Рішення від 28.03.2025 по справі 420/37561/24

Справа № 420/37561/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДА ІНВЕСТ" про накладення арешту на кошти та інші цінності,

встановив:

Головне управління ДПС в Одеській області (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДА ІНВЕСТ" (далі - відповідач), в якій просить накласти арешт на кошти та інші цінності, на всі рахунки ТОВ "АДА ІНВЕСТ" (Код ЄДРПОУ: 43798487), що знаходяться на рахунках в установах банків, які обслуговують платника податків в межах суми податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за ТОВ "АДА ІНВЕСТ" обліковується податкова заборгованість у розмірі 1950136,77 грн., з яких: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1940765,92 грн., по податку на прибуток юридичних осіб у сумі 9370,85 грн. У зв`язку з несплатою заборгованості відповідачем, контролюючим органом було винесено податкову вимогу форми "Ю" від 26.04.2023 р. № 0010299-1305-1532, яку направлено рекомендованим листом на адресу ТОВ "АДА ІНВЕСТ". Дана податкова вимога відповідачем не оскаржувалася, податковий борг з моменту її винесення не переривався та не був погашений. Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Зазначає, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ "АДА ІНВЕСТ" відсутнє будь-яке майно. Оскільки, у підприємства відсутнє майно платника податків, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, то у контролюючого органу наявні всі підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності.

Ухвалою від 06.12.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

25.12.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що арешт коштів на всіх рахунках ТОВ "АДА ІНВЕСТ" це надмірний та невиправданий захід, що призведе до автоматичного блокування всіх рахунків, завдасть зайвих збитків відповідачу, порушує законодавчо встановлений принцип пропорційності, позбавляє можливості відповідача здійснювати розрахунки, виплачувати заробітну плату, податки та збори, погашати податковий борг. Крім того, кошти на рахунках використовуються для виплат зарплат працівникам, а тому їх арешт порушує права працівників і їх соціальні гарантії. Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази щодо перевірка позивачем всього майна, належного відповідачу, на яке можливо накласти адміністративний арешт (перевірено тільки нерухоме майно). Також зауважує, що відповідач хоче добровільно сплатити борг за рахунок податкового кредиту за укладеними контрактами, а в разі накладення арешту відповідач буде позбавлений такої можливості.

Ухвалою від 07.03.2025 р. витребувано у Головного управління ДПС в Одеській області витяги з інтегрованих карток з податку на додану вартість та з податку на прибуток ТОВ "АДА ІНВЕСТ" станом на 07.03.2025 р., які надійшли до суду 11.03.2025 р.

Ухвалою від 25.03.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "АДА ІНВЕСТ" перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Станом на 08.11.2024 р. відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість перед бюджетом ТОВ "АДА ІНВЕСТ" становила 1950136,77 грн., а саме:

1) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1940765,92 грн., яка виникла в результаті:

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9009828282 за 01.12.2023 рік у сумі 998392,38 грн.;

- нарахування пені на суму грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 23977/15-32-04-06 від 20.09.2023 р., у сумі 1636,24 грн.;

- нарахування ПДВ по декларації з податку на додану вартість № 9054777146 від 11.03.2024 р. у сумі 609663 грн.;

- нарахування пені на суму грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 23977/15-32-04-06 від 20.09.2023 р. у сумі 32589,09 грн.;

- нарахування пені на суму грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 23977/15-32-04-06 від 20.09.2023 р. у сумі 32589,09 грн.;

- нарахування пені на суму грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 26971/15-32-04-06 від 20.10.2023 р. у сумі 52,07 грн.;

- нарахування пені на суму грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 25447/15-32-04-06 від 05.10.2023 р. у сумі 52,07 грн.;

- донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 11890/15-32-04-08-20 від 26.03.2024 р. у сумі 2040 грн.;

- нарахування пені на уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9009828282 за 26.01.2024 р. у сумі 82,88 грн.;

- донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 2036015320709 від 14.05.2024 р. у сумі 83364,27 грн.;

- донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 2034715320709 від 14.05.2024 р. у сумі 13600 грн.;

- донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 15616/15-32-04-08-20 від 17.04.2024 р. у сумі 50000 грн.;

- донарахування основного платежу за податковим повідомленням-рішенням № 2034415320709 від 14.05.2024 р. у сумі 4781 грн.;

- донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 22027/15-32-04-08-20/43798487 від 23.05.2024 р. у сумі 72499,55 грн.;

донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 19377/15-32-04-08-20 від 08.05.2024 р. у сумі 1020 грн.;

- донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 26633/15-32-04-08-20 від 21.06.2024 р. у сумі 1020 грн.;

- донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 25057/15-32-04-08-20 від 12.06.2024 р. у сумі 1020 грн.;

- нарахування пені на уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9009828282 за 26.01.2024 р. у сумі 655,51 грн.;

- донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 33608/15-32-04-08-20 від 13.08.2024 р. у сумі 22059,86 грн.;

- нарахування ПДВ за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9313007315 від 01.02.2024 р. у сумі 46238 грн.;

2) заборгованість по податку на прибуток юридичних осіб у розмірі 9370,85 грн., яка виникла в результаті донарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 34760/15-32-04-08-20 від 20.08.2024 р. у сумі 11953,85 грн. з урахування часткової сплати до бюджету у сумі 2583 грн.

У зв`язку з наявністю податкового боргу та відсутністю майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до суду з даним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, на всі рахунки ТОВ "АДА ІНВЕСТ", що знаходяться на рахунках в установах банків, які обслуговують платника податків в межах суми податкового боргу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в п.94.1 ст.94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п.94.2 ст.94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відтак, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п.94.2 ст.94 ПК України.

Так, відповідно до п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акту опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

За приписами абз.2 пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас, Податковим кодексом України передбачені також й інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст.94 цього Кодексу.

Так, положеннями пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Аналізуючи вказане, суд зазначає, що наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

У свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п.94.2 ст.94 ПК України, за наявності умов, встановлених пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Приписи пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 та п.94.2 ст.94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Положення п.94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Отже, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 6.02.2020 р. у справі № 826/8691/16, від 6.06.2023 р. у справі № 360/4856/20, від 18.10.2022 р. у справі № 380/9147/21.

Предметом доказування у справі щодо накладення арешту на кошти і інші цінності, серед іншого, є наявність податкового боргу у платника податку, його розмір, структура, період, за який виникла заборгованість тощо, та відсутність/недостатність у платника податків майна для погашення такого податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 08.11.2024 р. відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість перед бюджетом ТОВ "АДА ІНВЕСТ" становила 1950136,77 грн.

При вирішенні питання щодо відсутності або недостатності у платника податків майна для погашення такого податкового боргу суд враховує, що відповідачем до відзиву додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згідно якої у ТОВ "АДА ІНВЕСТ" відсутнє нерухоме майно.

Водночас, контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами відсутності у відповідача будь-якого іншого майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг/яке може бути джерелом погашення податкового боргу, відмінного від нерухомого майна, зокрема, транспортних засобів, різного роду устаткування, обладнання тощо.

На необхідності пошуку всього майна наголосив Верховний Суд у постанові 30.05.2022 р. у справі № 825/2335/18, у якій дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, зазначаючи таке: "З наданих позивачем доказів судами з`ясовано, що за ТОВ "Легіон Промбуд" не зареєстровано право власності на нерухоме майно, транспортні засоби та сільськогосподарську техніку (самохідні машини та механізми), однак не встановлено відсутності іншого нерухомого майна, відмінного від транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, або іншого майна, що перебуває у користуванні відповідача на підставі іншого речового права, на яке може бути накладено адміністративний арешт та яке може бути джерелом погашення податкового боргу.".

За таких обставин суд приходить до висновку, що на день звернення до суду позивач не надав доказів, що ним було здійснено пошук всього майна (нерухомого та рухомого) відповідача та його балансова вартість є меншою суми податкового боргу, а тому вимоги позивача щодо арешту на кошти та інші цінності, на всі рахунки ТОВ "АДА ІНВЕСТ", що знаходяться у банках, є передчасними та необґрунтованими.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) і "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному ьта об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДА ІНВЕСТ" (68001, Одеська область, Одеський район, м.Чорноморськ, пр.Миру, буд.16, код ЄДРПОУ 43798487) про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко