Постанова від 24.03.2025 по справі 386/1543/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2025 року м. Кропивницький

справа № 386/1543/24

провадження № 22-ц/4809/638/25

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

за участі секретаря Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Фермерське господарство «Фенікс»,

треті особи ОСОБА_2 , Фермерське господарство «Наталія», ОСОБА_3 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2025 року у складі судді Гут Ю. О. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви

В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарство «Фенікс» (далі ФГ «Фенікс») та просив:

-визнати недійсною Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі від 13 березня 2017 року, укладену між ФГ «Фенікс» та невідомою особою від імені ОСОБА_2 ;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36779480 від 28 серпня 2017 року.

Позовна заява мотивована тим, що 18 грудня 2012 року між ФГ «Фенікс» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі.

Відповідно до п. п. 1, 2, 8 вказаного договору ОСОБА_2 надає, а ФГ «Фенікс» приймає строком на п`ять років в платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3,97 га, яка розташована на території Капітанської сільської ради по схемі поділу земельної ділянки № НОМЕР_1 , строком на 5 років.

13 березня 2017 року від імені ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі з ФГ «Фенікс», а державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36779480 від 28 серпня 2017 року.

Даною додатковою угодою ФГ «Фенікс» внесло зміни в п. 8 Договору оренди землі від 18 грудня 2012 року, зазначивши, що строк дії договору оренди землі триває до 31 грудня 2028 року.

ОСОБА_2 заперечує факт наявності його підпису на даній додатковій угоді, що свідчить про підробку його підпису в інтересах ФГ «Фенікс», з мотивів продовження строку дії договору оренди, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ФГ «Фенікс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ФГ «Наталія», ОСОБА_3 , про визнання недійсною додаткової угоди та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень залишено без розгляду.

Роз`яснено позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, шо позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, двічі не з`являвся в підготовче засідання без поважних причин і не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не подавав, розгляд справи за його відсутності провести неможливо.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2025 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції та стягнути з відповідача судовий збір на користь позивача за подачу апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з причин порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

ОСОБА_1 зазначає, що неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання, а стаття 223 ЦПК України стосується розгляду справи по суті, у зв`язку із чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок повторної неявки позивача в підготовче засідання.

Крім того, підготовче засідання у даній справі було призначено на 14 годину 00 хвилин, а позивач, завчасно прибувши на засідання, повідомив про свою явку та очікував на його виклик до зали судового засідання, проте, суд першої інстанції провів засідання за 20 хвилин до його початку і вже в 13 годині 59 хвилин, тобто за хвилину до початку призначеного підготовчого засідання у даній справі, вийшов до нарадчої кімнати, позбавивши позивача в доступі до правосуддя.

Відзиви на апеляційну скаргу

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3ст. 360 ЦПК Українине перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеоконференції, представник відповідача адвокат Мелєзгінов Ю. В. заперечував проти доводів апеляційної скарги.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та представник ФГ «Наталія» в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних документів та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повідстками.

Відповідно до положень частини першоїстатті 372 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, які не з`явились, що відповідає положеннямст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, двічі не з`являвся в підготовче засідання без поважних причин і не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не подавав, розгляд справи за його відсутності провести неможливо.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року (далі - Конвенція)., протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом (пункт 2 частини третьої статті 3 ЦПК України).

Устатті 129 Конституції Українизакріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та устатті 13 Конвенції.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення ЄСПЛ у справах «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року та «Беллет протии Франції» від 04 грудня1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене упункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК Українипозов залишається без розгляду, якщоналежним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц (провадження № 61-20094св18), від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц (провадження № 61-15024св18), від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц (провадження № 61-31053св18), від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц (провадження № 61-11200св19), від 03 червня 2021 року у справі справа № 227/2751/19 (провадження № 61-16065св20), та інших.

Матеріалами справи підтверджується, що в листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсною додаткової угоди та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до ОСОБА_2 , ФГ «Надія» та ОСОБА_3 (а. с. 1-3).

Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14 годину 00 хвилин 26 грудня 2024 року (а. с. 23-24).

Згідно довідки про доставку електронного документу, судову повістку про виклик в судове засідання, призначене 14 годину 00 хвилин 26 грудня 2024 року, в електронному вигляді було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 26 листопада 2024 року (а. с. 27).

Відповідно до протоколу судового засідання від 26 грудня 2024 року позивач в зазначене судове засідання не з`явився, підготовче судове засідання відкладено до 14 години 00 хвилин 29 січня 2025 року, у зв`язку з неявкою позивача та заінтересованих осіб (а. с. 33).

За змістом довідки про доставку електронного документу, судову повістку про виклик в судове засідання, призначене 14 годину 00 хвилин 29 січня 2025 року, в електронному вигляді було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 27 грудня 2025 року (а. с. 27).

Відповідно до протоколу судового засідання від 29 січня 2025 року позивач в зазначене судове засідання не з`явився, за наслідками чого суд першої інстанції на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України залишив позовну заяву без розгляду (а. с. 38).

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Аналіз процесуальних норм вказує на те, що при вирішені питання про залишення позову без розгляду з підстав, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, правове значення для вирішення цього питання має сукупність умов: як факт належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, так і факт повторної (другої поспіль) неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.

Зі змісту протоколу судового засідання від 29 січня 2025 року вбачається, що29 січня 2025 року судове засідання було розпочато о 13 годині 57 хвилин і о 14 годині 00 хвилин суд видалився до нарадчої кімнати.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про розгляд справи, призначений на 13 годину 57 хвилин 29 січня 2025 року, що виключає повторність (другої поспіль) неявки в підготовче судове засідання в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Bellet v. France» (Белле проти Франції) від 04 грудня 1995 року та «Nunes Dias v. Portugal» (Нун`єш Діаш проти Португалії) від 10 квітня 2003 року).

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на судовий захист, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Таким чином, суд першої інстанції, передчасно розпочавши судове засідання, призначене на 29 січня 2025 року, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а тому ухвала суду першої інстанції є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Оскільки, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відповідно пункту четвертого частини першої статті 379 ЦПК Україниу ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно пункту 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Голованівськогорайонного судуКіровоградської областівід 29січня 2025року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 28.03.2025.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник