Рішення від 25.03.2025 по справі 456/656/25

Справа № 456/656/25

Провадження № 2/456/792/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

/заочне/

25 березня 2025 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Писарева О. Ю.,

при секретарі Стасів О. Я.,

за участі представника позивача адвоката Андрейківа Ю.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт» про розірвання трудового договору,

ВСТАНОВИВ :

Підстава позову (позиція позивача). Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт», ЄДРПОУ 42722899, з 21.01.2025 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади сторожа за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України; судові витрати стягнути з відповідача. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.06.2021 р. її, ОСОБА_1 , було прийнято на роботу до ТзОВ «ВББ-Комфорт» на посаду сторожа згідно наказу №5 від 01.06.21 р., про що свідчать відомості у її трудовій книзі; окрім цього, такі відомості значаться і в довідці ТзОВ «ВББ-Комфорт» від 08.06.2021 р., виданій їй роботодавцем. На сьогоднішній час ТзОВ «ВББ-Комфорт» не орендує більше офіс у м. Львові за адресою по вулиці Червоної Калини, 24Б, а відтак, позивачка 16.01.2025 р. звернулась, як усно, так і письмово, до керівництва підприємства про звільнення її з роботи за власним бажанням. При цьому, з поштового відділення їй прийшло смс-повідомлення на телефон, що отримувач не отримує кореспонденції. До сьогоднішнього часу, жодної відповіді та наказу на її звільнення ТзОВ «ВББ-Комфорт» їй не надало, що грубо порушує її соціальні права як інваліда 3-ї групи. Повідомляє суд, що встановити фактичне місцезнаходження чи контакти керівника позивачка не змогла. Внаслідок того, що фактичне місцезнаходження роботодавця їй невідоме, вона не може розірвати укладений трудовий договір, а тому і працевлаштуватися на законних підставах. Таким чином, вона не має іншої можливості встановити факт припинення трудових відносин, ніж за рішенням суду.

Представник позивача Андрейків Юрій Ярославович в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення суду.

Представник відповідача ТзОВ «ВББ-Комфорт» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, зокрема на 25.02.2025, 11.03.2025 та 25.03.2025 рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися на адресу суду 21.02.2025, 18.03.2025 та 24.03.2025, згідно довідки «Укрпошти» про причини повернення/досилання з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, про призначення судових засідань на 11.03.2025 та 25.03.2025 відповідач повідомлявся шляхом здійснення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик відповідача в судові засідання на підставі ст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді від 04.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

З копії заяви ОСОБА_1 від 15.01.24 р., адресованої Директору ТзОВ «ВББ-Комфорд», на адресу АДРЕСА_3, вбачається, що, у зв`язку з фактичним припиненням діяльності підприємства та неможливістю належним чином виконувати свої посадові обов`язки, вона просить звільнити її з займаної посади з 21.01.24 р. за власним бажанням /а.с.4/.

Судом також досліджено оригінал даної заяви, який повернувся на адресу позивача згідно довідки «Укрпошти» про причини повернення/досилання з відміткою «за закінченням терміну зберігання». В оригіналі заяви наявне виправлення бажаної дати звільнення на 21.01.2025 р.

Відповідно до копії квитанції, вищезазначена заява відправлена 17.01.2025.

З копії заяви ОСОБА_1 від 16.01.24 р., адресованої Директору ТзОВ «ВББ-Комфорд», на адресу 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, вбачається, що, у зв`язку з фактичним припиненням діяльності підприємства та неможливістю належним чином виконувати свої посадові обов`язки, вона просить звільнити її з займаної посади з 21.01.24 р. за власним бажанням /а.с.4/.

Судом також досліджено оригінал даної заяви, який повернувся на адресу позивача згідно довідки «Укрпошти» про причини повернення/досилання з відміткою «за закінченням терміну зберігання». В оригіналі заяви наявне виправлення бажаної дати звільнення на 21.01.25 р..

Відповідно до копії квитанції, вищезазначена заява відправлена 17.01.2025.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що 02.06.2021 вона прийнята на посаду сторожа ТзОВ «ВББ-Комфорт» на підставі наказу №5 від 01.06.2021 р. /а.с.10-12/.

З копії довідки, виданої директором ТзОВ «ВББ-Комфорт» Глухеньким Р. В. за вих.№148 від 08.06.2021 р., вбачається, що ОСОБА_1 працює у ТзОВ «ВББ-Комфорт» сторожем з 02 червня 2021 р. (Нак.№5 від 01.06.2021 р.) /а.с.30/.

З відомостей про трудові діяльність з реєстру застрахованих осіб від 20.11.2024, наданих Пенсійним фондом України, вбачається, що 02.06.2021 ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду Сторож ТзОВ «ВББ-Комфорт» на підставі наказу №4 від 01.06.2021 р., відомості про припинення трудових відносин - відсутні /а.с.23/.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Судом встановлено, що 02.06.2021 ТзОВ «ВББ-Комфорт» прийняло на роботу на посаду сторожа ОСОБА_1 на підставі наказу №5 від 01.06.2021 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2025 ОСОБА_1 направила на відомі їй адреси відповідача письмові заяви про звільнення її за власним бажанням з 21.01.2025 р.

Судом встановлено, що ТзОВ «ВББ-Комфорт» з незалежних від позивача обставин не отримав поштову кореспонденцію ні за адресою АДРЕСА_1 , ні за адресою АДРЕСА_3.

Всупереч вищенаведеним вимогам трудового законодавства, а саме ст. 38 КЗпП України, відповідач не виконав свій обов`язок щодо розірвання трудового договору з позивачем із вказаної нею підстави.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТзОВ «ВББ-Комфорт» про розірвання трудового договору підлягають частковому задоволенню.

Так, передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні. Оскільки заяви про звільнення були направлені засобами поштового зв`язку 17.01.2025, останній день двотижневого терміну попередження про звільнення закінчився 01.02.2024 та саме до цього періоду часу в роботодавця був обов`язок видати наказ про звільнення позивача. Відтак, суд вважає за необхідне визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт» з 01.02.2025 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади сторожа за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Судові витрати.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

У зв`язку з наведеним, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн., який підтверджено платіжною інструкцією №0.0.4168307380.1 від 03.02.2025, оскільки відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою підлягає сплаті судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт» з 01.02.2025 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади сторожа за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт», ЄДРПОУ 42722899, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21)

Повний текст судового рішення виготовлено 28 березня 2025 року.

Головуючий суддя О. Ю. Писарев