Рішення

від 27.03.2025 по справі 495/1854/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 рокуСправа № 495/1854/24 Номер провадження 2/495/1519/2024

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Братків І. І.,

за участю секретаря судових засідань Трофімчук О. А.,

представника позивача адвоката Тимченка М. М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Білгороді-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТМО» до ОСОБА_1 про стягнення збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. Позиція позивача.

04.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ХТМО» звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків та моральної шкоди, відповідно до якого просить стягнути з відповідача на користь позивача завдану дійсну пряму матеріальну шкоду у розмірі 324000 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача спричинену моральну шкоду у розмірі 100000 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХТМО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГАГРОТРЕСТ» був укладений договір оренди №01, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення господарська будівля (літ. П) загальною площею 2322 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаним Договором ТОВ «ЮГАГРОТРЕСТ» перерахувало ТОВ «XТМО» 324 000,00 грн. (платіжна інструкція № 467 від 07.11.2023).

09.11.2023 товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГАГРОТРЕСТ» стало відомо, що СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області порушено кримінальне провадження № 12023166240000366 по відношенню до посадових осіб та майна ТОВ «ХТМО» за заявою ОСОБА_1

09.11.2023 товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГАГРОТРЕСТ» стало відомо, що 23.08.2023 громадянин ОСОБА_1 звернувся до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області з заявою про порушення кримінального провадження стосовно посадових осіб товариства та майна ТОВ «ХТМО», чим просив порушити кримінальне провадження за ст.ст. 190, 356, 364, 366 КК України.

З огляду на вказані обставини 10.11.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГАГРОТРЕСТ» надало позивачеві претензію про розірвання договору оренди та повернення коштів за укриття інформації про кримінальне провадження № 12023166240000366 від 12.09.2023 за заявою ОСОБА_1

ТОВ «ХТМО» відповідно до платіжної інструкції № 210 від 13.11.2023 повернуло ТОВ «ЮГАГРОТРЕСТ» вказані кошти.

Вважає, що ОСОБА_1 свідомо ввів в оману правоохоронні органи, повідомивши, що ТОВ «ХТМО» «шляхом системних маніпуляцій та підробкою документів незаконно провели реєстрацію майна що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В результаті здійснення позивачем з вини відповідача виплати грошових коштів в якості повернення отриманої орендної плати підприємству спричинено пряму дійсну шкоду у розмірі 324000 грн.

Своїми незаконними діями відповідач завдав шкоди діловій репутації ТОВ «ВИННІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНИ» та нанесли останньому моральну шкоду, яку позивач оцінює у 100 000,00 грн. гривень, оскільки саме вказана сума на думку позивача необхідна для того щоб на протязі достатньо тривалого проміжку часу (приблизно протягом 6-ти місяців) здійснювати необхідні заходи (розміщення реклами, роз`яснення) з відновлення ділової репутації.

18.09.2024 від представника позивача надійшов відзив, у якому зазначено, що жодного рішення суду, як і позову про визнання Договору оренди № 01 віл 29 вересня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «XTMО» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГАГРОТРЕСТ» не дійсним не існує. A відповідно посилання відповідача на те, що сторони не вказали, що майно знаходиться на замінованій території, що воно передане в іпотеку, що площа приміщення не відповідає зареєстрованим даним (вона відповідає, в Витязі вказано 232,2 кв.м.) тощо є повністю безпідставними, оскільки договір є дійсним, а відмовився від користування орендар саме через то що ОСОБА_1 свідомо ввів в оману правоохоронні органи повідомивши, що ТОВ «ХТМО» «шляхом системних маніпуляцій та підробкою документів незаконно провели реєстрацію майна що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті чого підприємству спричинено пряму дійсну шкоду у розмірі 324000 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив такі задовольнити у повному обсязі із наведених вище підстав.

1.2. Заперечення відповідача.

28.08.2024 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої відповідач зазначив, що шляхом системних маніпуляцій ТОВ «ХТМО» та підробкою документів незаконно провела реєстрацію майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою уникнення від кримінальної відповідальності та здійснення психологічного тиску на мене, та причинення матеріальної шкоди, йому як заявнику про злочин посадових осіб «ХТМО» Директор ТОВ «ХТМО» ОСОБА_2 , вступивши в злочинну змову з колишніми директором ТОВ «ЮГАГРОТРЕСТ» 29 вересня у 2023 року укладає фіктивний договір оренди

Під час укладаннями фіктивного договору оренди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не вказали, що дане майно знаходиться на території Будацької коси села Курортне, яка є прикордонною зоною на березі Чорного моря та замінованою територією після 24 лютого 2022 рокy внаслідок військової агресії росії проти України.

При укладанні договору директор «XТMО» ОСОБА_2 умисно не вказав, що він все майно загальною площею 2372.8 кв.м, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , передав в іпотеку 28 квітня 2023 року ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «МТБ БАНК» згідно договору іпотеки. В переліку майна, яке здане в іпотеку рахується об`єкт: господарська будівля літ П.

Відтак просив у позові відмовити за безпідставністю.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою позицію і також просив у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

2. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.06.2024 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03.07.2024 на адресу суду надійшло клопотання від відповідача ОСОБА_1 , в якому останній заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження і, з врахуванням конкретних обставин справи, просив розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

28.08.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про виклик свідків.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.08.2024 клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТМО» до ОСОБА_1 про стягнення збитків та моральної шкоди задоволено. Здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільної справи за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТМО» до ОСОБА_1 про стягнення збитків та моральної шкоди - в розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну судового засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням. Призначено підготовче засідання.

18.09.2024 від представника позивача надійшло заперечення на заяву про виклик свідків з тих підстав, що невідомо, які обставини можуть підтвердити ці свідки.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.09.2024 закрито підготовче провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТМО» до ОСОБА_1 про стягнення збитків та моральної шкоди. Призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні. Клопотання відповідача ОСОБА_1 про виклик свідків задоволено частково. У судове засідання викликано таких свідків: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 . В іншій частині клопотання відповідача про виклик свідків відмовлено.

Ухвалою суду від 17.02.2025 судовий розгляд відкладався.

3. Фактичні обставини встановлені судом.

23.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського РВП ГУНП України в Одеській області із заявою про злочин, відповідно до якого просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчиненняпосадовими особамиТОВ «ХТМО» кримінальних правопорушень,передбачених ст.ст.190,356,364,366 КПК України, що вбачається із копії цієї заяви.

Із копії листа дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 20.10.2023 №63/28174 що 12.09.2023 на виконання ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Справа № 495/8811/23 номер провадження 1-кс/495/1807/2023 за заявою ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12023166240000366.

Із копії договору оренди №01 від 29.09.2023 випливає, що між ТОВ «ХТОМО» та ТОВ «ЮГАГРОТРЕСТ» укладено договір оренди нежитлового приміщення господарська будівля (літ. П) загальною площею 2322 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 1.5. договору: Відповідно до ст. 650-1 Цивільного кодексу України орендодавець запевняє, що на момент підписання Сторонами цього договору Об?єкт оренди не є проданим, переданим у користування іншим особам, у заставі, під арештом не знаходиться, відсутні будь-які кримінальні або виконавчі провадження, судових справ щодо нього не ведеться, будь-яких інших відомих йому прав третіх осіб на Об?єкт оренди немає.

Згідно акта прийому-передачі до Договору оренди №01 від 29.09.2023 орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування зазначене нежитлове приміщення.

Згідно платіжної інструкції № 467 від 07.11.2023 ТОВ «ЮГАГРОТРЕСТ» перерахувало ТОВ «ХТМО» 324 000,00 грн.

ТОВ «ЮГАГРОТРЕСТ» звернулося до ТОВ «ХТМО» з претензією про розірвання договору оренди та повернення коштів, у якій вказано, що 09.11.2023 року їм стало відомо, що у СВ Білгород Дністровському РВП ГУНП в Одеській області розглядається кримінальне провадження по відношенню до посадових осіб та майна ТОВ «ХТМО» за заявою ОСОБА_1 09.11.2023 з Єдиного Державного реєстру судових рішень стало відомо, що 23.08.2023 громадянин ОСОБА_1 звернувся до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області з заявою про порушення кримінального провадження стосовно посадових осіб товариства та майна ТОВ «ХТМО», чим просив порушити кримінальне провадження за ст.ст. 190, 356. 364, 366 КК України. 25.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області з приводу зобов`язання фахівців поліції порушити провадження. 30 серпня 2023 року слідчим суддею Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишко В. В. скаргу ОСОБА_1 задоволено по справі № 495/8811/23 Провадження № 1-кс/495/1807/2023 та зобов`язано відповідальних осіб СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області внести відомості до ЄРДР, зазначені у заяві ОСОБА_1 від 23.08.2023. Відтак на підставі викладеного 12.09.2023 було порушено кримінальне провадження № 12023166240000366 за ч.1, ст. 358 КК України по відношенню до майна ТОВ «XТMO». Відтак просить негайно розірвати договір оренди № 01 від 29 вересня 2023 року на підставі умисного порушення керівництвом ТОВ «ХТМО» умов договору, а саме укриття інформації про порушення кримінального провадження № 12023166240000366 за ч.1 ст. 358 КК України по заяві гр. ОСОБА_1 по відношенню до посадових осіб та майна ТОВ «ХТМО», що є грубим порушенням умов договору та їхніх прав. Негайно здійснити повернення отриманих коштів 324 000, 00 грн. від 07.11.2023 року та сплатити всі штрафні санкції згідно умов договору № 01 від 29.09.2 .2023 року на користь ТОВ «ЮГАГРОТРЕСТ».

Згідно платіжної інструкції № 210 від 13.11.2023 ТОВ «ХТМО»» перерахувало ТОВ «ЮГАГРОТРЕСТ 324 000,00 грн. на виконання претензії.

Директор ТОВ «ХТМО» Бабій В. О. надав письмові пояснення такого змісту: 23.09.2023 між ТОВ «ХТМО» та ТОВ «ЮГАГРОТРЕСТ» було укладено договір оренди №01, яким ним як керівником товариства було передано адміністративну будівлю з виробничими приміщеннями загальною площею 232.2 кв.м. (інше будь-яке майно не передавалось). ТОВ «Югагротрест» прийняло від них майно, а вони повністю виконали умови угоди та отримали кошти за передане майно. Внаслідок підписаної угоди майно товариства було передано в користування ТОВ «Югагротрест» згідно акту приймання передачі майна. Договір укладений між товариствами підписувався та погоджувався ним особисто, оскільки це вигідно для діяльності товариства та вони в час війни отримували кошти від цієї угоди, які могли витратити на податки заробітні плати фахівцям тощо, про, що розписано в позовній заяві. Договір мав жорсткі вимоги ст. 650-1 Цивільного кодексу України. Внаслідок протиправних та фіктивних звинувачень ОСОБА_1 позивача у незаконному будівництві та інших діях було порушено кримінальне провадження СВ Білгород-Дністровського ГУ НП України в Одеській області ЄРДР за № 12023166240000366 від 12.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ст. 358 КК України, що розглядалися на підставі ухвали Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області, справа № 495/8811/23 від 20 серпня 2023 року за заявою ОСОБА_1 по відношенню до підприємства ТОВ «ХТМО». 23.08.2023 ОСОБА_1 , подав завідоме неправдиве повідомлення - заяву про злочин до Білгород Дністровського РВП ГУНП України в Одеській області, якою просив порушити кримінальне провадження за ст.ст. 190, 356, 364, 366 КК України по відношенню до посадових осіб ТОВ «ХТМО» за особистим підписом. 23.08.2023 також ОСОБА_1 спрямував скаргу з завідомо неправдивими повідомленнями до Білгород-Дністровської окружної прокуратури з безпідставними звинуваченнями його як адвоката та багатьох інших осіб в рейдерстві на земельну ділянку СК «Миколаївка» де ОСОБА_1 виступає керівником не зважаючи на те, що у СК «Миколаївка» взагалі відсутні будь-які земельні ділянки, що є нічим іншим як безпідставним звинуваченням. ОСОБА_4 надав завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину до поліції та оскільки поліцією було грубо порушено норми ст.214 та ст.. 303 КПК України, звернувся до слідчого судді Білгород Дністровського міськрайонного суду задля порушення кримінального провадження та фактично вчинення злочину проти ТОВ «ХТМО» використовуючи як знаряддя злочину ухвалу суду, що зобов`язує працівників поліції виконати свою роботу та обов`язки як повинно бути при отриманні заяви про вчинення злочину. 15.11.2023 дізнавачем СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області. лейтенантом поліції В. Григоренком винесено постанову про закриття кримінального провадження 12023162240000366- за ч.1 ст 358 КК України по відношенні до ТОВ «ХТМО», яке подавалось ОСОБА_1 . Відтак всі звинувачення ОСОБА_1 безпідставні та завідомо неправдиві, в наслідок яких було порушено кримінальне провадження по відношенні до ТОВ «ХТМО».

4. Позиція суду та її нормативно-правове обґрунтування.

Згідно з положеннями ч. 1ст.4ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частинами 1, 3ст.12ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною другою статті 22 ЦК України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 Постанови від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Цивільно-правова відповідальність юридичної або фізичної особи за завдану майнову шкоду на підставі статті 1166 ЦК України настає за умови доведеності всіх елементів складу цивільного правопорушення.

До істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої були сформульовані у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17. Зокрема, у зазначеній справі суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним з ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Згідно роз`яснень, які містяться в пункті третьому постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(далі Постанова № 4), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Частиною другою пункту п`ятого вказаної постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші підстави, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частини третьої пункту дев`ятого зазначеної вище Постанови, визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд повинен наводити у рішенні відповідні мотиви.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, №68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №197/1330/14-ц (провадження №61-21956св19): «Моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану... При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4(із подальшими змінами та доповненнями), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на вищезазначені норми матеріального права, роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, правові висновки Верховного Суду та встановлені у справі обставини, суд звертає увагу на те, що позивачем не доведено належними, допустимими доказами ні протиправності дій відповідача, ні наявності негативних наслідків саме внаслідок дій відповідача у вигляді моральної шкоди та заявленого розміру відшкодування.

Так в ході судового розгляду встановлено, що договір оренди, укладений 29.09.2023 між ТОВ «ХТМО» та ТОВ «ЮГАГРОТРЕСТ» розірваний у зв`язку з тим, що СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо посадових осіб та майна ТОВ «ХТМО», яке розпочато за заявою ОСОБА_1 .

Разом з тим, згідно умов договору при укладенні такого згідно п. 1.5 орендодавець /ТОВ «ХТМО»/ запевнив, що на момент укладення такого відсутні будь-які кримінальні або виконавчі провадження щодо об`єкта договору.

Також із тексту претензії випливає, що розірвання такого договору відбулося не у зв`язку із фактом звернення ОСОБА_1 до органу національної поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а з фактом неповідомлення ТОВ «ХТМО» контрагента на момент укладення договору про існування такого кримінального провадження.

Підсумовуючи викладене, суд встановив, що позивачем не доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків та завданої моральної шкоди, оскільки не доведеного причинного зв`язку між діями відповідача та завданою шкодою.

За сукупністю наведених обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТМО» до ОСОБА_1 про стягнення збитків та моральної шкоди.

5. Розподіл судових витрат

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України та висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст.4,12,13,229,258,259,263,265,273,351-355 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенніпозову Товариства зобмеженою відповідальністю«ХТМО» до ОСОБА_1 простягнення збитківта моральноїшкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХТМО», адреса місцезнаходження: 67793, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Курортне, вул. Причальна, 1, код ЄДРПОУ 01194667;

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ірина БРАТКІВ