Рішення

від 28.03.2025 по справі 380/25336/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2025 рокусправа № 380/25336/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в

Керівник Галицької окружної прокуратури м. Львова (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9; ЄДРПОУ: 02910031) звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 20; ЄДРПОУ: 26256659) до ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить:

зобов`язати власника квартири АДРЕСА_2 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 26256659) охоронний договір на частину об`єкта культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , у встановленому законом порядку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за адресою: АДРЕСА_3 розташований будинок, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток за категорією місцевого значення на підставі Розпорядження Представника Президента України №374 від 15.04.1994, взята на облік Наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 04.03.2020 №1270, охоронний № 2996-ЛВ. Відповідач є власницею квартири АДРЕСА_2 у вказаному житловому будинку. Проте, у порушення вимог статі 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відповідач не уклала охоронний договір з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Вказане зумовило звернення прокуратури до суду з цим позовом в інтересах держави.

Суд 19.12.2024 звернувся із запитом до Єдиного державного демографічного реєстру за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» щодо місцезнаходження фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Згідно з відповіддю з ЄДДР №973270 від 19.12.2024 вказана особа проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою від 23.12.2024 позовну заяву залишено без руху з підстав ненадання належних доказів направлення відповідачу позовної заяви та додатків до неї.

03.01.2025 представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучила докази надіслання відповідачу на встановлену судом адресу позовної заяви та додатків до неї.

Ухвалою від 08.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

18.02.2025 заступник керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова звернувся до суду із клопотанням, у якому просив замінити позивача у справі з Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради на Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради.

Ухвалою від 21.02.2025 клопотання задоволено та замінено позивача в адміністративній справі №380/25336/24 за позовом керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії з Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 20; ЄДРПОУ: 26256659) на Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 20; ЄДРПОУ: 26256659).

Копію ухвали від 08.01.2025 та від 21.02.2025 було направлено на поштову адресу відповідача рекомендованим листом з відміткою про вручення, проте, таке повідомлення повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту другого частини четвертої статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Абзацом другим частини четвертої цієї ж статті передбачено, що у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Також, частиною четвертою статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Схожу позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.11.2024 у справі №990/69/24 та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 11.12.2024 у справі №160/8832/24.

Окрім цього, у постановах від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19 та від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що суд вжив передбачені Кодексом адміністративного судочинства України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження у цій адміністративній справі, проте станом на час прийняття рішення у цій справі відзиву на позовну заяву від нього не надходило, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до таких висновків.

На підставі Розпорядження Представника Президента України №374 від 15.04.1994 та Наказу Міністерства культури, молоді та спорту України від 04.03.2020 №1270 до Державного реєстру нерухомих пам`яток за категорією місцевого значення було віднесено житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. Мучна, 50.

На підставі договору купівлі-продажу від 12.11.2016 відповідач, ОСОБА_1 , придбала у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .

02.10.2024 Галицька окружна прокуратура направила запит до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради №14.50/97-9532ВИХ-24, у якому, зокрема, просила повідомити, чи укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_4 .

Листом №0004-вих-148249 від 17.10,2024 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило Галицьку окружну прокуратуру, що охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини чи її частину за адресою: АДРЕСА_4 укладено не було.

31.10.2024 Галицька окружна прокуратура звернулась із запитом до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, у якому просила повідомити, чи укладено та чи погоджено Департаментом охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини за адресою: м.Львів, вул.Мучна, 50/5 ОСОБА_1 .

Листом Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації повідомлено Галицьку окружну прокуратуру, що станом на 06.11.2024 до Департаменту архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації не надходило звернення від громадянки ОСОБА_1 щодо укладення охоронного договору на вищезазначену пам`ятку культурної спадщини чи її частину.

12.11.2024 Галицька окружна прокуратура звернулась із запитом до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради №14.50/97-11137ВИХ-24, у якому просила повідомити, чи буде Львівська міська рада звертатись до суду з позовом про укладення охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_1 та чи надсилало Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради претензії, листи ОСОБА_1 щодо укладення охоронного договору, надати копії листів та докази направлення поштою.

Листом від 22.11.2024 №0004-вих-168573 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило Галицьку окружну прокуратуру, що листом від 31.10.2024 за №0004-ВИХ-156488 було інформовано ОСОБА_1 про необхідність укладення охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_4 .

Вважаючи, що відповідач по справі не вчиняє жодних дій щодо укладення охоронних договорів на об`єкт культурної спадщини, що викликає сумніви у його збереженні без покладення на відповідача законодавчо встановлених обов`язків, прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом.

У відповідності до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі Закон №1805-ІІІ).

Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону №1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; виявлення об`єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини; щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Частиною першою статті 13 Закону №1805-ІІІ врегульовано, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Згідно з підпунктом «б» частини першої статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам`ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Частиною другою вказаної статті закріплено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Таким чином, об`єкт архітектури включається до Переліку щойно виявленого об`єкта культурної спадщини за умови, що відповідає ознакам та вимогам до об`єкту культурної спадщини для включення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Як встановлено судом, на підставі Розпорядження Представника Президента України №374 від 15.04.1994 та Наказу Міністерства культури, молоді та спорту України від 04.03.2020 №1270 до Державного реєстру нерухомих пам`яток за категорією місцевого значення було віднесено житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 . Власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна є ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Частиною третьою статті 23 Закону №1805-III встановлено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі за текстом - Порядок №1768).

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Охоронний договір, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.

Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Такий висновок сформульований Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15.

Суд зазначає, що згідно з матеріалами справи, звернень від відповідача до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради станом на день розгляду справи не надходило.

Отже, відповідач не виконала обов`язок, передбачений статтею 23 Закону №1805-ІІІ щодо необхідності укладення охоронного договору щодо забезпечення збереження пам`ятки.

Зважаючи на вищенаведене, суд доходить висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо укладення охоронного договору щодо забезпечення збереження пам`ятки та зобов`язання відповідача укласти відповідний договір .

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

в и р і ш и в :

адміністративний позов керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9; ЄДРПОУ: 02910031) в інтересах держави в особі Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 20; ЄДРПОУ: 26256659) до ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Зобов`язати власника квартири АДРЕСА_5 , ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 20; ЄДРПОУ: 26256659) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , на умовах та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 P.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна