Рішення

від 26.03.2025 по справі 400/11719/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2025 р. № 400/11719/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В., розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, пров. Юрка Тютюнника, буд.2,м. Вознесенськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,56501, провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Миколаївській області щодо невиплати позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення, із визначенням місяців, в яких відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року; 2) зобов`язати 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 по 28 лютого 2018 року, індексацію грошового забезпеченням із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що у період проходження служби позивачу не було здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 . На переконання позивача, оскільки пiдвищення у період з 01 сiчня 2008 року по 28 лютого 2018 тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку обiймав в цей період позивач, відбулось з 01.03.2018 , то при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, базовим місяцем для нарахування йому індексації повинен бути січень 2008 року. Зважаючи на це, представник позивача звернувся до відповідача із заявою, однак відповідач листом від 05.09.2024 повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. В письмовому відзиві обгрунтував свою позицію тим, що у колишнього співробітника ОСОБА_1 змінювались розміри постійних виплат, а отже підлягав зміні і базовий місяць для проведення індексації. Наказом ГУ ДСНС України у Миколаївській області №63 від 01.07.2013 позивача було призначено на посаду - командира відділення 10 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області, а відтак липень 2013 року став базовим місяцем для проведення подальшої індексації ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, сума підвищення грошового забезпечення позивача у той період була більшою ніж сума індексації його грошового забезпечення. Отже, за час проходження служби позивача у підрозділі 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Миколаївській області, неодноразового змінювались розміри постійних виплат у зв`язку із підвищенням позивача на посаді, вислугою років та преміями і надбавками, а отже підлягав зміні і базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача. Індексація грошового забезпечення позивача у період з січня 2016 по лютий 2018 року нараховувалась і виплачувалась в межах кошторисних призначень структурного підрозділу 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Миколаївській області відповідно до Порядку проведення індексації грошового забезпечення №1078.

Суд розглянув справу 28.03.2025 в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання, відповідно до ст. 262 КАС України, на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту в структурі Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області з 19.10.1994 по 29.12.2018.

01.08.2024 представник позивачки звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця - січень 2008.

Листом від 05.09.2024 №593101-258/5931 ГУ ДНС України у Миколаївській повідомило представника позивача про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця - січень 2008 року .

Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, згідно з п. 4 якого, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад, обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Частиною 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Крім того, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі Кечко проти України Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Європейський Суд з прав людини (справа "Броньовський проти Польщі" ) вказав, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створювати практичні умови для втілення їх в життя.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач при обрахуванні індексації грошового забезпечення повинен керуватися та діяти відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", який має вищу юридичну силу, ніж роз`яснення Міністерства соціальної політики України чи інші накази та роз`яснення Міністерства оборони України.

У будь-якому випадку в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо застосування базового місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення , (базового місяця) січня 2008 року, суд виходить з наступного.

За приписами Порядку №1078 місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим.

Абзацем 1 п. 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців були підвищені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008.

Разом з тим, положенням п. 10-2 Порядку № 1078 передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Тобто, згідно п. 10-2 Порядку № 1078 для новоприйнятих працівників (переведених) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Таким чином, згідно Порядку № 1078, базовим місяцем при розрахунку індексу споживчих цін вважався місяць, у якому відбувається підвищення заробітної плати працівника за рахунок збільшення її постійних складових.

Аналогічні позиції висловлені у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/1832/1790 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/85154726), від 05 лютого 2020 року у справі № 825/565/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87389917).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду діючий КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.

Отже, місяцем підвищення посадового окладу (базовим місяцем) позивача є січень 2008 року, тому відповідач повинен був здійснити розрахунок індексації з 01.01.2016 по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Що стосується позовних вимог про виплату грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби.

Абзацом першим пункту 2 Порядку № 44 встановлено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункт 3 Порядку).

Відповідно до пункту 4 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, нарахування та виплата позивачу індексації має бути здійснена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно пункту 6 Порядку №44 територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17.

Поряд з цим, у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справа № 815/5826/16 (пункт 63) зазначено, що оскільки з позивачем не проведено повного розрахунку за матеріальним забезпеченням, позовні вимоги в цій частині є передчасними.

Отже, після набрання рішенням суду у цій справі законної сили, або у порядку добровільного виконання на відповідача покладається обов`язок виконати рішення суду.

При цьому на відповідача, як податкового агента, законодавством покладено обов`язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією відповідної суми позивачу.

У цьому контексті право на захист є самостійним суб`єктивним правом, яке виникає у суб`єкта лише в момент їх порушення або оспорювання.

Тому захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що наразі відсутні підстави зобов`язувати відповідача здійснити на користь позивача компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки відповідні обов`язки виникають одночасно з виплатою індексації, тобто у майбутньому.

Отож ці позовні вимоги є передчасними і задоволенню не підлягають.

Щодо строку звернення до суду, то суд зазначає, що відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладений постановах від 06.04.2023 по справі №260/3564/22, від 27.04.2023р. по справі №300/4201/22, від 20.11.2023р. по справі №160/5468/23, ухвалі від 22.01.2024 по справі №990/235/23, з огляду незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, дія статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності. Оскільки, спірні правовідносини між сторонами з приводу спору про індексацію грошового забезпечення виникли до 19.07.2022, за такою правовою позицію Верховного Суду на них не розповсюджується обмеження будь-яким строком звернення до суду.

Позов задовольнити частково.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1211,20 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вкладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (пров. Юрка Тютюнника, буд.2,м. Вознесенськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,56501 38244137) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходів (базового місяця).

3. Зобов`язати 4 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (пров. Юрка Тютюнника, 2, Вознесенськ, Миколаївська область, 56501, код ЄДРПОУ 38244137) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходів (базового місяця), з урахуванням раніше сплачених сум.

4. В задоволенні позову в частині позовних вимог щодо та виплати індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум доходів з фізичних осіб - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (пров. Юрка Тютюнника, буд.2,м. Вознесенськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,56501 38244137) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн двадцять коп) гривень.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 28.03.2025