Рішення

від 31.03.2025 по справі 905/693/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.03.2025р. Справа №905/693/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; код ЄДРПОУ: 42086719)

до відповідача: Приватного підприємства ТЕХНОКОМ Н (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 4а, код ЄДРПОУ 40444136)

про стягнення 350 766,76 грн., з яких: 336 405,82 грн. заборгованість, 5431,29 грн. 3% річних, 8929,65 грн. інфляційні нарахування, -

без повідомлення (виклику) учасників справи

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства ТЕХНОКОМ Н про стягнення 350 766,76 грн., з яких: 336 405,82 грн. заборгованість, 5431,29 грн. 3% річних, 8929,65 грн. інфляційні нарахування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №2746 від 01.01.2019, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 336 405,82 грн., що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних в розмірі 5431,29 грн. та інфляційних втрат в розмірі 8929,65 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/693/24; визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 та 4 статті 120 ГПК України передбачено, що повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень і ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів для вчинення відповідної процесуальної дії.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, ухвалу Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі було направлено на адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.05.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що листом від 11.09.2023 №28 відповідач повідомив позивача про необхідність коригування відповідних показників приладів обліку для оформлення акту прийняття-передавання електричної енергії за серпень та вересень поточного року та відмовився від їх підписання. В подальшому, листом від 18.10.2023 №34 відповідач надав інформацію позивачу про наявність від`ємних показників будинкових комерційних приладів обліку. На думку представника відповідача, позивач необґрунтовано включив у розрахунок суми боргу за спожиту електроенергію у липні 2023 в розмірі 160 617,37 грн. та у серпні 2023 років в розмірі 38 549,57 грн.

На думку відповідача, позивач повинен був надати акт звіряння розрахунків за 2023 рік з метою встановлення остаточного грошового зобов`язання та надання можливості звернення відповідачу із заявою про складання графіку погашення заборгованості на строк 12 місяців в порядку п. 5.12 договору. Також у вказаному відзиві на позовну заяву представник відповідача просив зупинити провадження у справі №905/693/24 до закінчення перегляду Об`єднаною Палатою Верховного Суду справи №911/1359/22 та оприлюднення повного тексту постанови.

Згідно з п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що Об`єднаною Палатою Верховного суду закінчено перегляд справи №911/1359/22, до розгляду якої відповідач просив зупинити провадження у даній справі, та оприлюднено повний текст постанови від 19.04.2024.

У зв`язку з викладеним, за висновком суду, підстави для зупинення провадження у справі №905/693/24 відсутні, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

17.01.2025 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зазначено, що станом на 17.01.2025 в рахунок погашення нарахувань за спожиту у червні 2023- січні 2024 електричну енергію відповідачем не здійснено жодної оплати.

07.02.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив разом з клопотанням про поновлення строку для надання відповіді на відзив, яке суд вважає за необхідне задовільнити та поновити пропущений процесуальний строк. У відповіді на відзив позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач зазначає, що у відповідача наявні окремі договірні відносини щодо розподілу (передачі) електричної енергії між ОСР та відповідачем, згідно з якими, ОСР здійснює облік спожитої відповідачем електричної енергії відповідно до певного переліку точок комерційного обліку (далі ТКО). При здійсненні нарахувань позивач використовує інформацію про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, яку надає ОСР, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО. У зв`язку з викладеним, обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку ТКО Відповідача, на що Позивач жодним чином не може впливати. Позивач здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР. Відповідно до галузевого законодавства та договірних умов, Позивач не впливає на визначення переліку ТКО споживача та на визначення обсягів спожитої електричної енергії. Також у відповіді на відзив позивач зазначив, що акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за розрахункові періоди липень 2023 р., вересень 2023 р. січень 2024 р. підписані та отримані Відповідачем в сервісі «Особовий кабінет» керівником Супрун І.Ф., що відображається в документах двома зеленими «галочками» в лівому нижньому куті. Якщо на акті та рахунку зазначена тільки одна «галочка», то це виставлений Постачальником через сервісі «Особовий кабінет» документ, але не акцептований Споживачем (коп

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Згідно ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи наявність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку, що відповідач є належним чином повідомлений про розгляд справи № 905/693/24.

Необхідно зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету. Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На думку суду, враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - Позивач, Постачальник), яке створене у результаті здійснення заходів з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг, протягом періоду визначеного абзацом четвертим пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон).

Згідно п.3.1.9. ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до п.7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно ч.4 ст.63 Закону України Про ринок електричної енергії постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до абзацу 5 п. 13 Розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України Про ринок електричної енергії фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач фактично споживаючи електричну енергію та здійснивши оплату першого рахунку на попередню оплату за розрахунковий період «січень 2019» на підставі платіжного доручення №734 від 21.12.2018, приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що опублікований на веб-сайті постачальника на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги». .

Для проведення розрахунків ТОВ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" було відкрито відповідачу (Приватному підприємству Техноком Н) особовий рахунок № 2746.

Цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком до цього Договору (п.1.1.Договору).

Відповідно до п.2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку до цього договору.

Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору (п. 5.1 договору).

Згідно п.5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

У розділі 5 Комерційної пропозиції визначено, що 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів за обсягом фактичного споживання електричної енергії минулих періодів.

Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.

Виставлення рахунків за спожиту енергію електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет». За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов`язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватися відповідним сервісом.

Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.

У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Відповідно до п. 5.10. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Згідно п.п. 1 п. 6.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору .

Відповідно до п.13.1 договору, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватися з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

Як зазначає позивач, на виконання вищезазначеного договору, позивачем поставлено відповідачу електричної енергії за договором у червні 2023 року на суму 88 292,10 грн. з ПДВ., за липень 2023 року на суму 160 617,77 грн. з ПДВ, за серпень 2023 на суму 38 549,57 грн. з ПДВ, за вересень 2023 року на суму 2 189,44 грн. з ПДВ, за жовтень 2023 року на суму 1606,50 грн. з ПДВ, за листопад 2023 на суму 1633,40 грн. з ПДВ, за грудень 2023 року на суму 12 158,58 грн. з ПДВ та в січні 2024 на суму 40 406,54 грн. з ПДВ, що підтверджується наявним в матеріалах справи актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за червень 2023, липень 2023, серпень 2023, вересень 2023, жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023 та січень 2024.

Також позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки за спожиту електроенергію: за січень 2024 на суму 40 406,54 грн. з ПДВ, за грудень 2023 на суму 12 158,58 грн. з ПДВ, за листопад 2023 на суму 1633,40 грн. з ПДВ, за жовтень 2023 на суму 1606,50 грн. з ПДВ, за вересень 2023 на суму 2189,44 грн. з ПДВ, за серпень 2023 на суму 38 549,57 грн. з ПДВ, за липень 2023 на суму 160 617,77 грн. з ПДВ, за червень 2023 на суму 88 292,10 грн. з ПДВ.

Крім того, позивачем було направлено на юридичну адресу відповідача претензію №24/7780 від 21.09.2023 про сплату заборгованості в сумі 279 468,62 грн., з яких заборгованість за спожиту електричну енергію за період червень 2023 серпень 2023 в сумі 278 411,36 грн., 3% річних в сумі 1 057,26 грн. за період з 13.07.2023 по 20.09.2023, за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №2746, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як зазначає позивач, після погашення нарахувань за попередній розрахунковий період (який не увійшов до позовного) в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період червень 2023 зараховано 9048,08 грн. як надлишок оплати від 07.02.2022 у розмірі 70 724,75 грн. У зв`язку з викладеним, на день подання позовної заяви заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №2746 складає 336 405,82 грн.

Оскільки відповідач встановлений договором обов`язок з оплати поставленої електричної енергії у передбачений договором строк виконав не в повному обсязі, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань за укладеним договором.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 2746 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як свідчать фактичні обставини справи, відповідачу поставлено електричної енергії за договором за період червень 2023 в обсязі 25 388 кВт/год. на суму 88 292,10 грн. з ПДВ, липень 2023 в обсязі 58 534 кВт/год. на суму 160 617,77 грн. з ПДВ, серпень 2023 в обсязі 14 069 кВт/год. на суму 38 549,57 грн. з ПДВ, вересень 2023 в обсязі 305 кВт/год. на суму 2189,44 грн. з ПДВ, жовтень 2023 в обсязі 205 кВт/год. на суму 1606,50 грн. з ПДВ, листопад 2023 в обсязі 351 кВт/год. на суму 1633,40 грн. з ПДВ, грудень 2023 в обсязі 2976 кВт/год. на суму 12 158,58 грн. з ПДВ, січень 2024 в обсязі 13 546 кВт/год. на суму 40 406,54 грн. з ПДВ. Факт отримання послуг з постачання електричної енергії за спірний період відповідачем під час розгляду даної справи не спростовано.

Також сформовано рахунки за спожиту електроенергію на загальну суму 345 453,90 грн., а саме: за червень 2023 на суму 88 292,10 грн. з ПДВ, за липень 2023 на суму 160 617,77 грн. з ПДВ, за серпень 2023 на суму 38 549,57 грн. з ПДВ, за вересень 2023 на суму 2 189,44 грн. з ПДВ, за жовтень 2023 на суму 1 606,50 грн. з ПДВ, за листопад 2023 на суму 1 633,40 грн. з ПДВ, за грудень 2023 на суму 12 158,58 грн. з ПДВ та за січень 2024 на суму 40 406,54 грн.

Відповідно до п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), рахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем або в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п.п.4.21, 4.29 ПРРЕЕ, оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).

Як вже зазначалося, у розділі 5 Комерційної пропозиції визначено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даним комерційного обліку. 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів за обсягом фактичного споживання електричної енергії минулих періодів.

Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.

Виставлення рахунків за спожиту енергію електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет». За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов`язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватися відповідним сервісом.

Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.

У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Як встановлено, рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії та акти прийняття передавання товарної продукції (електроенергії) сформовано відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у відповідності до вимог п.п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, главою 9.14 Розділу ІХ, главою 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 та ст. 53 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені акти та рахунки за спожиту електричну енергію за період з червня 2023 по січень 2024 позивачем направлені відповідачу на його юридичну адресу.

За викладених обставин, за висновком суду, позивачем вчинено дії з направлення означених документів відповідачу.

Відповідно до п.4 та п.5 ч.2 ст.53 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку; створює та управляє базами даних комерційного обліку електричної енергії, а також централізованими реєстрами постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії.

Згідно п.9.14.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до п.4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (п. 10 Постанови Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Пунктом 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №311, визначено, що зчитування показників з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Так, на даний час саме оператори системи розподілу забезпечують комерційний облік електроенергії, тобто визначають обсяги відпущеної електричної енергії за розрахунковий період для кожного споживача.

Таким чином, оператор системи розподілу надає електропостачальнику дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами, а електропостачальник, у свою чергу, на підставі отриманих від ОСР даних щодо обсягів споживання електричної енергії здійснює нарахування грошових коштів до сплати за спожиту електричну енергію.

Щодо обсягів розподіленої електричної енергії за визначений позивачем період суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.

Пунктом 9 вказаного Положення, передбачено, що обсяги споживання електричної енергії визначаються з урахуванням таких особливостей:

1) обсяги споживання електричної енергії на об`єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20 березня 2020 року № 716) (далі - Кодекс комерційного обліку електричної енергії), крім об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях;

2) обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи;

3) оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав.

В матеріалах справи наявні копії листів АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №67/13960-вих від 18.09.2023, №67/16448-вих від 31.10.2023 та №67/3415-вих від 28.02.2024, згідно яких фактичний обсяг розподіленої електричної енергії споживачу ПП «ТЕХНОКОМ Н» (код ЄДРПОУ 40444136) за період червень 2023 та липень 2023 складає 83 922 кВт*год., за період серпень 2023 та вересень 2023 складає 14 374 кВт*год., за період з жовтня 2023 по січень 2024 складає 17 078 кВт*год.

Відповідно до п. 3.1.6 ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється лише за умови, якщо споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

При здійсненні нарахувань позивачем використано інформацію про спожиті Відповідачем обсяги електричної енергії, яку надає ОСР (оператор системи розподілу), дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Згідно пункту 9.1.2. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, обсяг, формат та порядок обміну (передачі/отримання) даних комерційного обліку визначається регламентами та протоколами інформаційного обміну АКО, а також укладеними договорами між відповідними сторонами інформаційного обміну.

Виходячи з вищевикладеного, обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку точок обліку (далі - ТКО) відповідача. Позивач здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР. Відповідно до галузевого законодавства та договірних умов, позивач не впливає на визначення переліку ТКО споживача та на визначення обсягів спожитої електричної енергії.

Як вже зазначалося, відповідач, посилався на те, що за серпень 2023 поточного року було встановлено відмінності показників приладів обліку у попередньому періоді (липень 2023).

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 28 від 11.09.2023 відповідач звертався до позивача з проханням зробити коригування відповідних показників обліку з посиланням на те, що при оформленні акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за серпень 2023 було встановлено відмінності показників приладів обліку у попередньому періоді (липні 2023), для можливості оформити прийняття-передавання електричної енергії за серпень та вересень 2023 року.

Також листом вих. № 34 від 18.10.2023 відповідач звертався до позивача з проханням зробити перерахунок згідно зазначених у долученому до вказаного листа акті показників, складеного відповідачем станом на 01.10.2023 із внесеними ним змінами з урахуванням від`ємних показників будинкових приладів обліку. Як зазначено у вказаному листі, до нього також були додані фото лічильників у кількості 11 одиниць.

У відповідь на вищевказаний лист позивач листом №67/16164-вих від 25.10.2023 зазначив, що протягом 2021-2023 років споживач, через послугу «Особистий кабінет» постачальника універсальних послуг надавав покази приладів обліку, за які несе відповідальність. При цьому, згідно п. 21 Додатку 4 до договору споживач гарантує, що дані про покази засобів обліку, передані ним будь-яким каналом або способом комунікації, які викладені у даному додатку, є верифікованими з його сторони та коректними й достовірними.

Крім того повідомив відповідача про те, що фото приладів обліку не забезпечує виконання комплексу робіт, передбаченого п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії при контрольному огляді засобу комерційного обліку, а отже не може вважатись документальним підтвердженням фактичних показів лічильника(ів), на підставі якого здійснюється перерахунок обсягів з розподілу електричної енергії.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.1.1.2 ПРРЕЕ, контрольний огляд засобу комерційного обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.

За умовами п.2.3.1. та п.2.3.2. Правил на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку. Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком. Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання (п.2.3.12. Правил).

Відповідно до п.2.3.5. Правил у разі виникнення в споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми в пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії споживач подає про це заяву учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ. Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, в разі необхідності звертається в установленому Кодексом комерційного обліку порядку щодо перевірки даних комерційного обліку. На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування. За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача.

Відповідно до п.10.2.1. та п.10.2.2. Кодексу комерційного обліку електричної енергії АКО розглядаються суперечки, що попередньо розглядались сторонами та щодо яких не було досягнуто згоди. Розгляд такої суперечки може бути ініційовано будь-якою зі сторін шляхом відповідного звернення до АКО. У зверненні можуть також міститись вимоги щодо улаштування ЗКО та вузлів обліку, перегляду або виправлення будь-якого результату та значення даних комерційного обліку електричної енергії, проведення повторних обчислень і, за умови виявлення помилок, проведення заміни відповідних даних комерційного обліку електричної енергії.

З наведеного вбачається, що оскільки позивач отримує дані щодо обсягів електричної енергії, необхідні для формування платіжних документів, від адміністратора комерційного обліку, яким у даному випадку є АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», тому в разі незгоди з вказаними в платіжних документах даними стосовно обсягу зазначеної розподіленої електроенергії відповідач мав звернутися до ОСП, яким є АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» щодо перевірки даних комерційного обліку. Проте доказів такого звернення до ОСП, дій по спільній перевірці даних комерційного обліку, звірки таких даних тощо, відповідач під час розгляду даної справи до суду не надав. Відтак, за висновком суду, заперечення відповідача в частині незгоди з обсягами споживання в спірному періоді є необґрунтованими.

Враховуючи наведене, беручи до уваги листи АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №67/13960-вих від 18.09.2023, №67/16448-вих від 31.10.2023 та №67/3415-вих від 28.02.2024, суд вважає доведеним споживання відповідачем обсягу електричної енергії, вказаного у актах прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період з червня 2023 по січень 2024.

Доказів, які б спростовували обсяг спожитої відповідачем електроенергії, суду під час розгляду справи не надано.

Як вже зазначалося, умовами спірного договору (п. 5.10) передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. За умовами комерційної пропозиції (п. 5) розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.

Таким чином, виходячи з погоджених сторонами умов, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію повинен бути здійснений протягом 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, а саме: за червень 2023 року - не пізніше 07.07.2023, за липень 2023 - не пізніше 07.08.2023, за серпень 2023 року - не пізніше 07.09.2023, за вересень 2023 - не пізніше 06.10.2023, за жовтень 2023 року - не пізніше 07.11.2023, за листопад 2023 - не пізніше 07.12.2023, за грудень 2023 року - не пізніше 05.01.2024, за січень 2024 - не пізніше 07.02.2024.

Суд зазначає, що виставлення рахунків за змістом означених положень договору не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України.

Крім того, за своєю природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29.09.2009р. у справі №3-3902к09, від 29.09.2009р. у справі №37/405, а також у постанові Верховного Суду від №910/9472 від 23.01.18р., в яких суд зазначив, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати певні кошти та ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України; а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплатити за надані послуги.

Як встановлено судом, позивачем поставлено відповідачу електричної енергії за договором у червні 2023 на суму 88 292,10 грн. з ПДВ, у липні 2023 на суму 160 617,77 грн. з ПДВ, у серпні 2023 на суму 38 549,57 грн. з ПДВ, у вересні 2023 на суму 2 189,44 грн. з ПДВ, у жовтні 2023 на суму 1 606,50 грн. з ПДВ, у листопаді 2023 на суму 1 633,40 грн. з ПДВ, у грудні 2023 на суму 12 158,58 грн. з ПДВ та в січні 2024 на суму 40 406,54 грн. з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за червень 2023 січень 2024.

Факт отримання від позивача послуг з боку відповідача за вищевказаним договором під час розгляду даної справи відповідачем не спростовано.

Сплату заборгованості за спожиту за вказаний період електричну енергію в сумі 336 405,82 грн. боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання за договором про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг № 2746 від 01.01.2019 щодо оплати спожитої електричної енергії в обумовлені договором строки не виконав, а отже прострочив виконання зобов`язання у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Відповідачем даний факт не спростовано.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 336 405,82 грн.

Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано 3 % річних в сумі 5431,29 грн. за загальний період з 13.07.2023 по 19.03.2024 та інфляційні нарахування за загальний період з вересня 2023 по лютий 2024 в сумі 8 929,65 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов`язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов`язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов`язання.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).

Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов`язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично невірним. Так, згідно здійсненого судом за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунку сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 5434,48 грн. за загальний період з 13.07.2023 по 19.03.2024. Разом із тим, враховуючи, що згідно приписів ст. 237 Господарського процесуального кодексу при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача 3% в межах заявленої суми 5431,29 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично невірним. Так, згідно здійсненого судом за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перерахунку сума інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, складає 8929,64 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 130, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги до Приватного підприємства ТЕХНОКОМ Н про стягнення 350 766,76 грн., з яких: 336 405,82 грн. заборгованість, 5431,29 грн. 3% річних, 8929,65 грн. інфляційні нарахування, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства ТЕХНОКОМ Н (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 4а, код ЄДРПОУ 40444136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; код ЄДРПОУ: 42086719) заборгованість в сумі 336 405,82 грн., 3% річних в сумі 5431,29 грн., інфляційні втрати в сумі 8929,64 грн., судовий збір в сумі 4209,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2025.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.С. Зельман