Рішення від 28.03.2025 по справі 420/38143/24

Справа № 420/38143/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 09.12.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову в призначенні пенсії від 5 листопада 2024 №262740010836;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 07.08.1989 по 18.01.1996 рік та з 10.10.1997 по 26.07.2006 рік.

Ухвалою від 16 грудня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Пенсійний вік становить 60 років. Вік позивача станом на дату звернення 60 років 10 місяців 11 днів. У Рішенні відповідач зазначив, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. У рішенні відповідач зазначає, що за наданими документами та відомостями з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 19 років 9 місяців 22 дні. Також у Рішенні зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано:

період роботи з 07.08.1989 по 18.01.1996, оскільки у графі 4 «На підставі чого внесено запис відсутня дата наказу на прийняття, чим порушені вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, закладах і організаціях від 20.07.1974 №162»; період роботи з 10.10.1997 по 26.07.2006 оскільки встановлено відсутність інформації в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по підприємству - Закрите акціонерне товариство Науково-виробнича фірма «Модус» (ЄДРПОУ 24047319). Стаж зараховано з 10.10.1997 по 30.06.2000. Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звертається до суду з позовом.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області 24.12.2024 року (Вхід. № ЕС/77458/24) до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що Головне управління не погоджується з позовними вимогами, вважає їх такими, що є протиправними, а тому не підлягають задоволенню. Територіальним органом Пенсійного фонду України, до якого звернувся позивач із заявою про призначення пенсії, є Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві. Повноваження Головного управління, на виконання принципу екстериторіальності завершені шляхом прийняття оскаржуваного позивачем рішення про відмову в призначенні пенсії за віком. Посилаючись на положення: Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», КЗпП України, Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788, Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464, Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, постанову правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Мін`юсті 16.03.2021 за № 339/35961, зазначено, що 29 жовтня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви додав, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_2 , заведену 22.09.1981. На виконання принципу екстериторіальності заява позивача розглянута відповідачем та за результатами розгляду прийнято рішення № 262740010836 від 5 листопада 2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. Головне управління вважає рішення про відмову правомірним та не підлягаючим скасуванню. За результатами розгляду заяви від 29.10.2024, станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком: вік позивача: 60 років 10 місяців 11 днів. За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 19 років 9 місяців 22 дні. Позивач не працює. До страхового стажу позивача не зараховані наступні періоди роботи: за записом №6 - №8 період роботи з 07.08.1989 по 18.01.1996, оскільки у графі 4 "На підставі чого внесено запис (документ, дата, номер)" відсутня дата наказу на прийняття, чим порушені вимоги Інструкції № 162; за записами №11 - №12 по періоду роботи з 10.10.1997 по 26.07.2006 встановлено відсутність інформації в Реєстрі по підприємству Закрите акціонерне товариство Наукововиробнича фірма Модус (ЄДРПОУ 24047319). Страховий стаж зараховано з 10.10.1997 по 30.06.2000. Позивачеві роз`яснено право надання уточнюючих документів, наданою можливістю він не скористався. Таким чином, зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача неможливе. Головне управління є органом Пенсійного фонду, який на виконання принципу екстериторіальності, приймав рішення відносно заяви позивача від 29.10.2024. Втім, повноваження, на виконання принципу екстериторіальності, відповідачем виконано шляхом прийняття рішення про відмову. Отже, відсутні правові підстави для покладання вказаного зобов`язання на Головне управління. З матеріалів справи, які були отримані відповідачем, вбачається відсутність належним чином оформлених доказів фактичного виконання послуг адвокатом ( а саме: розрахунок фактичних витрат та детальний опис виконаних адвокатом робіт), а тому відсутні будь-які підстави для задоволення вказаної позовної вимоги. Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, а тому Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

У відзиві міститься клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

28.03.2025 року від представника відповідача до суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.

Ухвалою суду від 28.03.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про залучення другого відповідача.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги і заперечення та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 29 жовтня 2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком.

Заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 29.10.2024 року розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 262740010836 від 05.11.2024 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

В Рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 05.11.2024 № 262740010836 зазначено, що «Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Податковий номер НОМЕР_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 29.10.2024.

Вік заявника 60 років 10 місяців 11 днів….. За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 19 років 9 місяців 22 дні. За результатами розгляду документів до заяви, до страхового стажу не зараховано відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 22.09.1981: - за записом №6 №8 період роботи з 07.08.1989 по 18.01.1996, оскільки у графі 4 "На підставі чого внесено запис (документ, дата, номер)" відсутня дата наказу на прийняття, чим порушені вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, закладах і організаціях від 20.07.1974 №162. Для зарахування цього періоду роботи необхідно надати належним чином оформлену довідку, видану за місцем роботи (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів, та довідку про перейменування (в разі необхідності); за записами №11 №12 по періоду роботи з 10.10.1997 по 26.07.2006 встановлено відсутність інформації в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по підприємству Закрите акціонерне товариство Науково-виробнича фірма "Модус" (ЄДРПОУ 24047319). Страховий стаж зараховано з 10.10.1997 по 30.06.2000. Відомості про роботу за записами трудових книжок доцільно підтвердити додатковими документами або результатами перевірки відповідності даним первинним документам. Заявник не працює. … Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення № 262740010836 від 5 листопада 2024 (далі - Рішення від 05.11.2024) про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років» (а.с. 19зв.-20).

Вважаючи рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05.11.2024 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

В ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положеннями ст. 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами ст. 8 Закону № 1058-IV передбачено право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи, зокрема, громадянами України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абз.1).

Згідно ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. (ч.2). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. (ч. 4).

Відповідно до ст. 26 Закону №1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: …. з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; .. (ч. 1). У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: … з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; (ч.2). У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: … з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років (ч.3). У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (ч.4).

Отже у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-ІV, після досягнення віку 60 років, право на призначення пенсії за віком мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

В Порядку № 637 вказано, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі (п.17). За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п.18).

В п. 3 Порядку № 637 зазначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Мінпраці, Мін`юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (надалі також - Інструкція №58).

Відповідно п. 1.1. Інструкції №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

За змістом п. 2.4. Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.

З дослідженого рішення про відмову в призначенні пенсії № 262740010836 від 05.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком 29.10.2024 року у віці 61 рік. Страховий стаж становить 19 років 09 місяці 22 дні (зараховано з 10.10.1997 по 30.06.2000).

При цьому відповідачем не зараховано позивачу до страхового стажу періоди роботи: з 07.08.1989 по 18.01.1996; з 01.07.2000 по 26.07.2006.

З дослідженої судом трудової книжки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 від 22.09.1981 року судом встановлено, що позивач в період:

- з 07.08.1989 по 18.01.1996 працював слюсарем-збирачем 1 розряду та з 03.07.1991 автослюсарем 1 розряду в акціонерному товаристві «Луганськ Авто» (записи 6 8) (а.с. 25);

- з 10.10.1997 по 26.07.2006 працював на посаді начальника відділу маркетингу в Закритому акціонерному товаристві Науково-виробнича фірма «Модус» (ЄДРПОУ 24047319) (а.с. 26).

З форми РС-право щодо стажу для розрахунку ОСОБА_1 вбачається, що період роботи позивача в акціонерному товаристві «Луганськ Авто» з 07.08.1989 по 18.01.1996 не зараховано до страхового стажу, а період роботи позивача з 10.10.1997 по 26.07.2006 в Закритому акціонерному товаристві Науково-виробнича фірма «Модус» зараховано до страхового стажу частково, а саме з 10.10.1997 по 30.06.2000 року 2 роки 8 місяців 21 день.

Отже в рішенні № 262740010836 від 05.11.2024 року про відмову в призначенні пенсії відповідачем не зараховано позивачу до страхового стажу період роботи з 07.08.1989 по 18.01.1996 6 років 5 місяців 12 днів та з 01.07.2000 по 26.07.2006 6 років 26 днів.

Щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 07.08.1989 по 18.01.1996 6 років 5 місяців 12 днів слюсарем-збирачем 1 розряду та з 03.07.1991 автослюсарем 1 розряду в акціонерному товаристві «Луганськ Авто», оскільки у графі 4 "На підставі чого внесено запис (документ, дата, номер)" відсутня дата наказу на прийняття, чим порушені вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, закладах і організаціях від 20.07.1974 №162, суд зазначає наступне.

Згідно Інструкцією №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

В п. 2.14 Інструкції №58 вказано, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду.

Також в Інструкції №58 зазначено що у графі 4 зазначається підстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його видачі і номер.

Приписами п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З запису №6 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 22.09.1981 р. вбачається, що дата прийняття позивача на роботу в графі 2 зазначено 07.08.1989 року. При цьому в графі 4 зазначеного запису трудової книжки, зазначено номер наказу « 118к» та рік видання наказу « 89» та відсутні в даті видання наказу день і місяць.

Зазначений запис при звільнені позивача засвідчено підписом інспектора відділу кадрів підприємства та міститься відбиток печатки відділу кадрів Акціонерного товариства «Луганськ Авто».

З урахуванням зазначеного та на переконання суду, не зазначення «дня і місяця» у графі 4 у даті наказу про прийняття на роботу позивача за наявними даними в графі 2 дата прийняття на роботу « 07.08.1989» та в графі 4 номеру наказу «118к» та року прийняття « 89», не може бути свідченням про недостовірність вказаного запису у трудовій книжці позивача та підставою для не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 07.08.1989 по 18.01.1996 в Акціонерному товаристві «Луганськ Авто» - 6 років 5 місяців 12 днів.

Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 по справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 по справі №423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.

Отже, твердження відповідача про наявність вказаних вище недоліків заповнення трудової книжки позивача за спірний період як підстава для не зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2000 по 26.07.2006 на посаді начальника відділу маркетингу в Закритому акціонерному товаристві Науково-виробнича фірма «Модус» оскільки відсутня інформація в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по підприємству Закрите акціонерне товариство Науково-виробнича фірма «Модус» (ЄДРПОУ 24047319), суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (дата набрання чинності 01.01.2011 року) (далі Закон № 2464-VI) у 2011 році створений Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В ст. 1 Закону № 2464-VI, зазначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб (п.1. ч.1). Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом (п.7 ч.1).

Положеннями ст. 19 Закону № 2464-VI визначено, що Реєстр страхувальників це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску страхувальників. Реєстр страхувальників формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, користувачами цього реєстру є Пенсійний фонд, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. (ч.1). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті дані з реєстру страхувальників про взяття на облік страхувальника (ч.3).

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону № 2464-VI, Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

З урахуванням приписів ст. 19 та ст. 20 Закону № 2464-VI позивач не є відповідальним за формування та ведення Реєстру страхувальників та Реєстру застрахованих осіб.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Положеннями ч. 4 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч. 1 ст. 48 КЗпП України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 від 22.09.1981 року, позивач працював у період з 11.10.1997 року по 26.07.2006 року на посаді начальника відділу маркетингу в Закритому акціонерному товаристві Науково-виробнича фірма «Модус» (код 24047319).

Отже, відсутність за даними Головного управління інформації в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації про роботу позивача в ЗАТ НВФ «Модус» з 01.07.2000 по 26.07.2006, не може бути підставою для відмови в призначенні пенсії за віком позивачу, оскільки пенсійний стаж позивача підтверджується записами в трудовій книжці.

Зі змісту рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05.11.2024 №262740010836 вбачається, що позивач досяг віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону, однак у зв`язку з відсутність страхового стажу, не набув права на пенсію.

Також, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що страховий стаж позивача становить 19 років 09 місяців 22 дні.

З урахуванням страхового стажу позивача, зазначеного в оскарженому рішенні та встановленого судом та підтверджені матеріалами справи періоди роботи, страховий стаж ОСОБА_1 становить 32 роки 04 місяці, а тому позивач набув право на пенсію відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 07.08.1989 по 18.01.1996 слюсарем-збирачем 1 розряду та з 03.07.1991 автослюсарем 1 розряду в акціонерному товаристві «Луганськ Авто» 6 років 5 місяців 12 днів та з 01.07.200 по 26.07.2006 на посаді начальника відділу маркетингу в Закритому акціонерному товаристві Науково-виробнича фірма «Модус» (ЄДРПОУ 24047319) 6 років 26 днів, тому слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 05 листопада 2024 року №262740010836.

Приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.

При цьому, суд враховує, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Приписами абз. 1 п. 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, … для здійснення виплати пенсії.

Для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви від 29.10.2024 року за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління ПФУ в Херсонській області, рішенням якого відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача про призначення пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління ПФУ в Херсонській області.

Аналогічні висновки щодо визначення органу, який має розглянути заяву викладені у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2024 року справа №500/1216/23, від 07 травня 2024 року справа №460/38580/22.

З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди роботи: з 07.08.1989 по 18.01.1996 слюсарем-збирачем 1 розряду та з 03.07.1991 автослюсарем 1 розряду в Акціонерному товаристві «Луганськ Авто» 6 років 5 місяців 12 днів та з 01.07.200 по 26.07.2006 на посаді начальника відділу маркетингу в Закритому акціонерному товаристві Науково-виробнича фірма «Модус» (ЄДРПОУ 24047319) 6 років 26 днів;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з заявою від 29.10.2024.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. (а.с. 41).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії №262740010836 від 05 листопада 2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди роботи з 07.08.1989 по 18.01.1996 слюсарем-збирачем 1 розряду та з 03.07.1991 автослюсарем 1 розряду в Акціонерному товаристві «Луганськ Авто» 6 років 5 місяців 12 днів та з 01.07.200 по 26.07.2006 на посаді начальника відділу маркетингу в Закритому акціонерному товаристві Науково-виробнича фірма «Модус» (ЄДРПОУ 24047319) 6 років 26 днів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з заявою від 29.10.2024 року

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 968,96 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, (вул. Валентини Крицак, 6 м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057).

СуддяО.А. Вовченко