Рішення

від 31.03.2025 по справі 497/3034/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.03.2025

Справа № 497/3034/24

Провадження № 2/497/391/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року м. Болград

Болградськийрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря Войтової С.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що не проживали за однією адресою зі спадкодавцем на момент смерті,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просить суд постановити рішення, яким встановити юридичні факти, а саме те, що спадкоємці:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживав з 21 вересня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі не проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент його смерті.

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживав з 2004 року за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі не проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент його смерті.

Свої вимоги позивач мотивує тим,що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_4 .

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та іншого майна.

Позивач, у встановленому законом порядку прийняла спадщину шляхом постійного сумісного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті та шляхом подачі заяви про прийняття спадщини в нотаріальну контору, однак отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка не може у зв`язку з тим, що на момент його смерті разом з ними в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані їхні сини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , втім фактично тривалий час не проживали і не проживають.

Зазначене стало приводом для звернення до суду.

Ухвалою від 25.12.2024 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 09:00 годину 17.02.2025 року (а.с.37), про що повідомлено сторони по справі (а.с.38).

Цією жухвалою,з метою перевірки доводів позивача та для підготовки справи до судового розгляду було витребувано:

-у приватногонотаріуса Болградськогорайонного нотаріальногоокругу АгбунМ.І.вул.Варненська,35А,м.Болград,Одеська область,належним чиномзасвідчену копіюспадкової справищодо майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- з Державної прикордонної служби України (Адміністрація Державної прикордонної служби України: вул. Володимирська, №26, м. Київ, 01601 електронна пошта: adpsu@dpsu.gov.ua, інформацію відносно відповідачів:

1) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області від 24 грудня 1996 року, адреса реєстрації:

АДРЕСА_2 ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області від 10 квітня 1997 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 про перетин державного кордону в період з 2019 року по теперішній час.

27.12.2024 року судом отримано відповідь від Державної прикордонної служби України (Адміністрація Державної прикордонної служби України), яка долучена до матеріалів справи (а.с.40-43).

В підготовчому засідання 17.02.2025 року:

- позивач підтримала свої вимоги, наполягала на їх задоволенні;

- відповідач Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області не прибула, будь-яких заяв, клопотань до суду не надала;

-відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до суду не прибули, причини неявки не повідомили.

З цих підстав судом протокольною ухвалою було відкладено підготовче засідання на 10:00 годину 18.03.2025 року (а.с.53) та вдруге повідомлено не прибувших сторін по справі (а.с.54).

19.02.2025 року судом отримано копію спадкової справи щодо майно ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.57-68).

В підготовчому засіданні 18.03.2025 року:

-позивач підтримала вимоги, наполягала на їх задоволенні. Пояснила, що нею суду надано усі докази, та можливо закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду;

-відповідач Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області не прибула, надіслала заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи у відсутність представника (а.с.69-40);

-відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кожен окремо до суду надіслали заяви про визнання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність (а.с.71-79).

В судовому засідання 31.03.2025 року

-позивач підтримала вимоги, наполягала на їх задоволенні. Надала пояснення з підстав зазначених в позові. Стверджувала, що її сини не проживають з ними, з батьками за адресою: АДРЕСА_1 тривалий час. Так, син ОСОБА_3 в серпні 2004 року виїхав до росії, де одружився, має дітей, отримав громадянство і там проживає, наміру повертатися в Україну не має. Син ОСОБА_2 в вересні 2021 року виїхав до Болгарії на заробітки, де залишився, також в Україну повертатися не буде. Вона позивач проживає одна, в побуті обходиться самостійно, інколи допомагає онука - донька старшого сина. Наразі вона, позивач бажає оформити спадщину після смерті чоловіка, однак факт реєстрації її синів в цьому домоволодінні, які тривалий час не проживали разом з померлим і з нею, матір`ю і не проживають, створюють перешкоди для цього.

-відповідач Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області не прибула, надіслала заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи у відсутність представника (а.с.69-40);

-відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кожен окремо до суду надіслали заяви про визнання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність (а.с.71-79).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_3 , виданого Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 01.06.2024 року, актовий запис № 335 (а.с.19).

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої належить 1/3 частина житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у формі приватної спільної часткової власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, (а.с.31) та технічним паспортом на домоволодіння (а.с.28-30), а також інше мано: земельні ділянки тощо.

Спадкоємцями за законом першої черги є:

-дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 04.08.1969 року бюро ЗАГС с. Червоноармійське Болградського району Одеської області (а.с.20);

-син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 21.03.1973 року, виданого Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.21);

-син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 21.03.1973 року, виданого Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.22);

Згідно довідки про склад сім`ї Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області №03-01-11/431 від 16.08.2024 року на момент смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , до складу сім`ї входять зареєстровані особи, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 дружина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 син, та інші члени родини (а.с.32).

Згідно довідки виданої виконкомом Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області №03-01-11/432 від 16.08.2024 року ОСОБА_4 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.33).

Комісією Кубейської сільської ради Болградської міської ради Болградського району Одеської області у складі працівників апарату виконкому Кубейської сільської ради було проведено опитування свідків (а.с.34): ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

В результаті опитування свідків було встановлено, що ОСОБА_2 , 1973 року народження і ОСОБА_3 , 1973 року народження - рідні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_1 дружини померлого. Син ОСОБА_7 не проживає разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 , з 2004 року, так як у 2004 році він поїхав в росію, там одружився, працює і проживає зі своєю родиною. В с. ОСОБА_8 до батьків приїжджав зі своєю родиною на період відпустки в гості один раз на рік. А з 2018 року в с.Кубей до батьків не приїжджає. Син ОСОБА_9 у вересні 2021 року поїхав ОСОБА_10 , де проживає і працює по теперішній час. До батьків в с.Кубей з вересня 2021 року не приїжджав (а.с.34).

Цим самимсвідки підтверджуютьте,що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживаютьразом збатьками в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 з 2004 та 2021 років, кожен із синів залишив батьківський дім в різний час.

На час смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , його сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 фактично не проживали.

З ним проживала лише його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка на протязі останніх років його життя доглядала за ним.

Зазначений Акт опитування свідків підписаний усіма членами комісії, секретарем виконкому Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області зареєстрований в реєстрі за № 141,142 та скріплено гербовою печаткою (а.с.34).

Зазначені покази свідків також підтверджуються наданими позивачем доказами, а саме:

-копією закордонного паспорту ОСОБА_2 , з якого вбачається, що він 21 вересня 2021 року виїхав з території України і більше в Україну не приїздив (а.с.15);

-копією паспорту громадянина російської федерації на ім`я ОСОБА_3 , з якого вбачається, що він цей паспорт отримав 01.02.2018 року, а в розділі «Відомості про раніше видані паспорти» зазначено, що ОСОБА_3 раніше 06.04.2007 року отримав паспорт громадянина російської федерації 06.04.2007 року (а.с.74-78);

-копіями свідоцтв про народження дітей ОСОБА_3 : ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з яких вбачається що діти народились ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 в м.Новомосковськ Тульської області Росії (а.с.23, 24);

-копією свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_3 , шлюб розірваний у 2016 році в м.Новомосковськ Тульської області росія (а.с.25).

Як вбачається з копії спадкової справи №152/2024, заведеної 14.08.2024 до майна померлого ОСОБА_4 (а.с.57-68), із заявою звернулась ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом після смерті її чоловіка (а..с.60). В матеріалах цієї спадкової справи відсутні заяви будь-якого іншого зі спадкоємців за законом. Також в спадковій справі наявний заповіт ОСОБА_4 на ім`я сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.64).

Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець,який постійнопроживав разоміз спадкодавцемна часвідкриття спадщини,вважається таким,що прийнявспадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав разом із спадкодавцем, для прийняття спадщини має подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Положеннями ч.ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з вимогами ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особапроживає строкомпонад шістьмісяців нарік, а місце перебування - це адміністративно- територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Згідно ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч. 1 ст.1296 ЦК України).

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Аналогічно і щодо факту не проживання особи за певною адресою.

Отже, реалізація права на спадщину позивачем ОСОБА_1 за законом, в тому числі, залежить від встановлення судом факту не проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, який має юридичне значення для заявника.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом достовірно встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 протягом тривалого часу, тобто за довго до його смерті, що підтверджено у сукупності доказами у справі.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення(стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Метою встановлення факту не проживання відповідачів зі спадкодавцем, є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна позивачем, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення даного факту, а саме про визнання осіб, тобто відповідачів такими, що не проживали за однією адресою зі спадкодавцем на час його смерті.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні. Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 200, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, , 354, 355 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що не проживали за однією адресою зі спадкодавцем на момент смерті задовольнити.

Вважати встановленим юридичний факт проте, що:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживав з 21 вересня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі не проживав за вказаною адресою на момент смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент його смерті.

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживав з 2004 року за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі не проживав за вказаною адресою на момент смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент його смерті.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: