Ухвала від 19.03.2025 по справі 296/8170/24

Справа № 296/8170/24

2/296/432/25

У Х В А Л А

Іменем України

про залишення позову без розгляду

19 березня 2025 рокум. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої судді Пилипюк Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Пшегалінської К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Керуюча компанія «Смарт Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

04 вересня 2024 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ПП «Керуюча компанія «Смарт Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді від 19 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша та п`ята статті 223 ЦПК України).

Згідно зпунктом 3частини першоїстатті 257ЦПК Українисуд постановляєухвалу прозалишення позовубез розгляду,якщо належнимчином повідомленийпозивач повторноне з`явивсяу підготовчезасідання чив судовезасідання абоне повідомивпро причининеявки,крім випадку,якщо віднього надійшлазаява пророзгляд справиза йоговідсутності ійого нез`явленняне перешкоджаєрозгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час проведення засідання, повторність неявки в підготовче/судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені вище норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника).

Суд установив, що в судове засідання, яке було призначене на 18 лютого 2025 року представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Зокрема, ПП «Керуюча компанія «Смарт Сервіс» доставлено судову повістку до Електронного кабінету.

У судове засідання, яке було призначене на 19 березня 2025 року представник позивача не з`явився повторно. Установлено, що ПП «Керуюча компанія «Смарт Сервіс» отримало судову повістку в своєму Електронному кабінеті 20 лютого 2025 року.

Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч. 5 ст. 130 ЦПК України).

Клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі від позивача до суду не надходили.

Таким чином, позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, двічі поспіль в судове засідання не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову ПП «Керуюча компанія «Смарт Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без розгляду.

Керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Приватного підприємства «Керуюча компанія «Смарт Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК