Ухвала

від 27.03.2025 по справі 475/77/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12023153210000035 від 18.07.2023р., за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на вирок Доманівського районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2024 року стосовно,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Іркутськ російської федерації, українець, громадянин України, працює слюсарем на Південноукраїнській АЕС, освіта середня спеціальна, одружений, має на утриманні сина 2008р.народження, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.249 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

захисник ОСОБА_5

(в режимі відеоконференції за допомогою сервісу EASYCON )

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду змінити. Виправдати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.249 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Короткий зміст заперечення на апеляційну скаргу

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор просить вирок суду залишити без змін, апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Короткий зміст вироку.

Вироком суду ОСОБА_6 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст.249 КК України і призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.59-1 КК України, покладено на ОСОБА_6 слідуючи обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави в особі Прибузької сільської ради, Вознесенського району, Миколаївської області, матеріальну шкоду, завдану незаконним заняттям водним добувним промислом в розмірі 192882 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користьдержави судовівитрати запроведення судовоїекспертизи Кропивницькимвідділенням КВКНДІСЕ всумі 3823грн. Вирішено питання щодо речових доказів.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Пояснює, що ОСОБА_6 не мав умислу на незаконне зайняття рибним промислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного вилову риби без наявного дозволу на вилов водних біоресурсів, оскільки не знав, що раколовка, була незаконним засобом вилову, а тому закидаючи раколовку він не мав на меті вилов тієї риби, яка раптово попала до неї. Вказує, що свідки суду показали, що ОСОБА_6 особисто не витягував раколовку, і не знав що в ній знаходилась риба, оскільки його умисел був спрямований на ловлю саме раків, а не тієї риби, яка випадково потрапила в засіб лову, а якщо б він її сам витягнув, то не плануючи залишати виловлену рибу, повернув би її в природне середовище.

Звертає увагу, що у ОСОБА_6 для вилову риби була наявні вудочки, а тому вважає, що в дії обвинуваченого не міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України і вина його є недоведеною.

На думку сторони захисту, працівники рибоохорони замість того, щоб повернути рибу у природне середовище, своїми некомпетентними діями вбили її, оскільки витягнули її на беріг для перерахунку. Таким чином, саме працівники рибоохорони здійснили вилов риби, оскільки вони витягнули сітку, і розпорядились нею на власний розсуд.

Звертає увагу, що не відповідають дійсності пояснення свідків працівників робоохорони, про те, що ОСОБА_6 бажав використовувати рибу, як опинилась в сітці в якості наживки, так як ОСОБА_6 не знав, яка риба опинилася у нього в раколовці, оскільки не витягав її, витягнута із сітки риба була несподіванкою як для обвинуваченого так і для свідків, які були із ОСОБА_6 , а саме його дружини, які під присягою надала з цього приводу покази.

Узагальнені доводи заперечення на апеляційну скаргу.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисника прокурор вказує, що суд аргументовано не погодився з думкою сторони захисту, вважаючи, що вчинені дії обвинуваченого свідчать про наявність в його діях умислу на вилов водних біоресурсів, а незнання, що куплене в магазині знаряддя вилову водних біоресурсів, відноситься до категорії заборонених знарядь лову, не звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинені ним дії. Вказує, що ОСОБА_6 особисто надав покази, відповідно до яких не заперечував, що мав намір на вилов риби, проте зауважив, що не знав про те, що раколовка відноситься до засобів, які заборонені законом.

Обставини встановлені судом першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та визнано доведеним, що 17.07.2023, у невстановлений у ході досудового розслідування час, у ОСОБА_6 , який перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , був обізнаним про встановлений чинним законодавством порядок здійснення рибного добувного промислу, виник злочинний умисел, направлений на здійснення незаконного добувного промислу на річці Південний Буг, поблизу с. Прибужжя (Прибузька ОТГ), Вознесенського району, Миколаївської області.

З метою реалізації злочинного умислу, 17.07.2023 близько 21:00 год., ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним промислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного вилову риби без наявного дозволу на вилов водних біоресурсів, взявши із собою завчасно приготовлену «ятер раколовку», прибув до берегу річки Південний Буг, котра протікає близько 2000 м на північ від с. Прибужжя (Прибузька ОТГ), Вознесенського району, Миколаївської області.

У подальшому, ОСОБА_6 встановив знаряддя лову - «ятер раколовку», а саме пастку з металевого каркасу та сіткоматеріалу довжиною З м, висотою 27x30 см, вічко 0,5 мм., яка є незаконним знаряддям лову, чим почав незаконний вилов водних живих ресурсів, у порушення п.1.1 розділу 4 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, в яких визначено: «Забороняється добування (вилов) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів».

18.07.2023, близько 07:00 год. ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне зайняття рибним промислом, видобув і витягнув із річки Південний Буг, а саме спіймав за допомогою забороненого знаряддя лову - «ятер раколовки», водні біоресурси, а саме: 61 (шістдесят одну) особину окуня.

Тим самим, згідно Додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042, своїми умисними діями ОСОБА_6 заподіяв істотну шкоду державі в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області, розмір якої відповідно до розрахунку суми збитків, складає 192882 грн., що є істотною шкодою.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч.1 ст.249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, заперечення прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однак, як встановлено в ході апеляційного розгляду в цьому кримінальному провадженні суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суддя Доманівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_8 розглядала справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 за ч.4 ст.85 КУпАП. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 18.07.2023, близько 07:00 год. ОСОБА_6 видобув із річки Південний Буг, а саме спіймав за допомогою забороненого знаряддя лову - «ятер раколовки», водні біоресурси, а саме: 61 (шістдесят одну) особину окуня.

Тим самим,згідно Додатку№ 1до постановиКабінету МіністрівУкраїни від29.09.2023№ 1042,своїми умиснимидіями ОСОБА_6 заподіяв істотнушкоду державів особіУправління Державногоагентства рибногогосподарства уМиколаївській області,розмір якоївідповідно дорозрахунку сумизбитків,складає 192882грн. Постановою судді від 05.10.2023р. провадження закрито, матеріали справи направлено органу досудового розслідування в порядку ст.253 КУпАП для прийняття рішення в порядку ст.ст.214-216 КПК України.

З тексту постанови Доманівського районного суду Миколаївської області від 05.10.2023р., вбачається, що суддя ОСОБА_8 в категоричній формі висловила свою позицію, що в діях ОСОБА_6 вбачається ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.

В подальшому суддею ОСОБА_8 в цьому кримінальному провадженні ухвалено вирок стосовно ОСОБА_6 , яким останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, з покладенням певних обов`язків, передбачених ст.59-1 КК України.

Відповідно до положень ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження в тому числі щодо верховенства права та законності .

Проте, апеляційний суд зауважує, що згідно до вимог п.4 ч.1 ст. 75 КПК України суддя ОСОБА_8 не мала право брати участь у цьому кримінальному провадженні, оскільки були наявні обставини, які викликають сумнів у її неупередженості.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, саме постанова в справі про адміністративне правопорушення послугувала підставою для початку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки як вбачається з витягу з ЄРДР (Т.1 а.с.186) дата внесення відомостей про злочин до ЄРДР є 11.01.2014р., а постанова суду у справі про адміністративне правопорушення ухвалена 05.10.2023р. та в подальшому направлена до ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.

За такого, колегія суддів дійшла висновку про те, що суддя ОСОБА_8 не могла брати участь у розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 , оскільки до початку розгляду кримінального провадження висловила свою думку про наявність в діях ОСОБА_6 складу кримінального провадження, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, за обставин викладений в обвинувальному акті.

Вищевказане відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що в свою чергу є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Поняття істотного порушення вимог кримінального процесуального закону надане у ч.1. ст.412 КПК України. Відповідно до цієї норми закону істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Колегією суддів за результатами апеляційного розгляду було встановлено наявність порушень вимог КПК України.

Таке істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, згідно з п.3 ч.1 ст.409 КПК України, є підставою для скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду, оскільки за встановлених під час апеляційного розгляду обставин колегія суддів апеляційної інстанції позбавлена можливості перевірити законність і обґрунтованість вироку суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи та постановленні вироку було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у зв`язку з чим відповідно до положень п. 3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.412 КПК України вирок підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлені порушення, передбачені п.2, 3, 4, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 412 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Значення загальних засад полягає в тому, що вони мають вищий ступінь нормативності, є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та для подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.

Враховуючи наведені положення ч. 6 ст. 9 КПК України та порушення судом першої інстанції загальних засад кримінального провадження, а саме верховенства права та законності, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості постановити остаточне рішення, а тому ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду судом першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково.

У зв`язкуіз скасуваннямвироку зпроцесуальних підстав,питання щододоведеності чи недоведеності обвинувачення, достовірності або недостовірності доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність,тощо,судом апеляційної інстанції не перевіряються, відповідно до приписів ч.2 ст.415 КПК України.

Разом з тим, під час нового судового розгляду суду першої інстанції, з дотриманням процесуальних прав учасників судового процесу, необхідно врахувати висновки і мотиви апеляційної інстанції, з яких скасовано судове рішення та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.

Керуючись ст.376, 405, 407,409,413,415,424,426,532КПКУкраїни апеляційний суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , - задовольнити частково.

Вирок Доманівського районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2024 року, стосовно ОСОБА_6 , - скасувати.

Призначити новийрозгляд у суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді