Постанова від 19.03.2025 по справі 905/714/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року м. Харків Справа № 905/714/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.

за участю представників сторін:

прокурор - Хряк О.О., службове посвідчення №0727021 від 01.03.2023

позивача не з`явився

1-го відповідача не з`явився

2-го відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвінд" (вх.№160 Д/2)

на рішення Господарського суду Донецької області від 30.12.2024 (повне рішення складено 30.12.2024, суддя Лобода Т.О.) у справі № 905/714/24

за позовом Заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області, м.Бахмут Донецької області, код 25707002, в інтересах держави в особі Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, м. Торецьк, код 44272449,

до відповідача 1: Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня", м. Торецька, м. Торецьк Донецької області,

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвінд", м. Київ,

про визнання недійсним договору в частині та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області до Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня" м. Торецька та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвінд", в якій просив суд:

- визнати недійсним пункт 1.1 розділу 3 договору № 206HW/2023 від 03.08.2023, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Центральна міська лікарня" м. Торецька та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвінд" в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 45 794,39 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвінд" на користь Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області безпідставно сплачені грошові кошти в розмірі 45794,39 грн.

Як зазначав прокурор, договір №206HW/2023 у спірній частині укладено з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки закупівля поставленого 2-відповідачем товару, який віднесено до Переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 № 1447, не підлягала оподаткуванню ПДВ, як передбачено п.п. 3 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Всупереч зазначеній нормі, до ціни договору було включено ПДВ у сумі 45 794,39 грн, що зумовлює, за твердженням прокурора, існування підстав для визнання такого договору недійсним у частині включення ПДВ до загальної ціни договору та, як наслідок, для повернення продавцем на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутих коштів у сумі ПДВ.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.12.2025 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним пункт 1.1. розділу 3 договору №206HW/2023 від 03.08.2023, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Центральна міська лікарня" м.Торецька, код 01990418, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвінд", код 43871582, в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у сумі 45794,39 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвінд" (04114, м.Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, літ. А, офіс, код 43871582) на користь Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (85200, Донецька область, м. Торецьк (з), вул. Маяковського, буд. 24 А, код 44272449) безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 45 794,39 грн.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня" м. Торецька (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Центральна, буд. 55, код 01990418) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6, код 25707002) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвінд" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, літ. А, офіс, код 43871582) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6, код 25707002) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтоване включення у вартість товару податку на додану вартість за операцією, звільненою від такого оподаткування на підставі підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. У зв`язку з чим, суд визнав недійсним пункт 1.1 розділу 3 договору про закупівлю № 206HW/2023 від 03.08.2023 в частині включення суми ПДВ до ціни товару. Вимоги прокурора про стягнення з 2-відповідача 45 794,39 грн безпідставно збережених коштів, сплачених позивачем як ПДВ, від сплати якого позивач був звільнений на підставі прямої вказівки закону, визнано судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харвінд" не погодилось з рішенням Господарського суду Донецької області та 20.01.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/714/24 від 30.12.2024 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає наступні доводи:

- умова підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України застосовується для медичних виробів, які використовуватимуться для надання допомоги окремим категоріям осіб. Тобто підставу звільнення від ПДВ за підпунктом 2 пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України можливо визначити наявною лише оцінивши перспективи майбутнього застосування медичного виробу;

- нормами підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ не визначено переліку підтверджуючих документів для цілей застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ (Індивідуальна податкова консультація від 20.11.2024 № 5361/ ІПК/99-00-21-03-02). Інформація щодо цілей використання медичних виробів може бути зазначена у договорі на постачання таких медичних виробів, укладеному між постачальником та покупцем (Індивідуальна податкова консультація від 22.03.2024 №1564/ІПК/99-00-21-03-02);

-у разі, якщо покупець, який є закладом охорони здоров`я та фінансується за рахунок державних коштів, в момент укладання договору на придбання обладнання, яке включено до переліку Постанови №1447, не надав Товариству інформацію, що таке медичне обладнання призначене для використання у відповідних заходах перерахованими у підпункті 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, то на операцію Товариства з постачання на митній території України медичного обладнання такому суб`єкту господарювання режим звільнення від оподаткування ПДВ не поширюватиметься і, відповідно, така операція підлягатиме оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку (Індивідуальна податкова консультація від 20.11.2024 № 5361/ІПК/99-00-21-03-02);

- єдиним джерелом інформації для апелянта був Продавець, який у листі від №991 від 06.10.2023 заперечив наявність підстав застосовувати положення підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (додаток №14 до Позовної заяви). Суд перший інстанції не надав оцінки такому доказу та, відповідно, неповно з`ясував обставини справи;

- Згідно з п.3 ч.3 ст.1212 ЦК положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17). Підстава набуття коштів, а саме ПДВ у розмірі 45 794,39 грн, за Договором була правомірною на момент отримання, отже єдиною можливою підставою застосування ст.1212 ЦК України є відпадіння достатньої правової підстави з часом;

- датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: оплата товару або його відвантаження (п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України). Податкова накладна була зареєстрована в день поставки товару 08.08.2023, оплата Товару відбулась 18.08.2023, після дати реєстрації податкової накладної. Підписавши Договір, поставивши Товар та зареєструвавши податкову накладну, Сторони домовились, що отримувачем ПДВ у розмірі 45 794,39 є Державна казначейська служба України.

- хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20). Відповідно сума ПДВ не переходить у власність чи зберігання апелянта у розумінні ЦК України, на відміну від суми, яка є ціною Договору. За наслідками правомірної на момент вчинення операції, кошти опинились на рахунку Державної казначейської служби України, а отже саме Державна казначейська служба України є належним відповідачем, а не ТОВ «Харвінд».

- положення п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України неможливо застосувати для стягнення безпідставно набутих коштів на підставі визнання недійсною частини договору, зокрема до п.1.1 розділу 3 Договору;

- за твердженням позивача порушення інтересів держави полягає у незаконному включенні у Договорі №206HW/2023 до вартості товару податку на додану вартість, що, у свою чергу, призвело до протиправного витрачання бюджетних коштів. В оскаржуваному рішенні суд не врахував, що збір податків, зокрема податку на додану вартість, також є інтересом держави. Втім, діяльність в інтересах держави (сплата податків) не може визнаватись такою, що одночасно суперечить інтересам держави у розрізі ідентичних принципів бюджетування (принципу повноти, на який також посилається прокурор в позовній заяві.

25.02.2025 Бахмутською окружною прокуратурою Донецької області надано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

В обґрунтування відзиву заявник зазначає наступні доводи:

- відповідно до підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України медичних виробів, що призначені для використання закладами охорони здоров`я, для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Зазначений перелік поширюється на товар, який був предметом закупівлі, оскільки включає в себе «Апарат ультразвукової діагностики»;

- Торецька міська територіальна громада віднесена до територій можливих бойових дій з 24.02.2022, про що вказано безпосередньо у тендерній документації даної закупівлі. Згідно з інформацією, наданою ВП № 1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області у листі №6427/402-2023 від 07.12.2023, що міститься в матеріалах справи, до чергової частини відділення поліції надходили повідомлення та заяви, які свідчать про надання КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я, та реєструються в журналі єдиного обліку (витяги з журналу єдиного обліку є додатком до зазначеного листа);

- відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію та жодним чином не породжує обов`язків для третіх осіб, в тому числі для КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька та позивача Торецької міської військової адміністрації;

- за твердженням апелянта покупець у листі від №991 від 06.10.2023 заперечив наявність підстав застосовувати положення підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а суд першої інстанції не надав оцінки такому доказу. Разом з цим, відповідь КНП «ЦМЛ» м. Торецька № 991 від 06.10.2023 містить твердження, що суперечать нормам Податкового кодексу України, адже Державним органом контролю у сфері оподаткування неодноразово у листах-роз`ясненнях зазначалось, що норми Податкового кодексу України не передбачають можливості для платників податку постачальників здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування звільнення від оподаткування ПДВ, оскільки застосування встановленої діючим законодавством норми Закону є обов`язком, а не правом платника податку;

- отримання відповідачем коштів у вигляді ПДВ від Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» м. Торецька за відсутності підстав для оподаткування товару є підставою для повернення такого майна (грошових коштів) на підставі ст. 1212 ЦК України;

- твердження апелянта про те, що ТОВ «Харвінд» не є належним відповідачем у справі є безпідставним, оскільки з огляду на встановлений факт безпідставної сплати відповідних сум ПДВ, ставиться під сумнів виникнення у відповідача зобов`язань з їх перерахування до бюджету. За наявності факту звільнення постачальника від оподаткування податком на додану вартість операції за Договором, сплата відповідачем до Державного бюджету сум також є безпідставною (помилковою);

- з урахуванням положень податкового законодавства, відповідач, як платник податку, який здійснював постачання товару, що був звільнений від оподаткування податком на додану вартість, може провести коригування податкових зобов`язань з ПДВ по взаємовідносинам з позивачем за Договором;

- апелянт стверджує, що підписавши Договір, поставивши товар та зареєструвавши податкову накладну, сторони домовились, що отримувачем ПДВ у розмірі 45 794,39 є Державна казначейська служба України. Однак, лікарнею сплачено ТОВ «Харвінд» кошти за Договором двома трансакціями по 350 000,00 грн, в загальній сумі 700 000,00 грн, у тому числі ПДВ 45 794,39 грн, що підтверджується інформацією з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів (https://spending.gov.ua). Тобто, отримувачем вказаних коштів є ТОВ «Харвінд», а Державна казначейська служба України лише перераховує суми податку до бюджету;

- враховуючи обставини щодо звільнення від оподаткування ПДВ поставленого товару, неповернення відповідачем позивачеві суми, перерахованої поза межами договірних платежів (суми ПДВ, яка не підлягала сплаті за встановлених обставин), мало наслідком збагачення відповідача на суму 45 794,39 грн, тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, що свідчить про наявність підстав для стягнення безпідставно збережених коштів, сплачених позивачем як ПДВ, від сплати якого позивач був звільнений на підставі прямої вказівки закону в порядку ст. 1212 ЦК України;

- у листі від 21.03.2024 № 845/02-1.15 Торецька міська військова адміністрація заперечує наявність підстав для визнання Договору в частині включення до вартості товару ПДВ, вказує на правомірність відповідної норми Договору та відсутність підстав для стягнення сплаченого ПДВ. Наведене листування із уповноваженим суб`єктом свідчить про невжиття останнім належних та дієвих заходів до визнання недійсним п. 1.1 розділу 3 Договору та повернення безпідставно отриманих бюджетних коштів в умовах воєнного стану, що вказує на бездіяльність цих компетентних суб`єктів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 21.01.2025 для розгляду справи №905/714/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвінд" на рішення Господарського суду Донецької області від 30.12.2024 у справі №905/714/24. Розгляд справи призначено на 19.03.2025. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали. Витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/714/24. Повідомлено сторони, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою. Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розгляду справи від 17.03.2025, у зв`язку із знаходженням у відпустці судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи №905/714/24 сформовано колегію суддів у наступному складі: суддя-доповідач Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Білоусова Я.О.

В судове засідання 19.03.2025 з`явився прокурор Харківської обласної прокуратури. Представники Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвінд" в судове засідання не з`явились, про причини нез`явлення суд не повідомили, про час, день та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Заяв від позивача, першого та другого відповідачів щодо неможливості участі в судовому засіданні станом на час розгляду справи не надходило.

Суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази повідомлення позивача, першого та другого відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, зважаючи, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи, правова позиція апелянта викладена в апеляційній скарзі, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представників Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвінд" за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 19.03.2025 прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 24.05.2023 Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області (далі - Торецька військова адміністрація, позивач) звернулась з листом № 1072/02-1.11 до Сумської міської ради з проханням про надання фінансової допомоги цільової у сумі 700 000,00 грн, направленої на придбання медичного обладнання для Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня" м. Торецька (далі - КНП "ЦМЛ", відповідач 1), а саме, обладнання для проведення ультразвукової діагностики.

У подальшому, між Торецькою військовою адміністрацією та Сумською міською радою укладено договір про передачу міжбюджетного трансферту №281/24-23 від 31.05.2023, предметом якого є передача у 2023 році Сумською міською радою з бюджету Сумської міської територіальної громади Торецькій міській військовій адміністрації міжбюджетного трансферту у вигляді іншої субвенції в сумі 700 000,00 грн шляхом передачі коштів із загального фонду до бюджету розвитку (спеціального фонду) для КНП "ЦМЛ" на придбання медичного обладнання, а саме двох одиниць апаратів УЗД (п. 1.1 Договору). Відповідно до положень п. 2.1 Договору № 281/24-23 від 31.05.2023 передача коштів здійснюється через головного розпорядника бюджетних коштів - Управління охорони здоров`я Сумської міської ради.

Відповідач 1 16.06.2023 направив лист №338 на адресу Торецької військової адміністрації з проханням внести зміни до цільової Програми покращення надання медичних послуг, які надає Комунальне некомерційне підприємство "Центральна міська лікарня" м. Торецька населенню Торецької міської територіальної громади на 2022-2024 роки, затвердженої розпорядженням начальника Торецької міської військової адміністрації від 02.03.2022 № 112 р, а саме: в пункт "Придбання обладнання для виконання консультативної та діагностичної спеціалізованої медичної допомоги додати рядок "Бюджет інших міських територіальних громад", 2023 рік, сума 700 тис грн, значення показника "2".

16.06.2023 розпорядженням начальника Торецької міської військової адміністрації №133 р внесені зміни до розпорядження начальника адміністрації від 23.12.2022 № 185 р "Про бюджет Торецької міської територіальної громади на 2023 рік", яким внесені відповідні зміни.

Так, згідно з додатком 1 до розпорядження №133 р "Доходи бюджету Торецької міської територіальної громади на 2023 рік", в рядках за кодами 400000000 "Офіційні трансферти", 410000000 "Від органів управління", 41050000 "Субвенції з місцевих бюджетів іншим місцевим бюджетам", 41053900 "Інші субвенції з місцевого бюджету" зазначена сума 700 000 грн у стовпці "Спеціальний фонд" - у тому числі бюджет розвитку.

Разом з тим, у додатку 4 до вказаного вище розпорядження "Міжбюджетні трансферти на 2023 рік" (розділ 1 "Показники міжбюджетних трансфертів з інших бюджетів") передбачено трансферти до спеціального фонду бюджету, а саме за кодом 1853100000 визначено надходження з бюджету Сумської міської територіальної громади у сумі 700 000,00 грн для КНП "Центральна міська лікарня" м. Торецьк на придбання медичного обладнання - двох одиниць апаратів УЗД.

У п. 2.1 пояснювальної записки до розпорядження начальника Торецької міської військової адміністрації № 133 р зазначено, що за рахунок вищевказаного міжбюджетного трансферту видатки збільшені за спеціальним фондом, у тому числі за рахунок субвенції з бюджету Сумської міської територіальної громади придбання двох одиниць апаратів УЗД для КНП "Центральна міська лікарня" м. Торецьк - 700 000 грн. Головний розпорядник коштів - Торецька міська військова адміністрація.

Прокурором до матеріалів справи надано роздруківку інформації, розміщеної на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів (https://spending.gov.ua), з якої вбачається, що 26.06.2023 Управлінням охорони здоров`я Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 02013165) на розрахунковий рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (Донецьке ГУК/Торецька МТГ/41053900, код ЄДРПОУ 37967785) перераховано 700 000,00 грн. В призначенні платежу зазначено, зокрема: інша субв. з бюдж. Сумс. МТГ на придб. мед. обладн. для КНП "ЦМЛ" (м.Торецьк).

03 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвінд" (постачальник, відповідач 2) та Комунальним некомерційним підприємством "Центральна міська лікарня" м. Торецька (покупець) укладено договір про закупівлю № 206HW/2023 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар: код товару згідно ДК 021:2015: 331100000-4 Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини; код товару згідно НК024:2019:40761 Загальноприйнята ультразвукова система візуалізацїї (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти такий товар та своєчасно здійснити його оплату в порядку, строки й на умовах, визначених цим Договором. Найменування Товару, його одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість зазначаються в Специфікаціях (Додатках) до Договору, які є його невід`ємною частиною.

Загальна ціна договору становить 700 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 7% 45 794,39 грн, та включає в себе ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, доставки до місцезнаходження покупця, усі витрати, податки і збори, що сплачуються або мають бути сплачені постачальником. Постачальник не має право вимагати від Покупця будь-яких інших додаткових виплат не передбачених договором. Ціни, зазначені в цьому Договорі, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених законодавством (розділ 3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору покупець здійснює оплату в розмірі 100% від загальної вартості товару протягом 30 календарних днів після поставки товару.

За умовами п. 4.2 Договору оплата по Договору здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника після фактичного надходження коштів на розрахунковий рахунок покупця.

Згідно з п. 4.3 Договору зобов`язання сторін Договору виникають лише в межах фактично виділених асигнувань.

Пунктами 5.1-5.5 Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється постачальником не пізніше, ніж 31 грудня 2023 року. Датою Поставки є дата підписання покупцем видаткової накладної. Місце поставки товару: Україна, 85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Центральна, буд.55. Поставка товару здійснюється за рахунок постачальника та включена в ціну цього Договору. Постачальник несе відповідальність за збереження цілісності та якості товару при транспортуванні. Право власності на товар і ризик випадково знищення/пошкодження товару переходить до покупця з моменту підписання видаткової накладної.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1 Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

03.08.2023 сторонами підписано до Договору Специфікацію, якою, зокрема погоджено найменування, кількість та ціну товару, а саме Система ультразвукова діагностична Z50 в кількості 1 шт, загальною вартістю з ПДВ 350 000,00 грн, та система ультразвукова діагностична DP-50 укомплектованої датчиком 65С15ЕА в кількості 1 шт, загальною вартістю з ПДВ 350 000,00 грн,

Також п. 2 Специфікації до Договору сторони погодили, що покупець сплачує вартість обладнання 700 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 7% 45 794,39 грн.

Відповідно до п. 3 Специфікації до Договору код товару згідно ДК 021:2015: 331100000-4 Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини; код товару згідно НК024:2019:40761 Загальноприйнята ультразвукова система візуалізацїї.

Матеріали справи також свідчать, що на виконання умов Договору ТОВ "Харвінд" 08.08.2023 поставило Комунальному некомерційному підприємству "Центральна міська лікарня" м. Торецька систему ультразвукову діагностичну Z50 та систему ультразвукову діагностичну DP-50 укомплектовану датчиком 65С15ЕА загальною вартістю 700 000,00 грн, у тому числі ПДВ 45 794,39 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи додано копію видаткової накладної № 3096 від 08.08.2023.

18.08.2023 Комунальним некомерційним підприємством "Центральна міська лікарня" м. Торецька сплачено за Договором ТОВ "Харвінд" кошти в загальній сумі 700 000,00 грн двома платежами по 350 000,00 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи додано роздруківку з Єдиного вебпорталу використання публічних коштів (https://spending.gov.ua).

Звертаючись до суду з позовом прокурор вважав, що положення п. 1.1 розділу 3 Договору суперечать п.п. 3 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а тому наявні підстави для визнання недійсним Договору в частині включення ПДВ до вартості товару, а безпідставно сплачені кошти в якості податку на додану вартість мають бути повернуті, оскільки безпідставно отримані відповідачем 2.

Рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги Бахмутської окружної прокуратури є предметом апеляційного перегляду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає таке.

Предметом розгляду у цій справі є позов про визнання недійсним пункту договору в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість та стягнення 45 794,39 грн, безпідставно, як вважав прокурор, сплачених покупцем другому відповідачу суми ПДВ з операції за договором №206HW/2023.

Згідно із положеннями статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписи частини 1 статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частин 1, 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 ГК України).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом підпунктів а), б) пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

У відповідності до положень п. 188.1. статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пунктів 30.1. - 30.2. статті 30 ПК України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

17.03.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 року № 2120-ІХ, яким було внесено зміни, зокрема, до Розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України, та відповідними змінами до пункту 32 підрозділу 2 вказаного Розділу передбачено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення та постачання на митній території України окремих товарів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.

Відповідно до підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров`я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 32 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров`я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, 27.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1447 «Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану», якою затверджено перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану.

З аналізу наведених норм вбачається, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема, медичних виробів, що призначені для використання закладами охорони здоров`я для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я,

Тобто умовою звільнення від оподаткування податком на додану вартість визначено обставини включення медичного виробу до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України, а також цільове використання такого обладнання, а саме для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я.

Як вбачається з матеріалів справи предметом договору про закупівлю №206Hвід 03.08.2023 є товар: код товару згідно ДК 021:2015: 331100000-4 Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини; код товару згідно НК024:2019:40761 Загальноприйнята ультразвукова система візуалізацїї (далі - товар).

Тобто, предметом цього договору є товар - Загальноприйнята ультразвукова система візуалізації, який віднесено до Класифікатора медичних виробів НК 024:2019 за порядковим номером 40761, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.02.2019 №159, який діяв на момент укладення договору №206H від 03.08.2023.

03.08.2023 сторонами підписано до Договору Специфікацію, у п. 1 якої сторонами погоджено найменування, кількість та ціну товару, а саме - Система ультразвукова діагностична Z50 в кількості 1 шт, загальною вартістю з ПДВ 350 000,00 грн та система ультразвукова діагностична DP-50 укомплектованої датчиком 65С15ЕА в кількості 1 шт, загальною вартістю з ПДВ 350 000,00 грн.

Як зазначалось, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 №1447 затверджено «Перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану», до якого, зокрема, входить апарат ультразвукової діагностики.

Крім того, з аналізу положень підпункту 2, підпункту 3 пункту 32 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" вбачається, що їх дія охоплюється випадками, коли характер та цільове призначення товару об`єктивно зумовлюють його використання для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я.

У відповідь на запит Бахмутської окружної прокуратури від 26.09.2023 №50-3292вих-23 директор КНП "Центральна міська лікарня" м. Торецька листом від 06.10.2023 №991 повідомив прокурору, що для звільнення від оподаткування ПДВ медичні вироби, що закуповуються повинні бути використані закладами охорони здоров`я саме для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я. У зв`язку з чим, директор КНП "Центральна міська лікарня" м. Торецька вважав правомірним включенням до ціни товару розміру ПДВ.

У вказаному листі КНП "Центральна міська лікарня" м. Торецька також повідомляла, що кошти на закупівлю системи ультразвукової діагностичної були надані для консультування та діагностики спеціалізованої медичної допомоги населенню Торецької громади з захворюваннями різного походження та травмами опорно-рухового апарату, для проведення високоточного діагностичного обстеження різної категорії хворих, для забезпечення всіх умов договору НСЗУ та надання військовослужбовцям загальної медичної допомоги.

В позовній заяві прокурор зазначає, що за інформацією, наданою ВП № 1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області у листі № 6427/402-2023 від 07.12.2023 у відповідь на запит прокуратури № 504069вих-23 від 10.11.2023, до чергової частини відділення поліції надходять повідомлення та заяви, які свідчать про надання КНП "Центральна міська лікарня" м. Торецька медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я, та реєструються в журналі єдиного обліку, відповідно до Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100.

З даних витягу з журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення ВП №1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області за період 2022-2023 роки, що міститься в матеріалах справи вбачається, що у вказаний період до ЦМЛ м. Торецьк відбувалась госпіталізація мирних жителів та військовослужбовців з пораненнями, контузіями, іншими травмами, отриманими внаслідок обстрілів території України з боку військових РФ.

Найбільше звернень зафіксовано у травні, червні, вересні 2022 року, потім зменшилась кількість таких пацієнтів, одночасно з лютого 2023 року почалось зростання кількості постраждалих та в 2023 році найбільша кількість була зафіксована в травні червні 2023 року, при цьому звернення щодо виділення коштів було здійснено в травні 2023 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції також виходив з того, що м. Торецьк розташовано в безпосередній близькості до лінії фронту, що свідчить про те, що в даній лікарні отримують медичні послуги фізичні особи, які зазнали травм та поранень внаслідок ведення російською федерацією бойових дій на території України, зокрема, фізичні особи, щодо яких неможливо надати інформацію про їх кількість та час перебування.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи дійшов обґрунтованого висновку про те, що закупівля спірних апаратів УЗД для КНП "Центральна міська лікарня" м. Торецька мала бути здійснена за ціною без включення до її складу податку на додану вартість.

Разом з цим, як правомірно враховано місцевим судом, матеріали справи не містять жодного підтвердження, що предметом спірного договору були апарати ультразвукової діагностики без державної реєстрації та дозвільних документів. Тому, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо висновків про те, що помилковим є посилання прокурора на підпункту 3 пункту 32 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Перехідних положень Податкового кодексу України і в такому разі спірна закупівля мала бути здійснена за ціною без урахування податку на додану вартість в її складі відповідно до підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20 зазначено, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Верховний Суд у вказаній постанові відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору).

Оскільки спірна закупівля мала бути здійснена за ціною без урахування податку на додану вартість в її складі відповідно до підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого суду про те, що пункт 1.1 розділу 3 договору про закупівлю №206HW/2023 від 03.08.2023 в частині включення суми ПДВ до ціни товару суперечить вказаній нормі, а тому підлягає визнанню недійсним.

В апеляційній скарзі апелянт вважає, що умова підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України застосовується для медичних виробів, які використовуватимуться для надання допомоги окремим категоріям осіб. Як вважає апелянт, підставу звільнення від ПДВ за підпунктом 2 пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України можливо визначити наявною лише оцінивши перспективи майбутнього застосування медичного виробу.

Посилаючись на індивідуальну податкову консультацію (далі - ІПК) від 20.11.2024 №5361/ІПК/99-00-21-03-02 скаржник зазначає, що нормами підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ не визначено переліку підтверджуючих документів для цілей застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ. Інформація щодо цілей використання медичних виробів може бути зазначена у договорі на постачання таких медичних виробів, укладеному між постачальником та покупцем. Крім того, за ІПК від 20.11.2024 № 5361/ІПК/99-00-21-03-02 у разі, якщо покупець, який є закладом охорони здоров`я та фінансується за рахунок державних коштів, в момент укладання договору на придбання обладнання, яке включено до переліку Постанови №1447, не надав Товариству інформацію, що таке медичне обладнання призначене для використання у відповідних заходах перерахованими у підпункті 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, то на операцію Товариства з постачання на митній території України медичного обладнання такому суб`єкту господарювання режим звільнення від оподаткування ПДВ не поширюватиметься і, відповідно, така операція підлягатиме оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Як зазначає скаржник, єдиним джерелом інформації для апелянта був Продавець, який у листі від №991 від 06.10.2023 заперечив наявність підстав застосовувати положення підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Як вважає апелянт, суд перший інстанції не надав оцінки такому доказу та, відповідно, неповно з`ясував обставини справи.

З приводу наведених доводів колегія суддів зазначає, що Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2. ст. 52 Податкового кодексу України).

Разом з цим, апелянтом не надано доказів, що наведені ним Індивідуальні податкові консультації стосувались саме правовідносин сторін за договором №206H від 03.08.2023.

Щодо відповіді КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька від №991 від 06.10.2023, в якій Покупець заперечив наявність підстав застосовувати положення підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, то така відповідь надавалась не на звернення Продавця за договором, а у відповідь на запит Бахмутської окружної прокуратури від 26.09.2023 №503292вих23 стосовно закупівлі системи ультразвукової діагностичної за договором №206H від 03.08.2023 та підстав включення до ціни товару податку на додану вартість.

Колегія суддів враховує, що у листі Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області за вих. №1072/02-1.11 від 24.05.2023 на адресу голови Сумської міської ради з проханням виділення 700 000,00 грн на придбання медичного обладнання, повідомлено, що КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька є опорним розвинутим закладом охорони здоров`я із потужною лікувальною базою і професіональним персоналом, що надає послуги другого (спеціалізованого) рівня мирному населенню та військовослужбовцям, які захищають нашу державу.

Крім того, як встановлено вище, згідно з інформацією, наданою ВП № 1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області у листі № 6427/402-2023 від 07.12.2023, що міститься в матеріалах справи, до чергової частини відділення поліції надходили повідомлення та заяви, які свідчать про надання КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька медичної допомоги фізичним особам, військовим, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я та реєструються в журналі єдиного обліку, що також підтверджується витягом з журналу єдиного обліку, що міститься в матеріалах справи.

Отже, відповідь директора КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька від №991 від 06.10.2023, про яку зазначає апелянт, не може свідчити про правомірність включення до ціни товару розміру ПДВ за договором №206H від 03.08.2023.

В апеляційній скарзі апелянт також вважає, що підстава набуття коштів, а саме ПДВ у розмірі 45 794,39 грн, за Договором була правомірною на момент отримання, отже єдиною можливою підставою застосування ст.1212 ЦК України є відпадіння достатньої правової підстави з часом; положення п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України неможливо застосувати для стягнення безпідставно набутих коштів на підставі визнання недійсною частини договору.

Колегія суддів зазначає, що за своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (див. постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі 910/12764/20).

Отже, порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами ПК України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Тому відповідач 2, як одна із сторін зобов`язання, набув кошти, що є предметом спору, за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Отже предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19)).

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (див. постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 04.05.2022 у справі № 903/359/21, від 05.10.2022 у справі № 904/4046/20).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (див. постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20).

З огляду на те, що відповідачем 2 сума податку на додану вартість у розмірі 45 794,39 грн отримана за товар, який не підлягав оподаткуванню ПДВ, така сума є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача2 поза підставою, передбаченою законом.

Як наслідок, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання обґрунтованими відповідно до статті 1212 ЦК України та задоволення вимог прокурора про стягнення з другого відповідача 45 794,39 грн безпідставно збережених коштів, сплачених позивачем як ПДВ, від сплати якого позивач був звільнений на підставі прямої вказівки закону.

Разом з цим, суд звертає увагу ТОВ «Харвінд», що статтею 43 Податкового кодексу України встановлені умови повернення платнику помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання.

Щодо доводів апелянта про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді, колегія суддів зазначає наступне.

Досліджуючи питання щодо правомірності представництва прокурором інтересів держави в особі Торецької міської військової адміністрації, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання частин 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та частин 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви здійснив всі необхідні дії: обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Торецькою міською військовою адміністрацією Бахмутського району Донецької області, яка не вжила заходів по визнанню недійсним п. 1.1 спірного договору та повернення безпідставно отриманих бюджетних коштів, про що повідомила прокуратуру відповідним листом; зазначив, що незаконне включення у спірному договорі до вартості товару податку на додану вартість призвело до протиправного витрачання бюджетних коштів, чим обґрунтував порушення інтересів територіальної громади.

Отже, інтереси держави у спірних правовідносинах полягають також у дотриманні учасниками правовідносин вимог законодавства, яке регулює питання управління та використання бюджетних коштів, зокрема, нарахування та сплати податку на додану вартість, застосування податкової пільги тощо. Натомість, за відсутності обставин захисту таких інтересів уповноваженим на те органом, колегія суддів вважає, що в даному випадку прокурором правомірно подано позов у даній справі на захист інтересів держави.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає висновки Господарського суду Донецької області від 30.12.2024 у справі № 905/714/24 законними та обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у задоволенні апеляційної скарги колегія суддів відмовляє.

Частиною 1 ст.73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.269, 275, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвінд" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 30.12.2024 у справі № 905/714/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.03.2025.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко