Ухвала

від 31.03.2025 по справі 638/5421/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/5421/25

Провадження № 2-н/638/1145/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Невеніцин Є.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Монте-Плаза» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ,-

встановив:

Представник заявника звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 за надану послугу з управління багатоквартирним будинком у розмірі 17495,40 грн.

Вивчивши подану заяву, суддя дійшов до наступного.

Форма і зміст заяви про видачу судового наказу визначені статтею 163 ЦПК України, зокрема пунктом 1 частини 3 зазначеної статті визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.

Разом з тим, статтею 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу заяви, яка складає її предмет.

Підставою заяви є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога заявника.

Предмет і підстава заяви сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між заявником та боржником.

Як роз`яснено у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм процесуального права, є підстави вважати, що умовою об`єднання вимог заявника в одній заяві є однорідність вимог, спільність предмета заяви, спільність підстав заяви.

Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).

Так, представник заявника у заяві про видачу судового наказу просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість, яка утворилась за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2 , а відтак кожна із вимог про стягнення заборгованості є самостійною вимогою, проте судовий збір сплачено лише за одну вимогу.

Статтею 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За змістом частини першої статті 190 ЦК України майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Таким чином, заява фактично містить дві самостійні вимоги про стягнення заборгованості, яка утворилася, внаслідок того, що боржник є власником двох квартир, які мають різну площу (122,8 кв.м. та 68,0 кв.м.), різний розмір заборгованості.

Згідно з частиною 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України «Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права)».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Згідно ч. 1ст. 188 ЦПК України, порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч. 1ст. 188 ЦПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4 та 5 вказаної статті.

Таким чином, суддя приходить до висновку про те, що заявником порушено правила об`єднання заявлених вимог, що є підставою повернення заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ст. 165,188,258,260 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Монте-Плаза» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ повернути заявнику.

Ухвала набираєзаконної силинегайно змоменту їїпідписання відповіднодо ч.2ст.261ЦПК Українита може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є.В.Невеніцин