Рішення від 24.03.2025 по справі 904/526/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2025м. ДніпроСправа № 904/526/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "Фірма "КРИВОРІЖБУДМЕХАНІЗАЦІЯ", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю та пені

Представники:

від позивача: Люта Ольга Володимирівна, витяг від 13.01.2025, представник

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Криворізька міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Фірма"КРИВОРІЖБУДМЕХАНІЗАЦІЯ"(далі - відповідач) заборгованість за договором оренди земельної ділянки № 2019282 від 23.07.2019 у загальному розмірі 5 289 347.00 грн.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 4 781 501, 14 грн., - заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:211:0011;

- 507 845, 86 грн.,- пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 2019282 від 23.07.2019 в частині орендної плати за користування земельної ділянки

Ухвалою від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 03.03.2025.

17.02.2025 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Суд зазначає, що відповідач ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 10.02.2025 отримав в свій електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" 11.02.2025 (а.с. 70), отже, строк на подання відзиву у нього був до 26.02.2025.

Ухвалою від 17.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 24.03.2025.

24.03.2025 відповідач в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

24.03.2025 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки № 2020442 від 01.09.2020 в частині повної та своєчасної оплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:219:0016.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Згідно положень ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, згідно даних підсистеми ЄСІТС Електронний суд, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 10.10.2023 11:37.

Згідно довідок про доставку електронного листа, ухвали від 10.02.2025 було доставлено до електронного кабінету відповідача 11.02.2025, від 12.02.2025 доставлено 13.02.2025, від 03.03.2025 доставлено 03.03.2025 (а.с.70, 77, 84).

Будь-яких клопотань про продовження процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є наявність або відсутність порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки № 2019282 від 23.07.2019 в частині розрахунків; наявність або відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, між Криворізькою міською радою (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Фірма "КРИВОРІЖБУДМЕХАНІЗАЦІЯ", на підставі рішення Криворізької міської ради від 29.05.2019 №3796, укладено договір оренди земельної ділянки №2019282 від 23.07.2019 (а.с. 15-18).

Згідно пункту 1 договору оренди Орендодавець на підставі рішення міської ради від 29.05.2019 №3796 «Про внесення змін до рішення міської ради від 28.09.2016 № 930 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.. Домбудівній,6. Реєстрацію права комунальної власності на неї й надання її в оренду для розміщення виробничих будівель і споруд» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд будівельних організацій та підприємств (код 11.03) для розміщення виробничих будівель і споруд, з кадастровим номером 1211000000:02:211:0011, яка розташована на вул. Домобудівній, 6 у Металургійному районі м. Кривого Рогу.

В оренду передається земельна ділянка площею 2,8503га (п.2. договору).

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: будівлі та споруди згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП ДОР «КБТІ» від 28.03.2011 №33249269, номер витягу 29458616, а також інші об`єкти інфраструктури (п.3. договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.06.2019 №97-4-0,22-1650/165-19 становить 35 940 857,85 грн. (п. 5. договору).

Договір укладено терміном до 22.05.2024. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. Оренда зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяці (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення. (п. 6 договору).

Згідно п. 7 договору річна орендна плата за землю на момент укладання договору вноситься орендарем в розмірі 323 467,72 грн. виключно у грошовій формні за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Річна орендна плата у 2019 році вноситься виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 №2816. У наступних роках розмір річної орендної плати визначається згідно Податкового кодексу України на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідного рішення Криворізької міської ради, що встановлює річний розмір орендної плати на поточний рік.

Пунктом 8 договору передбачено, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30- ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України. (п. 10 договору).

Пунктом 12 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору в разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зокрема, у разі зміни розміру орендної плати на підставі рішення Криворізької міської ради.

Позивач зазначає, відповідачем в період з 01.01.2021 по 31.12.2023 договірні зобов`язання в частині внесення орендної плати за користування земельною ділянкою не виконувались, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 4 781 501,14 грн.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільського, селищною, міською радою.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 року № 3728 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яке набрало чинності 01.01.2016.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 втрачає чинність.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (п.71).

А отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 917/353/19.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, 07.06.2019 за № 97-4-0.22-1650/165-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:219:0016 становила 16894050,00 грн., згідно витягу, сформованого 17.02.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:211:0011 становить 35940857,85 грн.

Відповідно до статті 143 Конституції України, статей 12, 284 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Так, рішеннями Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3727, від 30.06.2020 № 4799 та від 26.05.2021, № 506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, якими встановлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, та які набрали чинності з 01.01.2016, 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно.

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Згідно наданого позивачем розрахунку, загальна сума, яка підлягала до сплати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:211:0011 за період 01.01.2021 по 31.12.2023, складає 4 781 501,14 грн.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже було зазначено вище, спірними договорами оренди земельної ділянки встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів погашення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:211:0011 за період 01.01.2021 по 31.12.2023 в сумі 4 781 501,14 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав, у зв`язку з чим зазначена вище сума підлягає до примусового стягнення.

Правомірність нарахування пені.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із наслідків порушення зобов`язання є оплата пені.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В той же час, частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Отже, з вищенаведених приписів вбачається право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 Цивільного кодексу України).

Пунктом 12 договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності), із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу або на день його ( його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення його у сплаті, включаючи день такого погашення.

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 01.07.2023 до 30.11.2024 в розмірі 507 845,86 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок пені, помилок не виявив, тому вимога є такою, що підлягає задоволенню в розмірі 507845,86 грн.

Відповідно до приписів п.п. 2,4,5 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Суд зазначає, що відповідач, всупереч вимогам ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, будучи обізнаним про наявність в суді справи, про що свідчать поштові повідомлення (а.с.70, 77, 84), не надав суду жодних заперечень, пояснень у справі або доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови в позові.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:211:0011 по вул. Домобудівна, 6 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 у розмірі 4 781 501,14 грн., пені в розмірі 507 845,86 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 73, 74-80, 86, 91, 129, 194, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Криворізької міської ради до Приватного акціонерного товариства "Фірма "КРИВОРІЖБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю та пені задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Фірма "КРИВОРІЖБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" (50005, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Домобудівна,6, код ЄДРПОУ 01239453) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:211:0011 по вул. Домобудівна, 6 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 у розмірі 4 781 501,14 грн., пеню в розмірі 507 845,86 грн., а також судовий збір у розмірі 63 472,17 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне текст рішення складено та підписано 31.03.2025.

Суддя Н.Г. Назаренко