Рішення від 18.03.2025 по справі 939/2234/24

Справа № 939/2234/24

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2025 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої - судді Міланіч А.М.

при секретарі - Слухай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Оберіг", третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 травня 2024 року о 16 годині, на 69 км автодороги М-07 "Київ-Ковель", у Бучанському районі, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом - трактором колісним з культиватором "John Deere 8335 R", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в напрямку м. Ковеля. Під час руху на культиваторі розірвалося колесо і частини залишків скату відлетіли на транспортний засіб - автомобіль "Volkswagen Touareg", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого транспортний засіб "Volkswagen Touareg" отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено п. 2.3 "а" та п. 2.3 "б" Правил дорожнього руху. В момент заподіяння матеріальної шкоди власнику транспортного засобу "Volkswagen Touareg", гр. ОСОБА_2 перебував на робочому місці та виконував роботи з використанням джерела підвищеної небезпеки - трактора колісного "John Deere 8335 R", який на праві приватної власності належить Селянському (фермерському) господарству "Оберіг".

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 04 червня 2024 року у справі №939/1315/24 ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні вказаної ДТП та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Автомобіль "Volkswagen Touareg", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким в момент ДТП керував ОСОБА_3 належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_1 .

Оскільки відповідальність СФГ "Оберіг", як власника наземного транспортного засобу - трактора колісного з культиватором "John Deere 8335 R", реєстраційний номер НОМЕР_1 , не була застрахована відповідно до положень ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-ІV від 01 липня 2024 року, представник позивача звернувся до МТ СБУ із заявою про відшкодування шкоди, завданої власниці транспортного засобу "Volkswagen Touareg" ОСОБА_1 внаслідок ДТП, що мала місце 17 травня 2024 року.

03 червня 2024 року на його звернення від МТ СБУ надійшла відповідь за №3-01б/23733 від 03 червня 2024 року, відповідно до якої шкода, заподіяна позивачці не підлягає відшкодуванню на умовах, передбачених ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки вказаний закон регулює відносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Відповідно до цього закону, не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені в цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу. Згідно з додатком 1 до Положення про перелік, значення та порядок застосування коригуючих коефіцієнтів під час укладення страховиками договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого Постановою Правління НБУ 30 травня 2022 року №108, встановлено коригуючі коефіцієнти у залежності від типу транспортного засобу: 1) легковий автомобіль; 2) причепи до легкових автомобілів; 3) автобуси; 4) вантажні автомобілі; 5) причепи до вантажних автомобілів; 6) мотоцикли та моторолери. Зазначений перелік є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає. Оскільки такий тип пристрою як "трактор" до вказаного переліку не включено, то в розумінні закону він не є транспортним засобом отже обов`язку зі сплати шкоди, заподіяної таким пристроєм у МТ СБУ не виникає.

За ремонт пошкодженого автомобіля позивачкою сплачено 131 860,00 гривень.

Крім цього, позивачці завдана моральна шкода у розмірі 10 000,00 грн., оскільки її майно було пошкоджене внаслідок ДТП, вона перенесла сильні душевні страждання, виражені у переживаннях за пошкоджене майно, додатковими клопотами по збору документального підтвердження матеріальних збитків, пошуком організацій, які якісно і в короткі строки змогли б відремонтувати пошкоджений автомобіль, що значно порушило її звичайний ритм життя.

Тому, оскільки заподіяні їй збитки відповідачем не відшкодовані, просила стягнути з СФГ "Оберіг" на її користь на відшкодування завданої майнової шкоди - 131 860,00 грн., моральної шкоди - 10 000,00 грн., сплачений судовий збір в розмірі 1 418,60 гривень, витрати на залучення спеціаліста в розмірі 3 000,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32 862,91 гривень.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 позов підтримав, викладене підтвердив.

Відповідач - Селянське (фермерське) господарство "Оберіг" в судове засідання свого представника не направило, про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином, причину неявки суду не повідомило, у встановлені судом строки відзив на позов не подало.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що постановою Бородянського районного суду Київської області від 04 червня 2024 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і до нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень за те, що він, 17 травня 2024 року, о 16 годині, на 69 км автодороги М-07 "Київ-Ковель", в Бучанському районі Київської області, рухаючись в напрямку міста Ковеля, керував транспортним засобом - трактором колісним з культиватором "John Deere 8335 R", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому під час руху на культиваторі розірвалося колесо, внаслідок чого частини залишків скату колеса відлетіли у транспортний засіб - автомобіль "Volkswagen Touareg", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку, що призвело до пошкодження транспортного засобу "Volkswagen Touareg" з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3 "а" та 2.3 "б" Правил дорожнього руху (а.с. 25-26).

В момент заподіяння матеріальної шкоди власнику транспортного засобу "Volkswagen Touareg", ОСОБА_2 перебував на робочому місці та виконував роботи з використанням джерела підвищеної небезпеки - трактора колісного з культиватором "John Deere 8335 R", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить Селянському (фермерському) господарству "Оберіг" (а.с. 30, 32, 34).

Автомобіль "Volkswagen Touareg", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким в момент ДТП керував ОСОБА_3 , належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 35).

Представник позивачки - адвокат Гутник І.В. звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування шкоди, завданої власниці транспортного засобу "Volkswagen Touareg" ОСОБА_1 під час ДТП, що сталася 17 травня 2024 року, проте МТ СБУ в своєму листі №3-01б/23733 від 03 червня 2024 року повідомило його про те, що шкода, заподіяна позивачці не підлягає відшкодуванню, оскільки ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно з п. 1.5 ст. 1 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", термін "наземні транспортні засоби" вживається у такому значенні - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у відповідних підрозділах МВС України, та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах. У цьому законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки зазначені у цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу. Згідно з додатком 1 до Положення про перелік, значення та порядок застосування коригуючих коефіцієнтів під час укладання страховиками договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджено Постановою Правління НБУ 30 травня 2022 року № 108, встановлено коригуючі коефіцієнти у залежності від типу транспортного засобу: 1) легковий автомобіль; 2) причепи до легкових автомобілів; 3) автобуси; 4) вантажні автомобілі; 5) причепи до вантажних автомобілів; 6) мотоцикли та моторолери. Зазначений перелік є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає. Тому, оскільки до вказаного переліку такий тип пристрою як "трактор" не включено, то він у розумінні закону не є транспортним засобом, тому відповідно до цього обов`язку зі сплати відшкодування за шкоду, заподіяну таким пристроєм у МТ СБУ не виникає (а.с.36-37).

Для визначення суми матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу, позивачка звернулась до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 з яким уклала договір №74/24 на проведення робіт з незалежної оцінки вартості матеріального збитку (а.с. 38-40).

Відповідно до звіту №68/24, складеного ФО-П ОСОБА_5 04 червня 2024 року - матеріальний збиток, завданий власниці автомобіля "Volkswagen Touareg", реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яка трапилась 17 травня 2024 року з урахуванням ПДВ складає 163 866,00 гривень (а.с. 44-67).

12 червня 2024 року між ФОП ОСОБА_6 та позивачкою ОСОБА_1 складено та підписано акт на ремонт і технічне обслуговування, відповідно до якого вартість відновлювальних робіт вищевказаного автомобіля склала 131 860,00 гривень (а.с. 68-69).

Позивачка повністю сплатила ФОП ОСОБА_6 кошти за ремонт пошкодженого автомобіля в розмірі 131 860,00 гривень (а.с. 70-73).

Крім цього, позивачка сплатила 3 000,00 гривень за послуги (роботи) ФОП ОСОБА_5 (а.с. 41).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки, 2) збитків, 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини заподіювача збитків. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тому з урахуванням викладеного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки майнову шкоду в розмірі 131 860 гривень та 3 000 гривень на відшкодування витрат по оплаті оцінки матеріального збитку.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки доказів того, що позивачці заподіяна моральна шкода саме у розмірі 10000 грн. суду не надано, то суд, частково задовольняючи позов, вважає за необхідне стягнути з відповідача 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, що, на думку суду, відповідає характеру правопорушення, глибині душевних страждань, які понесла позивачка внаслідок пошкодження її майна.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 368,60 грн. (131860 грн. + 5000 грн. = 136 860 грн. х 1%) та на відшкодування витрат на правничу допомогу 6 000 грн., виходячи з розміру гонорару 3 000 грн. х 2 години роботи адвоката по складанню позовної заяви відповідно до наданих представником акту приймання-передачі наданих послуг, що, на думку суду, є співмірним складності справи та часу, витраченого адвокатом.

Керуючись ст.22,23,1166,1167,1187 ЦК України, ст. 10-13,259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Оберіг", третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Оберіг" (код ЄДРПОУ 24312402), на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої майнової шкоди 131 860 (сто тридцять одна тисяча вісімсот шістдесят) гривень, на відшкодування моральної шкоди 5 000 (п`ять тисяч) гривень та на відшкодування витрат по оплаті оцінки матеріального збитку 3000 (три тисячі) гривень.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Оберіг" на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1368 (одна тисяча триста шістдесят вісім) гривень 60 копійок та на відшкодування витрат на правничу допомогу 6000 (шість тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Повне рішення суду складено 28 березня 2025 року.

Головуюча-суддяА.Міланіч