Рішення

від 25.03.2025 по справі 199/190/25

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/190/25

(2/199/1878/25)

РІШЕННЯ

Іменем України

25.03.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області та Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Свої вимоги обґрунтував тим, що вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області у справі 227/2690/23 від 28.08.2024 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 249 КК України (незаконне заняття водним добувним промислом) та призначено покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Зокрема судом було встановлено, що ОСОБА_1 21.03.2023 о 04 год 00 хв займався незаконним рибним добувним промислом на водному об`єкті, а саме водосховищі «Ганнівське», на якому у 2022-2023 роках діяла заборона на вилов раків у рибогосподарських водних об`єктах Донецької області (відповідно до наказу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області «Про встановлення заборони на вилов раків в рибогосподарських водних об`єктах Донецької області у 2022-2023 роках» № 114 від 10 листопада 2022 року).

Так, 21.09.2023 року близько 04 год 00 хв ОСОБА_1 підійшов до водосховища «Ганнівське», не маючи належного дозволу на зайняття іншим водним добувним промислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою двох раколовок почав вилов раків у вказаному місці. Пізніше ОСОБА_1 дістав з двох раколовок 50 раків та поклав їх у відра, які приніс з собою, обернувши їх на свою користь.

Таким чином, ОСОБА_1 порушивши вимоги підпункту 5, пункту 4, розділу 4 «Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022 року, п. п. 4, 12 ст. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», Наказу № 114 від 10 листопада 2022 року, виданого Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області «Про встановлення заборони на вилов раків в рибогосподарських водних об`єктах Донецької області у 2022-2023 роках», Наказу №48 від 29 березня 2023 року виданого Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області «Про встановлення весняно-літньої нерестової заборони на вилов водних біоресурсів у водних об`єктах Донецької області у 2023 році», здійснив незаконний їх вилов, завдавши природному середовищу та рибним запасам України істотної шкоди. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_1 дістав з двох раколовок 50 раків та поклав їх у відра, яке приніс з собою, обернувши їх на свою користь. Після цього, до ОСОБА_1 підійшли працівники поліції, які відповідно до ст. 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію», п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456, провели превентивні заходи щодо останнього, а саме: перевірку документів.

В ході проведення вищевказаних заходів, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що незаконно виловлює раків за допомогою двох раколовок, у зв`язку з чим на місце події було викликано слідчо-оперативну групу ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.

Шкода, завдана навколишньому природному середовищу, в сумі 166600,00 грн. ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодована і, з огляду на це, підлягає стягненню в примусовому порядку.

11 лютого 2025 року ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська відкрито провадження по даній справі.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.23Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Виходячи зі змісту рішення Конституційного Суду України у справі№ 3-рп/99від 08.04.99 поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області у справі 227/2690/23 від 28.08.2024 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 249 КК України (незаконне заняття водним добувним промислом) та призначено покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Зокрема судом було встановлено, що ОСОБА_1 21.03.2023 о 04 год 00 хв займався незаконним рибним добувним промислом на водному об`єкті, а саме водосховищі «Ганнівське», на якому у 2022-2023 роках діяла заборона на вилов раків у рибогосподарських водних об`єктах Донецької області (відповідно до наказу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області «Про встановлення заборони на вилов раків в рибогосподарських водних об`єктах Донецької області у 2022-2023 роках» № 114 від 10 листопада 2022 року).

Так, 21.09.2023 року близько 04 год 00 хв ОСОБА_1 підійшов до водосховища «Ганнівське», не маючи належного дозволу на зайняття іншим водним добувним промислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою двох раколовок почав вилов раків у вказаному місці. Пізніше ОСОБА_1 дістав з двох раколовок 50 раків та поклав їх у відра, які приніс з собою, обернувши їх на свою користь.

Згідно вимог ч. 6 ст.82ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрали законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином встановлено факт протиправної поведінки ОСОБА_1 , його вини та шкоди внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями та завданою шкодою.

Водосховище «Ганнівське» на підставі договору оренди водних об`єктів від 01.10.2018 перебуває у користуванні ТОВ «Шахтобудінвест», проте об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі на території водосховища знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Звертаємо увагу, що раки-звичайні, які незаконно добув ОСОБА_1 , належать до первинноротого типу тварин, а саме членистоногих; перебували у стані природної волі на території водосховища «Ганнівське», а отже є об`єктами тваринного світу на яких поширюється дія Закону України «Про тваринний світ», оскільки, згідно зі ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу; об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 6 вищевказаної статті передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питання, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи внесені вони цією особою.

Згідно з ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 №1126, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до п. «з» ч. 2 ст. 68, ч. ч. 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно закону.

Відповідно до 2 ст. 10, ч. ч. 2, 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду внаслідок цивільного правопорушення визначені ст. 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається із протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи за завдану майнову шкоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, вода, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч. З ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища за рахунок Державного бюджету України, бюджету АРК та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Згідно ч. 1, п. «б» ч. 2 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Одним з джерел формування таких місцевих фондів є частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя -70 відсотків;

Згідно з п. 7 ч. З ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є ЗО відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з Листом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області №8988/302-2023 від 21.09.2023 обчислення розміру відшкодування шкоди здійснювалось відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 (зі змінами) та на підставі кримінального провадження № 12023053230000196 від 21.09.2023 року.

Розрахунки для обчислення завданої шкоди проводяться на основі Постанови Кабінету міністрів України від 29.09.2023 року № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів».

Відповідно до наведених розрахунків Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області у вищенаведеному листі оцінка збитків заподіяних внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення одного екземпляра водних біоресурсів незалежно від розміру та ваги становить 196 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до висновку експерта Міністерства внутрішніх справ України Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/105-23/3696-ЕК від 25.09.2023 року розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України (водного об`єкта: водосховище «Ганнівське» розташоване за межами села Ганнівка Покровського району, Донецької області), який зазначено у листі Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області №1-2-9/1045- 23 від 22.09.2023 року, складеного відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209, підтверджуються у сумі 166 600 грн 00 коп.

Процес визначення розміру шкоди, заподіяної злочинами проти довкілля найшов своє втілення в правовій позиції Верховного Суду в справі № 678/536/21 від 31.05.2023 року.

Так, відповідно до вищезгаданого рішення Верховний Суд розглядав зазначені вище Такси як комплексну систему, що відображає шкоду, завдану незаконним видобуванням водних біоресурсів. Ці Такси передбачають розрахунок шкоди для кожного виду біоресурсів, враховуючи їх кількість і Верховний Суд вважає ці норми добре визначеними та зрозумілими. У постанові зазначається і про те, що нормативний акт, яким затверджено ці Такси, а також самі Такси, доступні для ознайомлення кожній особі, а чіткість і доступність цих правил дозволяють кожній людині передбачити юридичні наслідки незаконного вилову риби, включаючи розмір істотної шкоди, заподіяної довкіллю.

Таким чином, розмір заподіяної шкоди було встановлено шляхом простого математичного розрахунку, в основу якого лягли чіткі числові вирази та визначена кількість незаконно виловленої риби, які передбачені нормативними актами. Визнаючи такі розрахунки коректними, Верховний Суд вказав на необґрунтованість доводів сторони захисту, на думку якої шкода може бути підтверджена лише експертним висновком, а не розрахунком, наданим стороною обвинувачення.

ОСОБА_1 незаконно добув водних біоресурсів, а саме рака- звичайного у кількості 50 одиниць.

Таким чином, ОСОБА_1 навколишньому природному середовищу було завдано шкоди у розмірі 166 600 грн 00 коп.

Згідно з вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області у справі № 227/2690/23 від 28.08.2024 ОСОБА_1 не заперечував відносно правової кваліфікації своїх дій за ч. 1 ст. 249 КК України, а відтак діяння, яке поставлено йому у провину дійсно мало місце, вчинено ним та отримало правильну кримінально - правову оцінку. Крім того, ОСОБА_1 не скористався правом оскарження вироку, а отже погодився з такою правовою кваліфікацією.

Збитки заподіяні порушенням природоохоронного законодавства, як це передбачено ст.ст.68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відшкодовуються винними особами у повному обсязі.

Таким чином, неправомірні дії ОСОБА_1 завдали шкоди економічним інтересам держави, що є підставою для задоволення даного позову.

У відповідності до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 3028,00 грн. судового збору.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимогиПершого заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області та Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користьдержави в особі Добропільської міської військової адміністрації (ЄДРПОУ 44836120, Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Першотравнева, буд. 82)шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зайняття виловом раків в розмірі 166600 (сто шістдесят шість тисяч шістсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Руденко