Постанова

від 28.03.2025 по справі 520/19620/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Супрун Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 р. Справа № 520/19620/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/19620/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт"

до Харківської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультітул-Стандарт» (далі - ТОВ «Мультітул-Стандарт», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000392/2 від 11.06.2024 та картку відмови №UA807200/2024/000464 від 11.06.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000418/2 від 26.06.2024 та картку відмови №UA807200/2024/000498 від 26.06.2024.

Стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультітул-Стандарт» витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 23388,55 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 50000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначило, що оскаржувані рішення №UA807000/2024/000392/2 від 11.06.2024 та №UA807000/2024/000418/2 від 26.06.2024 та картки відмови №UA807200/2024/000464 від 11.06.2024 та №UA807200/2024/000498 від 26.06.2024 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ними порушено права та законні інтереси позивача та які прийняті без врахування положень діючого законодавства.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000392/2 від 11.06.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000464 від 11.06.2024 року Харківської митниці.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000418/2 від 26.06.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000498 від 26.06.2024 року Харківської митниці.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультітул-Стандарт» за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці сплачений судовий збір у розмірі 23388, 55 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультітул-Стандарт» за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, судом першої інстанції в рішенні не враховано доводи відповідача, не надано правової оцінки доказам по справі. Вказує, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити, зокрема, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялась. Під час здійснення співробітником підрозділу митного контролю та оформлення митного ЕМД № иА807200/2024/009415 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів. Спрацювання профілю ризику є підставою для детальнішого опрацювання декларації та документів, оскільки система спрацьовує самостійно та автоматично, а уповноважена особа митниці зобов`язана дослідити надані декларантом документи, а використання цінової інформації є як наслідок у зв`язку з виявленими недоліками. За результатом аналізу та співставлення вказаних документів було встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше. Митницею письмово було повідомлено декларанта у відповідності з вимогами частини 3 статті 53 МКУ про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Подані до митного оформлення документи: не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості. Декларантом підприємства було надіслано лист, в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість. Таким чином, митницею були прийняті рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та підготовлені рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Також вказує, що відповідач, при прийнятті спірних рішень, діяв відповідно до норм чинного законодавства, а отже рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з підстав наведених в апеляційній скарзі. Щодо витрат на правову допомогу вказав, що судом першої інстанції було задоволено 20000 грн витрат на правничу допомогу, що є не співмірним.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи і вони є доведеними, при цьому відповідачем не надано доказів на спростування висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішення, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 08.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мультітул-Стандарт» (Покупець) та RAJHANS TRADING FZCO (Постачальник) укладено контракт № RTF/MLS20230808.

01.09.2023 між ТОВ «Мультітул-Стандарт» та RAJHANS TRADING FZCO укладено Додаткову угоду б/н до Контракту, якою внесені зміни та викладено у новій редакції статті 1, 7, 8.

Додатковими угодами б/н від 01.02.2024 та б/н 03.04.2024 до Контракту між ТОВ «Мультітул-Стандарт» та RAJHANS TRADING FZCO доповнено статтю 3 Контракту.

Додатковою угодою б/н від 27.02.2024 до Контракту між ТОВ «Мультітул-Стандарт» та RAJHANS TRADING FZCO внесено відповідні зміни адреси Покупця.

Абзацами 1, 2 ст. 1 Контракту (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою б/н від 01.09.2023) визначено, що за цим договором Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі «Товар»). Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору.

Статтею 2 Контракту встановлено, що загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту, поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.

Згідно зі ст. 4 Контракту, ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів долар США.

У відповідності до абз. 2 ст. 5 Контракту, сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

23.02.2021 між Приватним підприємством "Національні Традиції" (виконавець) (далі Декларант) і ТОВ «Мультітул-Стандарт» (замовник) укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів №23/02 (далі Договір №23/02).

Пунктом 1.1. Договору №23/02 визначено, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів Замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митницях України, а також надавати інші, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги.

На виконання умов Договору № 23/02, Декларантом було подано до Харківської митниці 2 електронні митні декларації:

1. 11.06.2024 декларантом було подано електронну митну декларацію №24UA807200009415U9 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено на умовах вищевказаного Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, разом із декларацією було подано наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024;

2. Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024;

3. Коносамент (Bill of lading) № COSU6378941460 від 03.04.2024;

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) CMR № 1399 від 06.06.2024;

5. Декларація (Dispatch note model T1) №24ROCT1900SF4410M1 від 30.05.2024;

6. Декларація про походження товару (Declaration of origin) invoice № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024;

7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-15/06-2024 від 10.06.2024;

8. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024 (з перекладом);

9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023;

10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023;

11. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 27.02.2024;

12. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 03.04.2024;

13. Договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021;

14. Видаткова накладна № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024 (з перекладом);

15. Відвантажувальна специфікація № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024 (з перекладом);

16. Комерційна пропозиція № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 (з перекладом);

17. Лист № 05/27-3 від 27.05.2024 з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт», що страхування вантажу не здійснювалося;

18. Лист № 05/27-3 від 27.05.2024 з інформацією від ТОВ «Мультітул-Стандарт», що вантаж не підлягає ліцензуванню;

19. Лист № RAJ/MUL240327/2-1 від 27.03.2024 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

20. Лист № RAJ/MUL240327/2-2 від 27.03.2024 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

21. Лист № RAJ/MUL240327/2-3 від 27.03.2024 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

22. Лист № RAJ/MUL240327/2-4 від 27.03.2024 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

23. Лист № RAJ/MUL240327/2-5 від 27.03.2024 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

24. Прейскурант (прайс-лист) товару № RAJHANS20240212/002 від 12.02.2024 (з перекладом);

25. Якісний опис № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024 (з перекладом).

11.06.2024 митним органом направлено позивачу повідомлення № 463723, в якому зазначалося, що на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; транспортно-експедиційні рахунки, рахунки експедиційних витрат, заявки перевезення, договори, рахунки збереження товарів в місце призначення, рахунки завантаження-розвантаження контейнера/товару, портові збори тощо; каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення (походження) з перекладом на вимоги ст. 254 Митний кодекс України - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор2006» необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів.

Позивачем 11.06.2024 надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив:

- у відповіді № 11/06/24-6 щодо виписки з бухгалтерської документації (транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) - пунктом 4 ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як виписку з бухгалтерської документації, та лише у випадку наявності такого документа. Статтею 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-стандарт» виписки з бухгалтерської документації не вимагається;

- у відповіді № 11/06/24-7 щодо каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару Пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що прайс-лист № RAJHANS20240212/002 від 12.02.2024 року ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом із митною декларацією №24UA807200009415U9 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 11/06/24-8 щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом на вимоги ст. 254 Митний кодекс України вказано, що декларацію №MRN24ROCT1900SF4410M1 від 30.05.2024 складену за уніфікованою формою, що не потребує перекладу, ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом із митною декларацією № 24UA807200009415U9 та вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді № 11/06/24-9 щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів вказано, що висновок експерта № 20-15/06-2024 від 10.06.2024 року ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом з митною декларацією №24UA807200009415U9 та вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді № 11/06/24-10 щодо інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів вказано, що інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України.

Також 11.06.2024 митницею направлено повідомлення № 463777, в якому зазначалося «…З метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомляю, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях складає: товар №1=3,97 $/кг».

Листом №11/06/24-7 від 11.06.2024 представник позивача зазначив, що разом із митною декларацією №24UA807200009415U9 вже подано відповідачу усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

Відповідачем 11.06.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000392/2, в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58, Митного кодексу України:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема:

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;

- декларантом не надана митна декларація країни відправлення;

- відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- наданий до митного оформлення прайс лист №RAJHANS20240212/002 від 12.02.2024 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ Мультітул-Стандарт та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;

- відповідно до листа від 27.03.2024 №RAJ/MUL240327/2-1 зазначено що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, таким чином наперед відомо про вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи що не логічно у зв`язку із складною логістикою постачанням та не наданням декларантом документального підтвердження відомостей, щодо вартості цих складових, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;

- у калькуляції RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024 не наведено вартість експедиційних витрат, які мали б бути включені з причини складного логістичного маршруту;

- відповідно до листа № RAJ/MUL240327/2-4 від 27.03.2024 зазначено про те що посередницькі послуги не залучалися але товаровідправником є особа відмінна від контрактоутримувача, морським та авто перевізниками є особи відмінні від китайського контрактоутримувача, що потребує додаткових витрат та можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;

- відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту COSU6378941460;

- відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту COSU6378941460 (freight prepaid);

- відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR 1399;

- в графі 3 CMR 1399 зазначена інформація про місце розвантаження ОДЕСА проте умови поставки заявлені до митного оформлення CPT Харків, тобто можливе не додання всіх складових до розрахунку митної вартості, у графі 23 відсутній підпис перевізника;

- виробником товару являється «ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, але калькуляція собівартості товару від 27.03.2024 №RAJ/MUL240327/2 надана контрактоутримувачем «RAJHANS TRADING FZCO»;.

- наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-15/06-2024 від 10.06.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами, та у зв`язку з тим що у ньому визначається ринкова вартість, а не митна вартість,а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;

4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 3,97 USD/кг; Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібний (аналогічний) товар. За товаром №1: проаналізувавши якість товару, репутацію на ринку, наявність того ж самого виробника, країну виробництва CN (Китай), приблизно однакову кількість товару (вага нетто 13319 кг) було обрано митну декларацію оформлену у максимально наближений час - №UA500080/2024/3348 від 16.03.2024.(тов.2). При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 3,97 USD/кг».

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000464 від 11.06.2024.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Мультітул-стандарт» складена нова митна декларація ІМ 40 ДЕ МД №24UA807200009448U0, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 597 124,35 грн.

2. 25.06.2024 декларантом було подано електронну митну декларацію № 24UA807200010087U9 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено на умовах вищевказаного Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, разом із декларацією було подано наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024;

2. Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024;

3. Коносамент (Bill of lading) № COSU6381264000 від 17.04.2024;

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) CMR №7701 від 21.06.2024;

5. Декларація (Dispatch note model T1) №24ROCT1970ED2509L2 від 21.06.2024;

6. Декларація про походження товару (Declaration of origin) invoice №RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024;

7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-57/06-2024 від 24.06.2024;

8. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 (з перекладом);

9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023;

10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023;

11. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.02.2024;

12. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 27.02.2024;

13. Договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021;

14. Видаткова накладна № RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 (з перекладом);

15. Відвантажувальна специфікація №RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 (з перекладом);

16. Комерційна пропозиція № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 (з перекладом);

17. Лист № 06/18-1 від 18.06.2024 з інформацією від ТОВ «Мультітул-стандарт», що страхування вантажу не здійснювалося;

18. Лист № 06/18-1 від 18.06.2024 з інформацією від ТОВ «Мультітул-стандарт», що вантаж не підлягає ліцензуванню;

19. Лист № RAJ/MUL240410/1-1 від 10.04.2024 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

20. Лист № № RAJ/MUL240410/1-2 від 10.04.2024 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

21. Лист № № RAJ/MUL240410/1-3 від 10.04.2024 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

22. Лист № № RAJ/MUL240410/1-4 від 10.04.2024 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися;

23. № RAJ/MUL240410/1-5 від 10.04.2024 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено;

24. Прейскурант (прайс-лист) товару № RAJHANS20231127/036/5 від 27.11.2023 (з перекладом);

25. Якісний опис № RAJ/MUL240410/5 від 10.04.2024 (з перекладом).

25.06.2024 митницею направлено позивачу повідомлення № 465924, в якому зазначалося, що необхідно «надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476.; 9) Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР Інспектор пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів».

26.06.2024 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив:

- у відповіді № 26/06/24-1 щодо договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - у відношення товару відвантаженого по інвойсу №RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» вказаних документів не вимагається;

- у відповіді № 26/06/24-2 щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - за контрактом № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що додатково підтверджується листом постачальника №RAJ/MUL240410/1-3 від 10.04.2024 року, який вже знаходяться у відповідача. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п. 2 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається;

- у відповіді № 26/06/24-3 щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом Постачальника №RAJ/MUL240410/1-4 від 10.04.2024 на підтвердження цього факту. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається;

- у відповіді № 26/06/24-4 щодо надання виписки з бухгалтерської документації статтею 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» виписки з бухгалтерської документації не вимагається;

- у відповіді № 26/06/24-5 щодо ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів - ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» таких договорів не вимагається;

- у відповіді № 26/06/24-6 щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару вказано, що прайс-лист №RAJHANS20230226/010 від 26.02.2024 року ТОВ «Мультітул-стандарт» подано разом із митною декларацією № 24UA807200010087U9 та вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді № 26/06/24-7 щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ) вказано, що декларацію № MRN24ROCT1970ED2509L2 від 21.06.2024 складену за уніфікованою формою, що не потребує перекладу, ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом із митною декларацією № 24UA807200010087U9 та вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді № 26/06/24-8 щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів вказано, що висновок експерта № 20-57/06-2024 від 24.06.2024 ТОВ «Мультітул-Стандарт» подано разом з митною декларацією №24UA807200010087U9 та вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді № 26/06/24-9 щодо транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо - відповідно до ст. 3 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови постачання визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо не вимагається;

- у відповіді № 26/06/24-10 щодо інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів вказано, що інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України.

Відповідачем 25.06.2024 було направлено позивачу ще одне повідомлення № 465927, в якому зазначалося, що необхідно «…додатково надати: - транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту COSU6381264000; - банківський платіжний документ, що підтверджує факт передоплати згідно умов коносамента COSU6381264000; -транспортно-експедиційні договори з особою, вказаною в СМR, заявки щодо транспортного перевезення, рахунки щодо транспортного перевезення (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а саме договір з вантажовідправником SHAOXING JIAYI IMPORT EXPORT CO., LTD».

Позивачем 26.06.2024 надано наступні відповіді на повідомлення №465927 в яких зазначено:

- у відповіді № 26/06/24-11 щодо надання додаткових транспортних документів повторно вказано, що враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» зазначених у повідомленні перевізних (транспортних) документів не вимагається;

- у відповіді № 26/06/24-12 щодо договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а саме договір з вантажовідправником SHAOXING JIAYI IMPORT EXPORT CO., LTD повторно вказано, що у відношення товару відвантаженого по інвойсу № RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» вказаних документів не вимагається.

Відповідачем направлено позивачу повідомлення №466009, в якому зазначено, що з метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомлено, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного/подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: тов. №1= 3,97 USD/кг.

26.06.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000418/2, в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема:

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;

- відсутній переклад Супровідного документа Т1№ 24ROCT1970ED2509L2 від 21.06.2024 (стаття 254 МКУ);

- декларантом не надана (відсутня ) митна декларація країни відправлення;

- виробником товару являється «ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, але калькуляція собівартості товару від 10.04.2024 №RAJ/MUL240410/1 надана контрактоутримувачем «RAJHANS TRADING FZCO»;

- документ під кодом « 9000» не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно однієї позиції, наданий до митного оформлення прайс-лист від 26.02.2024 №RAJHANS20240226/010 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;

- відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

-наданий до митного оформлення Звіт про оцінку майна №20-57/06-2024 від 24.06.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або фондом державного майна України. Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі Національний стандарт №1) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. У зв`язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних;

- інформацію, наведену листі №RAJ/MUL240410/1-1 від 10.04.2024 та калькуляції №RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за 2 місяці) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті;

- відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту №COSU6381264000;

- відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту №COSU6381264000;

- інформація, наведена в листі №RAJ/MUL240410/1-4 від 10.04.2024 та додатково надісланому листі 26/06/2024-1 від 26.06.2024 не є дійсною, адже контрактоутримувачем є RAJHANS TRADING FZCO, а відправником є SHAOXING JIAYI IMPORT EXPORT CO., LTD, також морське перевезення, транспортне перевезення, транспортно-експедиційні послуги вважаються посередницькими послугами;

- відсутні документи, що надаються для підтвердження витрат на транспортування згідно ст. 53 МКУ та Наказу МФУ від 24.05.2012 №599, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 3,97 $/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товар (ДМВ-1) 1) №UA500080/2024/007048 від 11.06.2024, код товару згідно з УКТ ЗЕД 6006320090, виробник: ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADING CO., LTD, країна походження CN (Китай), вага нетто 12745,695 кг. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товари 1) 3,97 $/кг.

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000498 від 26.06.2024.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Мультітул-Стандарт» складена нова митна декларація ІМ 40 ДЕ МД №24UA807200010115U6, відповідно до якої товари були випущені у вільний обіг.

Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Отже, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Матеріалами справи підтверджено, що перед прийняттям оскаржуваних рішень, після отримання ЕМД, поданих позивачем до митного органу, управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту ряд повідомлень щодо надання пояснень та додаткової інформації у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів.

Листами, в яких викладено додаткові пояснення, позивачем повідомлено Харківську митницю, що підприємством направлені до митного органу всі можливі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару по ЕМД.

Також, ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" повідомлено митний орган, що разом із ЕМД подавалися усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

Колегія суддів зазначає, що надання позивачем додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів. Митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути.

Матеріалами справи встановлено, що вартість товару вказана прайс-листах №RAJHANS20240212/002 від 12.02.2024 року, № RAJHANS20240226/010 від 26.02.2024. Загальна вартість товару, що відображена в митних деклараціях, підтверджена наявними у відповідача інвойсами № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024 року, №RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024.

Стосовно товару, відвантаженого по інвойсах № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024 року, № RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, що підтверджується наявними у відповідача листами постачальника № RAJ/MUL240327/2-1 від 27.03.2024, № RAJ/MUL240410/1-1 від 10.04.2024.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується наявними у відповідача листами постачальника № RAJ/MUL240327/2-2 від 27.03.2024, № RAJ/MUL240410/1-2 від 10.04.2024 року та листами ТОВ «Мультітул-Стандарт» № 05/27-3 від 27.05.2024, №06/18-1 від 18.06.2024.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується наявними у відповідача листами постачальника №RAJ/MUL240327/2-3 від 27.03.2024, № RAJ/MUL240410/1-3 від 10.04.2024.

Стосовно товару, відвантаженого по інвойсах № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024, №RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується наявними у відповідача листами постачальника № RAJ/MUL240327/2-4 від 27.03.2024 року, № RAJ/MUL240410/1-4 від 10.04.2024.

Стосовно товару, відвантаженого по інвойсах № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024, №RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 ліцензування не передбачено, що підтверджується наявними у відповідача листами постачальника RAJ/MUL240327/2-5 від 27.03.2024 року, №RAJ/MUL240410/1-5 від 10.04.2024 та листами ТОВ «Мультітул-Стандарт» № 05/27-4 від 27.05.2024, № 06/18-2 від 18.06.2024.

Всі витрати вказано у калькуляціях №RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024 року, №RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024, які також надавалися відповідачу, інші витрати відсутні.

Відтак, відповідачем було отримано вичерпну інформацію та додаткові документи на підтвердження митного оформлення товару за визначеною у митних деклараціях вартістю.

Суд звертає увагу, що товар, визначений в ЄМД № 24UA807200009415U9 від 11.06.2024, № 24UA807200010087U9 від 25.06.2024, поставлено в рамках умов одного контракту. Підстави для винесення оскаржуваних в цій справі рішень №UA807000/2024/000392/2 від 11.06.2024 та №UA807000/2024/000418/2 від 26.06.2024 про коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, фактично є майже ідентичними та за своїм змістом дублюються.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000392/2 від 11.06.2024 та №UA807000/2024/000418/2 від 26.06.2024 зазначено: "Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству".

Колегія суддів зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Доводи митниці про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки позивачем поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18, а саме наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховний Суд в постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а дійшов висновку, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Також, спірні рішення №UA807000/2024/000392/2 від 11.06.2024 та №UA807000/2024/000418/2 від 26.06.2024 містять посилання на те, що декларантом не надана митна декларація країни відправлення.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

Колегія суддів зазначає, що разом з митними деклараціями позивачем для митного оформлення товарів надавалися декларації на підтвердження факту експорту товарів, а саме №24ROCT1900SF4410M1 від 30.05.2024 року, №24ROCT1970ED2509L2 від 21.06.2024, на які відповідач також посилається у спірних картках відмови №UA807200/2024/000464 від 11.06.2024, №UA807200/2024/000498 від 26.06.2024.

Таким чином, твердження відповідача про ненадання зазначених документів позивачем з його одночасним посиланням на них у спірних картках відмови вказує на їх необґрунтованість.

Про факт надання позивачем та наявності у відповідача вказаних документів також наголошувалося відповідачу на повідомлення у листах до митних декларацій ТОВ «Мультітул-стандарт» № 26/06/24-7 від 26.06.2024, № 11/06/24-8 від 11.06.2024.

З огляду на те, що експортні декларації є додатковими документами у розумінні ч.3 ст. 53 МК України, то навіть їх не надання не є підставою для невизнання визначеної декларантом митної вартості, адже ч. 2 статті 53 МК України такі документи не віднесені до обов`язкових для подання й, до того ж, не впливають на митну вартість як таку та не містять відомостей, необхідних для перевірки митної декларації (зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16 (провадження №К/9901/30264/18)).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 (касаційне провадження № К/9901/53456/18): «Крім того, перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення. Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів. Таким чином Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що твердження відповідача щодо неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товар у зв`язку з ненаданням перекладу митної декларації країни відправлення, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та спростовується наданими позивачем документами».

Отже, судом встановлено, що декларації на підтвердження факту експорту товарів № №24ROCT1900SF4410M1 від 30.05.2024 року, №24ROCT1970ED2509L2 від 21.06.2024 були подані позивачем одночасно з Митними деклараціями щодо імпортованого товару.

У спірному рішенні №UA807000/2024/000418/2 від 26.06.2024 вказано, що: «документ під кодом « 9000» прайс-лист №RAJHANS20240226/010 від 26.02.2024 не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позицій, наданим до митного оформлення є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «Мультітул-стандарт» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VП Генeральної угоди про тарифи й торгівлю, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців».

Також у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000392/2 від 11.06.2024 року міститься посилання: "наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-стандарт" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.

Також відповідачем у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000418/2 від 26.06.2024 та №UA807000/2024/000392/2 від 11.06.2024 вказано, що відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти виробника товару.

Колегія суддів зазначає, що такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації (аналогічні висновки наведено в постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачу одночасно з митними деклараціями №24UA807200009415U2 від 11.06.2024, № 24UA807200010087U9 від 25.06.2024 надавалися прайс-листи №RAJHANS20240212/002 від 12.02.2024, № RAJHANS20240226/010 від 26.02.2024.

Про факт надання та наявності у митного органу прайс-листів до митних декларацій №24UA807200009415U2 від 11.06.2024, № 24UA807200010087U9 від 25.06.2024 також наголошувалося у листах ТОВ «Мультітул-стандарт» №11/06/24-7 від 11.06.2024 року, № 26/06/24-6 від 26.06.2024, але відповідачем дані обставини не взяті до уваги ані під час ознайомлення з додатками до митних декларацій, ані під час ознайомлення з відповідями позивача на повідомлення відповідача, ані на момент прийняття протиправних рішень та карток відмови.

Також щодо посилання митниці, що наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-стандарт" та не відображає "дійсну вартість", колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки не підтверджено жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.

Верховний Суд в постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19 дійшов висновку, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання митниці на недоліки наданого позивачем прайс-листа на підставі здійснення дослідження відповідачем "загальносвітової практики" не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб`єктивних припущеннях. Прайс-листи містять цінову інформацію, а посилання відповідача на "загальносвітову практику", яка не підтверджена жодними документами, є необґрунтованим.

В постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків: "Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв`язку з чим витребував додаткові документи, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з огляду на наступне: термін дії прайс листа не є обов`язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару".

Тобто, прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Отже, доводи відповідача про "недоліки" прайс-листів до митних декларацій є необґрунтованим та не підтвердженим жодними нормативно-правовими документами чи встановленими чинним законодавством нормами, надані прайс-листи містять достатню цінову інформацію про товар.

В спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000392/2 від 11.06.2024 року, №UA807000/2024/000418/2 від 26.06.2024 вказано: "відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту; відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту; відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR; відсутні транспортні довідки, рахунки".

З цього приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Дане положення містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується ст. 3 контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023, відповідно до якого поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються інвойсі. У Commercial invoice (рахунках-фактурах) №RAJ/MUL240125/1 від 25.01.2024, №RAJ/MUL240125/1 від 25.01.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. У Commercial invoice (рахунок-фактура) №RAJ/MUL240124/2 від 24.01.2024 року визначено умову поставки CPT Odessa, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, зазначеному в постанові від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17.

Отже, за умовами поставки CPT витрати на транспортування вже включені у вартість товару (що також підтверджено наданими Контрактом, інвойсами та іншими документами), відповідно до п. 6 ч.2 ст. 53 МК України вимога митного органу до позивача надати перевізні, транспортні документи була би незаконною, а тому ненадання документів, які відповідно до підстав та умов за ст. 53 МК України надаватися не повинні, не може бути та не є підставою для коригування митної вартості товарів.

Також, спірне рішення №UA807000/2024/000392/2 від 11.06.2024 містить наступну підставу для коригування митної вартості товару: " у гр.23 відсутній підпис перевізника".

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Таке, твердження відповідача про відсутність підпису на автотранспортних накладних не може бути підставою для не прийняття до уваги наданого документу митним органом, як і інших документів.

Окрім того, на автотранспортних накладних містяться відтиск печатки відповідного перевізника. Суд зазначає, що відсутність підпису на автотранспортній накладній жодним чином не впливають на числові значення складових митної вартості товару.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 820/250/17: «Стосовно ж тверджень відповідача про надання позивачем під час митного оформлення комерційних та транспортних документів, в яких відсутні печатки, підписи уповноважених осіб, відмітки митних органів іноземних держав, які повинні проставлятися при перетині митного кордону у передбачених міжнародними угодами випадках, відмітки офіційних органів країни експортеру, то, як вказали суди, вони не відповідають фактичним обставинам, адже такі комерційні документи як страховий поліс, комерційний інвойс, сертифікати якості та пакувальний лист мають всі необхідні реквізити, підписи та печатки».

Також у Постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі №280/1824/19 викладена така правова позиція: «Що ж до посилань Митниці на відмінність підписів відповідальної особи продавця у контракті від 10.10.2018 № DZH-ASSOL-2018/2, специфікації від 11.10.2018 № 1, додаткових угодах до зазначеного контракту від 10.12.2018 № 1 від 02.01.2019 № 2, то такі розбіжності, навіть якщо вони фактично мали б місце, жодним чином не впливають на числові значення складових митної вартості товару».

Отже, посилання відповідача на відсутність в CMR підпису Перевізника як на підставу для коригування митної вартості товару, є необґрунтованим.

Щодо посилання відповідача на те, що висновок експерта не відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами, суд зазначає наступне.

Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані позивачем товари, встановлюється не у звітах про оцінку майна, а безпосередньо в інвойсах, а саме №RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024, №RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024.

Правова позиція щодо незаконності коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як звіт про оцінку майна, який митну вартість не підтверджує, викладена у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №820/585/17, від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, від 25 серпня 2023 року у справі № 810/693/17, від 25 серпня 2023 року у справі № 826/3098/16.

Отже, надані позивачем відповідачу висновки експерта не є документом, що підтверджує митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковим документом на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару.

Щодо транспортних витрат, суд зазначає наступне.

У спірному рішенні №UA807000/2024/000392/2 від 11.06.2024 вказано «відповідно до листа від 27.03.2024 №RAJ/MUL240327/2-1 зазначено що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, таким чином наперед відомо про вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи що не логічно у зв`язку із складною логістикою постачанням та не наданням декларантом документального підтвердження відомостей, щодо вартості цих складових, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;».

Окрім цього, у спірному рішенні №UA807000/2024/000418/2 від 26.06.2024 відповідач вказує, що «графі 3 CMR 1399 зазначена інформація про місце розвантаження ОДЕСА проте умови поставки заявлені до митного оформлення CPT Харків, тобто можливе не додання всіх складових до розрахунку митної вартості».

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі».

На виконання ст. 3 Контракту, його сторони визначили, узгодили та вказали в інвойсах № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024, №RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 умову поставки CPT, Kharkiv, Ukraine.

Суд зазначає, що правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

На підтвердження цього факту до митного органу позивачем надано з митними деклараціями №24UA807200009415U9 від 11.06.2024, №24UA807200010087U9 від 25.06.2024 калькуляції собівартості товару №RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024 року, № RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 року, в які включено вантажні перевезення (Freight transportation).

Судовим розглядом встановлено, що в коносаментах № COSU6378941460 від 03.04.2024, №COSU6381264000 від 17.04.2024 року зазначено «FREIGHT PREPAID» (фрахт з передоплатою), що підтверджує включення витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням, до ціни товару. Таким чином, Позивач не повинен окремо надавати інформацію, щодо вартості фрахту товару з Китаю (транспортно-експедиційні договори, рахунки на фрахт, оплату), оскільки всі витрати вже входять у вартість товару.

За умовами поставки СРТ витрати на транспортування/витрати, пов`язані з транспортуванням, вже включені в ціну товару (це будь-які вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення, простої) та Сторони за Контрактом повністю узгодили умови поставки, а Постачальник взяв на себе всі витрати, які пов`язані з транспортуванням відповідного товару та вони вже включені до вартості товару.

Відтак позивачем документально підтверджено, що витрати на транспортування/витрати, пов`язані з транспортуванням, включено до ціни товару, що кореспондується як з умовою поставки CPT, так і з наданими позивачем та вже наявними у відповідача документами.

У спірному рішенні №UA807000/2024/000418/2 від 26.06.2024 відповідач вказує, що «графі 3 CMR 1399 зазначена інформація про місце розвантаження ОДЕСА проте умови поставки заявлені до митного оформлення CPT Харків, тобто можливе не додання всіх складових до розрахунку митної вартості».

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі».

На виконання ст. 3 Контракту, його сторони визначили, узгодили та вказали в інвойсах № RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024, №RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 умову поставки CPT, Kharkiv, Ukraine.

Судовим розглядом встановлено, що товар поставлявся згідно до умов CPT. CMR № 1399 від 06.06.2024 не є тим документом який підтверджує митну вартість товару, тобто умови міжнародного перевезення товарів не стосуються та напряму не впливають на митну вартість товару. Відтак недоліки щодо оформлення CMR не можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товару, а тому використовувати такі дані як підставу для коригування митної вартості товарів є протиправним та незаконним. На підтвердження цієї позиції винесена постанова ВС від 20 червня 2023 року у справі №380/1221/20.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на постачальника.

Отже, твердження відповідача про те, що документальне підтвердження щодо витрат на транспортування відсутнє, є необґрунтованим та спростованим, адже вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи вже включені в ціну товару.

Відтак умовами поставки CPT саме на постачальника покладається обов`язок оплатити всі витрати на транспортування товару, а тому додавати такі витрати під час визначення митної вартості не потрібно.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВС від 17.01.2023 року у справі № 0440/5532/18: "Якщо поставка імпортованих платником товарів... охоплює вартість завантаження та навантаження товару у постачальника і вартість пакування та маркування, то сторони контракту мають право встановити, що вартість упаковки та маркування входить до вартості товару, якщо інше не обумовлено в специфікаціях. Згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту така ціна товару включає вартість пакування, у зв`язку з чим, згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, під час визначення митної вартості ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар. "

Отже, позивачем документально підтверджено, що витрати на транспортування включено до ціни товару, що кореспондується як з умовою поставки CPT, так і з наданими позивачем та вже наявними у митного органу документами.

Щодо не залучення посередницьких послуг, суд зазначає наступне.

Спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000392/2 від 11.06.2024 містить наступні підстави коригування: «відповідно до листа №RAJ/MUL240327/2-4 від 27.03.2024 зазначено про те що посередницькі послуги не залучалися але товаровідправником є особа відмінна від контрактоутримувача, морським та авто перевізниками є особи відмінні від китайського контрактоутримувача, що потребує додаткових витрат та можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості».

Також спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000418/2 від 26.06.2024 року містить наступні підстави коригування: «інформація, наведена в листі №RAJ/MUL240410/1-4 від 10.04.2024 та додатково надісланому листі 26/06/2024-1 від 26.06.2024 не є дійсною, адже контрактоутримувачем є RAJHANS TRADING FZCO, а відправником є SHAOXING JIAYI IMPORT EXPORT CO., LTD, також морське перевезення, транспортне перевезення, транспортно-експедиційні послуги вважаються посередницькими послугами».

Cудовим розглядом встановлено, що відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися листи постачальника № RAJ/MUL240327/2-4 від 27.03.2024 та № RAJ/MUL240410/1-4 від 10.04.2024 з інформацією від постачальника, що у відношення товару відвантаженого по інвойсах №RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024, № RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 посередницькі послуги не залучалися.

Відтак посилання відповідача на те, що "товаровідправником є особа відмінна від контрактоотримувача, морським та авто перевізниками є особи відмінні від китайського контрактоотримувача, що потребує додаткових витрат" є безпідставними.

Судовим розглядом встановлено, що, відповідно до поданої одночасно з митними деклараціями №24UA807200009415U9 від 11.06.2024, №24UA807200010087U9 від 25.06.2024 додаткових угод № б/н від 03.04.2024 та № б/н від 01.02.2024 до Контракту, сторони домовилися доповнити статтю 3 Контракту наступним абзацом: «Вантажовідправниками по даному контракту окрім Постачальника можуть бути: SHAOXING HAOMING IMPORT EXPORT CO LTD ( Адреса : ROOM NO.1603-1, BUILDING NO.1, HAIZHOU INTERNATIONAL BUSINESS BUILDING, KEQIAO STREET, KEQIAO, CHINA) / SHAOXING JIAYI IMPORT EXPORT CO., LTD ( Адреса: ZONE E, 1FLOOR, QUNXIAN NEIGHBORHOOD COMMITTEES, 2 BUIDING, JINGSHUI NORTH ROAD QIXIAN TOWN, CHINA)».

Відтак відповідачу одночасно з митними деклараціями №24UA807200009415U9 від 11.06.2024, №24UA807200010087U9 від 25.06.2024 надавалися як листи постачальника за Контрактом № RAJ/MUL240327/2-4 від 27.03.2024 та № RAJ/MUL240410/1-4 від 10.04.2024 на підтвердження того, що у відношення товару відвантаженого по інвойсах №RAJ/MUL240327/2 від 27.03.2024, № RAJ/MUL240410/1 від 10.04.2024 посередницькі послуги не залучалися, так і додаткові угоди № б/н від 03.04.2024 та № б/н від 01.02.2024 до Контракту на підтвердження того, що вантажовідправниками по Контракту окрім постачальника також можуть бути й інші особи.

Щодо ненадання позивачем при митному оформленні інформації стосовно ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та даних відносно витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 62 МК України визначено, що у разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін "товари того ж класу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн.

Тобто, відповідачем, як підставу для винесення спірних рішень, вибірково процитовано положення ст. 62 МК України, які стосуються методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості, та не мають жодного відношення до поданих позивачем Митних декларацій.

Суд зазначає, що інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України не є документами, які підтверджують митну вартість товару та які повинні надаватися позивачем відповідно до положень ст. 53 МК України.

Отже, позивач не зобов`язаний надавати таку інформацію відповідачу, а тому її ненадання та відсутність такої інформації у відповідача не може бути належною підставою для прийняття останнім спірних рішень, що свідчить про протиправність таких дій.

Також, суд зазначає, що представником відповідача вказано посилання на дані з АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України і встановлення того, що рівень митної вартості ідентичних товарів у максимально наближений час є нижчою, проте до суду не надано доказів того, що вказане твердження відповідає умовам, наведеним у ч. 2 ст. 59 МК України, тому що до суду не надано доказів дослідження та встановлення обставин того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками.

Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195; надалі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень вбачається, що останні не містять повних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

В спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000392/2 від 11.06.2024 та №UA807000/2024/000418/2 від 26.06.2024 зазначено, що відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.

При проведенні консультації, іншої інформації, крім вимоги про надання додаткових документів до ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" не надходило, що свідчить про недотримання митним органом порядку проведення консультацій, а також неналежного обґрунтування неможливості застосування митної вартості за ціною договору, задекларованої позивачем.

Під час проведення консультацій позивачем наголошено, що ним подано всі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

Колегія суддів вважає необгрунтованим доводи відповідача, що під час здійснення митного контролю спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товару, оскільки таке посилання міститься лише у запитах на надання додаткових документів, при цьому вказаного не покладено в основу спірних рішень.

Крім того, спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 19.02.2019 по справі №805/2713/16-а.

Крім того, в постанові від 09.02.2022 у справі № 520/12621/2020 Верховний Суд дійшов висновку, що сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таким чином, доводи відповідача щодо непідтвердження декларантом документально відомостей, зазначених в митних деклараціях, не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, митним органом не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого підприємством товару.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що позивачем подані всі наявні документи, які давали підставу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів, а також про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Проте, відповідачем не визначено встановлених під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товару.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 804/1755/17.

Відповідно, застосування митним органом другорядних методів - за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервного методу визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості суд також визнає необґрунтованим.

Таким чином, надані позивачем до суду так і відповідачу, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документи на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв`язку з чим оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів необґрунтовані та підлягають скасуванню.

При цьому, подання до митного оформлення нових митних декларацій жодним чином не перешкоджає, не відміняє та не виключає права позивача на оскарження в судовому порядку рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті ЕМД, прийнятих за первинно поданими митними деклараціями, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 18.05.2022 у справі № 520/3246/2020, від 03.11.2022 у справі №П/811/1614/16.

Щодо вимоги про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, колегія суддів зазначає наступне.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відтак визнання рішень про коригування митної вартості протиправними та їх скасування є підставою для визнання протиправними та скасування сформованих Харківською митницею карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі v. Finlandвід 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spainвід 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 по справі № 820/4263/17.

Також, згідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №280/569/21, що враховується судом при вирішенні питання відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Матеріалами справи підтверджено, що між АБ "Бідної Оксани Іванівни" (Бюро) в особі керуючого бюро Бідної О.І. та ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги від 03.07.2024, за умовами якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу.

Згідно п.3.1 розділу 3 договору, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді у фіксованому розмірі.

Додатковою угодою №2 від 03.07.2024 визначено, що розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги складає 50000 грн., який клієнт сплачує до кінця липня 2024 року.

Платіжною інструкцією №1764 від 06.07.2024 підтверджено перерахування позивачем на рахунок АБ "Бідної Оксани Іванівни" 50000 грн., призначення платежу надання правової допомоги за договором від 03.07.2024.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Відповідач в апеляційній скарзі заперечував щодо відшкодування за його рахунок суми понесених витрат на правничу допомогу, оскільки сума 20000 грн. є надмірною.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі №340/4492/22 судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, принципу співмірності та враховуючи, що дана адміністративна справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін за наявними матеріалами справи та відноситься до справ незначної складності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, є суттєво завищеним.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що сума в розмірі 10000 грн. в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в суді першої інстанції, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, відтак рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі № 520/19620/24 змінити в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, виклавши п`ятий абзац резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі №520/19620/24 в наступній редакції:

"Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультітул-Стандарт» (вулиця Євгена Коновальця, будинок 17, кімната 9, місто Конотоп, Сумська область, Конотопський район, 41602, код ЄДРПОУ 43856496) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вулиця Короленка, будинок 16Б, місто Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок."

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі №520/19620/24 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий