Постанова

від 31.03.2025 по справі 405/5772/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

31 березня 2025 року м. Кропивницький

справа № 405/5772/24

провадження № 22-ц/4809/568/25

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зайко Ольга Євгеніївна, на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 грудня 2024 рокуу складі судді Шевченко І.М.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , про зміну способу стягнення аліментів, збільшення розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позову вказувала, що у квітні 2023 року її батько ОСОБА_2 пішов з дому та проживає окремо. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2023 року шлюб між її батьками розірвано, вона проживає зараз разом з матір`ю - ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_1 . З 01 вересня 2021 року вона навчається на денній формі навчання, комерційна основа, в Центральноукраїнському державному університету імені Володимира Винниченка. Термін навчання - до 30 червня 2025 року. У подальшому планує продовжувати своє навчання для отримання вищого рівня освіти, на даний час перейшла з 3-го на 4-й курс факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій, по спеціальності 035 Філологія. У зв`язку з навчанням на денній формі навчання позбавлена можливості працювати. До того ж, комерційна основа навчання передбачає оплату коштами фізичних осіб без отримання стипендії чи соціальної підтримки від держави. Після розірвання шлюбу між матір`ю та відповідачем мати самостійно оплачує навчання, яке складає 12784 грн за один семестр, тобто 25568 грн за рік, за проживання, проїзд (який у місті складає 10 грн у маршрутному таксі в одному напрямку, що в сумі за місяць складає мінімум 600 грн), харчування та забезпечення особистих потреб, що підтверджується квитанціями про переказ коштів на її особистий рахунок, а також витратами на лікування чи оперативні втручання. Самостійних джерел для життя та навчання вона не має, бо фізично навчатися на денній формі навчання й одночасно працювати неможливо, тому на період навчання потребує матеріальної допомоги від батьків.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2024 року по справі №405/9028/23 позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, починаючи з 07 грудня 2023 року і до закінчення Кариною навчання, а саме до 30 червня 2025 року, за умови продовження дочкою навчання. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2024 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2024 року змінено в частині розміру стягнення аліментів з 1/4 частини на 1/8 частину, а в решті залишено без змін.

20 травня 2024 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 та з відповідача стягуються аліменти.

Посилалась на те, що відповідач є фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування, виконавцем визначено розмір стягуваних аліментів 1/8 частини середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості (середня заробітна плата працівника для Кіровоградської області дорівнює 12211,00 грн), який складає 1526,38 грн.

Вважає визначений розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини мізерним, та який не покриває навіть четвертої частини усіх витрат щомісячно.

Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.88-89), просила суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2024 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2024 року, та стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання, яка продовжує навчання у розмірі 20000 грн. починаючи з моменту подачі позову до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку, за умови продовження навчання, а також судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8000 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зайко О.Є., подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

ОСОБА_2 направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 грудня 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Згідно з довідкою від 04 вересня 2024 року №10/25 ОСОБА_1 , дійсно є студенткою 4 курсу факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка на денній формі навчання, комерційна основа, спеціальність 035 філологія. Термін навчання з 01 вересня 2021 року до 30 червня 2025 року (а.с.79).

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2024 року по цивільній справі №405/9028/23 за позовом ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_1 , позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, починаючи з 07 грудня 2023 року і до закінчення Кариною навчання, а саме до 30 червня 2025 року, за умови продовження дочкою навчання. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2024 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2024 року змінено в частині розміру стягнення аліментів з 1/4 частини на 1/8 частину, а в решті залишено без змін (а.с.12-15, 16-19).

Постановою старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Байрамової І.М. від 20 травня 2024 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_4. Боржник - ОСОБА_2 , стягувач - ОСОБА_3 (а.с.21).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не є стягувачем у виконавчому провадженні про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, що суперечить вимогам ч.3 ст.181 СК України, в якій категорично стверджується про наявність лише у одержувача аліментів права на звернення до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на користь її матері на її утримання, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2024 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2024 року по справі №405/9028/23, у виконавчому провадженні НОМЕР_4 (а.с.1-4).

При цьому, право ініціювання відповідної зміни в судовому способу стягнення аліментів має винятково стягувач аліментів, яким у виконавчому провадженні НОМЕР_4 по справі №405/9028/23 є ОСОБА_3 .

З огляду на зазначене, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не є належним позивачем у даній справі.

Верховний Суд у своїй постанові від 16 жовтня 2019 року у справі №664/2746/17 встановивши, що при розгляді справи про стягнення аліментів суд апеляційної інстанції змінив своїм рішенням спосіб виконання рішення (позивач просив аліменти в твердій грошовій сумі, а апеляційний суд стягнув аліменти у частці від заробітку), прийшов до висновку, що судом апеляційної інстанції було порушено вимоги ч.3 ст.181 СК України, в якій категорично стверджується про наявність лише у одержувача аліментів права на звернення до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів.

Враховуючи зазначене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки звернення до суду із зазначеним позовом належить виключно стягувачу - одержувачу аліментів.

Колегія суддів також погоджується з висновками місцевого суду в частині стягнутих витрат на правничу допомогу, враховуючи таке.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат, а саме розміру витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт,- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до норм статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові - на позивача, а тому суд відносить судові витрати, понесені позивачем за її рахунок та стягує витрати на правничу допомогу на користь відповідача.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції було надано до суду договір про надання правничої допомоги від 05 листопада 2024 року №47, укладений між адвокатом Курлейко О.С. та ОСОБА_2 ,акт наданих послуг від 22 листопада 2024 року №7 на суму 10000 грн, детальний опис робіт, а також платіжну інструкцію №@2PL348366 на суму 10000 грн (а.с.133-139).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розмір стягнутих судом витрат на правничу допомогу у сумі 10000 грн на користь позивача є співмірним та обґрунтованим, відповідає предмету спору та обсягу наданих послуг, затраченому часу та підтверджується наданими представником відповідача доказами, поданими у визначений процесуальним законом строк.

Крім того, стороною відповідача у поданому відзиві було заявлено клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн, на підтвердження яких додано ордер про надання правової допомоги від 31 січня 2025 року серії ВА №1102372, акт наданих послуг від 31 січня 2025 року №47/1 на суму 5000 грн, детальний опис робіт, а також платіжну інструкцію №9 на суму 5000 грн (а.с.207-210).

Апеляційний суд вважає завищеним розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, враховуючи те, що адвокат Курлейко О.С. брала участь в розгляді даної справи в суді першої інстанції, достеменно знайома з матеріалами справи, тому об`єктивно наявні підстави для зменшення їх розміру з 5000 грн до 1000 грн. Крім того, в суді апеляційної інстанції розгляд справи проводився в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з зазначеним з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 1000 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення обґрунтувань заявлених вимог, які вказані у позовній заяві позивача, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зайко Ольга Євгеніївна, залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 грудня 2024 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

О.Л. Карпенко