Рішення від 17.02.2025 по справі 751/5576/24

Справа №751/5576/24

Провадження №2/751/474/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

за участю секретаря Шульга В.Л.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача Петухова Л.Ю. (у режимі відеоконференції),

представника відповідача Яндульського Д.В. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Київстар», про захист прав споживачів, стягнення безпідставно списаних коштів та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пєтухов А.Ю., звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приват банк», третя особа ПрАТ «Київстар» (а.с. 1-9), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 222-223), просить: зобов`язати відповідача повернути позивачу безпідставно списані з карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, ЄДРПОУ 14360570) грошові кошти в сумі 126458,36 грн.) шляхом їх відновлення на картковому рахунку № НОМЕР_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача 20000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та понесені судові витрати.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 15.11.2023 року у ранковий час доби Позивач в своєму мобільному телефону марки iPhone 13, ІМЕІ: НОМЕР_2 побачила смс-повідомлення про поповнення її номеру мобільного телефону НОМЕР_3 на суму 254 гривні та номеру НОМЕР_14 на суму 904 гривні. Вказані номери мобільних телефонів належать Позивачу. Вказаних поповнень рахунків Позивач не виконувала. Далі Позивач побачила в своєму мобільному телефоні сповіщення з мобільного додатку «Приват24» та намагалася увійти до додатку, але для того, щоб увійти мобільний додаток потрібно було ввести пін-код від банківської картки, який виявився невірний. Після чого у Позивача вийшло зайти до свого мобільного додатку «Приват24» через іншу банківську картку. Зайшовши до вказаного додатку Позивач виявила, що з карткового рахунку № НОМЕР_4 відкритого на її ім`я у AT КБ "Приват Банк" 15.11.2023 року о 00 годині 17 хвилин було здійснено оплату товарів/послуг через інтернет: ME FIN APP, SOFIA на суму 4696,80 доларів США (сума у валюті картки 96309 гривень 36 коп.), о 00 годині 38 хвилин здійснено переказ зі своєї картки на суму 29999 грн. 00 коп. (разом комісією 150 грн., загальна сума складає 30149 гривень 00 коп.). Загальна сума незаконно списаних коштів складає 126458 гривень 36 копійок. Після чого о 01 годині 16 хвилин було здійснено поповнення мобільного: НОМЕР_5 на суму 254 гривні 00 коп., та о 01 годині 18 хвилин поповнення мобільного: НОМЕР_6 на суму 904 гривні 00 коп. Стверджує, що вказаних операцій Позивач по своєму картковому рахунку № НОМЕР_7 не здійснювала, пароль не змінювала, код CVV/CVC даної картки або її пін-код, іншу конфіденційну інформацію ніде не вказувала та іншим способом нікому не надавала, інтернет покупки не робила. Картки не губилися, доступу до них треті особи не мали. Окрім смс-повідомлень та сповіщень з додатку «Приват24» у Позивача були пропущені дзвінки від «Приват Банку». Фінансовий номер карткового рахунку № НОМЕР_8 . Отже, треті особи здійснили вхід у «Приват24» зі зміною паролю та виконали незаконне списання грошових коштів.

15.11.2023 року після виявлення несанкціонованого списання грошових коштів з карткового рахунку Позивач одразу ж зателефонувала на гарячу лінію AT КБ «Приват Банк» за номером 3700, з метою блокування даних грошових переказів та карткового рахунку. Представник AT КБ «ПриватБанк» підтвердила, що було проведено банківські операції по списанню грошових коштів з карткового рахунку № НОМЕР_7 , а саме два поповнення мобільних телефонів, переказ грошових коштів та оплату товарів на загальну суму 127616 гривень 36 коп., але Позивач зазначила, що вказаних транзакцій вона не здійснювала, вчинено безпідставне, без її згоди, списання з картки НОМЕР_11 коштів.

Оператор заблокувала всі карткові рахунки Позивача та Позивач була впевнена, що в неї прийняли заявку на проведення перевірки з приводу зникнення грошових коштів з рахунку. Через декілька годин Позивач звернулася до відділення «Приват Банку» та отримала нові банківські картки.

За даним фактом, 15.11.2023 року Позивач звернулася до Чернігівського районного управління поліції Головного, управління Національної поліції в Чернігівській області, з заявою про проведення перевірки за фактом крадіжки грошових коштів з належної їй банківської карти «Приват Банку» № НОМЕР_7 . За даним фактом слідчим відділом Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023270340004407 від 16.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Досудове розслідування на даний час триває.

Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12023270340004407 від 16.11.2023 Позивачу стало відомо, що 15.11.2023 о 00 год. 09 хв., 00 год.17 хв., 00 год. 25 хв., 00 год. 37 хв., 01 год. 09 хв. до мобільного додатку «Приват24» Позивача відбувся вхід з пристрою, який їй не належить, а саме з мобільного телефону з операційною системою Android. Позивач постійно використовує мобільний телефон марки iPhone з операційною системою iOS, що підтверджує те, що Позивач не здійснювала у вказаний період часу транзакцій. Також було встановлено, що ір-адреса НОМЕР_12., з якої було здійснено вхід до додатку «Приват24» належить проксі-серверу, який орендовано у «Datacamp Limited», веб-сайт datacamp.co.uk, юр. адреса 9 Coldbath Square, London, United Kingdom. Ір-адреса НОМЕР_12 належить до діапазону українських IP-адрес. Згідно листа №794/124/48/5/2024 ПрАТ «Київстар» повідомило, що згідно з даними інформаційних систем Компанії, комунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_6 в період часу з 01.11.2023 року по 16.11.2023 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар», знеособлено (анонімно), без укладення договору в письмовій формі або реєстрації. Визначити особу, в користуванні якої перебуває телефонний номер НОМЕР_6 , зокрема в період часу з 01.11.2023 року по 16.11.2023 року, немає можливості.

Приблизно через два місяці, не отримавши жодної інформації, Позивач почала з`ясовувати результати проведеної перевірки «Приват Банком». Після звернення до «Приват банку», Позивачу повідомили, що заявка не перевірку подана не була. На запитання Позивача чому у неї не прийняли заявку одразу, працівник банку повідомив, що 15.11.2023 банківські операції з її карткового рахунку № НОМЕР_7 були підтверджені за допомогою дзвінка. Але Позивач ніяких підтверджень платежів не здійснювала.

Після чого Позивачем було направлено листи до AT КБ «ПриватБанк» і Національного банку України. Листом від 13.02.2024 р. №20.1.0.0.0/7-240206/37404 на 2001841-ВБ від 06-02-2024 р. «Приват Банк» повідомив Позивача, що не може повернути кошти, так як встановлено, що переказ коштів з картки № НОМЕР_7 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват 24. Вхід в «Приват24» був здійснений під авторизацією Позивача. Списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру картки, CVV-коду, терміну дії. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої остистої інформації Позивача. Листом №14-0004/15931 від 29.02.2024 на вх. №Ш-220335/1/2829 від 07.02.2024 Національний банк України повідомив, що спірні питання щодо проведеним операцій з використанням платіжної картки мають вирішуватися з банком-емітентом відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного договору, правовідносини між Банком та клієнтами регулюються Умовами та правилами надання банківських послуг, встановлення факту неправомірних дій та винних осіб за наведеними Позивачем обставинами має бути здійснена правоохоронними органами в процесуальному порядку.

Вважає, що AT КБ «Приват Банк» - не забезпечив надійності платіжної системи. Оскільки AT КБ «Приват Банк» працює в системі онлайн-банкінгу через зазначені платіжні системи «Приват24», тому саме на ньому лежить обов`язок по належному забезпеченню безпеки платіжних систем, в тому числі шляхом відстеження та своєчасного блокування шкідливих програм, щоб виключити повну можливість доступу третіх осіб до банківських рахунків клієнтів через мережу Інтернет.

AT КБ «Приват Банк» неналежно надав банківські послуги Позивачу при користуванні платіжною системою банку, не забезпечив належної охорони інформації, необхідної для проведення платіжних операцій та безпечного користування платіжною системою банку, не вжив усіх заходів щодо збереження коштів клієнта на рахунку, не забезпечивши належне функціонування її платіжної системи з метою захисту від доступу сторонніх осіб до рахунків Позивача та збереження її коштів і унеможливлення заволодіння грошовими коштами Позивача третіми особами.

Позивачем було докладено максимальних зусиль для якнайшвидшого блокування карткових рахунків, термінового звернення безпосередньо на гарячу лінію банку та до відділення банку, а також невідкладного звернення до правоохоронних органів, для фіксування та розслідування кримінального правопорушення.

Отже, Позивач, як користувач карток, своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не здійснювала будь-яких дій, що могли б призвести до списання грошових коштів третіми особами, а тому списання 15.11.2023 року грошових коштів з карткового рахунку відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції.

Враховуючи ту обставину, що Відповідач відмовився в добровільному порядку повернути належні Позивачу грошові кошти, вона вимушена звернутись до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 08.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін (а.с. 45-46).

Ухвалою суду від 10.09.2024 року постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 103).

02.10.2024 року до суду від представника відповідача надійшли пояснення на позовну заяву (а.с. 125-134), у яких просить відмовити в задоволенні позову. Заперечення проти позову обґрунтовує тим, що за заявою Позивача, працівниками Відповідача по факту можливого шахрайства по відношенню до відповідача було проведено первісну перевірку та Позивачу було надано відповідь від 13.02.2024 року.

По факту несанкціонованого зняття 15.11.2023 р. з карткового рахунку № НОМЕР_7 клієнтка ОСОБА_1 звернулась з відповідною заявою до правоохоронних органів на підставі якої Чернігівським районним управлінням поліції ГУНП у Чернігівській області 16.11.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023270340004407 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч.4 ст.185 КК України.

Враховуючи вищевикладене, припускає, що зняття коштів з карткового рахунку № НОМЕР_7 клієнтки ОСОБА_1 ( НОМЕР_9 ) стало можливим в результаті компрометації даних для входу в Приват24, а саме логіну та паролю в Приват24, що дало змогу невстановленим особам неодноразово увійти в акаунт Приват24 клієнтки ОСОБА_1 після чого отримати дані (номер, термін дії, СVV2 код) картки № НОМЕР_7 , та в подальшому здійснити транзакції по її картці.

При цьому вказує, що Позивач був зареєстрований в ПК «Приват24» з логіном НОМЕР_13. Номер телефону не змінювався Позивачем, або третіми особами, у зв`язку із чим на номер телефону в разі проведення транзакцій та інших операцій, приходять повідомлення.

Так, SMS-ПОВІДОМЛЕННЯ використовуються банками у процесі двофакторної автентифікації клієнтів, що передбачає використання додаткової інформації, яка приходить у вигляді SMS-ПОВІДОМЛЕННЯ на телефон клієнта. При кожній спробі надходить нове SMS-ПОВІДОМЛЕННЯ з іншою інформацією. Двофакторна автентифікації вважається більш захищеним способом проти однофакторної. Таким чином, можна зробити висновок, що зняття коштів з картки позивача було здійснено особисто Позивачем.

Також вказує, що Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

При цьому, позовні вимоги, щодо неправомірності дій АТ КБ «ПриватБанк», не належного виконання умов договору та завдання збитків позивачу є необґрунтованими, оскільки не мають свого документального підтвердження. Також, позивачем не обґрунтовані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України "Про захист прав споживачів", шляхом визначення, яке право позивача як споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів".

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та у письмових запереченнях на пояснення на позовну заяву (а.с.191-198).

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав і у його задоволенні просив відмовити з підстав, викладених у поясненнях на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. Про час та місце його проведення повідомлявся у встановленому порядку.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29.07.2019 року є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», на підставі анкет-заяв від 29.07.2021 року (а.с. 20-21)

Відповідно до виписки по рахунку клієнта ОСОБА_1 НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00008130731 від 20.08.20214 за період 15.11.2023-15.11.2023, з банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_7 , 15.11.2023 року о 00 годині 17 хвилин було здійснене оплату товарів/послуг через інтернет: MY FIN APP, SOFIA на суму 4696,80 доларів США (сума у валюті картки 96309 гривень 36 коп.), о 00 годині 38 хвилин здійснено переказ зі своєї картки на суму 29999 грн. 00 коп. (разом з комісією 150 грн., загальна сума складає 30149 гривень 00 коп.). Загальна сума незаконно списаних коштів складає 126458 гривень 36 копійок. Після чого о 01 годині 16 хвилин було здійснено поповнення мобільного: НОМЕР_5 на суму 254 гривні 00 коп., та о 01 годині 18 хвилин поповнення мобільного: НОМЕР_6 на суму 904 гривні 00 коп. (а.с. 19).

Звертаючись з вказаним позовом, позивач зазначала, що вказані платіжні операції були проведені без її згоди та відома, про які вона дізналась вранці 15.11.2023 року, після того як побачила смс-повідомлення про поповнення її номеру мобільного телефону НОМЕР_3 на суму 254 гривні та номеру НОМЕР_14 на суму 904 гривні. Позивач зазначає, що вказаних операцій по своєму картковому рахунку № НОМЕР_7 вона не здійснювала, пароль не змінювала, код CVV/CVC даної картки або її пін-код, іншу конфіденційну інформацію ніде не вказувала та іншим способом нікому не надавала, інтернет покупки не робила. Картки не губилися, доступу до них треті особи не мали.

З матеріалів справи слідує, що позивач одразу після виявлення факту списання коштів, вранці 15.11.2023 року повідомила банк, зателефонувавши на «гарячу лінію» за номером 3700.

На звернення позивача, відповідачем надано відповідь від 13.02.2024 року, у якій повідомив ОСОБА_1 , що банк не може повернути кошти з наступних підстав. Встановлено, що переказ коштів з картки № НОМЕР_10 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24). Вхід в Приват24 був здійснений під Вашою авторизацією. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру картки, CVV- коду, терміну дії. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання Вашого фінансового телефону та іншої особистої інформації (а.с. 13-14).

Згодом, як видно із пояснень відповідача (а.с. 125-134), було проведено перевірку фактів можливого шахрайства відносно позивача та не встановлено вину банку, зняття коштів з карткового рахунку № НОМЕР_7 клієнтки ОСОБА_1 ( НОМЕР_9 ) стало можливим в результаті компрометації даних для входу в Приват24, а саме логіну та паролю в Приват24, що дало змогу невстановленим особам неодноразово увійти в акаунт Приват24 клієнтки ОСОБА_1 після чого отримати дані (номер, термін дії, СVV2 код) картки № НОМЕР_7 , та в подальшому здійснити транзакції по її картці.

При цьому, 15.11.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області з заявою про проведення перевірки за фактом крадіжки грошових коштів з належної їй банківської карти «Приват Банку» № НОМЕР_7 . За даним фактом слідчим відділом Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023270340004407 від 16.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 22). Зі змісту протоколу огляду документа від 01.02.2024 року вбачається, що 15.11.2023 о 00 год. 09 хв., 00 год.17 хв., 00 год. 25 хв., 00 год. 37 хв., 01 год. 09 хв. до мобільного додатку «Приват24» позивача відбувся вхід з пристрою з мобільного телефону з операційною системою Android (а.с. 23-25), при цьому ОСОБА_1 постійно використовує мобільний телефон марки iPhone з операційною системою iOS. Також встановлено, що ір-адреса НОМЕР_12., з якої було здійснено вхід до додатку «Приват24», належить проксі-серверу, який орендовано у «Datacamp Limited», веб-сайт datacamp.co.uk, юр. адреса 9 Coldbath Square, London, United Kingdom. Ір-адреса НОМЕР_12 належить до діапазону українських IP-адрес (а.с. 29). Також, з роздруківки дзвінків абонентського номеру « НОМЕР_6 » з прив`язкою до базових станцій слідує, що 15.11.2023 о 01:20:05 годині на номер телефону НОМЕР_6 надійшли два смс-повідомлення від «Kyivstar». Після чого о 01:21:04 годині надійшло повідомлення від «PrivatBank». У період часу з 00:00 год. по 02:00 год 15.11.2023 року будь-яких дзвінків на абонентський номер « НОМЕР_6 » не надходило. Місцезнаходження абонентського номеру Чернігівська обл., м. Чернігів (а.с. 199-201).

Відтак, не доведено відповідачем той факт, що всі операції через застосунок «Приват24» мали місце за допомогою дистанційних розпоряджень клієнта, оформлених клієнтом з його фінансового номеру, з його апарату, з його IP-адреси.

За змістом ч. ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом (ч. 3 ст. 1068 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Слід відзначити, що представник відповідача у своїх письмових поясненнях на позовну заяву посилається на норми Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», який втратив чинність 01.08.2022 року.

Суд керується нормами спеціального закону, який регулює спірні правовідносини - Законом України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 року № 1591-IX.

Згідно термінології, викладеної у ст. 1 вказаного закону:

1) автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг;

3) безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;

4) вразливі платіжні дані - дані (їх сукупність), включаючи індивідуальну облікову інформацію, за допомогою яких можуть вчинятися шахрайські дії;

7) держатель платіжного інструменту - фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту;

8) дистанційна платіжна операція - платіжна операція, що здійснюється із застосуванням засобів дистанційної комунікації;

13) електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом;

18) засіб дистанційної комунікації - засіб комунікації, що використовується у процесі укладання правочинів щодо надання платіжних послуг (у тому числі для надсилання та отримання всіх необхідних для цього документів та відомостей) та/або ініціювання платіжних операцій без фізичної присутності надавача платіжних послуг та користувача;

21) ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач;

28) користувач платіжних послуг (далі - користувач) - фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей Національного банку України), а в разі надання послуг банком - клієнт банку;

35) момент безвідкличності - визначений момент часу, після настання якого ініціатор не може відкликати платіжну інструкцію та свою згоду на виконання платіжної операції;

36) надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку - надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника для виконання платіжних операцій;

39) неакцептована платіжна операція - платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди;

42) неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі;

44) неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно);

45) неналежний стягувач - особа, яка не має визначених законом підстав на ініціювання платіжної операції з рахунку платника;

56) платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки;

57) платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього;

62) платіжний застосунок - програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію з рахунку платника (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг;

63) платіжний інструмент - персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції;

64) платіжний моніторинг - обов`язкова діяльність надавачів фінансових платіжних послуг з контролю платіжних операцій з метою виявлення та запобігання неналежним платіжним операціям;

68) платник - особа, з рахунку якої ініціюється платіжна операція на підставі платіжної інструкції або яка ініціює платіжну операцію шляхом подання/формування платіжної інструкції разом з відповідною сумою готівкових коштів;

69) помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі;

70) посилена автентифікація - процедура автентифікації, яка передбачає використання двох чи більше сукупностей даних, що належать до таких різних категорій:

а) знань (володіння інформацією (даними), що відома лише користувачу);

б) володінь (застосування матеріального предмета, яким володіє лише користувач);

в) притаманність (перевірка біометричних даних або інших властивостей (рис, характеристик), притаманних лише користувачу, що відрізняють його від інших користувачів).

Згідно з п. 146 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління НБУ №164 від 29.07.2022 року, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Так, тягар доказування дії чи бездіяльність користувача, які призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, несе ПАТ КБ «ПриватБанк».

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 року у справі № 6-71цс15 у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Зазначене узгоджується також із правовим висновком Верховного Суду від 08.02.2018 року (справа № 552/2819/16-ц, провадження № 61-1396св18), за якою суд дійшов висновку, що враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, слід виходити з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Відповідно до розділу 1.1.2. Умов і правил надання банківських послуг в Приватбанку, яким визначені права та обов`язки клієнта - клієнт зобов`язаний негайно інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати картки, стікера РауРаss, ПІН-кода, SІМ-картки мобільного телефону або отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищезазначених випадків необхідно звернутися до відділення банку або за телефонами 3700 (безкоштовно) по Україні, негайно повідомляти банк шляхом дзвінка до Колл-центру (протягом 15 хвилин) інформацію, що стала відома Клієнту про втрату/викрадення карти, стікера РауРаss, SІМ-картки мобільного телефону, несанкціоновані транзакції за його рахунками (а також за рахунками 3-х осіб).

Відповідно до п. 1.1.5.29 Умов і правил держатель картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією до моменту звернення власника карти в банк та блокування карти, і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в СТОП-ЛИСТ в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати електронного платіжного засобу, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.

За змістом статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно ч. ч. 1-3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання банку на порушення позивачем Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, сприяння позивача незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій не доведені банком шляхом надання відповідних доказів.

Окрім того, відповідачем не доведено вжиття банком всіх можливих заходів для запобігання порушенню прав позивача та їх поновлення, зокрема, щодо використання коректного введення ПІН-коду, здійснення СМС-інформування позивача про всі операції, сповіщення позивача в додатку «Приват24».

Суд звертає увагу на нічний час здійснення спірних операцій - з 00:17 год по 01:18 год 15.11.2023 року, розрахований на відсутність можливості клієнта миттєво відреагувати на підозрілі дії з банківським продуктом. Цей час, згідно Умов та Правил надання банківських послуг обмежуються 15 хвилинами, для негайного інформування банку шляхом дзвінка на «гарячу лінію» з моменту виявлення факту, що став відомий клієнту про втрату/викрадення карти, стікера РауРаss, SІМ-картки мобільного телефону, несанкціоновані транзакції за його рахунками (а також за рахунками 3-х осіб). При цьому, позивач не зобов`язана була відслідковувати підозрілі дії щодо її рахунків вночі, до того ж за відсутності будь-якого інформування про транзакції.

Крім цього, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) зазначено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Банком не надані докази, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду, його розголошенню або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, оскільки як вказано вище, картка віртуальна.

Крім того, матеріалами справи встановлено факт звернення позивача до банку щодо спірних транзакцій, повідомлення про шахрайські дії відносно неї, подання відповідної заяви на відшкодування. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача дійсно відсутня воля на вчинення таких перерахувань.

Так, п. п. 2.3.1.1.2, 2.3.1.1.3 Умов та Правил встановлено, що клієнт, виходячи з можливостей своїх та банку, подає до банку розрахункові документи у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Сторони узгодили можливість використання клієнтом наступних систем дистанційного обслуговування; система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, системи «Lig Pay», «Sendmoney», АТМ, ТСО, SMS, та будь-які інші системи «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», телефонний банкінг», «миттєва безконтактна оплата», якщо банком надається така технічна можливість.

Загальновідомим фактом є те, що будь-яка банківська установа вживає заходи безпеки при використанні банківських продуктів дистанційно, в т.ч. при переказі грошових коштів на банківські рахунки свого або іншого банку.

Листом Національного банку України від 24.12.2013 року №25-111/29563 «Про посилення захисту інформації при здійсненні переказу коштів» банкам рекомендовано з метою недопущення випадків несанкціонованого доступу до рахунків клієнтів, переглянути укладені з клієнтами договори банківського рахунку з надання послуг з переказу коштів за допомогою систем дистанційного обслуговування (СДО) та доповнити їх умовами, зокрема, щодо здійснення обов`язкової автентифікації клієнта під час надання доступу до СДО, у тому числі пропонується визначити випадки, коли обов`язковим є застосування автентифікації, відмінної від простої автентифікації за паролем.

За таких обставин, банк не мав права приймати до виконання будь-які дистанційні розпорядження про перерахування коштів без ідентифікації клієнта згідно Умов та Правил (через фінансовий номер телефону клієнта, одноразові динамічні паролі, QR-код, тощо).

Доводи представника відповідача про те, що оскільки позивач повідомила банк про списання спірних транзакцій вже після їх проведення, тому саме вона має нести цивільно-правову відповідальність судом відхиляються, оскільки про спірні платіжні операції позивач дізналась вранці 15.11.2023 року, отримавши смс-повідомлення про поповнення її номерів мобільного телефону, до того часу жодних повідомлень від банку їй не надходило. Зворотнє відповідачем не доведено.

П.2.3.1.2.11 Умов та Правил визначено, що банк зобов`язаний прийняти до виконання дистанційні розпорядження, оформлені та підтверджені належним чином.

Належних та допустимих доказів виконання банком вказаного вище пункту Умов та Правил матеріали справи не містять.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

За таких обставин не заслуговують на увагу й посилання сторони відповідача про те, що спірні операції відбулись з вини позивачки, оскільки не підтверджені належними та достовірними доказами.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову щодо зобов`язання відповідача повернути позивачу безпідставно списані з карткового рахунку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 126458,36 грн. шляхом їх відновлення на цьому картковому рахунку.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст. ст. 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Як вбачається з матеріалів справи, в результаті шахрайських дій невстановлених осіб, бездіяльності банку, позивач зазнала душевних страждань в зв`язку з втратою значної суми коштів, неможливістю їх використання, фактичного залишення без засобів до існування , що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення порушеного права. Суд вважає доведеними обставини, викладені у позові, а докази надані в процесі розгляду справи - обґрунтованими. В даному випадку існує, як сам факт спричинення шкоди, так і протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками для позивача.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню в розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.

За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір №29/Ц про надання правничої допомоги від 22.04.2024 року, укладений з АО «Андрія Пєтухова» (а.с. 31-36), квитанцію №1 про оплату правничої допомоги від 25.04.2024 (а.с. 39), відповідно до якої сплачено 40000 грн. за надану правничу допомогу, копії свідоцтва та ордеру (а.с. 30, 37).

Враховуючи понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на виконання таких робіт, принцип розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 40000 грн. документально підтверджених витрат на правову допомогу.

Також, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн., від сплати якого позивач звільнена на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 51, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, ЄДРПОУ 14360570), повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) безпідставно списані з карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, ЄДРПОУ 14360570) грошові кошти в сумі 126458,36 грн. (сто двадцять шість тисяч чотириста п`ятдесят вісім гривень 36 копійок) шляхом їх відновлення на картковому рахунку № НОМЕР_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. (сорок тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, ЄДРПОУ 14360570) на користь держави судовий збір у сумі 1211,00 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко