 7 до Групи 48, а також Пояснення (4) до товарної позиції 4805 до УКТ ЗЕД, товар відповідає сутності товару та назві товарної підкатегорії 480540000. У зв`язку з прийняттям рішення щодо класифікації товарів №24UА90100000019-КТ від 13.12.2024 року митним органом 16.12.2024 року також винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів UА901020/2024/000577. Не зважаючи на незгоду із вказаними рішенням та карткою відмови, позивач через декларанта 17.12.2024 року подав нову митну декларацію 24UА901020009494U4 з необхідним для митного оформлення пакетом документів з урахуванням картки відмови, вказавши у графі 33 якої код 480540000 згідно з УКТЗЕД, визначений Кропивницькою митницею Держмитслужби. Рівень заявленої декларантом митної вартості товару Папір та картон фільтрувальний. HRBK-LYP03C, HRLYW-AHC54N виробник Xinji Huarui Non-woven Technology Co., Ltd Китай, код товару згідно УКТЗЕД 4805400000 склав 11038,78 доларів США, або 1,679641 USD за кг. Вважає, що під час митного оформлення товару до Кропивницької митниці було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) та чітко ідентифікують оцінювані товари, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару. Проте, митним органом 18.12.2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UА901000/2024/000222/1, а також винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів UА901020/2024/000590. Як підстави для прийняття оскаржуваного акта індивідуальної дії митним органом зазначено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі імпорт. Відповідно до вказаного рішення Кропивницькою митницею митну вартість товарів визначено згідно статті 64 МК України резервним методом на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей - 4,53 USD за кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 09.12.2024 року №UА401020/2024/60228 за якою здійснено митне оформлення товару Картон фільтрувальний, не крейдований, не підданий додатковому обробленню, отриманий механічним способом, одношаровий, тип оброблення - каландрування. Різниця між митною вартістю визначеною декларантом та митною вартістю визначеною відповідачем за резервним методом склала 18 376,32 дол. США, у зв`язку з чим митним органом донараховано 106 619 грн. 18 коп. митних платежів. Не зважаючи на незгоду із вказаними рішеннями та карткою відмови, позивач через декларанта 18.12.2024 року подав нову митну декларацію 24UА90102000953U7 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, вказавши у графах 12 та 45 якої митну вартість, визначену Кропивницькою митницею Держмитслужби. Позивач вважає рішення щодо класифікації товарів №24UА90100000019-КТ від 13.12.2024 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів UА901020/2024/000577 від 16.12.2024 року, рішення про коригування митної вартості товарів UА901000/2024/000222/1 від 18.12.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів UА901020/2024/000590 від 18.12.2024 року неправомірними, такими, що прийняті з порушенням норм права у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 10.01.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.68).

Ухвалою судді від 31.01.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін відмовлено (а.с.130-131).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у поданому до суду відзиві на адміністративний позов (а.с.76-81), вказала, що поставка оцінюваного товару проводиться на підставі контракту між ТОВ АПКОМ-ТРЕЙДИНГ та компанією XINJI HUARUI NON-WOVEN TECHNOLOGY CO., LTD Китай № 1 від 24.11.2023, інвойсу від 05.09.2024 № ОС24-1036. Умови поставки товару FOB XINGANG згідно правил ІНКОТЕРМС. У відповідності до п.2.3. контракту № 1 від 24.11.2023 загальна сума Контракту становить близько 500 000,00 доларів США. Точна загальна сума Контракту визначається на основі рахунків. Поданий до митного оформлення інвойс від 05.09.2024 №ОС24-1036 не містить посилання на контракт, у відповідності до якого здійснюється поставка товару. Копії платіжних документів від 11.07.2024 № 5 та від 23.09.2024 № 6 не ідентифікуються з даною поставкою оскільки в графі 70 Призначення платежу наявне лише посилання на контракт № 1 від 24.11.2023. Рахунок на оплату витрат пов`язаних з транспортуванням товару від 27.11.2024 №23227 виданий компанією ТОВ Клевер Тім на підставі договору транспортного експедирування від 09.11.2023 № 0911/23/01. Однак згідно графи 18, 23 CMR від 26.11.2024 № 435 перевізником виступає Каракач Степан. Документальне підтвердження надання повноважень даній особі відсутнє. Договором від 09.11.2023 № 0911/23/01 (пункт 3.1) передбачена Заявка, яка до митного оформлення не надавалась. Умовами зазначеного договору розділ 3 Порядок розрахунків передбачено, що оплата здійснюється клієнтом протягом трьох банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку. Рахунок датований 27.11.2024, до митного оформлення зазначену інформацію не надано. Отже, вважає, що виявлені обставини у сукупності унеможливлюють здійснити перевірку числових значень відповідних витрат. З урахуванням зазначеного, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи вищезазначене, для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до III Митна вартість товарів та методи її визначення, ч. 3 ст. 53 Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості МКУ, декларанту було повідомлено, що протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) додаткові документи. У відповідь на електронне повідомлення митного органу декларантом ТОВ СВ-БРОКЕР надіслало лист б/н від 17.12.2024. Вказує, що додатково надані копії платіжних інструкцій від 27.11.2024 №9585 та від 28.11.2024 №9586 містять розбіжності в частині суми платежу 140 074,31 і 140 074,32 гривень відповідно та призначення платежу: Оплата за надані послуги за рахунком № РФ-23227 від 17.11.24 у сумі 116 728,59 грн., ПДВ -259,39 грн. та Оплата за надані послуги за рахунком №РФ-23227 від 17.11.24 у сумі 116 728,59 грн., ПДВ - 259,39 грн.. В такому разі, загальна сума призначення платежу становитиме 233 457,18 грн., ПДВ 518,79 грн., що в свою чергу не корилюється з рахунком № РФ-23227 від 17.11.24. При цьому, зазначає, що копія декларації країни експорту від 09.09.2024 № 021720240000227017 прийнята митним органом до уваги. Рівень заявленої декларантом митної вартості товару Папір та картон фільтрувальний HRBK - LYP03, HRLYW - AHC54N виробник Xinji Huarui Non-woven Technology Co., Ltd Китай, код товару згідно УКТЗЕД 4805 40 00 00 1,679641 USD за кг. З використанням автоматизованої системи митного оформлення - ПІК Інспектор проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі імпорт. Враховуючи результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару та визначених СУР ФМК; неподання декларантом або уповноваженою ним особою інших документів згідно з переліком, результати порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з подібними характеристиками товарів - основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до частини шостої ст. 54 МКУ, частини другої ст.58 МКУ. Проводиться консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Цінова інформація (ціни договорів) щодо вартості ідентичних та подібних товарів в розумінні ст. 59 - 61 МКУ у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено, а декларантом не надано. Для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно ст. 62 та 63 МКУ необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень ст. 54, 55 МКУ, на підставі інформації, яка міститься в ПІК Інспектор та враховуючи встановлену ст. 57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МКУ резервним методом на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей - 4,53 USD за кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 09.12.2024 №UA401020/2024/60228 за якою здійснено митне оформлення товару Картон фільтрувальний, не крейдований, не підданий додатковому обробленню, отриманий механічним способом, одношаровий, тип оброблення - каландрування, МВВ 6. Враховуючи наведене представник відповідача вважає, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів винесено правомірно та скасуванню не підлягають.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив (а.с.115-121), в якій просить відхилити заперечення викладені у відзиві та підтримує позовні вимоги. Також зазначив, що митний орган витребував у позивача додаткові документи. Разом з тим, ні у рішенні про коригування митної вартості UA901000/2024/000222/1 від 18.12.2024 року, ні у відзиві на позовну заяву відповідач не вказав, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження або викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, та не вказано конкретні документи, визначені частиною 2 статті 53 МК України і подані до митного оформлення, в яких були б наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем. Інвойс виданий на підставі проформи-інвойса №HR24-1036 від 09.07.2024 року, у якій наявне посилання на контракт №1 від 24.11.2023 року. Відсутність серед поданих декларантом на митне оформлення імпортних товарів документів передбаченої пунктом 3.1 Договору транспортного експедирування від 09.11.2023 №0911/23/01 заявки на конкретне перевезення, не вплинула на можливість митного органу встановити відомості про митну вартість з фактично наявних документів, оскільки не містить вартісних показників, а тому попередня заявка жодним чином не впливає на вартість товару. На підтвердження суми витрат на транспортування перевізником ТОВ Клевер Тім позивачем до митного органу були подані рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги РФ-23227 від 27.11.2024 року та довідка про транспортно-експедиційні витрати 271124-1 від 27.11.2024 року, у яких було докладно описано маршрут та вартість транспортно-експедиційних витрат, а також вказані Д.Н.З. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 автомобіля з причепом, який здійснював перевезення вантажу. Крім того, п.2.1.1 договору транспортного експедирування від 09.11.2023 року №0911/23/01 передбачене право експедитора - ТОВ Клевер Тім укладати від свого імені та/або від імені клієнта договори і угоди з перевізниками, портами… для виконання своїх обов`язків за цим договором. У платіжних інструкціях №9585 від 27.11.2024 року та №9586 від 28.11.2024 року у графах призначення платежу помилково зазначено Оплата за надані послуги за рахунком №РФ-23227 від 17.11.24 у сумі 116 728,59 грн., ПДВ -259,39 грн.. Проте загальні суми платежів у розмірі 140 074,31 та 140 074,32 грн. відповідають вартості транспортно-експедиційних витрат вказаній у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги РФ-23227 від 27.11.2024 року та довідці про транспортно-експедиційні витрати 271124-1 від 27.11.2024 року. Отже, вважає, що декларантом при митному оформленні були надані відповідачеві всі необхідні документи, що підтверджують числове значення транспортних витрат, як складової митної вартості товарів.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, пояснення, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 02 грудня 2024 року ТОВ АПКом Трейдинг (далі - позивач) з метою розмитнення товару (HRBK-LYP03C папір для фільтрації повітря плаский світло-жовтого кольору та HRLYW-AHC54N папір для фільтрації повітря, гофрований, світло-жовтого кольору) через представника для митного оформлення та митного контролю товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон подав електронну митну декларацію 24UА901020009033U9 (а.с.45, 85зв.-86). Відповідно до графи 33 митної декларації товар задекларовано за кодом 48115900 згідно з УКТ ЗЕД.

До митної декларації 24UА901020009033U9 від 02.12.2024 року для митного оформлення товару додано: - пакувальний лист (Packing list) б/н від 05.09.2024 року (а.с.18); рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) ОС24-1036 від 05.09.2024 року (а.с.19); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №435 від 26.11.2024 року (а.с.20); коносамент (Bill of lading) HYSF2024081556 від 29.08.2024 року (а.с.22); зовнішньоекономічний договір (контракт) №1 від 24.11.23 року (а.с.23-24); платіжну інструкцію №5 від 11.07.2024 року (а.с.25); платіжну інструкцію №6 від 23.09.2024 року (а.с.27); договір транспортного експедирування №0911/23/01 від 09.11.2023 року (а.с.30-37); рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №РФ-23227 від 27.11.2024 року (а.с.38); довідку про вартість транспортування № 271124-1 від 27.11.2024 року (а.с.39); договір про надання послуг митного брокера 11/03 від 11.03.2024 року; заяву б/н від 02.12.2024 року; та інші некласифіковані документи - технічні характеристики №18 від 28.10.2024 року. (а.с.40-41)

Відповідачем 13.12.2024 року винесено рішення щодо класифікації товарів №24UА90100000019-КТ, відповідно до якого вказані товари віднесено до групи товарів за кодом УКТ ЗЕД 480540000 (папір та картон фільтрувальний) (а.с.46-47).

Рішення прийнято на підставі висновку Дніпропетровського Управління СЛЕД Держмитслужби від 12.12.2024 року №142000-3700-0650 товар HRBK-LYP03C (проба 1) та HRLYW-AHC54N (проба 2) Папір для фільтрації повітря ідентифіковано як паперові (картонні) матеріали, повністю виготовлені з пофарбованої у масі хімічно обробленої целюлози (а.с.48-50). Враховуючи примітку 3, 7 до Групи 48, а також Пояснення (4) до товарної позиції 4805 до УКТ ЗЕД, товар відповідає сутності товару та назві товарної підкатегорії 480540000.

У зв`язку з прийняттям рішення щодо класифікації товарів №24UА90100000019-КТ від 13.12.2024 року митним органом 16.12.2024 року також винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів UА901020/2024/000577 (а.с.51).

17.12.2024 року позивач через декларанта подав до митного органу нову митну декларацію 24UА901020009494U4 з необхідним для митного оформлення пакетом документів з урахуванням картки відмови, вказавши у графі 33 якої код 480540000 згідно з УКТЗЕД, визначений Кропивницькою митницею Держмитслужби (а.с.52).

Рівень заявленої декларантом митної вартості товару Папір та картон фільтрувальний. HRBK-LYP03C, HRLYW-AHC54N виробник Xinji Huarui Non-woven Technology Co., Ltd Китай, код товару згідно УКТЗЕД 4805400000 склав 11038,78 доларів США. (а.с.52)

Митним органом надіслано позивачу повідомлення №1 до МД від 17.12.2024 24UА901020009494U4 щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (а.с.91зв.-92). Зазначено, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до частин 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, декларанту було повідомлено, що протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи, а у відповідності до частини 4 статті 57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності: за наявності бухгалтерські документи, що підтверджують вартість перевезення оцінюваних товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копія митної декларації країни експорту; висновки про якісні та вартісні показники товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь декларант надіслав до митного органу лист від 17.12.2024 додавши платіжні інструкції №9585 від 27.11.2024 року та №9586 від 28.11.2024 року, декларацію країни експорту від 09.09.2024 №021720240000227017, проформу інвойс про оплату товару. (а.с.92зв.-93).

18.12.2024 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UА901000/2024/000222/1, яким митну вартість придбаних позивачем товарів визначено за другорядним методом (ст.64 МКУ за резервним) на рівні 4,53 дол. США/кг. (а.с.53-55).

Також Кропивницька митниця 18.12.2024 року оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА901020/2024/000590, у якій повідомила позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за електронною митною декларацією від 17.12.2024 24UА901020009494U4 (а.с.56-57)

Підставами для прийняття оскаржуваних рішень зазначено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі імпорт. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 09.12.2024 року №UА401020/2024/60228 за якою здійснено митне оформлення товару Картон фільтрувальний, не крейдований, не підданий додатковому обробленню, отриманий механічним способом, одношаровий, тип оброблення каландрування. МВВ 6.

18.12.2024 року позивач через декларанта подав нову митну декларацію 24UА901020009531U7 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, вказавши у графах 12 та 45 якої митну вартість, визначену Кропивницькою митницею Держмитслужби та задекларовано товар за 6 методом (а.с.90зв.-91).

Не погодившись з такими рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР, Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Податковим кодексом України, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція), Законом України Про Митний тариф України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, її структура та класифікація товарів врегульовано главою 11 МК України.

Статтею 67 МК України визначено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно ст.68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

На підставі частин 1-5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно частин 7-8 статті 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів.

У разі якщо рішення щодо класифікації товарів суперечить рішенню щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками, рішення щодо класифікації товарів підлягає скасуванню. У такому разі рішення щодо класифікації товарів втрачає чинність з моменту набрання чинності рішенням щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів, а підприємство не несе відповідальності за негативні наслідки застосування рішення щодо класифікації товарів з моменту його прийняття до моменту його скасування.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

З огляду на викладені норми, класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. При цьому митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Законом України від 19.10.2022 №2697-IX встановлюється Митний тариф України {групи 01-49; групи 50-97}. Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Ставки ввізного мита можуть встановлюватися або змінюватися виключно законами про внесення змін до Митного тарифу України.

Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД (додаток до Закону України «Про Митний тариф»), передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом із цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Отже, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Відповідно до графи 33 митної декларації 24UА901020009033U9 від 02.12.2024 року позивачем товар було задекларовано за кодом 4811590000 згідно з УКТ ЗЕД (папір для фільтрації повітря). У графі 31 митної декларації 24UА901020009033U9 від 02.12.2024 року позивачем здійснено опис товару: HRBK-LYP03C папір для фільтрації повітря плаский, світложовтого кольору. Матеріал не покритий, просочений поліакриловою кислотою та HRLYW-AHC54N папір для фільтрації повітря, гофрований, світложовтого кольору. Матеріал не покритий, просочений поліакриловою кислотою.

Підставою для класифікації товару у товарній позиції 4811 УКТ ЗЕД стали документи постачальника товару: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ОС24-1036 від 05.09.2024 року, сертифікат про походження товару ССРІТ06024500021327 24С1300С113 від 16.12.2024 року та митна декларація країни відправлення 021720240000227017 від 09.09.2024 року.

Рішенням щодо класифікації товарів №24UА90100000019-КТ від 13.12.2024 року відповідач класифікував імпортований позивачем товар з артикулами HRBK-LYP03C (проба 1) та HRLYW-AHC54N (проба 2) - за УКТ ЗЕД 4805400000 (папір та картон фільтрувальний).

Це рішення прийнято з урахуванням висновку Дніпропетровського Управління СЛЕД Держмитслужби від 12.12.2024 року №142000-3700-0650. (а.с.48-50)

Згідно з розділом X Митного тарифу України в товарній позиції 4811 Папір, картон, целюлозна вата та полотна з целюлозних волокон, з покриттям, просочені, із забарвленою або декорованою поверхнею або надруковані, у рулонах або в прямокутних (включаючи квадратні) аркушах будь-якого розміру, крім товарів, що зазначені у товарній позиції 4803, 4809 або 4810 у товарній підкатегорії 4811590000 класифікується папір та картон з покриттям, просочені або покриті шаром пластмаси (крім покритих адгезивом): інші.

Відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби від 14.12.2022 року №543, за винятком окремих особливих випадків, зазначених у товарних позиціях, папір, картон, целюлозна вата і полотно з целюлозних волокон, які можуть включатися одночасно до двох або кількох товарних позицій 48014811, включаються до тієї товарної позиції, яка має найбільший порядковий номер згідно з УКТ ЗЕД серед зазначених товарних позицій.

Згідно пояснень до товарної позиції 4811: папір та картон включаються до цієї товарної позиції, тільки якщо вони представлені у смугах або стрічках чи рулонах, або у прямокутних (включаючи квадратні) аркушах будь-якого розміру. Якщо вони мають будь-яку іншу форму, то вони відносяться до наступних товарних позицій цієї групи (наприклад, 4823). За умови дотримання цих умов і винятків, згаданих у цій товарній позиції і перерахованих наприкінці цього пояснення, до товарної позиції включаються такі вироби в рулонах або аркушах:

(А) Папір, картон, целюлозна вата і полотно з целюлозного волокна, з поверхневими покриттями з матеріалів, крім каоліну чи інших неорганічних речовин, по всій поверхні або її частині з однієї чи обох сторін (теплочутливий папір, який використовують, наприклад, у телефаксах).

(B) Просочені папір, картон, целюлозна вата і полотно з целюлозного волокна (див. загальні положення до цієї групи в частині просочених паперу та картону).

(C) Папір, картон, целюлозна вата і полотно з целюлозного волокна, покриті, за умови, що у випадку покриття паперу чи картону пластмасами, його шар не становить більше половини загальної товщини (див. Примітку 2 (g) до цієї групи).

Папір і картон для виробництва упакувань для напоїв та інших харчових продуктів, з надрукованими текстами та ілюстраціями, що мають відношення до продуктів, які будуть у них міститися, покриті з двох сторін тонкими прозорими пластмасовими шарами, оброблені або не оброблені металевою фольгою (з того боку, що буде утворювати внутрішню поверхню упакувань), також включаються до цієї товарної позиції. Ці товари можуть бути промаркованими та мати згини для того, щоб було легко відрізати кожне окреме упакування від рулону.

(D) Папір, картон, целюлозна вата і полотно з целюлозного волокна з одноколірним чи багатобарвним фарбуванням поверхні, включаючи поверхню з малюнком під мармур і папір з надрукованими літерами, цифрами чи малюнками, явно допоміжними щодо їх основного призначення, яка не є друкованою продукцією групи 49 (див. Примітку 12 і загальні положення до цієї групи в частині фарбованого чи друкованого паперу та картону).

До цієї товарної позиції також не включаються, зокрема (g) папір з водяними лініями і т.д., навіть якщо лінії призначені для розмітки в процесі друку (товарні позиції 4802, 4804 і 4805).

Згідно з розділом X Митного тарифу України в товарній позиції 4805 Інші папір та картон, некрейдовані, у рулонах або в аркушах, не піддані додатковому обробленню або оброблені, як обумовлено приміткою 3 до цієї групи: у товарній підкатегорії 4805400000 класифікується папір та картон фільтрувальні.

Відповідно до пояснень до товарної категорії 4805, до цієї товарної позиції включаються некрейдовані папір і картон машинного виготовлення в рулонах або аркушах (про розміри див. Примітку 8 до цієї групи), крім паперу та картону товарних позицій 4801 4804. До цієї товарної позиції не включаються, проте, деякі спеціальні папір і картон або спеціальні вироби з них (товарні позиції 4806 4808 і товарні позиції 48124816), а також папір і картон, піддані іншій обробці, крім допущеної Приміткою 3 до цієї групи, наприклад, покриті або просочені папір або картон (товарні позиції 4809 4811).

У примітці 3 до цієї групи вказано, За умови дотримання положень примітки 7 до цієї групи в товарні позиції 4801-4805 включаються папір і картон, піддані каландруванню, суперкаландруванню, лощенню або аналогічному оздобленню, з нанесенням водяних знаків або проклеюванням поверхні, а також папір, картон, целюлозна вата або полотно з целюлозного волокна, забарвлені по всій масі або оздоблені під мармур будь-яким способом. Однак папір, картон, целюлозна вата або полотно з целюлозного волокна, які піддавалися іншому обробленню, не включаються до зазначених товарних позицій, за винятком особливо обумовлених положень товарної позиції 4803.

Якщо в текстах товарних позицій не зазначено інше, папір чи картон, які відповідають ознакам, описаним у двох або кількох вищезгаданих товарних позиціях, включаються до товарної позиції, останньої в порядку зростання кодів в УКТЗЕД (Примітка 7 до цієї групи).

Згідно пояснень до товарної підпозиції 4805 40 фільтрувальні папір і картон є пористими виробами без вмісту волокон деревинної маси, отриманих механічним або напівхімічним способом, непроклеєними та призначеними для видалення твердих часток з рідин або газів. Їх одержують з ганчіркової маси чи целюлози або з їх суміші, вони можуть також містити синтетичні чи скляні волокна. Розмір пор визначається розміром частинок, які потрібно вилучити. Сюди включаються фільтрувальні папір і картон для виготовлення пакетиків для заварювання чаю, кавових фільтрів, фільтрів для моторних транспортних засобів, а також папір і картон фільтрувальні лабораторні, які не повинні бути ані кислотними, ані лужними і повинні мати дуже низьку зольність.

Враховуючи наведене, з огляду на надані позивачем до митного оформлення документи постачальника товару та висновку митниці, суд погоджується з доводами відповідача, що товар відповідає сутності товару та назві товарної підкатегорії 4804500000.

Суд зазначає, що невизначення у висновку Дніпропетровського Управління СЛЕД Держмитслужби від 12.12.2024 року №142000-3700-0650 конкретного коду УКТ ЗЕД наданого на дослідження товару, не впливає на прийняте митницею рішення.

Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку про правомірність оскаржуваних рішень щодо класифікації товарів Кропивницької митниці Держмитслужби №24UA90100000019-КТ від 13.12.2024 року та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кропивницької митниці Держмитслужби UA901020/2024/000577 від 16.12.2024 року.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, митний орган має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а, від 23.10.2021 у справі №815/4821/16, від 13.09.2023 у справі №826/9931/16.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Крім цього, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. (ч.ч.5, 6 ст.55 МК України).

Так, декларантом до митного органу разом із декларацією №24UA901020009494U4 від 17.12.2024 подано: пакувальний лист (Packing list) б/н від 05.09.2024 року; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) ОС24-1036 від 05.09.2024 року; коносамент (Bill of lading) HYSF2024081556 від 29.08.2024 року; автотранспортну накладну (Road consignment note) 435 від 26.11.2024 року; платіжну інструкцію №5 від 11.07.2024 року; платіжну інструкцію №6 від 23.09.2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги РФ-23227 від 27.11.2024 року; довідку про вартість перевезення товару - 271124-1 від 27.11.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 1 від 24.11.24 року; договір про надання послуг митного брокера 11/03 від 11.03.2024 року; договір транспортного експедирування №0911/23/01 від 09.11.2024 року (а.с.30-37); заяву б/н від 02.12.2024 року; інші некласифіковані документи - технічні характеристики 18 від 28.10.2024 року; платіжні інструкції №9585 від 27.11.2024 року та №9586 від 28.11.2024 року; декларацію країни експорту від 09.09.2024 №021720240000227017.

Отже, митна вартість імпортованого позивачем товару, що вказана у митній декларації №24UA901020009494U4 від 17.12.2024, підтверджена декларантом документами, передбаченими частиною 2 статті 53 МК України.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.

Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Частинами 7, 8 статті 57 МК України передбачено, що методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частин 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між митним органом та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.

Так, Кропивницька митниця за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару не визнала митну вартість, заявлену декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту), та прийняла спірне рішення №UА901000/2024/000222/1 від 18.12.2024 про її коригування, визначивши митну вартість відповідно до статті 64 МК України за резервним методом визначення митної вартості.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів №UА901000/2024/000222/1 від 18.12.2024 вбачається, що митним органом зроблено висновок про те, що подані декларантом до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару, та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар. З використанням автоматизованої системи митного оформлення ПІК "Інспектор" проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями в митному режимі "імпорт" за час, наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. Відповідності до статей 54, 55 МК України та на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інспектор", враховуючи встановлену статтею 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товарів визначено згідно статті 64 МК України за резервним методом, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості на рівні 4,53 доларів США за кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД №24UА401020/2024/60228 від 09.12.2024, за якою здійснено митне оформлення товару Картон фільтрувальний, не крейдований, не підданий додатковому обробленню, отриманий механічним способом, одношаровий, тип оброблення - каландрування, МВВ 6. (а.с.97-98)

Проте, відповідачем не надано доказів, що умови поставки були ідентичними. Тим більше, за вказаною декларацією митна вартість товару вже визначена за другорядним резервним методом 6. Крім того, згідно МД №24UА401020/2024/60228 від 09.12.2024 країна відправлення Болгарія, а у МД позивача Китай. До того ж різні умови поставки у позивача FOB, а в МД, яка використана для коригування EXW, різні країни виробництва, різні характеристики ввезеного товару.

Стосовно доводів відповідача про те, що поданий до митного оформлення інвойс від 05.09.2024 №ОС24-1036 не містить посилання на контракт, у відповідності до якого здійснюється поставка товару, то суд зазначає, що вказаний інвойс видано на підставі проформи-інвойсу №HR24-1036 від 09.07.2024, у якій є посилання на контракт №1 від 24.11.2023 року, що не спростовано відповідачем.

Щодо посилання відповідача на ненадання до митного оформлення заявки на перевезення та документів, що підтверджують оплату за перевезення товару, то суд зазначає, що товариством до митного оформлення надано інші товаросупровідні документи, які підтверджують складову митної вартості товару, зокрема довідки транспортні витрати, та в яких вказано номери транспортних засобів, які здійснювали перевезення, вартість самого перевезення. До того ж відсутність заявки на конкретним перевезення жодним чином на вплинула на можливість митного органу встановити відомості про митну вартість товарів.

Щодо доводів відповідача, що рахунок на оплату витрат пов`язаних з транспортуванням товару від 27.11.2024 року №23227 виданий компанією ТОВ «Клевер Тім» на підставі договору транспортного експедирування від 09.11.2023 року №0911/23/01, однак згідно графи 18, 23 CMR від 26.11.2024 року №435 перевізником виступає «Каракач Степан», а документальне підтвердження надання повноважень даній особі відсутнє, то суд зауважує, що відповідно п.2.1.1 договору транспортного експедирування від 09.11.2023 року №0911/23/01 передбачене право експедитора - ТОВ «Клевер Тім» «укладати від свого імені та/або від імені клієнта договори і угоди з перевізниками, портами… для виконання своїх обов`язків за цим договором.»

Як зазначав позивач, у платіжних інструкціях №9585 від 27.11.2024 року та №9586 від 28.11.2024 року у графах призначення платежу помилково зазначено «Оплата за надані послуги за рахунком №РФ-23227 від 17.11.24 у сумі 116 728,59 грн., ПДВ -259,39 грн.». Проте загальні суми платежів у розмірі 140 074,31 та 140 074,32 грн. відповідають вартості транспортно-експедиційних витрат вказаній у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги РФ-23227 від 27.11.2024 року та довідці про транспортно-експедиційні витрати 271124-1 від 27.11.2024 року.

Отже, декларантом при митному оформленні були надані відповідачеві всі необхідні документи, що підтверджують числове значення транспортних витрат, як складової митної вартості товарів.

При цьому, вартість придбаного позивачем товарів повністю підтверджується документами, які надані постачальником та надавалися усі платіжні доручення, за якими здійснено оплату за товар, такі документи не містять будь яких розбіжностей в ціні товару.

Суд зазначає, що відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не надано обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у ПІК "Інспектор", при цьому, як аргументовано вказав позивач, відповідач визначив митну вартість товару, але не зазначив, у чому саме полягає сумнів у заниженні вартості товару, між якими саме документами, з доданих до декларацій, виявлено розбіжності, в яких із них наявні ознаки підробки чи відсутні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, або відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, митна декларація подана позивачем містить митну вартість товару з розрахунку 1,679641 доларів США за одну метричну тонну. В Інвойсах (рахунку на оплату товару) митна вартість зазначена з розрахунку 1,679641 доларів США. Згідно платіжних доручень оплата за товар також здійснена з тих же розрахунків.

Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

До того ж, суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено жодної конкретики, адже не містять детальний опис товару з яким порівнюється, зокрема фізико-хімічні характеристики товарів, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не вказано дату виготовлення товару та інші відомості на підтвердження того, що ці товари однакові за всіма ознаками.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів суду наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема непідтвердження позивачем документально відомостей про митну вартість товару, а також не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 року в адміністративній справі №818/1186/17 вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Крім того, суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР може бути лише приводом більш ретельно проаналізувати всі документи та умови операції та не може бути беззаперечною підставою для відмови в оформленні товарів.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 14.07.2020 року у справі №809/1734/16, від 10.06.2021 року у справі №815/6854/17, від 21.10.2021 року №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано резервний метод, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 6056,00 грн. (а.с.66) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Представником позивача подано заяву про вирішення питання щодо розподілу витрат, понесених позивачем під час розгляду справи, відповідно до якої просить стягнути на користь ТОВ "АПКом Трейдинг" за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці витрати на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді справи в розмірі 15000 грн. ( а.с.134-136).

Представник відповідача у поданому відзиві заперечує проти відшкодування за рахунок відповідача витрат на правничу допомогу, вважає їх безпідставно збільшеними та не співмірними із понесеними витратами (а.с.76-81).

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Частинами першою, другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16, від 11 червня 2019 року у справі №826/841/17.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

До того ж, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі ''Лавентс проти Латвії'' зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження обґрунтованості витрат на оплату правничої допомоги надано: копію договору про надання правничої допомоги від 23.12.2024 (а.с.62-63); копію додатку до договору (а.с.64); копію акту приймання наданих послуг від 28.01.2025 року (а.с.140); копію розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу допомогу (а.с.141); копію платіжної інструкції №9650 від 23.12.2024 на суму 15000 грн. (а.с.142); копію виписки по рахунку (а.с.143).

Відповідно до Додатку до Договору про надання правничої допомоги від 23.12.2024 року, укладеного між ТОВ "АПКом-Трейдинг" в особі директора ОСОБА_1 та адвокатом Адвокатського об`єднання Адвокатська фірма Ромаданова і партнери Приборою І.І., сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання правової допомоги, а отже його розмір визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Згідно розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу допомогу сума складає 15000 грн., з яких 2000 грн. - вивчення та правовий аналіз наданих документів, узгодження правової позиції; 8000 грн. - підготовка та подання до суду позовної заяви; 5000 грн. - підготовка та подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву. При цьому, суд зауважує, що такий вид правової допомоги як вивчення та правовий аналіз наданих документів, роз`яснення Клієнту положень митного законодавства, що регулює спірні правовідносини, узгодження правової позиції, охоплюється таким видом як підготовка та подання позовної заяви.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховуючи предмет спору, часткове задоволення позову, та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, з дотриманням принципів розумності, обґрунтованості, дійсності та співмірності, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7500 грн.

Керуючись ст.ст.132, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АПКом-Трейдинг (25000, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 106, ЄДРПОУ 36951900) до Кропивницької митниці Держмитслужби (25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27Б, ЄДРПОУ 44005668) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови в прийнятті митних декларацій задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів UA901000/2024/000222/1 від 18.12.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA901020/2024/000590, оформлену 18.12.2024 року Кропивницькою митницею.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АПКом-Трейдинг (ЄДРПОУ 36951900) здійснені судові витрати: на оплату судового збору в сумі 6056,00 грн., на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (ЄДРПОУ 44005668).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА