Рішення

від 20.03.2025 по справі 904/5625/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5625/24

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕРОН", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 931 752, 70 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Вереніч Д.Е.

Представники:

від позивача: Сильникова А.О.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕРОН" (далі - Відповідач) про стягнення коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 931 752, 70 грн.

Позов мотивовано тим, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:08:573:0025 знаходиться нерухоме майно, яке належало Відповідачу. Протягом спірного періоду з 01.01.2022 року по 22.06.2023 року, Відповідач здійснював фактичне користувався земельною ділянкою без оформлення правовідносин щодо землекористування, а отже, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити у вигляді орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 року відкрито провадження у справі №904/5625/24, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвали суду від 30.12.2024 року, 28.01.2025 року, 20.02.2025 року які направлялися за адресою місцезнаходження Відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з поштовими відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".

Зважаючи на те, що в силу приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

20.02.2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 20.03.2025 року.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 20.03.2025 року оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Старовокзальна (Урицького), 56 розташована земельна ділянка площею 0,8390 га, кадастровий номер 1211000000:08:573:0025, яка є сформованою з 10.12.2019 року, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.12.2024 №НВ-0003003562024 (а.с. 11-16).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав (а.с. 17-20), за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Старовокзальна (Урицького), 56, розміщений комплекс будівель та споруд, який в період з 22.09.2017 по 22.06.2023 належав на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю ЕЛЕРОН.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач був фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:573:0025 з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на вказаній земельній ділянці - з 22.09.2017 року до 22.06.2023 року, та мав відповідним чином оформити таке право користування.

Протягом заявленого періоду, між Криворізькою міською радою та ТОВ ЕЛЕРОН не існувало договірних правовідносин щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:573:0025.

Позивач вказує, що використання земельної ділянки Відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.10.2024 №48766/5/04-36-04-12-14), ТОВ ЕЛЕРОН за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:573:0025 площею 0,8390 га на вулиці Старовокзальна, 56, у Центрально-Міському районі за період з 01.01.2022 по 22.06.2023 податкові зобов`язання не визначало та не сплачувало.

Позивач в позові зазначає, що Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:573:0025, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2022 року до 22.06.2023 року, зобов`язаний повернути ці кошти у розмірі 931 752,70 грн. власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Таким чином, предметом позову в цій справі є стягнення з Відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій об`єкт розміщено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту "д" статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із приписами статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Частиною 2 статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Плата за землю вноситься не залежно від вини особи щодо оформлення правовстановлюючих документів, а за сам факт користування земельною ділянкою.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів Позивача щодо виникнення у Відповідача обов`язку зі сплати коштів за використання земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Згідно ст. 284 Податкового кодексу України, органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.12.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:08:573:0025 становила 23 051 608, 90 грн. (а.с.22).

У 2022 році, нормативна грошова оцінка зазначеної ділянки, без урахування коефіцієнту індексації за 2022 рік, який визначеного Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (а.с. 23), становила 20 044 877,30 грн.

26.05.2021 Криворізькою міською радою прийнято рішення №506 Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу, яким установлено ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати) за видом цільового призначення земель згідно із додатком 59 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого Постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012, та яке набрало чинності з 01.01.2022.

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.12.2024 року №НВ-0003003562024, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:573:0025, за цільовим призначенням віднесена до секції 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Для земельних ділянок даного виду цільового призначення, Рішенням № 506 від 26.05.2021 року (рядок 12.04 додатку № 2) визначено ставку орендної плати в розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

А отже, річний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:573:0025 у 2022 та 2023 році становить - 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста..

З урахуванням наведених даних, Позивач здійснив розрахунок безпідставно збережених коштів (а.с 4, 8-10), згідно якого, належна до сплати Відповідачем сума становить 931 752,70 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:573:0025, за період з 01.01.2022 року по 22.06.2023 року у розмірі 931 752,70 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕРОН" (50085, Дніпропетровська область, місто Кривій Ріг, вулиця Вургуна, 90, код ЄДРПОУ 32411204) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:08:573:0025 в розмірі 931 752,70 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 976,29 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.03.2025

Суддя О.В. Ліпинський