Рішення від 28.03.2025 по справі 340/7673/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7673/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (надалі позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (надалі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості - гідротехнічної споруди, а саме: греблі однорідної, глухої, земляної, насипної, довжиною 100,00 м, шириною по гребеню 5,00 м, висотою 4,80 м. Водоскидні споруди: трубчатого типу, пропускна здатність водоскидної споруди 1,1 куб.м/с; трубчатого типу, суміщеного з донним водоспуском, пропускна здатність водоскидної споруди 4,3 куб.м/с, а також інші об`єктів інфраструктури: греблі переїзної, шириною 3 м, дорожня одежа - відсутня на водному об`єкті - ставок площею 1,6912 га (кадастровий номер земельної ділянки 3524384200:02:000:7502) за межами с. Сухий Ташлик Побузької селищної територіальної громади безхазяйним майном, а саме не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного;

- зобов`язати Побузьку селищну раду Голованівського району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: греблі однорідної, глухої, земляної, насипної, довжиною 100,00 м, шириною по гребеню 5,00 м, висотою 4,80 м. Водоскидні споруди: трубчатого типу, пропускна здатність водоскидної споруди 1,1 куб.м/с;, трубчатого типу, суміщеного з донним водоспуском, пропускна здатність водоскидної споруди 4,3 куб.м/с, а також інші об`єктів інфраструктури: греблі переїзної, шириною 3 м, дорожня одежа - відсутня на водному об`єкті - ставок площею 1,6912 га (кадастровий номер земельної ділянки 3524384200:02:000:7502) за межами с.Сухий Ташлик Побузької селищної територіальної громади, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Побузькою селищною радою, як уповноваженим органом, всупереч вимогам Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР) упродовж тривалого проміжку часу не вжито жодних дієвих заходів, спрямованих на визнання об`єкта нерухомого майна - гідротехнічної споруди, розташовано на території Побузької селищної ради за межами села Сухий Ташлик безхазяйним майном з метою набуття права власності на це майно. Також відповідач не звертався до органу, який здійснює державну реєстрацію, щодо взяття вищевказаної гідротехнічної споруди на облік як безхазяйного майна, та не розміщував відповідної інформації у засобах масової інформації з метою виявлення її потенційного власника.

Зауважує, що відсутність власника гідротехнічної споруди вказує на відсутність відповідальної особи за підтримання її у належному стані, що може призвести до руйнування та неможливості виконання такою гідротехнічною спорудою функції захисту територій від шкідливої дії води, підтоплення територій, житла, майна людей.

Також, невжиття органом місцевого самоврядування заходів до взяття на облік безхазяйної гідротехнічної споруди сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів та комунальної власності, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів, позбавляє територіальну громаду та державу можливості отримувати додаткові ресурси для поповнення бюджету коштами за користування відповідними особами такими гідротехнічними спорудами та, як наслідок, ускладнює реалізацію соціально-економічних функцій.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.

Ухвала суду від 03.12.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження була доставлена відповідачу в його електронний кабінет 03.12.2024 о 15:26 год, що підтверджується довідкою про доставлення електронного листа, складеною відповідальним працівником суду 04.12.2024 (а.с. 59).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у цій справі.

Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.

03.12.2024 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

11.05.2017 між Кіровоградською обласною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_1 укладено договір оренди водного об`єкта (а.с. 28-35). Предметом вказаного договору є водний об`єкт для рибогосподарських потреб ставок площею 1,6912 га, розташований за межами с. Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області на балці без назви лівій притоці річки Малий Ташлик басейну річки Синюха.

Об`єктом оренди є вода (водний простір) водного об`єкта 15,1500 тис. м. куб., земельна ділянка під водним об`єктом 1,6912 га, під пасовищами (прибережна захисна смуга) 0,7700 га, під гідротехнічними спорудами 0,1592 га, з кадастровим номером 3524384200:02:000:7502 (п. 2 Договору оренди).

Відповідно до пункту 3 Договору оренди у межах об`єкта оренди розміщені гідротехнічні споруди - гребля однорідна, глуха, земляна, насипна, довжиною 100,00 м, шириною по гребеню 5,00 м, висотою 4,80 м. Водоскидні споруди: трубчатого типу, пропускна здатність водоскидної споруди 1,1 куб.м/с; трубчатого типу, суміщеного з донним водоспуском, пропускна здатність водоскидної споруди 4,3 куб.м/с, а також інші об`єкти інфраструктури: гребля переїзна, шириною 3 м.

Пунктом 4 Договору оренди визначено, що об`єкт оренди не передається разом з гідротехнічною спорудою.

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області» територіальна громада села Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області увійшла до Побузької селищної територіальної громади з адміністративним центом у селищі Побузьке Голованівського Кіровоградської області.

Побузькою селищною радою 11.12.2020 за №27 прийнято рішення «Про початок реорганізації Катанської, Сухоташлицької, Липовеньківської, Люшнюватської, Пушківської сільських рад шляхом приєднання до Пубузької селищної ради», згідно якого визначено розпочати процедуру реорганізації вказаних сільських рад шляхом приєднання до Побузької селищної ради, а також визначено, що остання є правонаступником прав та обов`язків рад що реорганізовуються (а.с. 40-45).

Листом від 19.09.2024 №02-29/1366 Побузька селищна рада повідомила позивача на його запити, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3524384200:02:000:7502 гідротехнічна споруда на даний час на обліку як безхазяйна річ у селищній раді не перебуває, заяви селищної ради до державного реєстратора відсутні (а.с. 39).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №395448702 від 18.09.2024 власником земельної ділянки з кадастровим номером 3524384200:02:000:7502 є держава в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації (а.с. 26).

Водночас, листом від 02.10.2024 №02-29/1417 відповідач повідомив Керівнику Голованівської окружної прокуратури, що право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524384200:02:000:7502 за селищною радою не зареєстровано у зв`язку з відсутністю в штаті державного реєстратора (а.с. 20).

Листом від 17.10.2024 №02-29/1996 Побузька селищна рада на запит Керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області від 14.10.2024 №54-5888вих-24 повідомила, що на території громади дійсно знаходяться вісім ставків, на яких знаходяться гідроспоруди (містки), які являють собою земляні насипи, які не перегороджують русло річок і не складають загрози підтопленню територій населених пунктів. Зазначила, що містки не були передані орендарям водних об`єктів, а інвентаризація гідротехнічних споруд станом на 17.10.2024 не проводилась у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів, тому на обліку у селищній раді вони не перебувають (а.с. 19).

Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області листом від 17.10.2024 №1267-01-12 повідомив позивачу на його запит, що згідно наданої Побузькою селищною радою інформацією розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 3524384200:02:000:7502 та 3524384201:51:000:0003 гідротехнічні споруди водних об`єктів є безхазяйними (а.с. 24).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

В даному випадку, підставою представництва в суді інтересів держави є бездіяльність відповідача, яка сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів та комунальної власності.

У позовній заяві позивач вказує, що відсутність власника гідротехнічної споруди призведе до її руйнування. При цьому, невжиття органом місцевого самоврядування заходів до взяття на облік безхазяйної гідротехнічної споруди сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері забезпечення безпеки людей та збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

У постанові від 01.12.2022 у справі №340/5914/21, в якій, зокрема розглядалося питання права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави у сфері збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, а також запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах, Верховний Суд зазначив:

"…водні об`єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об`єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об`єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

При цьому, як зазначив прокурор, орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання міською радою та її виконавчих органів своїх зобов`язань у спірних правовідносинах, відсутній.

Суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

Суд вважає необхідним звернути увагу також на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №340/5914/21, в якій заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Маловисківської МР щодо незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме - гідротехнічної споруди, що знаходиться в м. Мала Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області. У цій постанові Суд зазначив:

« 96. Отже, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

97. При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.»

За приписами статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено невжиттям відповідачем заходів щодо незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме - гідротехнічної споруди, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає, що прокурором доведено підстави для захисту інтересів держави у суді.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до частини 3 статті 16 Закону №280/97-ВР, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 5 статті 16 Закону №280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (частина 1 статті 60 Закону №280/97-ВР).

Згідно підпункту 1 пункту «а» статті 29 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку сільських, селищних, міських рад регламентуються статтею 30 Закону №280/97-ВР, згідно якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема: здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; б) делеговані повноваження: облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до частини 2 статті 60 Закону №280/97-ВР підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 18.09.2012 №5293-VI «Про аквакультуру» гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об`єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Статтею 12 Закону України "Про аквакультуру" передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать:

надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України;

здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Таким чином, органу місцевого самоврядування чинним законодавством України надані повноваження щодо ведення обліку гідротехнічних споруд, здійснення контролю за їх використанням.

За частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

До таких речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - житлові будинки, будівлі, споруди тощо (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 ЦК України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Особливості набуття організацією водокористувачів права власності на безхазяйні об`єкти меліоративних систем визначаються законом.

Особливості набуття права власності на безхазяйні гідротехнічні споруди для цілей аквакультури визначаються законом.

Частиною 5 статті 14-1 Закону України «Про аквакультуру» встановлено, що для цілей цієї статті під безхазяйними гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури розуміються гідротехнічні споруди для цілей аквакультури, власник яких відсутній або його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів.

Так, Закон України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1952-IV, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Згідно із Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України 16.05.2023 №3573 (далі - НК 018:2023) споруди - структури, пов`язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.

Також, Національний стандарт №2 Оцінка нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).

Термін гідротехнічні споруди вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010) це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.

Відповідно до п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 р. №661 (в подальшому Правила №661), гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

Частиною 1 статті 5 Закону №1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.

Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у частині 4 статті 5 Закону №1952-IV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Гідротехнічна споруда не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених частиною 4 статті 5 Закону №1952-IV.

Таким чином, гідротехнічна споруда належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №300/3657/22, від 21.06.2024 у справі №420/19870/21.

В розумінні пункту 3 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Частиною 14 статті 18 Закону №1952-IV передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

Тобто, до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, вчинення дій, спрямованих на реєстрацію та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.

Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.

Згідно матеріалів справи судом встановлено, що на території Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області знаходиться гідротехнічна споруда, яка розташована за межами с. Сухий Ташлик, складається з: греблі однорідної, глухої, земляної, насипної, довжиною 100,00 м, шириною по гребеню 5,00 м, висотою 4,80 м; водоскидних споруд: трубчатого типу, пропускною здатністю 1,1 куб.м/с; трубчатого типу, суміщеного з донним водоспуском, пропускною здатністю 4,3 куб.м/с; інших об`єктів інфраструктури: греблі переїзної, шириною 3 м, на водному об`єкті - ставок площею 1,6912 га.

Указана гідротехнічна споруда розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 3524384200:02:000:7502, право власності на яку згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №395448702 від 18.09.2024 зареєстроване за державою в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Водночас, згідно з пунктом 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (набрав чинності 27.05.2021) визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б)оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; є) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Таким чином, з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад (крім наведених винятків), у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 3524384200:02:000:7502 водного фонду відноситься до земель комунальної власності Побузької селищної територіальної громади.

У листі від 02.10.2024 №02-29/1417 відповідач зазначив, що право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524384200:02:000:7502 за селищною радою не зареєстровано у зв`язку з відсутністю в штаті державного реєстратора.

Також, у листах від 19.09.2024 №02-29/1366 та від 17.10.2024 №02-29/1996 Побузька селищна рада зазначає, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3524384200:02:000:7502 гідротехнічна споруда на даний час на обліку як безхазяйна річ у селищній раді не перебуває, в оренду не передана, заяви селищної ради до державного реєстратора відсутні, інвентаризація гідротехнічних споруд не була проведена у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів.

Розглядаючи адміністративну справу щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. (ч. 2 ст. 2 КАС України)

Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи чи не є суттєвими. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Суд також зауважує, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Судом встановлено, що Відповідач не здійснив юридично значимих дій щодо звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного майна, а отже допустив протиправну бездіяльність.

Таким чином, в порушення вимог частини 2 статті 19 Конституції України, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області щодо не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного, а саме, гідротехнічної споруди: греблі однорідної, глухої, земляної, насипної, довжиною 100,00 м, шириною по гребеню 5,00 м, висотою 4,80 м; водоскидних споруд: трубчатого типу з пропускною здатністю водоскидної споруди 1,1 куб.м/с; трубчатого типу, суміщеного з донним водоспуском, пропускною здатністю водоскидної споруди 4,3 куб.м/с, а також інших об`єктів інфраструктури: греблі переїзної, шириною 3 м, на водному об`єкті - ставок площею 1,6912 га (кадастровий номер земельної ділянки 3524384200:02:000:7502) за межами с. Сухий Ташлик Побузької селищної територіальної громади Кіровоградської області.

Зобов`язати Побузьку селищну раду Голованівського району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди: греблі однорідної, глухої, земляної, насипної, довжиною 100,00 м, шириною по гребеню 5,00 м, висотою 4,80 м; водоскидних споруд: трубчатого типу з пропускною здатністю водоскидної споруди 1,1 куб.м/с; трубчатого типу, суміщеного з донним водоспуском, пропускною здатністю водоскидної споруди 4,3 куб.м/с, а також інших об`єктів інфраструктури: греблі переїзної, шириною 3 м, на водному об`єкті - ставок площею 1,6912 га (кадастровий номер земельної ділянки 3524384200:02:000:7502) за межами с. Сухий Ташлик Побузької селищної територіальної громади Кіровоградської області, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 березня 2025 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025, вулиця Паркова, 13, селище міського типу Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область, 26500);

Відповідач - Побузька селищна рада Голованівського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04366666, вулиця Незалежності, будинок 5, селище Побузьке, Голованівський район, Кіровоградська область, 26555).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК