Герб України

Постанова від 27.03.2025 по справі 906/13/24

Північно-західний апеляційний господарський суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року Справа № 906/13/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури та Радомишльської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.12.2024 у справі № 906/13/24 (суддя Лозинська І.В., повний текст рішення складено 03.01.2025)

за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Радомишльської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод"

про стягнення 690 863, 80 грн

за участю представників сторін:

прокурор - Ковальчук І.Л.;

позивача - не з`явився;

відповідача - Фещенко Р.В.; Науменко В.І.;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Радомишльської міської ради (далі - позивач, Міська Рада) звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" (далі - відповідач, ПрАТ "Радомишльський машинобудівний завод") про стягнення 690 863, 80 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 06.01.2022 по 01.11.2023.

Позов обгрунтовано тим, що відповідач як власник нерухомого майна використовує земельну ділянку без оформлення права користування нею та не сплачує орендну плату, що призвело до безпідставного збереження коштів за рахунок неотримання їх позивачем.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.12.2024 у справі № 906/13/24 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 243 814, 45 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою. У стягненні 447 049, 35 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що доведеною належними засобами доказування є загальна сума коштів, збережених відповідачем без достатньої правової підстави за користування земельною ділянкою комунальної власності у формі орендної плати за спірний період, у розмірі 243 814, 45 грн. Місцевий господарський суд здійснив власний розрахунок стягуваної суми за періоди 06.01.2022 - 31.12.2022 та 01.01.2023 - 24.04.2023, що і стало підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення 447 049, 35 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для застосування нормативної грошової оцінки земель промисловості, затверджених рішенням Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35 при розрахунку розміру безпідставно збережених коштів. За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, посилаючись на вимоги ст. 288.5 ПК України, на підставі нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Житомирській області, як для земельної ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Радомишльської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.12.2024 у справі № 906/13/24, в якій позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення 447 049, 35 грн, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- замовити, провести та затвердити оновлену нормативно грошову оцінку не було та немає можливості у зв`язку з тим, що межі міста Радомишль, після 2008 року, було розширено і до даного часу не затверджено містобудівну документацію, що є перешкодою для виготовлення нормативної грошової оцінки землі в межах міста;

- чинна нормативна грошова оцінка залишається основою для розрахунків до моменту затвердження нової оцінки. Законодавство України не містить норм, які передбачають автоматичне припинення дії нормативної грошової оцінки після закінчення строку в 5-7 років. До моменту затвердження нової нормативної грошової оцінки використовується попередня оцінка, яка в даному випадку була затверджена у 2008 році;

- суд першої інстанції помилково відмовив у врахуванні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35 та рішенням від 24.02.2022 № 692, які є чинними на момент розрахунку;

- до матеріалів справи було надано докази. які не враховані судом першої інстанції, а саме: витяг №НВ-1800424132023 з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки (кадастровий номер 1825010100:06:005:0502); рішення Радомишльської міської ради щодо затвердження нормативної грошової оцінки; документи, що підтверджують методику розрахунку суми заборгованості;

- позивачу незрозуміло посилання суду першої інстанції на не існуючий Закон України "Про оренду земель".

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.12.2024 у справі № 906/13/24, в якій прокурор просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення 447 049, 35 грн, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано вимоги ст. ст. 14, 19 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 236 ГПК України, ст. 201 ЗК України, ст. ст.10, 289 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель";

- матеріалами справи підтверджується, що відповідач, як власник нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності, з 06.01.2022 по 30.11.2023 належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою та не сплачував орендні платежі, тому зберіг без достатньої на те правової підстави кошти в розмірі 690 863, 80 грн орендної плати, які підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України;

- суд першої інстанції вдався до власного тлумачення закону та не врахував, що наведена норма не містить жодних положень стосовного неможливості застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки після спливу визначених законом строків її проведення. До того ж, норма закону має рекомендаційний, а не імперативний характер, про що свідчить відсутність у ній застережень про те, що після спливу 5-7 років така оцінка втрачає чинність та не може бути застосована для обрахунку відповідних податків та платежів. Протилежний підхід, враховуючи численні випадки проведення нової нормативної грошової оцінки земель у строк, триваліший, ніж визначено наведеною нормою, призвів би до неможливості укладення договорів оренди, сплати обов`язкових платежів, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва тощо, для обрахунку яких базою є нормативна грошова оцінка;

- рішення Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35 є локальним нормативно-правовим актом. Відповідне рішення не містись положень щодо втрати ним чинності після спливу певного строку. Таке рішення Радомишльською міською радою або судом не скасовувалось. За таких обставин, вказане рішення є чинним до прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки або до його скасування;

- наведені судом першої інстанції правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 17.04.2024 у справі № 906/1141/22 щодо обрахунку розміру безпідставно збережених коштів на підставі нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області не можуть бути застосовані у зв`язку з нерелевантністю такої практики.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.

Листом від 23.01.2025 витребувано матеріали справи з Господарського суду Житомирської області.

06.02.2025 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 відкрито провадження за апеляційними скаргами заступника керівника Житомирської обласної прокуратури та Радомишльської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.12.2024 у справі № 906/13/24; об`єднано для спільного розгляду апеляційні скарги прокурора та позивача на рішення суду першої інстанції; розгляд скарг призначено на 12.03.2025 о 14:30 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у справі на 19.03.2025 о 14:15 год.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Мельника О.В., судове засідання у справі № 906/13/24, призначене на 19.03.2025 о 14:15 год., не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 призначено судове засідання для ухвалення та проголошення судового рішення у справі на 27.03.2025 о 14:30 год.

ПрАТ "Радомишльський машинобудівний завод" надіслало до суду відзив на апеляційні скарги, в якому просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає наступне:

- матеріалами справи стверджується, що для здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою з 06.01.2022 по 31.12.2022 позивач використав нормативно - грошову оцінку одного квадратного метру земель промисловості населених пунктів м. Радомишль та с. Глухів Перший (40,36 грн), затверджених рішенням Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35 (а. с. 79 у т. 1; 8 у т. 3), а також коефіцієнт індексації для тимчасового визначення нормативно - грошової оцінки земель населеного пункту м. Радомишль на 2022 рік (2,6172), відповідно до рішення міської ради від 24.02.2022 № 692 (а. с. 91 у т. 1). Однак, слід звернути увагу на те, що актуального витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається центральним органом виконавчої влади, позивач на розгляду суду в якості доказу не надав;

- частина 2 ст.18 Закону України "Про оренду земель" передбачає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Отже, у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування у розрахунку нормативно - грошової оцінки земель промисловості, затверджених рішенням Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35;

- суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що за період з 06.01.2022 по 31.12.2022 слід здійснити розрахунок стягуваної суми з урахуванням положень пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, а також нормативно - грошової оцінки ріллі по Житомирській області у розмірі 21 411 грн за 1 га, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року № 1147, якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (додаток 15), визначену станом на 01.01.2020, тобто на період 2020-2023 роки;

- в матеріалах справи відсутнє рішення органу місцевого самоврядування щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у розмірі 9 768 244, 11 грн, відповідно до витягу № НВ-1800424132023 від 19.07.2023;

- з приводу посилань прокурора на листи Держземагенства № 26-28-0.22-1539/2-15 від 28.01.2015; Держгеокадастру № 28-28-0.22-19646/2-17 від 18.12.2017, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 31.12.2021 № 22-28-0.222-16554/2 та Державного комітету України із земельних ресурсів від 10.03.2009 № 14-22-7/2191, то відповідач зазначає, що ці листи носять рекомендаційний характер. Вони не встановлюють норм права для невизначеного кола осіб і не розраховані на неодноразове застосування.

В судовому засіданні 12.03.2025 прокурор та представник позивача підтримали доводи апеляційних скарг, просять задоволити їх вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційних скарг, просить відмовити в їх задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, за договором купівлі - продажу від 21.06.1993 організація орендарів Орендного підприємства "Радомишльський машинобудівний завод" придбала у Фонду державного майна України цілісний майновий комплекс Орендного підприємства Радомишльський машинобудівний завод, яке знаходиться в м. Радомишль, по вул. Руднянській, 29 на земельній ділянці площею 7,56 га (т. 1, а. с. 24).

14.12.1993 за реєстраційним № П-127 організації орендарів Орендного підприємства "Радомишльський машинобудівний завод" видано свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс Радомишльського машинобудівного заводу (т. 1, а. с. 25).

Відповідно до переліку майна, переданого у власність покупцю, за вказаним договором передано: будівлю механічного цеху, будівлю слюсарно-складського цеху, ливарний цех з ковальсько-пресовим відділенням, автомобільний гараж, будівлю котельні, пожежне депо, прохідну заводу, адміністративну будівлю, будівлю газової різки, склад кисню, склад матеріалів, вагранку зі скіповим підйомом, будівлю підстанції, споруду трансформаторної установки, каркас для бетонорозчинного вузла (т. 1, а. с. 27).

Рішенням Радомишльської міської ради від 10.12.2002 № 319 вулицю Руднянську перейменовано на вулицю імені Івана Івановича Самоплавського (т. 1, а. с. 108).

Згідно з протоколом № 1 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Радомишльський машинобудівний завод" від 28.11.2017, затверджено рішення щодо зміни організаційно-правової форми позивача на приватне акціонерне товариство (т. 1, а. с. 29-33).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 356404285 від 29.11.2023, ПрАТ "Радомишльський машинобудівний завод" на праві власності належить комплекс із нежитлових будівель, що розташовані за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н, м. Радомишль, вул. Самоплавського (Руднянська), 29 (т. 1, а. с. 37-40).

Рішенням Радомишльської міської ради від 30.10.2008 № 138 відповідачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки орієнтовною площею 8,2217 га для укладення договору оренди на землю, який розташований по вул. Руднянській (Самоплавського), 29 (т. 1, а. с. 138).

Із листа Радомишльської міської ради до Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області від 26.10.2018, вих. № 02-20/2702 вбачається, що вказане рішення відповідач не виконав (т. 1, а. с. 82).

У листі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 30.11.2018 вих. № 18-6-0.41-8453/2-18 (т. 1, а. с. 84) до Радомишльської міської ради зазначено, що під час перевірки законності використання земельної ділянки по вул. Самоплавського (Руднянська), 29 в м.Радомишль встановлено, що відповідач для розміщення нерухомого майна за цією адресою використовує земельну ділянку орієнтовною площею 8,0 га, але право користування якою не оформлено відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що є порушенням ст. 126, 125 Земельного кодексу України та свідчить про факт використання земельної ділянки без державної реєстрації.

На адресу відповідача в порядку ст. 14 ЗК України та ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" направлено припис щодо усунення виявлених порушень. Копії припису та протоколу про адміністративне порушення від 23.01.2019 є в матеріалах справи (т. 1, а. с. 86, т. 2. а. с. 54).

Рішенням Радомишльської міської ради № 259 від 11.03.2021 надано дозвіл Радомишльській міській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 9 га, яка перебуває у користуванні АТ "Радомишльський машинобудівний завод" за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Радомишль, вул. Самоплавського, 29 (Т. 1, а. с. 54).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру №НВ-4600021102022, 06.01.2022 зареєстровано земельну ділянку площею 8,0160 га з кадастровим номером 1825010100:06:005:0502 за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Радомишль, вул. Самоплавського, 29; цільове призначення - "11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості"; категорія земель - "Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення" (т. 1, а. с. 43).

Рішенням Радомишльської міської ради від 24.02.2022 № 700 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 8,0160 га з кадастровим номером 1825010100:06:005:0502 (т. 1, а. с. 42).

24.03.2023 відповідач звернувся до Радомишльської міської ради із заявою від 23.03.2023, вих. № 1 щодо оформлення права оренди земельної ділянки строком на 50 років за адресою: вул. Самоплавського, 29 в м. Радомишль Житомирської області, яка знаходиться на землях комунальної власності, загальною площею 8,2217 га, кадастровий номер 1825010100:06:005:0502, яку товариство використовує для своєї діяльності (т. 1, а. с. 93).

Рішенням Радомишльської міської ради від 20.04.2023 № 872 передано відповідачу в оренду земельну ділянку площею 8,0160 га з кадастровим №1825010100:06:005:0502, за адресою: вул. Самоплавського, 29, м. Радомишль, Житомирський район, Житомирська область терміном на 49 (сорок дев`ять) років (під об`єктом нерухомого майна приватної власності); затверджено нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки у розмірі 9737836,80 грн; встановлено, що орендна плата за користування вказаною земельною ділянкою становить 4% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; доручено міському голові підписати від імені міської ради договір оренди на вищевказану земельну ділянку з усіма правами орендодавця (власника) (т. 1, а. с. 94).

У матеріалах справи наявні докази отримання керівником відповідача двох примірників договору оренди, проте відповідний договір сторонами укладено не було (т. 1, а. с. 98-101).

В подальшому, відповідач 23.06.2023 звернувся до міської ради із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 1825010100:06:005:0502 площею 8,0160 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташованої по вул. Самоплавського, 29, м. Радомишль, Житомирської області, на земельні ділянки орієнтовними площами, відповідно, №11 - 500 га; №2 - 0,800 га; №3 - 1,600 га; №4 - 0,2700 га; №5 - 0,3500 га; загальна площа земельних ділянок згідно із заявою становить 4,5200 га. Вказана заява обгрунтована тим, що земельну ділянку площею 8,0160 га орендувати не має можливості, так як господарська діяльність в повному обсязі не проводиться (т. 1, а. с. 95).

Радомишльська міська рада листом від 28.08.2023 № 01-24/1491 повідомила відповідача, що питання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки № 1825010100:06:005:0502 виносилось на розгляд міської ради 17.08.2023, однак, відповідне рішення прийнято не було (т. 1, а. с. 240-242).

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення 690 863, 80 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 06.01.2022 по 01.11.2023. на підставі положень ст. 1212 ЦК України.

Так, рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.12.2024 стягнуто з відповідача на користь позивача 243 814, 45 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою. У стягненні 447 049, 35 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для застосування нормативної грошової оцінки земель промисловості, затверджених рішенням Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35 при розрахунку розміру безпідставно збережених коштів. За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, посилаючись на вимоги ст. 288.5 ПК України, на підставі нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Житомирській області, як для земельної ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Місцевий господарський суд здійснив власний розрахунок стягуваної суми за періоди 06.01.2022 - 31.12.2022 та 01.01.2023 - 24.04.2023, що і стало підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення 447 049, 35 грн.

Предметом апеляційного перегляду є рішення суду саме в частині відмови в позові про стягнення 447 049, 35 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відтак, апеляційний суд, враховуючи визначений предмет оскарження судового рішення, приймаючи до уваги межі розгляду справи апеляційним судом, визначені у ст. 269 ГПК України, зазначає, що обумовлений скаржниками в апеляційному суді предмет оскарження унеможливлює апеляційний перегляд судового рішення в частині задоволених позовних вимог на суму 234775,24 грн. ща період з 25.04.2023 - 30.11.2023.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України унормовано, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями ГПК України та статтею 23 Законом України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор у даній справі звернувся із позовом в інтересах держави в особі Радомишльської міської ради з посиланням на її бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

Наявність порушення інтересів держави та підстав для їх представництва, прокурор, з посиланням на положення ст. 6, 7, 13, 142, 131-1 Конституції України, ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України, ст. 16 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обґрунтовує тим, що міська рада, як уповноважений орган держави неналежно здійснює заходи щодо захисту її інтересів у встановленому порядку, порушення інтересів держави в тому, що відповідач користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, плату за користування даною земельною ділянкою не здійснював.

Також, як встановлено апеляційним судом, Коростишівська окружна прокуратура листом від 12.10.2023 вих. № 53/2-2256-вих.23 повідомила міську раду про виявлені порушення з метою вжиття останньою відповідних заходів (т. 1, а. с. 104 - 105).

Разом з тим, Радомишльська міська рада у листі від 16.10.2023 вих. №01-22/1813 повідомила прокурора про підготовку відповідної позовної заяви для стягнення коштів, однак через відсутність можливості сплатити судовий збір, просила вжити відповідних заходів представницького характеру для захисту інтересів держави (т. 1, а. с. 107).

Окрім того, в матеріалах справи є лист Коростишівської окружної прокуратури від 25.12.2023 № 53/2-2883-вих.23, адресований позивачу, про пред`явлення даного позову до суду (т. 1, а. с. 111).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні із даним позовом прокурором дотримано вимоги ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та правильно визначено уповноважений орган, а також належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо суті позовних вимог.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Згідно із частиною першою статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Як встановлено апеляційним судом, відповідач набув право власності на цілісний майновий комплекс, який знаходиться в м. Радомишль по вул. Руднянській, 29 (перейменовано на вул. імені Івана Івановича Самоплавського) на земельній ділянці площею 7,6 га, що вбачається із договору купівлі-продажу від 21.06.1993.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Радомишльської міської ради від 30.10.2008 № 138, відповідачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки орієнтовною площею 8,2217 га для укладення договору оренди на землю, який розташований по вул. Руднянській (Самоплавського), 29 (т. 1, а. с. 138). Дане рішення міської ради відповідач на виконав.

В свою чергу, рішенням Радомишльської міської ради № 259 від 11.03.2021 надано дозвіл Радомишльській міській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 9 га, яка перебуває у користуванні АТ "Радомишльський машинобудівний завод" за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Радомишль, вул. Самоплавського, 29 (т. 1. а. с. 54).

Рішенням Радомишльської міської ради від 24.02.2022 № 700 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 8,0160 га з кадастровим номером 1825010100:06:005:0502 (т. 1, а. с. 42).

В той же час, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4600021102022, підтверджується те, що земельна ділянка площею 8,0160 га з кадастровим номером 1825010100:06:005:0502 за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Радомишль, вул. Самоплавського, 29, належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 08.11.2021 та як об`єкт цивільного права зареєстрована 06.01.2022 (т. 1, а. с. 43).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що спірній земельній ділянці площею 8,0160 га присвоєно кадастровий номер 1825010100:06:005:0502, вона є сформованим об`єктом цивільних прав та перебуває у власності міської ради.

Матеріали справи не містять доказів про належне оформлення відповідачем права користування спірною земельною ділянкою шляхом укладення відповідного договору оренди з міською радою та державної реєстрації такого права, ані у період, коли земельна ділянка ще не була сформована, ані у спірний період. Цю обставину відповідач не заперечує.

Колегія суддів зазначає, що прокурор надав суду розрахунок безпідставно збережених коштів за користування ПрАТ "Радомишльський машинобудівний завод" спірною земельною ділянкою за період з 06.01.2022 по 31.12.2022 на суму 334 052, 41 грн орендної плати. Для здійснення розрахунку за вказаний період позивач використав нормативно грошову оцінку одного квадратного метру земель промисловості населених пунктів м. Радомишль та с. Глухів Перший (40,36 грн 1 м2), яка затверджена рішенням Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35 (т. 1, а. с. 79), а також коефіцієнт індексації для тимчасового визначення нормативно - грошової оцінки земель населеного пункту м. Радомишль на 2022 рік (2,6172), відповідно до рішення міської ради від 24.02.2022 № 692 (т. 1, а. с. 91), та ураховуючи рішення міської ради №533 від 31.01.2019, яким встановлено річний розмір орендної плати за землю - 4 % від нормативної грошової оцінки (т. 1, а. с. 80).

Прокурор також надав суду розрахунок безпідставно збережених коштів за користування ПрАТ "Радомишльський машинобудівний завод" спірною земельною ділянкою за період з 01.01.2023 по 24.04.2023 на суму 122 036, 15 грн орендної плати, виходячи з даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки (9 768 244, 11 грн), які містяться у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.07.2023 № НВ-1800424132023.

Також прокурор надав суду розрахунок безпідставно збережених коштів за користування ПрАТ "Радомишльський машинобудівний завод" спірною земельною ділянкою за період з 25.04.2023 по 30.11.2023 на суму 234 775,24 грн орендної плати із урахуванням рішення міської ради від 20.04.2023 № 872 (набрало законної сили 25.04.2023), яким затверджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 9 737 836, 80 грн.

Суд першої інстанції не погодився із застосуванням вихідних даних у розрахунках несплаченої орендної плати за періоди із 06.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 - 24.04.2023, що і стало підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення 447 049, 35 грн та є предметом апеляційного оскарження в суді апеляційної інстанції.

Надаючи вказаним обставинам правову оцінку колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України (у редакції станом на момент звернення прокурора з позовом) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).

Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 916/2344/17, Верховного Суду України у справі № 922/3871/14).

Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в справі. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 (провадження № 12-48гс21).

В силу ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35 була затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів м. Радомишль та с. Глухів Перший (т. 1, а. с. 79). Відповідно до вказаної документації нормативна грошова оцінка одного квадратного метру земель промисловості населених пунктів м. Радомишль та с. Глухів Перший становить 40, 36 грн.

Як вказувалося судом вище, для здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою з 06.01.2022 по 31.12.2022, позивач використав нормативно - грошову оцінку одного квадратного метру земель промисловості населених пунктів м. Радомишль та с. Глухів Перший (40, 36 грн), затверджених рішенням Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35, а також коефіцієнт індексації для тимчасового визначення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Радомишль на 2022 рік (2,6172), відповідно до рішення міської ради від 24.02.2022 № 692 (т. 1, а. с. 91), та ураховуючи рішення міської ради № 533 від 31.01.2019, яким встановлено річний розмір орендної плати за землю - 4 % від нормативної грошової оцінки (т. 1, а. с. 80).

Колегія суддів зазначає, що рішення Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35 є локальним нормативно - правовим актом, яке не містись положень щодо втрати ним чинності після спливу певного строку; таке рішення міською радою або судом не скасовувалось, а відтак є чинним до прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки або до його скасування.

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4600021102022, вбачається, що земельна ділянка площею 8,0160 га з кадастровим номером 1825010100:06:005:0502 належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (т. 1, а. с. 43).

У зв`язку з тим, що нормативно - грошову оцінку одного квадратного метру земель промисловості населених пунктів м. Радомишль та с. Глухів Перший (40,36 грн) було затверджено рішенням Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35, яке є чинним та не скасованим у встановленому порядку, тому позивачем правомірно здійснено нарахування безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою з 06.01.2022 по 31.12.2022 саме із урахуванням рішення Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35.

В той же час, посилання суду першої інстанції на положення ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" як підставу для відсутності до застосування у розрахунку нормативно грошової оцінки земель промисловості, затверджену рішенням Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки наведена норма не містить жодних положень стосовного неможливості застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки після спливу визначених законом строків її проведення. До того ж, зазначена норма має рекомендаційний, а не імперативний характер, про що свідчить відсутність у ній застережень про те, що після спливу 5-7 років така оцінка втрачає чинність та не може бути застосована для обрахунку відповідних податків та платежів.

Здійснивши перевірку проведеного позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою з 06.01.2022 по 31.12.2022, колегія суддів зазначає, що нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки з кадастровим номером 1825010100:06:005:0502 станом на 2022 рік становила 105,63 грн (40,36*2,6172), Тобто, нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 8,0160 га із урахуванням коефіцієнту становила 8 467 300, 80 грн (80160*105,63 грн).

При цьому, із урахуванням рішення міської ради № 533 від 31.01.2019, яким встановлено річний розмір орендної плати за землю - 4 % від нормативної грошової оцінки, суд вказує, що за користування земельною ділянкою за один рік (2022), відповідач мав сплатити плату в розмірі 338 692,03 грн (8 467 300, 80 грн * 4 %), та відповідно 927,92 грн за один день 2022 року (338 692,03 грн / 365 днів в році).

Таким чином, сума безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою з 06.01.2022 по 31.12.2022 становить 334 051, 20 грн, зокрема: за січень (з 06.01.2022 по 31.01.2022) 34 125,92 грн; за лютий - 25981,76 грн; за березень - 28765,52 грн; за квітень - 27837,60 грн; за травень - 28765,52 грн; за червень - 27 837, 60 грн; за липень - 28 765, 52 грн; за серпень - 28 765, 52 грн; за вересень - 27837,60 грн; за жовтень - 28765,52 грн; за листопад - 27 837,60 грн; за грудень - 28765,52 грн.

Щодо іншого спірного періоду з 01.01.2023 по 24.04.2023, то суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач провів розрахунок безпідставно збережених коштів за користування ПрАТ "Радомишльський машинобудівний завод" земельною ділянкою, виходячи із даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки (9 768 244, 11 грн), які містяться у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.07.2023 № НВ-1800424132023.

В той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оренду земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Однак, в матеріалах справи відсутнє рішення органу місцевого самоврядування щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у розмірі 9 768 244, 11 грн, відповідно до витягу № НВ-1800424132023 від 19.07.2023, а тому суд вважає, що позивачем неправомірно здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів з 01.01.2023 по 24.04.2023 виходячи із даних, які містяться у витязі про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки в розмірі 9 768 244, 11 грн.

При цьому суд вважає, що правильним є нарахування безпідставно збережених коштів з 01.01.2023 по 24.04.2023, виходячи із нормативної грошової оцінки одного квадратного метру земель промисловості населених пунктів м. Радомишль та с. Глухів Перший (40,36 грн 1 м2), яка затверджена рішенням Радомишльської міської ради від 28.02.2008 № 35 (т. 1, а. с. 79), та враховуючи рішення міської ради № 533 від 31.01.2019, яким встановлено річний розмір орендної плати за землю - 4 % від нормативної грошової оцінки (т. 1, а. с. 80).

При цьому суд не вбачає за можливе застосувати коефіцієнт індексації для тимчасового визначення нормативно - грошової оцінки земель населеного пункту м. Радомишль на 2022 рік (2,6172), який встановлений рішенням міської ради від 24.02.2022 № 692 (т. 1, а. с. 91), оскільки даний коефіцієнт індексації підлягав застосуванню саме в 2022 році, а тому не підлягає застосуванню при здісненні розрахунку безпідставно збережених коштів з 01.01.2023 по 24.04.2023. Іншого рішення міської ради, яким був би встановлений коефіцієнт індексації нормативно - грошової оцінки земельної ділянки на 2023 рік, матеріали справи не містять.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на рішення міської ради № 872 від 20.04.2023, яким встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1825010100:06:005:0502 в розмірі 9 737 836, 80 грн (а. с. 94 у т.1), оскільки згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

В той же час, судом встановлено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України повідомила, що у 2023 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель всіх категорій і видів земельних угідь встановлено в розмірі 1,051. Дана інформація є вікритою та знаходиться на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

А тому, при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів з 01.01.2023 по 24.04.2023 суд вважає за можливе застосувати застосувати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель всіх категорій і видів земельних угідь встановлено в розмірі 1,051.

Здійснивши перевірку проведеного позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою з 01.01.2023 по 24.04.2023, колегія суддів зазначає, що нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки з кадастровим номером 1825010100:06:005:0502 станом на 2023 рік становила 42,42 грн (40,36*1,051), Тобто, нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 8,0160 га із урахуванням коефіцієнту становила 3 400 387, 20 грн (80160*42,42 грн).

При цьому, із урахуванням того, що річний розмір орендної плати за землю встановлений - 4 % від нормативної грошової оцінки, суд вказує, що за користування земельною ділянкою за один рік (2023) із урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 3 400 387, 20 грн, відповідач мав сплатити плату в розмірі 136 015,49 грн (3 400 387, 20 * 4 %), та відповідно 372,65 грн за один день 2023 року (136 015,49 грн / 365 днів в році).

Таким чином, сума безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою з 01.01.2023 по 24.04.2023 становить 42 482,10 грн, зокрема: за січень 11 552,15 грн; за лютий - 10 434,20 грн; за березень - 11 552, 15 грн; за 24 дня квітня - 8 943,60 грн.

Щодо розрахунку безпідставно збережених коштів за користування ПрАТ "Радомишльський машинобудівний завод" спірною земельною ділянкою за період з 25.04.2023 по 30.11.2023 на суму 234 775, 24 грн, то вказані вимоги не є предметом апеляційного оскарження, а тому обумовлений скаржниками в апеляційному суді предмет оскарження унеможливлює апеляційний перегляд судового рішення в частині задоволених вказаних позовних вимог.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість вимог прокурора в частині стягнення безпідставно збережених коштів за користування ПрАТ "Радомишльський машинобудівний завод" спірною земельною ділянкою за період з 06.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 - 24.04.2023 в загальній сумі 376 533,30 грн.

При цьому посилання відповідача на те, що площа земельної ділянки, передана йому в оренду за рішенням міської ради від 20.04.2023 № 872, перевищує фактичну площу, якою він користується, суд не бере до уваги, оскільки у заяві від 23.03.2023 вих. № 1, на підставі якої позивач виніс рішення № 872 від 20.04.2024, відповідач просив оформити право оренди земельної ділянки строком на 50 років з кадастровим номером 1825010100:06:005:0502 саме загальною площею 8,2217 га (т. 1, а. с. 93).

Беручи до уваги викладене, суд вказує, що в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, відповідачем висновків суду в частині задоволення вимог про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 06.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 - 24.04.2023 в загальній сумі 376 533,30 грн, не спростовано, а його посилання є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги прокурора та позивача підлягають частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Житомирської області від 27.12.2024 у справі №906/13/24 частково скасувати в частині відмови в позові про стягнення 447 049, 35 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, прийняти в цій нове рішення. яким позов задоволити частково в сумі 376 533,30 грн; в решті рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.

Судовий збір за розгляд позовної заяви та апеляційних скарг покласти на відповідача відповідно до ст. ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури та Радомишльської міської ради задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 27.12.2024 у справі №906/13/24 скасувати в частині відмови в позові про стягнення 447 049, 35 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою та судового збору.

Викласти резолютивну частину рішення суду першої інстанції в наступній редакції:

"1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" (12201, Житомирська обл., Житомирський р-н., м. Радомишль, вул. Самоплавського, буд. 29, код ЄДРПОУ 00240081) на користь Радомишльської міської ради (12201, Житомирська обл., Житомирський р-н., м. Радомишль, майдан Соборний, буд. 12, код ЄДРПОУ 25923935) 620347,75 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" (12201, Житомирська обл., Житомирський р-н., м. Радомишль, вул. Самоплавського, буд. 29, код ЄДРПОУ 00240081) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) 9 305,22 грн судового збору за розгляд позовної заяви

4. У стягненні 70 516,05 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою відмовити".

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" (12201, Житомирська обл., Житомирський р-н., м. Радомишль, вул. Самоплавського, буд. 29, код ЄДРПОУ 00240081) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) 8 472 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" (12201, Житомирська обл., Житомирський р-н., м. Радомишль, вул. Самоплавського, буд. 29, код ЄДРПОУ 00240081) на користь Радомишльської міської ради (12201, Житомирська обл., Житомирський р-н., м. Радомишль, Соборний майдан, буд. 12, код ЄДРПОУ 25923935) 8 472 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу судових наказів доручити Господарському суду Житомирської області

6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

7. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 27 березня 2025

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

СудПівнічно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення27.03.2025
Оприлюднено02.04.2025
Номер документу126222140
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Судовий реєстр по справі —906/13/24

Ухвала від 03.06.2025

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Лозинська І.В.

Ухвала від 28.04.2025

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Лозинська І.В.

Ухвала від 14.04.2025

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Лозинська І.В.

Постанова від 27.03.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Олексюк Г.Є.

Ухвала від 24.03.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Олексюк Г.Є.

Ухвала від 18.03.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Олексюк Г.Є.

Ухвала від 12.03.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Олексюк Г.Є.

Ухвала від 10.03.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Олексюк Г.Є.

Ухвала від 17.02.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Олексюк Г.Є.

Ухвала від 17.02.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Олексюк Г.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні