Постанова від 31.03.2025 по справі 906/728/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

31 березня 2025 року Справа № 906/728/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.

представники учасників справи не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Мельник (Мудрук) Ольги Геннадіїв-ни на рішення господарського суду Житомирської області від 18.12.2024, повний текст якого складено 27.12.2024, у справі №906/728/24 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»

до Фізичної особи підприємця Мельник (Мудрук) Ольги Геннадіївни

про стягнення 39 510,55 грн збитків

В червні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (надалі в тексті Страхова компанія) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профільтех» (надалі в тексті ТОВ «Профільтех») 39 510,55 грн збитків, а також судового збору.(арк.справи 1-8).

16.09.2024 до суду першої інстанції надійшло клопотання Позивача про заміну Відповідача ТОВ «Профільтех» на належного відповідача Фізичну особу підприємця Мудрук О. Г.(надалі в тексті ФОП Мельник (Мудрук) О.Г.), яке було призначене до розгляду ухвалою від 23.09. 2024.(арк.справи 127-133, 137).

В подальшому, 17.10.2024 Позивач надав суду уточнене клопотання про заміну відповідача із зазначенням прізвища та адреси реєстрації, відповідно до відомостей, що є в Єдиному держав-ному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та Єдиному державному демографічному реєстрі.(арк.справи 158-160).

Ухвалами від 17.10.2024 господарський суд, поміж іншого, задоволив клопотання Позивача від 16.09.2024 та від 17.10.2024 про заміну відповідача, замінивши відповідача ТОВ «Профіль-тех» на належного відповідача ФОП Мельник (Мудрук) О.Г.(арк.справи 163 -165).

За наслідками розгляду справи №906/728/24 рішенням від 18.12.2024 Господарський суд Житомирської області позов задоволив, присудивши до стягнення з ФОП Мельник (Мудрук) О.Г. на користь Страхової компанії 39 510,55 грн шкоди та 3 028,00 грн судового збору.(арк.справи 192-195).

Ухвалюючи рішення, врахувавши положення умов страхового полісу та вимоги законо-давства, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, оскільки транспортний засіб Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП перебував у користуванні на праві оренди у ФОП Мельник (Мудрук) О.Г. Водночас, місцевий суд виснував, що вид договірних відносин Dідповідача з водієм, який на момент скоєння ДТП керував орендованим транспортним засобом, не має визначального значення, а тому не прийнятий судом до уваги.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Також просить розглядати справу №906/728/24 без її особистої участі.

Скаржник вважає, що висновки викладені в рішенні господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. На думку ФОП Мельник (Мудрук) О.Г. вона не є особою, яка відповідальна за шкоду, завдану внаслідок ДТП, адже станом на 03.03.2023 володільцем транспортного засобу і від-повідно особою, яка могла нести цивільно-правову відповідальність за спричинення збитків джерелом підвищеної небезпеки, є ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом.

Відповідач зауважує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ФОП Мельник (Мудрук) О.Г. на час вчинення ДТП. Крім того, маючи відомості про вчинення ДТП саме ОСОБА_1 суд не залучив вказану особу до участі у даній справі,

На думку Скаржника, при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не врахував положення ч.2 ст.1187 ЦК України, ст.1172 ЦК України, пункт 2.2 Правил дорожнього руху України та не застосував їх до спірних правовідносин.(арк.справи 197-201).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №906/728/24. Крім того, встановлено Позивачу строк для надання суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Скаржникові копії відзиву, а також визначено здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.(арк.справи 211).

Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2023 ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» (попередня назва АТ «Страхова компанія «АХА Страхування»-страховик та ОСОБА_2 -страхувальник уклали договір добровільного страхування наземного транспорту «МініКАСКО» №81793ГаЗеа, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_2 , реєстр.свідоцтво НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2021 р.в., що належить страхувальнику.(арк. справи 31-36).

Матеріалами справи стверджено, що 03.03.2023 о 13:55 в м.Хмельницький по вул.Західно-Окружна, 6 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля «Subaru Forester» (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 (він є і власником автомобіля) та транспортного засобу Nissan-Leaf (д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_1 -вича (власник автомобіля ТОВ «Профільтех»), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Subaru Forester» (д.н.з. НОМЕР_2 ), механічні пошкодження транспортного засобу зафіксовані у відпо-віді Національної поліції України №3023063381908282 про ДТП та акті огляду пошкодженого транспортного засобу з фотододатками.(арк.справи 17, 25-30).

Матеріали справи свідчать, що 03.03.2023 ОСОБА_2 звернувся до страховика-ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» із заявою про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.(арк.прави 24).

Наявною у матеріалах справи копією постанови від 20.03.2023 у справі №686/6511/23 стверджується, що Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області встановив причину ДТП внаслідок порушення ОСОБА_1 п.13.3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.(арк.справи 16).

Згідно з розрахунком суми страхового відшкодування, страхового акту №АRX610042 від 21.03.2023 та умов договору страхування №81793ГаЗеа від 24.02.2023 розмір страхового від-шкодування склав 128 509,86 грн.(арк.справи 18-19).

За умовами п.23.5 вказаного договору при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої договором франшизи.

Матеріалами справи, а саме платіжною інструкцією №966590 від 19.04.2023 стверджується перерахування Позивачем на рахунок ПП ТД «Євромоторс» 128 509,86 грн страхового відшкоду-вання згідно з актом АRX610042.(арк. справи 15).

Як вбачається із полісу №ЕР/211241901 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Nissan-Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, застрахована ПрАТ «Українсь-ка страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (ліміт відповідальності 160 000,00 грн, франшиза 3 200,00 грн).(арк.справи 39).

Судом першої інстанції встановлено, що страхувальником згідно з цим полісом є ТОВ «Профільтех».

Матеріалами справи стверджено, що 03.05.2023 Позивач звернувся до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою №4174/18/ЦВ про виплату страхо-вого відшкодування у розмірі 128 509,86 грн.(арк.справи 40).

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 19.05.2023, виконаного ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_2 , реєстр.свідоцтво НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,36) на складові та франшизи (3 200,00 грн) становить 92 199,31 грн, сума страхового відшкоду-вання в порядку регресу 88 999,31 грн.(арк. справи 44).

В подальшому, 19.05.2023 ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» листом за вих.№23000075923-1 повідомило АТ «СК «АРКС» про прийняте рішення щодо належної суми страхового відшкодування.(арк.справи 43).

Як вбачається із платіжної інструкції №ЗП040161 від 19.05.2023 Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» перерахувала АТ «СК «АРКС» 88 999,31 грн із зазна-ченням у полі «призначення платежу»: Відш.зг.стр.акту №230000759231 від 19.05.23 АТ «СК «АРКС», згідно претензії №4174/18/ЦВ від 03.05.2023 без ПДВ.(арк.справи 41).

Водночас, з метою врегулювання спірних відносин, Позивач направив на адресу ТОВ «Профільтех» претензію №СУ/011343/4-3 від 01.12.2023 про відшкодування 39 510,55 грн шкоди. (арк.справи 12).

У відповіді на претензію №75/23 від 19.12.2023 ТОВ «Профільтех» повідомило, що станом на 03.03.2023 діяв поліс №211241901 страхування цивільно-правової відповідальності відносно належного їм автомобіля Nissan-Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 виданий ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», тому питання, пов`язані із компенсаціями у межах цієї суми належить вирішувати саме з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».(арк.справи 14).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з довідкою Національної поліції України транспортний засіб Nissan-Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстровано на праві власності за ТОВ «Профільтех».(арк.справи 17).

Матеріали справи містять копію договору оренди транспортних засобів №22092020 (надалі в тексті Договір оренди), укладеного 22.09.2020 ТОВ «Профільтех»-орендодавцем та ФОП Мудрук О.Г.-орендарем (остання в подальшому змінила прізвище на Мельник), згідно з п.1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне володіння та користування транспортні засоби, зокрема, марка: Nissan, модель: Leaf, тип: загальний легковий-загальний хетчбек-В, 2016 року випуску, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , №шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , інвентарний номер БП0000735, належний орендодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого 05.08.2020 ТСЦ 1842.

За умовами п.2.1 Договору оренди, транспортний засіб, що орендується буде використо-вуватися орендарем для здійснення перевезень пасажирів.

Передача транспортного засобу в оренду здійснюється за актом приймання-передачі.(п.3.1 Договору оренди).

Строк дії договору оренди з 22.09.2020 по 20.08.2025.(п.4.1 Договору оренди).

Орендодавець за договором оренди зобов`язується, зокрема, передати транспортні засоби, застрахувавши їх цивільну відповідальність перед третіми особами, при цьому вигодонабувачем при страховому випадку є орендар (п.6.1 Договору оренди).(арк.справи 72-73).

Матеріалами справи стверджено, що 22.09.2020 згідно з умовами Договору оренди ТОВ «Профільтех» та ФОП Мудрук О. Г. підписали акт приймання передачі транспортних засобів. (арк.справи 71).

Позаяк належний на праві власності ТОВ «Профільтех» автомобіль Nissan-Leaf, державний номерний знак НОМЕР_1 на момент настання страхової події (ДТП) перебував у фактичному користуванні та володінні ФОП Мельник (Мудрук) О.Г., а залишок суми страхового відшкоду-вання (різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою) в сумі 39 510,55 грн залишився невідшкодованим Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути вказану суму з ФОП Мельник (Мудрук) О.Г.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 18.12.2024 позов повністю задоволено.(арк.справи 192-195).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга необґрунтована та не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Предметом даного спору є стягнення залишку суми страхового відшкодування.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законо-давства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до частини 1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправо-мірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі в тексті Закон).

Відповідно до ст.6 вищевказаного Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом п. 1.6, 1.8, 1.12 ст.1 Закону власники транспортних засобів юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користу-вачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах; страховий поліс єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору; дорожньо-транспортна пригода подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Пунктом 9.1 ст.9 Закону передбачено, що страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно з п.22.1 ст.22 Закону, в разі настання страхового випадку страховик у межах страхо-вих сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 названого Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транс-портної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.03.2023 о 13:55 в м.Хмельницький по вул.Західно-Окружна, 6 сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля «Subaru Forester» (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 (він є і власником авто-мобіля) та транспортного засобу Nissan-Leaf (д.н.з. НОМЕР_1 ), власником якого є ТОВ «Профіль-тех», під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Subaru Forester» (д.н.з. НОМЕР_2 ), механічні пошкодження транспортного засобу зафіксовані в відповіді від Національної поліції України №3023063381908282 про ДТП та акті огляду пошкодженого транспортного засобу з фотододатками.

Постановою від 20.03.2023 у справі №686/6511/23 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області встановив, що ДТП відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 п.13.3 ПДР України, останнього визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Водночас, апеляційним судом встановлено, що автомобіль «Subaru Forester» застраховано у Позивача ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», тоді як автомобіль Nissan-Leaf застраховано у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Матеріалами справи підтверджено, що Позивач перерахував ПП ТД «Євромоторс» 128 509, 86 грн страхового відшкодування, а в подальшому, звернувся до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою №4174/18/ЦВ від 03.05.2023 щодо виплати цієї суми страхового відшкодування в сумі 128 509,86 грн. У відповідь, останнє здійснило свій розрахунок страхового відшкодування та з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,36) на складові та франшизи, визначивши, що сума страхового відшкодування в порядку регресу становить 88 999,31 грн, яку відшкодувало для Позивача.

Таким чином, залишок суми страхового відшкодування (різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою здійсненою) у розмірі 39 510,55 грн залишився не відшкодованим, тому позивач звернувся до ТОВ «Профільтех», яке є власником автомобіля NISSAN, для відшко-дування залишку суми страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, основним доводом скарги є незгода ФОП Мельник (Мудрук) О.Г. про покладення на неї обов`язку сплати суми страхового відшкодування, оскільки вважає, що таку відповідальність потрібно покласти саме на водія, який був за кермом під час вчинення ДТП та який не перебуває з відповідачем у трудових відносинах.

З таким доводом не погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Колегія суддів бере до уваги, що 22.09.2020 на підставі Договору оренди, ТОВ «Профіль-тех», як орендодавець передало для ФОП Мельник (Мудрук) О.Г., як орендаря у тимчасове платне володіння та користування транспортні засоби, зокрема і автомобіль Nissan-Leaf, за участі якого сталося ДТП 03.03.2023 під керуванням ОСОБА_1 під час здійснення перевезень пасажирів.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідальність, у таких випадках, несе винна особа, яка є водієм автомобіля чи особа, яка керувала таким автомобілем і з вини такої сталася ДТП. З урахуванням пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі Правила), якщо особа під час керування автомобілем мала посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на такий, переданий їй власником чи іншою особою, яка на законній правовій підставі використовує цей транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання майнової шкоди.

Виняток із цього правила передбачено частинами третьою, п`ятою статті 1187 ЦК України, відповідно до яких особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом (власник, орендар, підрядчик тощо), звільняється від обов`язку відшкодування майнової шкоди, завданої транспортним засобом у випадках незаконного заволодіння автомобілем третьою особою, завдання майнової шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої особи. Вказані випадки повинні бути підтверджені належними доказами (матеріалами кримінального провадження, якими встановлено обставину незаконного заволодіння третьою особою транс-портним засобом; іншими матеріалами, що підтверджують дію непереборної сили або умисел потерпілої особи), про що обов`язково має бути зазначено в мотивувальній частині судового рішення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки не несе відповідаль-ності за завдану шкоду потерпілим особам, якщо вона керувала транспортним засобом у зв`язку з виконанням трудових обов`язків. Така особа, може бути притягнута до відповідальності робото-давцем лише в порядку регресу відповідно до статті 1191 ЦК України.

З огляду на положення ст.1187 ЦК України, оскільки автомобіль Nissan-Leaf реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП перебував у користуванні на праві оренди у ФОП Мельник (Мудрук) О.Г., доказів заволодіння даним транспортним засобом третьою особою, в даному випадку водієм винним у ДТП ОСОБА_1 . Відповідачем не надано, як і не надано доказів передачі даного транспортного засобу у суборенду іншим особам апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що належним відповідачем у даній справі є саме ФОП Мельник (Мудрук) О. Г.

Водночас, твердження скаржника про перебування із водієм ОСОБА_1 у цивільно-правових, а не трудових відносинах, не може спростовувати ту обставину що автомобіль Nissan-Leaf реєстраційний номер НОМЕР_1 було передано громадянину ОСОБА_1 добровільно.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 39 510, 55 грн страхового відшкодування є обґрунтованим.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування такого судового рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів скаржника не встановлено.

З огляду на вище викладене, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо порушення прав Позивача, рівно як і твердження щодо обгрунтованості заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотриман-ня цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсь-кого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 232, 233, 240, 248, 252, 269, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Мельник (Мудрук) Ольги Геннадіївни на рішення господарського суду Житомирської області від 18.12.2024 у справі №906/728/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верхов-ного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

3. Матеріали справи №906/728/24 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.