Постанова

від 27.03.2025 по справі 380/27151/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/27151/23 пров. № А/857/19624/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі № 380/27151/23 (головуюча суддя Грень Н. М., м. Львів) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «Екопрінт» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2023 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «Екопрінт» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення Львівської митниці Державної митної служби України від 29.06.2023 року № UA209000/2023/100377/2 про коригування митної вартості товарів; визнання протиправною і скасування складеної Львівською митницею Державної митної служби України картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивач визначив його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту), вказавши її у декларації митної вартості, до якої підприємством було також додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (далі МК України). На думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену митну вартість та незаконно прийняв рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товару та коригування його митної вартості, застосувавши резервний метод. Позивач не погоджується із зазначеними в рішенні про коригування митної вартості доводами митного органу та стверджує, що подані підприємством до митного оформлення та додатково на вимогу митного органу документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100377/2 від 29.06.2023 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001772. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» судовий збір в сумі 5368 гривень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем Львівською митницею, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товару. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Вказав, що необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість. У спірному випадку, подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару. Крім того, позивач не надав усі додатково витребувані відповідачем документи, що не дало митному органу можливість підтвердити заявлені складові митної вартості товарів.

Позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП «ЕКОПРІНТ» (місцезнаходження: вул. Ділова, 6, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ: 40361551) зареєстроване як юридична особа 22.03.2016 року.

Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є оптова торгівля хімічними продуктами (46.75).

Для здійснення своєї діяльності ТОВ «ПП «ЕКОПРІНТ» імпортує сировину, а саме скотч пакувальний, спеціальні липкі стрічки, яку товариство замовляє у JANGXI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP., LTD, яке знаходиться у КНР.

12.01.2023 між JANGXI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP., LTD, як продавцем, та ТОВ «ПП «ЕКОПРІНТ», як покупцем, укладено контракт №JЕ-23/02, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцеві, а покупець прийняти товар згідно специфікації доставки або рахунків-фактур.

Згідно п.6 контракту, загальна сума за цим договором складається з сум рахунків-фактур. Валютою цього контракту є долар США.

Відповідно до п.8 контракту, доставка товару здійснюється за попередньою письмовою заявою покупця, яка надсилається продавцю електронною поштою. Продавець зобов`язаний протягом 24 годин з моменту отримання заяви електронною поштою підтвердити можливість доставки товару і надати рахунок-проформу з печаткою.

Продавець здійснює доставку товару на умовах, передбачених для кожної партії в рахунку-фактурі, який є невід`ємною частиною договору.

Ціна товару визначається для кожної партії і вказується в рахунках-фактурах на конкретну поставку. Умови поставки FOB, CFR, CIF кордон України (в редакції ІНКОТЕРМС-2020) визначаються згідно з накладними на кожну поставку.

У вартість доставки входить упаковка і маркування товару.

Згідно п.9 контракту, оплата товару здійснюється як у вигляді передоплати, так і можлива відстрочка платежу на 60 днів. Оплата здійснюється в доларах США згідно з виставленими рахунками-фактурами, шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця або на інші реквізити, зазначені в додаткових угодах.

На виконання умов контракту, згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № YWJ N23-04060073 від 05.05.2023, позивачем на митну територію України ввезено товар.

28.06.2023 року декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209230068748U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (плівка самоклеюча з поліпропілену). Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі 27 843,24 доларів США.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230068748U4, в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи: контракт від 12.01.2023 р. № JE-23/02; лист про характеристики товарів від 25.06.2023; платіжну інструкцію № 87JBKLN5 від 30.05.2023 на суму 5700 USD; договір № SF-020031 перевезення вантажів від 01.03.2023, укладений між ТОВ «ДСП ЛОГІСТИКА» та ТОВ «МАРШАЛ ЮА»; договір на транспортно-експедиторське обслуговування № GC-018784 від 18.07.2022, укладений між ТОВ «ДСП ЛОГІСТИКА» та ТОВ «ПП «ЕКОПРІНТ»; рахунок на оплату № UA00076382 від 23.06.2023; довідку про вартість перевезення до митного кордону України від 23.06.2023 № SNGB7287715; проформу інвойс (proforma invoice) від 04.04.2023 № YWJN23-04060073; комерційну фактуру від 05.05.2023 № YWJN23-04060073; пакувальний лист від 05.05.2023; інвойс № YWJN23-04060073; коносамент NGB7287715 від 16.05.2023; автотранспортну накладну (CMR) від 21.06.2023 № 7064; прайс-лист виробника товару від 07.04.2023; митну декларацію країни відправлення №310120230518454146; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 29.06.2023 р. № 981.

За наслідками опрацювання вищевказаних документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту з проханням надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Декларант позивача на вимогу надав банківський платіжний документ, коносамент, прайс-лист, висновок експертної організації та копію митної декларації країни відправлення.

29.06.2023 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100377/2.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: згідно п.8.6 зовнішньоекономічної угоди від 12.01.2023 року №JE-23/02, упаковка та маркування входить у вартість доставки, разом з тим у інвойсі від 05.05.2023 №YWJN23-04060073 такі складові вартості товару відсутні, таким чином не зрозуміло як сформована ціна товару та, відповідно, правильність нарахування митної вартості товару; згідно наданої до митного контролю CMR від 21.06.2023 року №7064 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником є LLC MARCHAL UA, проте за зазначеним маршрутом згідно договору перевезення від 01.03.2023 року №SF-020031 декларантом не надано комерційні документи, доручення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг та рівень заявленої митної вартості товару, який оцінюється. У банківському платіжному документі сума платежу не відповідає сумі яка зазначена у рахунку, у зв`язку з чим неможливо перевірити величину фактурної вартості товару який оцінюється.

Відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001772. Підставою для відмови у митному оформленні було рішення про коригування митної вартості товарів від 29.06.2023 №UA209000/2023/100377/2.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України).

Як визначено ч.ч.1 і 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

У частині 3 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено ч.3 ст.57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими ч.ч.4-8 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Уповноважена особа позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подала до митного органу ряд документів та застосувала перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

На переконання митного органу, існують розбіжності та невідповідності у поданих до митного оформлення документах.

Апеляційний суд із такими доводами митного органу погоджується з таких підстав.

Дослідивши подані декларантом згідно із ч.2 ст.53 МК України документи, які подавалися із митною декларацією, колегія судів приходить до переконання про те, що такі документально не підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є обгрунтованими.

Так, за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено наступне: 1) пунктом 8.1. зовнішньоекономічного контракту від 12.12.2023 № JE-23/02 передбачено наявність письмової заявки та рахунку-проформи підтвердженої підписами і печатками сторін. Заявка не надана, а проформа не підтверджена покупцем; 2) згідно пункту 8.6. зовнішньоекономічного контракту від 12.12.2023 № JE-23/02 упаковка та маркування входить у вартість доставки продукції, разом з тим у інвойсі від 05.05.2023 № YWJN23-04060073 такі складові вартості товару відсутні. Отже не зрозуміло як сформована ціна товару, а відповідно правильність нарахування митної вартості товару; 3) згідно наданої до митного контролю CMR від 21.06.2023 № 7064 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є LLC MARCHAL UA, а рахунок на транспортно-експедиційні послуги надано ТзОВ «ДСВ Логістика», проте за даним маршрутом згідно договору про перевезення від 01.03.2023 № SF-020031 декларантом не надано комерційні документи, доручення, заявки, та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг, а відповідно правильність розрахунку заявленої митної вартості оцінюваного товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу декларантом надано: банківський платіжний документ, коносамент, прайс-лист, висновок експертної організації, копію митної декларації країни відправлення.

У банківському платіжному документі сума платежу не відповідає сумі, яка зазначена у рахунку, у зв`язку з чим неможливо перевірити величину фактурної вартість товару, який оцінюється.

Решта документів носять довідковий характер. Разом з тим, документів, які спростовують розбіжності про які зазначено вище, декларантом митному органу не надано.

Отже, основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі та містять розбіжності, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Числове значення заявленої митної вартості перевірити в даному випадку не можливо.

Колегія суддів зазначає, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням могли подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Більше того, ч.ч.1,2 ст.53 МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару.

Якщо декларант потребував додаткових роз`яснень будь-яких формулювань, що наведені у гр.33 рішення митного органу, він мав право додатково звернутися до митного органу за відповідним роз`ясненням. Даним правом декларант не скористався.

Згідно з відомостями, що містяться у товаросупровідних документах та згідно з декларацією №23UA209230068748U4 від 28.06.2023, транспортування товару здійснювалося на умовах FOB CN NINGBO.

Термін FOB «франко-борт» згідно правил Інкотермс-2010 означає, що продавець доставляє товар на борт судна, призначеного покупцем, у зазначеному порту відвантаження, або закуповує товари, вже доставлені таким чином на судно.

Термін «франко-борт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики, втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Оскільки портом відвантаження є NINGBO, всі подальші витрати на доставку товару, розвантаження із судна, завантаження на автомобіль та перевезення ним несе позивач.

На підтвердження витрат на транспортування позивач подав рахунок на оплату від 23.06.2023 № UA00076382, та довідку про вартість перевезення до митного кордону України №SNGB7287715 від 23.06.2023 в якій зазначено послугу морський фрахт за межами України (послуги перевезення з порту NINGBO в порт Ґданськ), а також міжнародне перевезення Ґданськ-Ягодин та з п. Ягодин до м. Тернопіль. Ці ж самі послуги вказані і в довідці від 23.06.2023 № UA00076382.

Однак, в поданих документах відсутні відомості яким чином товар потрапив із борта судна в автомобіль. Витрати на розвантаження із судна та завантаження в автомобіль не включено до митної вартості.

У банківському платіжному документі сума платежу не відповідає сумі, яка зазначена у рахунку, у зв`язку з чим неможливо перевірити величину фактурної вартість товару, який оцінюється.

В платіжних документах в гр. 70 «Призначення платежу» відсутні реквізити документу, на підставі якого здійснюється оплата за товар, а міститься лише загальне посилання на контракт № JE-23/02 DD 12.01.2023. Це, в свою чергу, унеможливлює ідентифікацію поставок товарів.

Надане платіжне доручення при винесенні на загальну суму 35700 дол. США не відповідає загальній сумі наданої до митного оформлення рахунку-фактури (інвойс) №YWJN23-04060073 від 05.05.2023. Відтак, загальна сума зазначених рахунків становить 27843,24 дол. США.

У вказаному інвойсі зазначено умови оплати 60 днів відтермінованого платежу. Якщо такий строк починає відлік з моменту видання інвойсу і термін оплати визначається 06.07.2023 як останнім днем, отже, платіжне доручення, що ідентифікується з даною поставкою могло бути наявне у позивача через закінчення строків оплати, однак не було надане.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення Львівської митниці Державної митної служби України від 29.06.2023 року №UA209000/2023/100377/2 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA209230/2023/001772 прийняті відповідачем правомірно, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є достатніми для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі № 380/27151/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «Екопрінт» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук