Вирок

від 31.03.2025 по справі 213/881/25

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/881/25

Номер провадження 1-кп/213/160/25

В И Р О К

Іменем України

31 березня 2025 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора - ОСОБА_3 ,

представника потерпілої - заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_4 ,

обвинуваченої - ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12025041610000061 від 12.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт. Широке Криворізького (Широківського) район Дніпропетровської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , заміжньої, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованої, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

20.09.2024 Відділом освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради було передано до Криворізької початкової школи №99 Криворізької міської ради 17 одиниць комп`ютерної техніки, для подальшого її розподілу серед учнів та вчителів.

Відповідно до договору зберігання майна з правом користування від 03.10.2024, укладеного між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Криворізькою початковою школою №99 Криворізької міської ради в особі директора ОСОБА_7 та акту прийому-передачі від 03.10.2024, ОСОБА_5 отримала у безоплатне строкове користування ноутбук торгівельної марки «Lenovo 100e», моделі «Chrombook gen 4» (82W1S0LD00), серійний номер YXOBQ838 разом з комплектацією, передбаченою виробником та комп`ютерну мишку марки «Lenovo», для забезпечення дистанційного навчання свого малолітнього сина ОСОБА_8 , учня 2-Б класу, на період 2024-2025 навчального року, який зберігався за адресою проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_8 : АДРЕСА_2 .

Загальна вартість ввіреного ОСОБА_5 майна за договором зберігання майна становить 8883,26 грн.

11.12.2024 приблизно о 10:00 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_5 раптово виник злочинний намір, спрямований на розтрату ввіреного майна, а саме ноутбука «Lenovo 100e», моделі «Chrombook gen 4» (82W1S0LD00), серійний номер YXOBQ838, який знаходився у користуванні її сина під час проходження освітнього процесу.

Надалі, 11.12.2024 приблизно о 12:35, ОСОБА_5 , будучи особою, у якої вищевказане майно перебувало у правомірному користуванні, реалізовуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», прибула в ПТ «Ломбард ПАРУС» ТОВ «Глобал Франчайзінг» і Компанія, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Перемоги, буд. 25, приміщення 63, в якому уклала договір фінансового кредиту №073241494 від 11.12.2024, відповідно до якого, надала під заставу ноутбук торгівельної марки «Lenovo 100e», моделі «Chrombook gen 4» (82W1S0LD00), серійний номер YXOBQ838, загальною вартістю 8883,26 грн, за який отримала грошові кошти у сумі 2000,00 грн, таким чином здійснивши розтрату майна, ввіреного їй на підставі договору зберігання, чим завдала Відділу освіти виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради, збитки на суму 8883, 26 грн.

Зазначені умисні дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 4 ст. 191 КК України за ознаками: розтрата чужого майна, яке було ввірене особі, вчинена в умовах воєнного стану.

26.02.2025 між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 191 КК України, обвинувачена ОСОБА_5 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щиро розкаялась. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачена ОСОБА_5 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме у вигляді п`яти років позбавлення волі, з позбавленням права займатись певною діяльністю, пов`язаною із забезпеченням збереження матеріальних цінностей строком на один рік, - на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку.

Обставини, що пом`якшують покарання, згідно зі ст. 66 КК України, для обвинуваченої - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, для обвинуваченої не встановлено.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченій.

Представник потерпілої особи надала письмову згоду на укладання зазначеної угоди, у судовому засіданні підтвердила згоду на укладення угоди.

ІІ. Висновки суду та мотиви призначення покарання.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

В судовому засіданні прокурор зазначила, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачена в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_5 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення, та надала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.

Захисник обвинуваченої підтвердила добровільність надання обвинуваченою згоди на укладення угоди про визнання винуватості.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою відповідають вимогам КПК та КК України, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_5 здійснила дії, які виразились у розтраті чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто вчинила кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України, за яким належить призначити ОСОБА_5 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Щодо обставин, що пом`якшують покарання. Суд не бере до уваги щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання, адже цей факт не знайшов свого відображення в матеріалах справи.

З урахуванням, що щире каяття передбачає критичну оцінку обвинуваченим своїх протиправних дій, яка має проявлятись та конкретизуватись відповідними діями, спрямованими на виправлення ситуації, суд не знайшов відповідного підтвердження в матеріалах справи. Вказана правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 15.11.2021 у справі № 199/6365/19.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

ІІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 468, 469, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 26 лютого 2025 року про визнання винуватості між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатись певною діяльністю, пов`язаною із забезпеченням збереження матеріальних цінностей строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

Ноутбук торгівельної марки «Lenovo 100e», моделі «Chrombook gen 4» (82W1S0LD00), серійний номер YXOBQ838, з коробкою та зарядним пристроєм до нього та Комп`ютерну мишку Lenovo з коробкою від неї, - залишити за належністю власнику.

Матеріали кримінального провадження № 12025041610000061 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при справі 213/88/25, пр. № 1-кп/213/160/25.

Відповідно до ч. 2 ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно із положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копія вироку після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1