Справа № 386/302/25
Провадження № 2/386/83/25
РІШЕННЯ
Іменем України
27 березня 2025 року
Голованівський районний суд Кіровоградської області
головуючого судді - Червоненка Д.В.,
з участю: секретаря судового засідання - Штанько Л.Є.,
представника позивача - Сигляка В.А.,
представника відповідача - Бараннікова І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Голованівськ цивільну справу за позовною заявою Сигляка Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до фермерського господарства «Колос» про розірвання договору оренди землі,
встановив:
ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , 13.02.2025 звернувся досуду зпозовною заявоюдофермерського господарства «Колос» про розірвання договору оренди землі.
Позовну заяву обґрунтовує тим, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія КР №112705 від 30 листопада 2007 року, позивач є власником земельної ділянки 3521487300:02:000:5042, площею 0.90га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Семидубської сільської ради Голованівського району, Кіровоградської області. 02 липня 2012 року позивач та ФГ "Колос" (відповідач) уклали між собою договір оренди належної позивачу земельної ділянки, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02 липня 2012 року № 352148734002045. За зазначеним вище договором оренди право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до відповідача строком на 5 років. Зазначив, що відповідач станом на день звернення до суду позивача з позовною заявою не сплатив позивачу орендну плату за 2022 - 2024 роки. Останнім днем сплати орендної плати за 2022 рік було 20 січня 2023 року, за 2023 рік 20 січня 2024 року, за 2024 рік 20 січня 2025 року (п. 11 договору). Несплата відповідачем орендної плати за 3 роки у строки, встановлені договором, є систематичною несплатою відповідачем орендної плати (невиконанням обов`язків, передбачених умовами договору) та відповідно істотним порушенням відповідачем договору, що є підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі. Відповідно до інформаційної довідки Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.01.2025 №63/290-25, станом на 2022-2024 роки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3521487300:02:000:5042 за 2022 рік становить 27713, 95 грн., за 2023 рік 31 871, 04 грн., за 2024 рік 33 496, 46 грн..
Враховуючи розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також розмір орендної плати передбаченої договором оренди, сума заборгованості позивача за договором оренди складає за 2022 рік: 1 385, 70 грн. (сума заборгованості за 2022 рік); за 2023 рік: 1 593, 55 грн. (сума заборгованості за 2023 рік); за 2024рік: 1 674, 82 грн. (сума заборгованості за 2024 рік). Враховуючи вищезазначене сума заборгованості за договором оренди станом на день подання позовної заяви складає: 4 654, 07 грн..
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 08.01.2025 року, позивач за період з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2024 року не отримував доходи щодо виплати орендної плати від ФГ «Колос».
Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив розірвати Договір оренди земельної ділянки б/н, який укладено 02.07.2012 між ОСОБА_1 та ФГ «Колос», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02 липня 2012 року №352148734002045, право оренди земельної ділянки зареєстровано 06.06.2016 року державним реєстратором Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Жученко І.В., номер запису про інше речове право 14863909; стягнути з відповідача на користь відповідача понесені судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 14 лютого 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з тих же підстав та просив їх задовольнити В частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу зменшив суму до 5800, 00 грн..
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними і недоведеними відповідними доказами, а тому просив відмовити у їх задоволені. Також вказував про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу та погодився, що такі витрати є обґрунтованими в сумі 5800, 00 грн..
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини і дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії КР №112705 ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянки загальною площею 0.90 га., кадастровий номер 3521487300:02:000:5042, яка знаходиться на території Семидубської сільської ради.
02.07.2012 між ОСОБА_1 та ФГ «Колос» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0.90 га., кадастровий номер 3521487300:02:000:5042, яка знаходиться на території Семидубської сільської ради, терміном на 5 років, який зареєстрований в відділі Держкомзему в Голованівському районі про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.07.2012 року № 352148734002045.
За зазначеним вище договором оренди право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до відповідача строком на 5 років (п. 8 Договору).
Відповідно до п.п. 9, 11, 12-а Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій або натуральній формі, у такі строки: в грошовій формі 1 раз у рік до 20 числа першого за звітним роком місяця, у натуральній до 20 числа останнього у звітному році місяці, та становить не менше 5 % від вартості земельної ділянки.
Останнім днем сплати орендної плати за 2022 рік було 20 січня 2023 року, за 2023 рік 20 січня 2024 року, за 2024 рік 20 січня 2025 року (п. 11 договору).
Пунктом 28 Договору передбачено обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату, а пунктом 31 право орендодавця вимагати від орендаря своєчасно внесення орендної плати.
06.06.2016 року між ОСОБА_1 та ФГ «Колос» було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки загальною площею 0.90 га., кадастровий номер 3521487300:02:000:5042, яка знаходиться на території Семидубської сільської ради, внесено зміни, зокрема до п. 8 договору, який викладено в наступній редакції «строк дії договору починається із дня його державної реєстрації та триває до 2026 року», пункту 9 договору, який викладено в наступній редакції «орендна плата нараховується та вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі, що не може бути меншим ніж 5 % від нормативної грошової оцінки об`єкта оренди, визначеної відповідно до чинного законодавства України».
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 06.06.2016 року додаткова угода зареєстрована державним реєстратором Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Жученко І.В., номер запису 14863592.
З матеріалів справи, зокрема відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 08.01.2025 року, вбачається, що позивач за період з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2024 року орендну плату від ФГ «Колос» не отримував.
Відповідно до інформаційної довідки Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.01.2025 №63/290-25, станом на 2022-2024 роки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3521487300:02:000:5042 за 2022 рік становить 27 713, 95 грн., за 2023 рік 31 871, 04 грн., за 2024 рік 33 496, 46 грн..
Враховуючи розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також розмір орендної плати передбаченої договором оренди, сума заборгованості позивача за договором оренди складає за 2022 рік 1 385, 70 грн.; за 2023 рік 1 593, 55 грн.; за 2024рік 1 674, 82 грн., а загальна сума заборгованості складає: 4 654, 07 коп..
Будь-яких відомостей про сплату орендної плати відповідачем не надано.
Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про оренду землі».
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, істотні умови договору оренди землі, серед яких і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Як встановлено судом відповідачем не виплачена орендна плата позивачу за 3 роки.
Пунктом 38 Договору оренди визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.
Стаття 611 ЦК передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
У постанові ВС у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 02.05.2018 у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) зазначено, що "як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці".
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2021 року у справі №759/1788/18-ц (провадження №61-6083св19) зроблено висновок, що «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частинами першою-другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бут змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона». Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення
Так, судом достовірно встановлено, що позивачем доведено істотне систематичне порушення умов спірного договору оренди земельної ділянки та його прав, оскільки відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата, за 2022, 2023, 2024 роки своєчасно не виплачена, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором термін.
Відтак суд дійшов висновку про необхідність розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 02.07.2012 року з урахуванням додаткової угоди від 06.06.2016 року.
Як вбачається з наданої квитанції від 12.02.2025 та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., а тому підлягає відшкодуванню відповідачем.
Крім того, відповідно до п.1 ч.3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представник позивача надав до суду договір про надання правової допомоги від 06.01.2025 року, розрахунок витрат надання правової допомоги, в якій зазначено перелік виконаних робіт на суму 10000, 00 грн. та довідку про отримання коштів за послуги правової допомоги від 06.01.2025 року.
Згідно вимог ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд, як і представник позивача, погоджується з доводами представника відповідача, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і до цієї суми безпідставно включено витрати на вивчення законодавства та витрати на виготовлення копій документів.
У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 Верховний Суд, аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.
З урахуванням викладеного, враховуючи фактично надані послуги позивачу адвокатом Сигляком В.А., виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ФГ «Колос» на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 5800, 00 грн.
При цьому, судом повністю враховані вимоги ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а також релевантна судова практика Верховного Суду з питань розподілу судових витрат, у тому числі стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати договіроренди земельноїділянки,який укладенийміж ОСОБА_1 та ФГ «Колос» 02.07.2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02 липня 2012 року №352148734002045, право оренди земельної ділянки зареєстровано 06.06.2016 року державним реєстратором Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Жученко І.В., номер запису про інше речове право 14863909. Стягнути з Фермерського господарства «Колос» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн.20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5800, 00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Д. В. Червоненко
Суд | Голованівський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2025 |
Оприлюднено | 01.04.2025 |
Номер документу | 126192197 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Голованівський районний суд Кіровоградської області
Червоненко Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні