Рішення від 27.03.2025 по справі 904/5153/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5153/24

за позовом Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід", Кам`янський район, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "ВОДОКАНАЛ" Верхньодніпровської міської ради, смт. Дніпровське, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 672 973, 39 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Вереніч Д.Е.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "ВОДОКАНАЛ" Верхньодніпровської міської ради (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 672 973, 39 грн., з яких: 646 325, 19 грн. - заборгованість за надані послуги, 7 174, 21 грн. - пеня, 13 630, 99 грн. - інфляційні втрати, 5 843,00 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Індивідуальним договором № 162 від 01.12.2023 року в частині оплати послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з липня по жовтень 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2024року відкрито провадження у справі №904/5153/24, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві на позов проти заявлених вимог заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити та зменшити суму штрафних санкцій до 10 %, посилаючись на те, що Відповідач перебуває в тяжкому фінансовому становищі, а сплата непомірно високих стягнень створює загрозу доведення до банкрутства, що в свою чергу ставить під загрозу можливість в подальшому здійснювати постачання води населенню. Також Відповідач посилається на постійне збільшення тарифів надання послуг, тоді як для Відповідача (який в свою чергу надає послуги населенню з централізованого водопостачання) починаючи з 2021 року тарифи залишаються на одному рівні. Постійне зменшення різниці між оптовими цінами та цінами для населення створює для Відповідача суттєві фінансові проблеми та знижує платоспроможність, що підтверджується копією фінансової звітності підприємства станом на 30.06.2024 року.

Під час розгляду справи Відповідач подав докази часткової оплати заборгованості в сумі 85 000,00 грн. після звернення Позивача з даним позовом до суду.

06.03.2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 27.03.2025 року.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 27.03.2025 року підписано скорочене судове рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2023 року між Позивачем (Виконавцем) та Відповідачем (Споживачем) укладено Індивідуальний договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з центрального водопостачання та центрального водовідведення №162 (надалі - Договір).

Згідно п. 1 Договору Виконавець зобов`язується надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги) відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, в строки і на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 20 Договору сторони погодили, що вартість послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами.

За змістом п. 21 Договору, станом на дату його укладення тариф на послугу з централізованого водопостачання становив 8,148 грн. за куб, метр з ПДВ 20%, тариф на послугу з централізованого водовідведення становив 8,964 грн. за куб, метр з ПДВ 20%.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів па послугу з централізованого водопостачання та/або на послугу з централізованого водовідведення виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення її у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

У разі зміни зазначених тарифів протягом строку дії цього договору новий розмір тарифів застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на офіційному веб-сайті.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігається з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до п. 23 Договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що є розрахунковим періодом.

28.05.2024 року НКРЕКП прийнято постанову № 1002 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід". Відповідно до зазначеної постанови, тариф на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2024 рік для споживачів, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання, встановлено на рівні 11,72 грн. за 1 куб.м без ПДВ.

На офіційному вебсайті НКРЕКП 29 травня 2024 року оприлюднено дану постанову зі структурою тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, яка набирає чинності з 01 червня 2024 року.

Враховуючи наведені вище зміни тарифу, нарахування вартості послуг, наданих в липні-жовтні 2024 року, здійснено з урахуванням тарифу - 11,72 грн. за 1 куб.м. без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов Договору Позивачем були надані Відповідачу послуги у липні 2024 року на суму - 184 154,02 грн., серпні 2024 року на суму - 145 731,17 грн., вересні 2024 року на суму - 164 323,78 грн., жовтні 2024 року на суму - 152 116,22 грн., всього на загальну суму 646 325,19 грн., що підтверджується актами пройму-передачі та актами нарахування (а.с. 16-23).

Відповідач за отримані послуги не розрахувався, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 646 325,19 грн.

В процесі вирішення даного спору в суді, Відповідач здійснив оплату заборгованості сумі 85 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних інструкцій від 17.12.2024 року № 584 на суму 50 000,00 грн. та № 604 від 22.01.2025 року на суму 35 000,00 грн. (а.с. 46, 66), що є підставою для закриття провадження у відповідній частині вимог, в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Отже, на час ухвалення рішення, залишок суми заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 561 325,19 грн.

Доказів сплати заборгованості в зазначеному розмірі суду не надано.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 32 Договору, сторони визначили, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотків, але не більш ніж 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків від загальної суми боргу.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 7 174,21 грн., яка розрахована за період прострочення з 31.07.2024 року по 18.11.2024 року.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми матеріального закону, Позивач розрахував та просить суд стягнути з Відповідача три проценти річних у розмірі 5 843,00 грн. за період прострочення з 31.07.2024 року по 18.11.2024 року, а також інфляційні втрати в розмірі 13 630, 99 грн. за період з серпня по листопад 2024 року.

13.02.2025 року Позивач подав уточнений розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, за змістом якого, відповідні нарахування здійснено з розбивкою по кожному акту пройму-передачі окремо. Відповідно до уточненого розрахунку, сума пені склала 4 320, 60 грн., 3% річних 3 553, 42 грн. та інфляційних втрат - 27 641, 40 грн.

Здійснивши перевірку уточненого розрахунку, суд дійшов висновку, що визначення розміру пені, відсотків річних та інфляційних втрат здійснено Позивачем арифметично правильно.

Представник Позивача в засіданні суду повідомив, що не має наміру змінювати розмір позовних вимог з урахуванням уточненого розрахунку, а отже, враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги в частині стягнення з Відповідача суми 561 325,19 грн. основної заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, 4 320,60 грн. пені, 3 553,42 грн. 3% річних, 13 630, 99 грн. - інфляційних втрат. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 85 000,00 грн., провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю предмету спору. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідач у відзиві просить суд в задоволенні позову відмовити та зменшити суму неустойки до 10 %, посилаючись на те, що Відповідач перебуває в тяжкому фінансовому становищі, а сплата непомірно високих стягнень створює загрозу доведення до банкрутства, що в свою чергу ставить під загрозу можливість в подальшому здійснювати постачання води населенню.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причину) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи те, що Відповідачем не надано суду належних доказів в підтвердження винятковості причин неналежного виконання зобов`язання та невідповідності розміру санкції наслідкам порушення, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 73-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "ВОДОКАНАЛ" Верхньодніпровської міської ради (51650, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Шкільна, 9, код ЄДРПОУ 43182434) на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід", Дніпропетровська область, Кам`янський район, Комплекс будівель та споруд № 2, код ЄДРПОУ 34621490) 561 325,19 грн. заборгованості за надані послуги, 4 320,60 грн. пені, 3 553,42 грн. 3% річних, 13 630,99 грн. інфляційних втрат, 10 017,45 грн. витрат зі сплати судового збору.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 85 000,00 грн. провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю предмету спору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.03.2025

Суддя О.В. Ліпинський