Рішення

від 13.03.2025 по справі 332/233/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/233/24

Провадження №: 2/332/101/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

13 березня 2025 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - Сінєльніка Р.В., при секретарі - Васильченко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Запоріжжі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Гуляйпільської районної у м.Гуляйполе раді, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про позбавлення батьківських прав,-, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2024 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В позові зазначено, що батько тривалий час не виконує свої батьківські обов`язки не виконує та проживає окремо. Всі питання щодо виховання доньки вирішуються позивачкою самостійно , без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні матері. Тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 18.01.2024 року відкрито провадження по справі (а.с.15).

12.02.2024року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що інформація зазначена у позові не відповідає дійсності. У відзиві зазначено , що заборгованості по сплаті аліментів відповідач не має, спосіб життя відповідача відповідає соціальним нормам. Позивач постійно чинить відповідачу перешкоди у спілкуванні з донькою, категорично заперечує проти участі відповідача у вихованні дитини. Відповідач, крім сплати аліментів, надавав матеріальну допомогу на утримання дитини додатково, на день народження дарував доньці подарунки(смартфон, дитячі ролики, селфі лампу та інші подарунки). В усному порядку відповідач заперечував проти зміни прізвища дитини з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . З вимогами позовної заяви відповідач не погоджується повністю, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на недобросовісних батьків, яким відповідач себе не вважає.

Ухвалою судувід 16.04.2024задоволено клопотанняпредставника позивача ОСОБА_1 -адвоката Філіповського Віктора Валентиновича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції ( поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів ( а.с 35).

Ухвалою суду від 22.04.2024 року залучено до участі у справі, в якості третьої особи - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району(а.с. 65).

Ухвалою судувід 08.11.2024 рокузадоволено клопотанняпредставника позивача ОСОБА_1 -адвоката Філіповського Віктора Валентиновича про проведення засідання в режимі відеоконференції з Котелевським районним судом Полтавської області(а.с. 147).

Ухвалою суду від 26.11.2024 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду (а.с.163).

Позивач ОСОБА_1 та її представник -адвокат Філіповський В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні, викладеним у позові. Позивачка при цьому пояснила, що сім`я розпалась, оскільки відповідач підняв на неї руку через ревнощі. На теперішній час вона з дитиною проживає не у м.Запоріжжі, відповідач про нинішнє місце проживання дитини не знає, оскільки не цікавиться долею дитини.

Відповідач та його представник - адвокат Дерев`янко І.О. заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві. Також відповідач пояснив, що він любить свою доньку, хоче її виховувати та спілкуватись з нею, сімейні відносини з позивачкою припинились через її подружню зраду, факт якої він винайшов у неї в телефоні у вигляді любовної переписки, в подальшому він спілкувався з дитиною, яка проживала у її батьків, наразі спілкування з дитиною не відбувається, оскільки позивачка чинила перепони у його спілкуванні з дитиною. Просив в позові відмовити. Додатково у судовому засіданні відповідач зазначив, що з дитиною не спілкувався 3 роки. В період з 2016 по 2022 приїжджав до дитини по 2-3 рази на місяць, позивачка не знала про його спілкування з донькою, в опіку не звертався.

Представник третьоїособи -Служби усправах дітейвиконавчого комітетуГуляйпільської районної ум.Гуляйполеради досуду нез`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району Шустер О.В. в судовому засіданні вважала за необхідне позов задовольнити та зазначила, що у дитини були взяті пояснення, вона бажає позбавлення відповідача батьківських прав, з віку 5-6 років свого біологічного батька вона не пам`ятає.

Враховуючи викладені обставини та думку учасників процесу суд прийшов до висновку про відсутність необхідності допиту дитини з метою недопущення її надмірної травматизації.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні 21.01.2025 року суду пояснила, що позивачка це її донька , яка з народження проживає в с. Успенівка . Донька перебувала у цивільному шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Відповідач за всі 11 років з`являвся до дитини два чи три рази . Протягом цих років він не сплачував аліменти . Коли її донька загубила паку з документами (в тому числі свідоцтво про народження дитини). Документи знайшли і віддали ОСОБА_7 . Вадим віддав документи в обмін на те, що ОСОБА_8 забере виконавчий лист. Коли ОСОБА_7 приїжджав дитині було 4-5 років. Деякий період він сплачував аліменти . Дитина визнає батьком того, хто її виховує. 26.06.2019 року донька вдруге зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , якого дитина сприймає як свого батька, відповідача вважає лише біологічним батьком. Зазначила також, що спілкуванню відповідача з дитиною не перешкоджали ні нинішній чоловік доньки, ні її чоловік.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні 13.03.2025 року пояснив, що позивачка є його донькою. Відповідач дитину не утримує, онука проживає з ними , дитиною займалася донька та він. Онука ОСОБА_3 в с.Успенівка проживала з моменту її народження. Деякий час донька з онукою жили у Вадима . Після того, як ОСОБА_7 вдарив його доньку, вона з дитиною приїхали жити до них. ОСОБА_7 приїжджав за весь час два рази, він не знає навіть в якій школі навчається його дитина. Аліменти сплачував з дня пред`явлення цього позову.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи та заслухавши свідків , дослідивши матеріали цивільної справи, встановивши наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини, доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що з 2013 по 2014 рік ОСОБА_11 проживала однією сім`єю з відповідачем ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії свідоцтва про народження, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_12 (а.с.7).

Зміна прізвища позивачки з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_5 » підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 8).

Рішенням Гуляйпільського районного суду м.Запоріжжя від 25.01.2017 року у справі № №315/1293/16-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) , але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини .

Згідно довідок від 31.08.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є внутрішньопереміщеними особами (а.с. 58,59 ).

Представником позивача долучені копії довідки з Успенської гімназії та копії матеріалів виконавчого провадження.

Згідно довідки Успенівської гімназії Гуляйпільської міської ради № 01-26/073 від 24.04.2024, виданої ОСОБА_1 , матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениці 5 класу року Успенівської гімназії Гуляйпільської міської ради , батько дитини , ОСОБА_2 контакту із школою не підтримує , успішністю доньки не цікавиться , з вчителями не спілкується , батьківські збори не відвідує. ( а.с. 73).

Згідно постанови головного державного виконавця Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 27.08.2019 було відкрито виконавче провадження № 59894755 на підставі виконавчого листа №315/1293/16-ц , виданого30.01.2017 Гуляйпільським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) , але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини (а.с. 75).

В межах виконавчого провадження № 59894755 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 315/1293/16-ц, постановами головного державного виконавця від. 02.07.2020 року встановлено тимчасові обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, у праві полювання , у праві керування транспортними засобами , у праві користування вогнепальною мисливською , пневматичною зброєю до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 3151293/16-ц від 30.07.2017 ( а.с. 79-86).

Згідно розрахунку головного державного виконавця Гуляйпільського районного ВДВС від 02.07.2020 року, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів , станом на 01.07.2020 року, становила 19444,97 грн. (а.с. 77-78).

Згідно розрахунку головного державного виконавця Гуляйпільського районного ВДВС від 23.09.2020 року, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів , станом на 23.09.2020 року, становила 20467 грн. (а.с. 87-88).

Постановою головного державного виконавця Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 09.11.2021 року, за письмовою заявою ОСОБА_1 виконавчий документ (в/л №315/1293/16-ц ) повернуто стягувачу (а.с. 89).

Згідно наданих представником відповідача платіжних інструкцій від 14.10.2022 про переказ коштів на день народження ОСОБА_14 в сумі 1005,03 грн., від 23.02.2023 про переказ коштів в сумі 1005,03 грн. , від 13.10.2023 про переказ коштів в сумі 1005,03 грн. на ім`я ОСОБА_1 , платник - ОСОБА_2 та від 22.01.2024 про сплату за виконавчим провадженням №73658529, отримувач Гуляйпільський ВДВС у Пологівському району Запорізької області , платник ОСОБА_2 в сумі 3500 грн., вбачається , що відповідач ОСОБА_2 перераховував на карту позивача ОСОБА_1 грошові кошти та на рахунок Гуляйпільського ВДВС сплачував заборгованість по аліментам за виконавчим провадженням 73658529 (а.с. 49-50 зворотній бік).

Згідно Інформації про виконавче провадження №73658529 , станом на 07.02.2024 сума грошових коштів, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 за виконавчим документом від 30.01.2017 № 315/1293/16-ц - 0 грн. 00 коп., тобто заборгованість була відсутня (а.с.51).

Згідно розрахунку від 06.05.2024 року заборгованість зі спати аліментів за виконавчим листом від 30.07.2017 № 315/1293/16-ц, станом на 01.05.2024 року, становить 230,57 грн., тобто є поточною (а.с. 95).

Згідно наданих представником відповідача витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності на наявності судимості» ВР-002134061, ОСОБА_2 на території України, станом на 30.01.2024 року до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та розшуку не перебуває ( а.с. 48) та копії посвідчення № НОМЕР_1 Благодійної організації БФ «Крилата Варта» від 24.04.2024 ОСОБА_15 , є волонтером (а.с. 97).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 14.05.2025 наданих начальнику відділу по Дніпровському району служби (управління ) у справах дітей Запорізької міської ради відповідач заперечує проти позбавлення його батьківських прав, оскільки він виконує свої батьківські обов`язки, підтримує зв`язок з дитиною, надає грошове забезпечення, дарує дитині подарунки сплачує аліменти . Також зазначив, що ОСОБА_16 не дає спілкуватися з дитиною , налаштовує дитину проти нього (а.с. 114).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 від 14.05.2025 наданих начальнику відділу по Дніпровському району служби (управління ) у справах дітей Запорізької міської ради, дитина бажає щоб мама позбавила батька батьківських прав , тому що він з нею не спілкується , останній раз бачила його за довго до війни. Батько навіть їй не телефонує, на свята та на день народження не вітає , подарунків не дарує, уваги не приділяє. Хоче , щоб чоловік мами ОСОБА_17 офіційно її удочерив (а.с. 115).

За висновком Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району № 17.01/01-27/557 від 01.07.2024 року визначено : вважати за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також вбачається, що на засіданні комісії з питань захисту дитини взяли участь батьки та малолітня дитина. ОСОБА_2 не зміг відповісти членам комісії на жодне запитання стосовно його малолітньої доньки : ні в якій школі вона навчається, ні в який клас ходить, ні щодо захоплень дитини.

Звертаючись із зазначеним позовом, ОСОБА_1 в якості підстав, якими вона обґрунтовує необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки , вказала те, що більше дев`яти років відповідач не проявляє батьківської турботи та піклування не виховує її та не утримує, має заборгованість зі сплати аліментів.

Разом з тим, як встановлено у судовому засіданні Відповідач періодично перераховував кошти на рахунок Позивачки, що підтверджується копіями платіжних документів(а.с. 49-50).

На даний час заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_2 відсутня, що підтверджується Інформацією про виконавче провадження №73658529(а.с. 51).

Решта підстав, зазначених Позивачкою, не є достатніми для позбавлення Відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої доньки , виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 рокупередбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності з вимогами ст.ст.150,155,180 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов`язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частинами другою та четвертоюстатті 155 СК Українибатьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першоїстатті 164 СК України, мати/батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У Постанові від 6 травня 2020 року Верховний Суд у справі № 753/2025/19 зазначив, що підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1ст. 164 СК Українивизначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р., ратифікованоїпостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-ХІІ, передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише у разі наявності вини у діях батьків. Аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 6 травня 2020 р. у справі № 641/2867/17-ц., у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 753/9433/17. Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі №686/16892/20, від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17.

У даній справі за сукупністю зібраних та проаналізованих доказів не вбачається, що батько остаточно втратив інтерес до дитини та взагалі самоусунувся від спілкування із нею, хоча, суд вважає, що тієї уваги, яку приділяє доньці відповідач ОСОБА_2 , на теперішній час є вкрай замало, щоб налагодити стосунки із дитиною. Між тим, суд бере до уваги, що відповідач заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_18 , був не згоден на зміну її прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Суд вважає, що така ситуація склалась через карантин, воєнний стан та через особисті неприязні відносини між колишнім подружжям, а також через той факт, що відповідачка періодично змінює своє місце проживання з дитиною, про яке не повідомляє відповідача.

Щодо думки дитини ОСОБА_3 про можливість позбавлення батьківських прав відповідача, суд зауважує наступне.

При з`ясуванні думки дитини слід брати до уваги те, що оцінка дитиною поведінки своїх батьків, життєвих обставин може бути необ`єктивною та зумовленою різними важелями впливу. У зв`язку з цим, законодавець передбачив право суду постановити рішення всупереч думці дитини,якщо цього вимагають її інтереси (частина третястатті 171 СК України).

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 зазначається, що озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки вона може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким дитина через малолітній вік неспроможна надавати об`єктивну оцінку, та не завжди відповідає інтересам самої дитини.

Розірвання сімейних зав`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Також, суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав Відповідача, оскільки у висновку відсутні відомості, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, що не здійснює своїх батьківських обов`язків, органом опіки та піклування не надано оцінки можливим причинам ухилення Відповідача від виконання батьківських обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 зазначається, що, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Аналогічна позиція висловлена ВС у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18, згідно з якою суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначеностаттею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У постанові ВС від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17 також вказується, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Відповідно до частини першоїстатті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, прийнятому у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09), Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (§ 100).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що Позивачкою не доведено, що поведінка Відповідача відносно доньки є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, зібрані докази не доводять безумовне ухилення Відповідача від виконання своїх обов`язків, а його ставлення до дитини не свідчить про неможливість виправлення становища. Позивачка не обґрунтувала та не довела, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення батька по відношенню до доньки батьківських прав і яким чином позбавлення Відповідача батьківських прав змінить існуючу ситуацію і сприятиме захисту інтересів дитини.

Таким чином суд вважає, що на цей час та в даному випадку неправильним буде розривати зв`язок дитини з батьком, тому у позові про позбавлення батьківських прав слід відмовити.

Відповідно до ст.151 СК України, ст.12 Закону України „ Про охорону дитинства батькам надається переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини і одночасно зобов`язує повністю бути відповідальним за виховання дітей , піклування про їх здоров`я, фізичний , духовний і моральний розвиток, навчання. Судом встановлено, що відповідач нерегулярно надавав матеріальну допомогу дитині, висловлює своє бажання налагодити стабільні відносини з донькою, але конкретних дій з свого боку не приймає, не з`ясовує і не цікавиться про стан здоров`я та інші потреби дитини та про її навчання. Тому суд приходить до висновку, що є підстави попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до дитини та покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність зміни ставлення до дитини.

Покласти контроль за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків на орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Сінєльніка Р.В. у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_19 за ч.3 ст.368 КК України з 18.03.25р. до 28.03.2025р. повний текст рішення виготовлено 28.03.2025р.

Суддя Р.В.Сінєльнік