Рішення від 19.03.2025 по справі 917/2061/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2025 Справа № 917/2061/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, вул. Покровська, 22, м. Решетилівка, Полтавська область, 38400 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Мартинівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області, вул. Хмельницького Богдана, 18, с. Мартинівка, Полтавський район, Полтавська область, 39520, ЄДРПОУ 21046561

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Землетрейд", вул. Маккейна Джона, буд. 16, кім. 4, м .Київ, 01042, ЄДРПОУ 43546959

про скасування державної реєстрації, витребування земельної ділянки

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи: Заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Мартинівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Землетрейд", в якому просить:

1. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 5321680700:00:003:0523 площею 3,5396 га, яка знаходиться в адміністративних межах Мартенівської сільської ради, з одночасним припиненням усіх речових прав на неї;

2. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43546959, адреса реєстрації вул. Берегова, 210 м. Дніпро, 49021) на користь Мартенівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (ЄДРПОУ 21046561, вул. Хмельницького Богдана, 18 с. Мартинівка Полтавського району Полтавської області, 39520) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га, вартістю 78608,16 грн, яка мала кадастровий номер 5321680700:00:003:0440 в межах площі, координат та конфігурації, що увійшла до об`єднаної земельної ділянки 5321680700:00:003:0523, яка знаходиться в адміністративних межах Мартенівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що всупереч вимог статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 станом на момент оформлення права власності (право власності зареєстровано 13.05.2021) на земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 5321680700:00:003:0440), розташованої на території Варварівської сільської ради Карлівського району Полтавської області. ОСОБА_1 вже мав у власності (право власності зареєстровано 17.12.2020) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 5322887000:08:001:0035), що розташована на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області. Такі дії ОСОБА_1 призвели до незаконного вибуття із державної власності земельної ділянки з кадастровим номером 5321680700:00:003:0440 сільськогосподарського призначення, площею 2 га, розташованої на території Мартинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України. Встановити строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Прокурор усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі № 917/2061/24; постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 15:10 21.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.01.2025 суд відклав підготовче засідання на 11:20 19.02.2025.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.02.2025 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/2061/24 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10:00 19.03.2025.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №18291-СГ від 26.11.2020 ОСОБА_1 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області та надано ОСОБА_1 у власність із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення особистого селянського господарства на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5322887000:08:001:0035.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.12.2020 державним реєстратором Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області Васильченко Валентиною Миколаївною за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право приватної власності на вказану земельну ділянку. Номер запису про право власності 39826062, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2254806253228.

У подальшому, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки № 66 від 14.01.2021 ОСОБА_1 вказану земельну ділянку продано ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 18101-СГ від 13.11.2020 надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності розташованої на території Варварівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 3259-СГ від 05.05.2021, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , останньому затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Варварівської сільської ради Карлівського району Полтавської області та надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 5321680700:00:003:0440 площею 2 га, розміщену на території Варварівської сільської ради Карлівського району Полтавської області.

На підставі зазначеного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.05.2021 державним реєстратором Виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Даньшіною Аліною Віталіївною за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право приватної власності на вказану земельну ділянку. Номер запису про право власності 41961724, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2359209353216.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5321680700:00:003:0440 площею 2 га 11.06.2021, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки № 3142 ОСОБА_1 продана ТОВ «ЗЕМЛЕТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43546959).

На підставі зазначеного договору купівлі-продажу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.06.2021 приватним нотаріусом Огородник Лесею Василівною Дніпровського міського нотаріального округу за ТОВ «ЗЕМЛЕТРЕЙД» зареєстровано право приватної власності на вказану земельну ділянку. Номер запису про право власності 42463903, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2359209353216.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5321680700:00:003:0440 є ТОВ «ЗЕМЛЕТРЕЙД».

В подальшому встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5321680700:00:003:0440 площею 2 га об`єднана із земельною ділянкою з кадастровим номером 5321680700:00:003:0441 площею 1,5396 га, що підтверджується технічною документацією із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок, замовником технічної документації є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД».

Відповідно до технічної документації із землеустрою, розробленої ПП «Ленд Груп», земельні ділянки з кадастровими номерами 5321680700:00:003:0440 та 5321680700:00:003:0441 загальною площею 3,5396 га за межами населених пунктів с. Варварівка Мартенівської територіальної громади належать ТОВ «ЗЕМЛЕТРЕЙД» на підставі договорів купівлі продажу. На момент об`єднання земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ «АГРАРНА ФІРМА ГРІН ВУД», форма власності приватна.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, після об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 5321680700:00:003:0440 та 5321680700:00:003:0441 загальною площею 3,5396 присвоєно кадастровий номер 5321680700:00:003:0523. Адреса земельної ділянки: с. Варварівка Мартенівської територіальної громади Полтавської області. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення площею 3,5396 га. Державна реєстрація земельної ділянки відбулася на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробленої 08.08.2023 ПП «Ленд груп», зареєстровано земельну ділянку Відділом № 2 Управління надання адміністративних послуг головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321680700:00:003:0523 не зареєстровано.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України.

Так, згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У частині 3 статті 116 Земельного кодексу України зазначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Водночас, законодавством встановлені певні обмеження у правах набуття права власності на земельні ділянки, а саме згідно з частиною 4 статті 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 га.

Тобто, відповідно до статей 116, 121 Земельного кодексу України особа яка скористалася своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої статтею 121 Земельного кодексу України, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге.

Визначений статтею 118 Земельного кодексу України порядок передачі земельної ділянки у власність застосовується при умові дотримання вимог статей 116, 121 Земельного кодексу України.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З викладеного вбачається, що право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5321680700:00:003:0440 (отриману ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 3259 від 05.05.2021) державним реєстратором за ОСОБА_1 зареєстровано 13.05.2021, а право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5322887000:08:001:0035 (отриману ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №18291-СГ від 26.11.2020) державним реєстратором за ОСОБА_1 зареєстровано 17.12.2020.

Отже, всупереч вимог статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 станом на момент оформлення права власності (право власності зареєстровано 13.05.2021) на земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 5321680700:00:003:0440), розташованої на території Варварівської сільської ради Карлівського району Полтавської області. ОСОБА_1 вже мав у власності (право власності зареєстровано 17.12.2020) земельну ділянку площею

2га (кадастровий номер 5322887000:08:001:0035), що розташована на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області.

Такі дії ОСОБА_1 призвели до незаконного вибуття із державної власності земельної ділянки з кадастровим номером 5321680700:00:003:0440 сільськогосподарського призначення, площею 2 га, розташованої на території Мартинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Щодо витребування земельної ділянки яка мала кадастровий номер 5321680700:00:003:0440.

Приймаючи рішення щодо розпорядження спірною земельною ділянкою ГУ Держгеокадастру у Полтавській області факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не перевірило, порушивши вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття земель із державної власності (наразі комунальної власності), тому наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 3259-ЄГ від 05.05.2021, яким ОСОБА_1 , затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Варварівської сільської ради Карлівського району Полтавської області та надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 5321680700:00:003:0440 площею 2 га, розміщену на території Варварівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, є незаконним та таким, шо прийнятий з порушенням передбаченої законодавством процедури.

Водночас, ОСОБА_1 міг і повинен був знати про те, що передача земельної ділянки безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання, що ставить його добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів та підтверджує дотримання «справедливого балансу» у даних правовідносинах, та зважаючи на те, що він своє право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства використав, підстав для задоволення його заяви про надання у власність земельної ділянки такого ж виду використання на території Карлівського району не було.

З урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної або комунальної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі 525/1225/15-ц, а також у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 706/1685/16-ц та від 27.10.2020 у справі № 381/375/19.

Спірна земельна ділянка вибула із державної власності (наразі комунальної власності) внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду використання, тобто поза волею власника цієї земельної ділянки - Мартинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Відповідно до витягу ЄДРПОУ Мартенівська сільська рада є правонаступником Варварівської сільської ради Полтавської області (ЄДРПОУ 21046638).

Згідно з частинами 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права, або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Стаття 155 Земельного кодексу України визначає, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Разом з тим, за змістом статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновленим становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Водночас, власник майна, з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, без з`явлення вимоги про визнання його недійсним, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 26.06.2019 у справі № 911/2258/18 та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 20.01.2020 у справі № 911/1072/19.

Також у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16 Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12- 97гс19, пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (провадження № 12- 95гс19, пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (провадження № 12- 148гс19, пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (провадження № 12- 157гс19, пункт 52)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від

26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11.09.2019у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.

В черговий раз аналогічні висновки виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2022 у справі № 676/1795/20.

Враховуючи правові висновки Верховного суду, визнання незаконним наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 3259-СГ від 05.05.2021, не є ефективним способом захисту у цій справі, оскільки задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння земельною ділянкою. Однак посилання в позові на незаконність такого рішення, є необхідним для того, щоб суд надав правову оцінку наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 3259-СГ від 05.05.2021 та виклав її у мотивувальній частині судового рішення у межах розгляду справи про витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статей 318, 324 Цивільного кодексу України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Обставини свідчать про те, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності (наразі комунальної власності) без достатньої правової підстави, поза волею власника - Українського народу, тоді як прийняття наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 3259-СГ від 05.05.2021, не свідчить про наявність у держави, яка діє від імені Українського народу, волі на вибуття вказаної землі із державної власності (наразі комунальної власності) з огляду на неправомірність дій ГУ Держгеокадастру у Полтавській області по її передачі у приватну власність.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Так, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з його волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 Цивільного кодексу України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Норма статті 388 Цивільного кодексу України може застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Згідно з пунктом 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 Цивільного кодексу України). Якщо в такій ситуації пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 Цивільного кодексу. У зв`язку із цим, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 Цивільного кодексу звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця) (п.п. 2 пункту 25 наведеної Постанови)).

Відповідно до положень частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині 1 статті 388 Цивільного кодексу України (пунтк 26 Постанови).

Воля держави як власника земель може виражатись лише в таких діях відповідного органу, який відповідає вимогам законодавства та інтересам держави.

Набуття у власність спірної земельної ділянки здійснено поза волею держави як власника землі, оскільки прийняття наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 3259-СГ від 05.05.2021 не відповідає вимогам законодавства та інтересам держави.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15, від 5.10.2016 у справі № 916/2129/15, від 25.01.2017 у справі №916/2131/15, у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 № 916/2130/15.

Крім наведеного, оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 Цивільного кодексу України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 Цивільного кодексу України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту (зокрема й такий спосіб захисту як визнання недійсним договору купівлі - продажу). У таких відносинах захист прав особи, яка є власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, за наявності підстави, визначеної статтею 388 Цивільного кодексу України, яка дає право витребувати майно у набувача майна за відплатним договором.

До такого висновку дійшов Верховний Суд України у своїй Постанові від 04.12.2012 у справі № 3-55гс12.

Разом з тим, рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (пункт 10 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

Спірна земельна ділянка з кадастровими номерами 5321680700:00:003:0440 вибула з державної власності (наразі комунальної власності) без достатньої правової підстави, поза волею власника - Українського народу.

Вказана земельна ділянка вибула на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 3259-СГ від 05.05.2021, яке не відповідає викладеним у статтях 116, 118, 121 Земельного кодексу України імперативним нормам та суперечать їм, що не відповідає волі українського народу, як власника земельних ділянок, вираженої у відповідних нормах.

Відповідно до статей 318, 324 Цивільного кодексу України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею цього Кодексу. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

З огляду на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5321680700:00:003:0440 вибула з державної власності поза волею власника - Українського народу, який делегував свої права в особі відповідних органів, так як наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, який став підставою для вилучення земельної ділянки із державної власності, прийнято незаконно, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню із володіння останнього набувача ТОВ «ЗЕМЛЕТРЕЙД» на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.

До аналогічних висновків щодо необхідності витребування земельної ділянки, яка вибула з володіння держави не з її волі, від добросовісного набувача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України дійшов Верховний Суд у постановах за подібних правовідносин: постанова від 17.10.2019 у справі № 682/1711/15-ц, постанова від у справі № 363/2301/17, постанова від 01.09.2020 у справі № 700/460/17, постанова від 07.12.2022 у справі № 924/144/20, постанова від 28.12.2022 у справі № 472/156/21, постанова від 28.06.2023 у справі № 148/621/22.

Враховуючи викладене, земельна ділянка площею 2 га, яка мала кадастровий номер 5321680700:00:003:0440 підлягає витребуванню у ТОВ «ЗЕМЛЕТРЕЙД» на користь Мартенівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

Відповідно до правової позиція викладеної у постанові Верховного Суду від у справі № 672/386/20, державній реєстрації підлягає як право власності, так і похідні від права власності речові права на нерухоме майно. Разом із тим, внесення змін до запису про державну реєстрацію права власності на підставі рішення суду про задоволення віндикаційного позову лише щодо останнього власника ніяким чином не може призвести до зміни чи скасування запису про похідні від права власності речові права на вказане майно, яким розпорядилася особа, яка не мала права цього робити, оскільки є володіючим невласником. Отже, повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про похідне від права власності право користування земельною ділянкою, й земельна ділянка не повертається у фактичне володіння з можливістю власника нею як користуватися, так і розпоряджатися.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Водночас на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.

Разом з цим статтею 346 Цивільного кодексу України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на його майно за іншими способами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України, що є належним способом захисту.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі №363/2936/15-ц, від 12.06.2018 у справі № 916/3727/15, від 09.07.2018 у справі № 910/3513/17.

Разом з цим для застосування віндикації не має самостійного правового значення наявність «ланцюжка» правочинів, за яким річ послідовно передавалася від однієї особи до іншої, що в кінцевому результаті призвело до перебування речі у володінні набувача. Визнання недійсними всіх правочинів щодо відчуження речі не вимагається.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 05.10.2016 у справі 916/2129/15 та від 17.12.2014 у справі № 6-140цс.

Відповідно до пп. 16 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ у Полтавській області утворено Полтавський район (з адміністративним центром у місті Полтава) у складі територій Білицької селищної, Великорублівської сільської, Диканської селищної, Драбинівської сільської, Зіньківської міської, Карлівської міської, Кобеляцької міської, Коломацької сільської, Котелевської селищної, Ланнівської сільської, Мартенівської сільської, Мачухівської сільської, Машівської селищної, Михайлівської сільської, Нехворощанської сільської, Новосанжарської селищної, Новоселівської сільської, Опішнянської селищної, Полтавської міської, Решетилівської міської, Скороходівської селищної, Терешківської сільської, Чутівської селищної, Щербанівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 721-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області» відповідно до абз. 1 пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Полтавської області згідно з додатком.

Згідно з додатком до вказаного розпорядження Варварівська територіальна громада включена до складу Мартенівської територіальної громади.

Відповідно до пунтку 24 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом (тобто з 27.05.2021 - з дня набрання законної сили відповідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Враховуючи викладене та те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 3259-СГ від 05.05.2021, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання із земель державної власності у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 5321680700:00:003:0440, яка розташована на території Варварівської сільської ради Карлівського району, є незаконним та таким, що порушує вимоги статей 387, 388 Цивільного кодексу України, тому зазначена земельна ділянка підлягає витребуванню у останнього набувача ТОВ «ЗЕМЛЕТРЕЙД» у комунальну власність в особі Мартинівської сільської ради Полтавського району Полтавській області, як правонаступника Варварівської сільської ради Карлівського району Полтавської області.

Щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5321680700:00:003:0523

Як установив суд, земельна ділянка з кадастровим номером 5321680700:00:003:0440 площею 2 га об`єднана із земельною ділянкою з кадастровим номером 5321680700:00:003:0441 площею 1,5396 га що підтверджується технічною документацією із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок, замовник технічної документації є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД».

Відповідно до технічної документації із землеустрою розробленої ПП «Ленд Груп» земельні ділянки з кадастровими номерами 5321680700:00:003:0440 та 5321680700:00:003:0441 загальною площею 3,5396 га за межами населених пунктів с. Варварівка Мартинівської територіальної громади належать ТОВ «ЗЕМЛЕТРЕЙД» на підставі договорів купівлі продажу.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, після об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 5321680700:00:003:0440 та 5321680700:00:003:0441 загальною площею 3,5396 присвоєно кадастровий номер 5321680700:00:003:0523. Адреса земельної ділянки с. Варварівка Мартинівської територіальної громади Полтавської області. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення площею 3,5396га. Державна реєстрація земельної ділянки відбулася на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розроблена 08.08.2023 ПП «Ленд груп», зареєстровано земельну ділянку 27.02.2024 Відділом № 2 Управління надання адміністративних послуг головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321680700:00:003:0523 не зареєстровано.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Основним критерієм об`єкта цивільних правовідносин є його оборотоздатність, тобто можливість вільно відчужуватися або переходити від однієї особи, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина 1 статті 182 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі статтею 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до статей 125,126 Земельного кодексу України виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Правовим регулюванням оформлення права власності чи користування земельною ділянкою є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Спеціальний Закон, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України «Про Державний земельний кадастр».

Статтею 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Отже, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права необхідною умовою є наявність усіх характеристик такого об`єкта, у тому числі, її кадастровий номер, розмір, межі та координати.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельну ділянку, зокрема, як цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель) - стаття 15 Закону України «Про державний земельний кадастр». Зазначені відомості вносяться до земельного кадастру на підставі, у тому числі, технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель. У разі якщо законом встановлена обов`язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії (стаття 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Так частини 1, 2, 6 статті 79-1 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Земельна ділянка з кадастровими номерами 5321680700:00:003:0523 площею 3,5396 га сформована шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 5321680700:00:003:0440 площею 2 га та 5321680700:00:003:0441 площею 1,5396 га на підставі технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об`єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об`єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Разом із тим, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5321680700:00:003:0440 площею 2 га до об`єднання, втратила статус окремого об`єкта, запис про державну реєстрацію вказаного об`єкта нерухомого майна закрито, самостійно вказана земельна ділянка не належить на праві власності відповідачеві, у якого вона витребовується, оскільки увійшла до об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 5321680700:00:003:0523 площею 3,5396 га, що підтверджується технічною документацією із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок, тому рішення суду про витребування земельної ділянки, що входить до єдиного масиву, не є тією безумовною підставою, відповідно до якої до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситься запис про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно.

Рішення суду про витребування майна від добросовісного набувача також не є підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи.

З огляду на зазначене, задоволення лише віндикаційного позову шляхом витребування спірної земельної ділянки в межах та конфігурації, не призведе до повного відновлення порушеного права держави, оскільки вона як власник майна не зможе вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, у зв`язку з відсутністю державної реєстрації на вказане конкретно взяте майно, а тому таке рішення фактично не містить правових наслідків щодо ефективного вирішення спору (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.03.2021 у справі № 672/1790/18).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звертається особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідками (п.57 постанови Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Способами захисту суб`єктивних земельних прав слід розуміти закріплені законом матеріально - правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

У випадку скасування судом державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відповідно до частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», частини 10 статті 79-1 Земельного кодексу України вона припиняє своє існування як об`єкт цивільних прав, що у свою чергу дасть змогу запобігти можливим повторним порушенням земельного законодавства.

Ураховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 5321680700:00:003:0440, яка отримана в наслідок порушення законодавства, увійшла до об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 5321680700:00:003:0523 ефективним способом захисту у даному випадку є скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5321680700:00:003:0523 площею 3,5396 га.

З огляду на викладене способом ідентифікації спірної земельної ділянки в межах, площі та координатах, які вона мала до об`єднання, та можливості реального виконання майбутнього судового рішення, є присвоєння їй відповідного кадастрового номеру, що можливо зробити лише після скасування державної реєстрації об`єднаної земельної ділянки та її поділ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 232 - 233, 237 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 5321680700:00:003:0523 площею 3,5396 га, яка знаходиться в адміністративних межах Мартенівської сільської ради, з одночасним припиненням усіх речових прав на неї;

Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43546959, адреса реєстрації вул. Берегова, 210 м. Дніпро, 49021) на користь Мартенівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (ЄДРПОУ 21046561, вул. Хмельницького Богдана, 18 с. Мартинівка Полтавського району Полтавської області, 39520) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га, вартістю 78608,16 грн, яка мала кадастровий номер 5321680700:00:003:0440 в межах площі, координат та конфігурації, що увійшла до об`єднаної земельної ділянки 5321680700:00:003:0523, яка знаходиться в адміністративних межах Мартенівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД» (вул. Маккейна Джона, буд. 16, кім. 4, м .Київ, 01042, ЄДРПОУ 43546959) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910060) 6056,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 31.03.2025.

Суддя Дмитро Сірош