Ухвала

від 24.03.2025 по справі 906/1296/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"24" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1296/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 від 07.03.2025 про забезпечення позову у справі

за позовом: ОСОБА_1 (с.Бабушки Чуднівського району Житомирської області)

до 1. Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН" (м.Житомир); 2. ОСОБА_2 (м.Житомир); Державного реєстратора Червоненської селищної ради Попіля Володимира Вікторовича (с.Червоне Бердичівського району Житомирської області)

про визнання недійсними рішення загальних зборів власників,

за участю представників сторін:

від позивача: Костянчук Н.М., ордер серія АА №1518965 від 16.12.2024;

від відповідача 1: Карпішин С.В., ордер серія АМ №1080738 від 14.01.2025;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ПП "Приватна агрофірма "ЛАН", ОСОБА_2 , Державного реєстратора Червоненської селищної ради Попіля Володимира Вікторовича про визнання недійсними всіх рішення загальних зборів власників ПП "Приватна агрофірма "ЛАН", оформлені протоколом №29/08/2024-1 від 29.08.2024 з моменту їх прийняття та зобов`язання державного реєстратора Червоненської селищної ради скасувати державну реєстрацію змін здійснену на підставі протоколу №29/08/2024-1 від 29.08.2024.

Ухвалою суду від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.02.2025.

У судовому засіданні 10.02.2025 оголошено перерву до 10.03.2025, відповідно до ч.5 ст.183 ГПК України.

07.03.2025 представник позивача подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд:

- заборонити до набрання законної сили судовим рішенням у справі державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь- яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Приватного Підприємства Приватна агрофірма "ЛАН (код ЄДРПОУ: 31624499) повноваження на які надані протоколом загальних зборів власників від 29.08.2024 № 28/08/24-1;

- заборонити до набрання законної сили судовим рішенням у справі державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна Приватного Підприємства Приватна агрофірма "ЛАН" (код ЄДРПОУ: 31624499);

- заборонити до набрання законної сили судовим рішенням у справі державним реєстраторам прав на рухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно рухомого майна тощо) рухомого майна Приватного Підприємства Приватна агрофірма "ЛАН" (код ЄДРПОУ: 31624499 );

- заборонити виконавчому органу Приватного Підприємства Приватна агрофірма "ЛАН" (код ЄДРПОУ: 31624499 ) на вчинення дій, повноваження на які надані протоколом загальних зборів власників від 29.08.2024 № 28/08/24-1.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що оскаржувані рішення загальних зборів направлені на відчуження всього рухомого та нерухомого майна підприємства, відмови від значної кількості оренди земельних ділянок та інші процесуальні рішення, спрямовані на вилучення майна та засобів здійснення господарської діяльності підприємства. На даний час позивачу стало відомо про вибуття рухомого майна з володіння відповідача 1, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №31825780 від 04.03.2025. Також вказує, що позивачем отримано повідомлення від 18.02.2025 про призначення загальних зборів власників на 01.04.2025 порядком денного якого є відчуження нерухомого та рухомого майна підприємства. Майже всі збори за 2024 та початок 2025 років скликаються з метою продати рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу 1, що безпосередньо впливає на діяльність підприємства, співвласником якого є позивач.

На думку заявника, заявлені заходи забезпечення позову відповідають позовним вимогам, на забезпечення яких позивач просить їх вжити, оскільки існує загроза відчуження належного ПП ПАФ "ЛАН" всього нерухомого та рухомого майна, а також вчинення інших дій, без достатніх на те підстав, на користь інших осіб, у зв`язку з чим невжиття таких заходів може ускладнити у майбутньому виконання рішення суду у разі задоволення позову у цій справі, істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В судовому засіданні 10.03.2025 розпочато розгляд заяви про забезпечення позову та оголошено перерву до 24.03.2025.

У запереченні на заяву про забезпечення позову від 13.03.2025 представник відповідача 1 просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

12.03.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

За змістом ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (ст.137 ГПК України).

Отже, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Як встановлено частиною 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Суд констатує, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (ст.6 ГК України).

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

З урахуванням того, що предметом спору є немайнові вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації, згідно з висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, які повинні судом враховуватись в силу ч.4 ст.236 ГПК України, суд повинен дослідити в цьому випадку питання чи не призведе невжиття заявлених позивачем заходів до істотного ускладнення, чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та чи зможе позивач захистити свої права в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду.

Заявник, ставлячи вимогу про застосування таких заходів забезпечення позову як заборона проводити реєстраційні дії, повноваження на які надані протоколом загальних зборів власників від 29.08.2024 №28/0824-1, заборона відчуження будь-яким способом нерухомого та рухомого майна Приватного підприємства Приватна фірма "Лан" не навів жодних доказів чи аргументів того, що відповідачем 1 вчиняються дії з метою подальшого ухилення від виконання судового рішення.

Суд зазначає, що довідка Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, на яку посилається позивач, згідно з якою за ПП ПАФ "Лан" зареєстровано 7 одиниць сільськогосподарської та іншої спеціалізованої техніки, видана 11.03.2024. Натомість, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №31825780 датований 04.03.2025.

При цьому позивач не надав жодних доказів, що відповідач 1 вчиняє дії, спрямовані на відчуження власного майна, зокрема уклав договори купівлі-продажу сільськогосподарської та іншої спеціалізованої техніки, за якими відчужив на користь третьої особи рухоме майно.

За результатами аналізу заяви про забезпечення позову суд зазначає, що наявні докази свідчать про існування спору щодо захисту прав позивача як власника підприємства на право впливати на господарську діяльність ПП ПАФ "Лан" не тільки шляхом голосування на загальних зборах, проте ОСОБА_1 просить суд вжити відповідні заходи не щодо предмету спору (визнання недійсними рішень загальних зборів підприємства), а щодо нерухомого та рухомого майна, яке належить підприємству.

Крім того, в поданій суду заяві позивачем не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову негативно впливатиме на можливість позивача ефективно захистити (поновити) свої порушені права в межах даного судового спору та подальшої реалізації виконання судового рішення.

Також суд наголошує, що сама наявність судового спору між сторонами за відсутності доведення необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову не може бути підставою для забезпечення позову, позаяк самі лише твердження позивача в даному випадку не є достатніми та обґрунтованими підставами для задоволення поданої заяви про забезпечення позову. Окрім того, недобросовісність та протиправність дій відповідачів, на які посилається позивач в обґрунтування заяви про забезпечення позову, буде встановлюватись судом під час розгляду справи по суті.

Подана заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду, в разі задоволення позову.

При цьому, як вже зазначалося, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такі заходи не будуть перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Таким чином, за результатами аналізу матеріалів справи та заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає, що вказані в останній обставини не можуть визначатись судом як безумовна підстава для застосування забезпечення позову, позаяк подана позивачем заява про забезпечення позову за своїм змістом зводиться лише до припущень щодо неможливості або ускладнення виконання рішення суду в майбутньому.

Враховуючи вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно ч.6 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При цьому, слід наголосити, що у разі виникнення дійсних належним чином підтверджених обставин, які були б достатніми для забезпечення позову, останній не позбавлений права та можливості звернутись з відповідною заявою до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 07.03.2025 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набрала законної сили 24.03.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Соловей Л.А.

Друк:

1- у справу;

2- позивачу через "Електронний суд";

3- Відповідачу 1 через "Електронний суд";

4- відповідачу 2 РНОКПП НОМЕР_1 (рек. з повід);

5- відповідачу 3 код ЄДРПОУ 04346793 (рек. з повід).