Рішення

від 25.03.2025 по справі 917/1939/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2025 Справа № 917/1939/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відритому судовому засіданні з розгляду справи по суті в порядку загального позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства з іноземними інвестиціями "Укртрубоізол", вул. Заводська, 2, смт. Меліоративне, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51217

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Гефест", вул. Петрівська, 14, м. Миргород, Полтавська область, 37600

про стягнення 3 804 425,72 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін: відповідно протоколу судового засідання від 25.03.2025,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства з іноземними інвестиціями "Укртрубоізол" просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Гефест" - 3 804 425,72 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 24.04.2024 року між сторонами Договору поставки № 24/04/24-П, з яких : 3 256 970,00 грн основного боргу, 48 854,55 грн інфляційного збільшення, 155 017,53 грн пені, 17 886,64 грн 3% річних та 325 697,00 грн штраф за прострочення оплати отриманого товару більше ніж на 30 календарних днів.

Правовими підставами позову зазначено ст. 11, 509, 510, 530, 525, 526, 610, 626 Цивільного кодексу України та ст. 42, 193, 216, 218, 222 Господарського кодексу України.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (а.с. 5-42): Виписка з ЄДР, Договір поставки, Специфікація, Додаток № 1.3 до Договору Плани графіки виготовлення та оплати продукції, технічне завдання до договору, лист № 158 від 30.04.2024 відповідача, лист позивача від 01.05.2024, лист позивача від 04.06.24, лист позивача від 13.06.24, лист стосовно розрахунків від 18.07.24, інформаційне повідомлення від 21.08.24, інформаційне повідомлення від 25.04.24, інформаційне повідомлення від 29.05.24, видаткова накладна від 05.09.2024 та рахунок, розрахунок штрафних санкцій та ціни позову та інші.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

08.11.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства з іноземними інвестиціями "Укртрубоізол" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Гефест" про стягнення 3 804 425,72 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 24.04.2024 року між сторонами Договору поставки № 24/04/24-П, з яких : 3 256 970,00 грн основного боргу, 48 854,55 грн інфляційного збільшення, 155 017,53 грн пені, 17 886,64 грн 3% річних та 325 697,00 грн штраф за прострочення оплати отриманого товару більше ніж на 30 календарних днів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024 справу № 917/1939/24 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 13.11.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання у справі на 12.12.2024 року на 11:30 год; встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.

04.12.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства з іноземними інвестиціями "Укртрубоізол" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №16443), яку суд задовольнив ухвалою від 09.12.2024 (з урахуванням ухвали від 11.12.2024 про виправлення описки).

У судовому засіданні 12.12.2024 року оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про перерву в підготовчому засіданні до 21.01.2025 до 09:00 год.

Позивач надав суду за вх № 701 від 20.01.2025 заяву про розгляд справи без участі позивача.

Відповідач надав суду за вх № 703 від 20.01.2025 клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 21.01.2025 року суд оголосив протокольну ухвалу про задоволення означених клопотань сторін та про відкладення підготовчого засідання до 06.02.2025 до 09:00 год.

Судове засідання, призначене на 06.02.2025 року, не відбулося в зв`язку з перебуванням судді Ківшик О.В. на лікарняному.

Суд ухвалою від 17.02.2025 призначив дату підготовчого засідання на 06.03.2025 на 09:00.

У судовому засіданні 06.03.2025 з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України (в подальшому ГПК України), та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.03.2025 року на 11:00.

Відповідач у судові засідання з розгляду цієї справи представництво не забезпечив, причин цього суду не повідомив.

Останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, про що свідчать матеріали справи (а.с. 49 повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду від 13.11.2024 про відкриття провадження у цій справі; а.с. 66 - повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду від 12.12.2024; а.с. 79 довідка про доставку електронного листа ухвали суду від 21.01.2025 - в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної фірми "Гефест"; а.с. 83 - довідка про доставку електронного листа ухвали суду від 17.02.2025 - в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної фірми "Гефест"; а.с. 91 -довідка про доставку електронного листа ухвали суду від 06.03.2025 - в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної фірми "Гефест").

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Останній був належним чином за місцезнаходженням згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повідомлений встановлений судом процесуальний строк та покладені на нього судом обов`язки, про що свідчить означене вище.

За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи чи день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 13.11.2024, якою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов, була вручена відповідачу 22.11.2024.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 25.03.2025 представник позивача на позовних вимогах наполягав.

Під час розгляду справи суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 25.03.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

24.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством з іноземними інвестиціями "Укртрубоізол" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Гефест" (Покупець) було укладено Договір поставки № 24/04/24-П (далі Договір, а.с. 5-6).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

-Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, продукцію, іменовану в подальшому "Продукція" асортимент, кількість, якість та ціна якої вказана у видаткових накладних/ рахунках/фактурі, які надаються Постачальником Покупцю відповідно до умов цього Договору, або у специфікації до Договору, якщо сторонами обумовлено її підписання (п. 1.1 Договору);

-Ціна Продукції є договірної ціною між Постачальником та Покупцем та вказується у видаткових накладних, або рахунку-фактурі, які є невід`ємною частиною даного Договору, або у специфікації до Договору, якщо сторонами обумовлено її підписання (п. 3.1 Договору);

-Умови відпуску продукції додатково обумовлюються сторонами, які зазначені у специфікації. Строки поставки Продукції за попередньою заявою Покупця, якщо інше не обмовлено сторонами у специфікації. Поставка може бути здійснена партіями (п. 4.1 4.3 Договору);

-Приймання Продукції проводиться Покупцем безпосередньо при відпуску на складі Постачальника відповідно до чинного законодавства, якщо не обумовлено інші умови поставки. Датою приймання Продукції вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін (п. 5.2, 5.3 Договору);

-Строк оплати Продукції вказується у рахунку-фактурі та здійснюється Покупцем шляхом 100% попередньої оплати Продукції, якщо інше не обумовлено сторонами у специфікації. Датою оплати усієї парті Продукції є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 6.4, п. 6.5 Договору);

-Покупець зобов`язаний провести оплату продукції відповідно до умов даного Договору (підп. 7.2.1 п. 7.2 Договору);

-У випадку порушення строків оплати Покупцем Продукції Покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої Продукції за кожен день прострочення, а за прострочку оплати більше 30 календарних днів Покупець на вимогу Постачальника додаткової сплачує штраф в розмірі 10% від неоплаченої суми. За прострочку оплати більше 90 календарних днів Покупець на вимогу Постачальника додатково сплачує штраф в розмірі 20% від неоплаченої суми (п. 8.3 Договору);

-При порушенні Покупцем строків передоплати Постачальник має право призупинити поставку Продукції до моменту повного погашення Покупцем заборгованості по передоплаті (підп. 8.5.1 п. 8.5 Договору);

-Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і скріплення печатками сторін, і діє до 31.12.2024. Якщо жодна із сторін до закінчення строку дії договору не виявить бажання розірвати даний договір, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік (п. 11.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторони підписали Специфікацію № 1 (далі Специфікація, а.с. 7), у якій узгодили, зокрема, найменування товару, комплектність, кількість, ціну, загальну вартість (4556970,00 грн з ПДВ), термін поставки (згідно погодженого графіку відвантажень та оплат за умови вчасного надходження авансового платежу на банківський рахунок Виконавця) та розрахунок за продукцію передоплата 1 000 000,00 грн впродовж 2-х робочих днів з дати підписання Договору та Специфікації, остаточні розрахунки - згідно погодженого графіку відвантажень та оплат.

Зокрема, відповідно до Специфікації Постачальник зобов`язувався поставити наступний асортимент Продукції:

-Ремонтний комплект (РК) Тип -1, (Додаток 1.1. Технічне завдання табл.1, поз.№1 у кількості 9 комплектів на суму 451 350,00 грн. з ПДВ;

-Ремонтний комплект (РК) Тип -2 (Додаток 1.1. Технічне завдання табл.1, поз.№2 у кількості 10 комплектів на суму 1 402 500,00 грн. з ПДВ;

-Ремонтний комплект (РК) Тип -2 (Додаток 1.1. Технічне завдання табл.1, поз.№3 у кількості 2 комплекти на суму 376 950,00 грн.;

-Ремонтний комплект (РК) Тип -3 (Додаток 1.1. Технічне завдання табл.1, поз.№4 у кількості 9 комплектів 1 566 675,00 грн..

Додатком № 1.3 до Договору сторони погодили плани/графіки виготовлення та оплати продукції (а.с. 8), відповідно до якого :

1. Продавець зобов`язувався виготовити Продукцію:

- Ремонтний комплект (РК) Тип -1 у кількості 9 комплектів: другий тиждень червня (10.06.2024 - 16.06.2024) - 2 комплекти, перший тиждень липня (01.07.2024 -07.07.2024) - 3 комплекти, третій тиждень липня (22.07.2024 - 28.07.2024) - 2 комплекти, третій тиждень серпня (19.08.2024 - 25.08.2024) - 2 комплекти;

- Ремонтний комплект (РК) Тип -2 у кількості 10 комплектів: третій тиждень червня (17.06.2024 - 23.06.2024) - 4 комплекти, другий тиждень липня (08.07.2024 - 14.07.2024) - 4 комплекти, перший тиждень серпня (05.08.2024 - 11.08.2024) -2 комплекти;

- Ремонтний комплект (РК) Тип -2 у кількості 2 комплекти: перший тиждень липня (01.07.2024 - 07.07.2024) - 2 комплекти;

- Ремонтний комплект (РК) Тип 3 у кількості 9 комплектів: перший тиждень липня (01.07.2024 - 07.07.2024) - 3 комплекти, перший тиждень серпня (05.08.2024 -11.08.2024) - 4 комплекти, третій тиждень серпня (19.08.2024 - 25.08.2024) 2 комплекти;

2. Покупець зобов`язувався провести наступні оплати :

-Квітень 2024 р. (4й тиждень з 22.04.24-28.04.24) - 1 000 000,00 грн.;

-Травень 2024 р.(4й тиждень з 20.05.24-26.05.24) - 1 000 000, 00 грн.;

-Червень 2024 р. (4й тиждень з 17.06.24-23.06.24) - 1 300 000,00 грн.;

-Липень 2024 р. (4й тиждень з 22.07.24-28.07.24) - 1 000 000,00 грн.;

-Серпень 2024 р. (2й тиждень 05.08.24 -11.08.24) - 256 970,00 грн.,

Всього на загальну суму 4 556 970, 00 з ПДВ.

Крім того, сторони додатком погодили технічне завдання технічні, якісні та кількісні характеристики продукції (а.с. 9-14).

Як стверджує позивач, відповідач на часткове виконання умов Договору 25.04.2024 сплатив 600 000,00 грн попередньої оплати (копія інформаційного повідомлення про зарахування коштів від 25.04.2024 а.с. 21) та листом № 158 від 30.04.2024 звернувся до позивача з проханням почати виготовлення продукції, а оплату решти коштів у сум 400 000,00 грн перенести на серпень місяць відповідно до графіку відвантажень та оплат (копія листа а.с. 15).

В подальшому відповідачем було сплачено 600 000,00 грн (копія інформаційного повідомлення про зарахування коштів від 29.05.2024 а.с. 22) та 100 000,00 грн (копія інформаційного повідомлення про зарахування коштів від 21.08.2024 а.с. 20).

За даними позивача, виготовлена ним на виконання Договору продукція знаходиться на території складу та частково передана відповідачу, проте доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.

Під час виникнення спірних правовідносин між сторонами відбулося листування:

-30.04.2024 року відповідач листом вих. № 158 звернувся до позивача з проханням почати виготовлення продукції, а оплату несплачених коштів у розмірі 400 000,00 грн. перенести на серпень місяць відповідно до графіку відвантажень та оплат (а.с. 15);

-01.05.2024 позивач листом № 112/0105 підтвердив початок виготовлення продукції за Договором та звернув увагу на те, щоб в майбутньому відповідач не порушував платіжну дисципліну (а.с. 16).

У позовній заяві позивач стверджує про направлення відповідачу листів № 153/0406 від 04.06.2024, № 153/1306 від 13.06.2024, № 188/1807 від 18.07.2024 (а.с. 17-19), проте доказів направлення цих листів відповідачеві матеріали справи не містять.

За даними позивача решту обумовленої Продукції відповідач не оплатив, заборгованість останнього складає 3 256 970,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3 804 425,72 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 24.04.2024 року між сторонами Договору поставки № 24/04/24-П, з яких : 3 256 970,00 грн основного боргу, 48 854,55 грн інфляційного збільшення, 155 017,53 грн пені, 17 886,64 грн 3% річних та 325 697,00 грн штраф за прострочення оплати отриманого товару більше ніж на 30 календарних днів.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 ГК України).

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ст. 693 ЦК України).

Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.538 ЦК).

Правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими ст.538 ЦК, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3 ст.538 ЦК).

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ч.4 ст.538 ЦК).

Суд при вирішенні цієї справи враховує правовий висновок, наведений у п. 79 Постанови ОП КГС ВС від 18.08.2023 у справі № 927/211/22 про те, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця.

Матеріалами справи підтверджується прийняття відповідачем на себе зобов`язання з попередньої оплати Продукції відповідно до умов Договору, Специфікації та плану/графіку виготовлення та оплати продукції, проте доказів повного та своєчасного виконання цих зобов`язань матеріали справи не містять.

Суд встановив, що відповідач своєчасно оплатив лише 600 000,00 грн 25.04.2024 року, з простроченням оплатив 600 000,00 грн 29.05.2024 та 100 000,00 грн 21.08.2024, доказів виконання зобов`язань з оплати решти вартості Продукції в сумі 3 256 970,00 грн матеріали справи не містять, позивач стверджує про несплату відповідачем означеної суми. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 256 970,00 грн попередньої оплати є обґрунтованою.

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 8.3 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення строків оплати Покупцем Продукції Покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої Продукції за кожен день прострочення, а за прострочку оплати більше 30 календарних днів Покупець на вимогу Постачальника додаткової сплачує штраф в розмірі 10% від неоплаченої суми.

Тобто, при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 01.06.2021 року у справі №910/12876/19.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення пені та штрафу (а.с. 24), не виявив завищення його розміру з боку позивача, а тому вимоги є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Суд зазначає, що в силу приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 256 970,00 грн основного боргу, 48 854,55 грн інфляційного збільшення, 155 017,53 грн пені, 17 886,64 грн 3% річних та 325 697,00 грн штрафу підтверджені документально та відповідають нормам матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

При пред`явленні даного позову позивачем платіжною інструкцією № 2737 від 04.11.2024 було сплачено судовий збір в розмірі 57 066,39 грн. (а.с. 42). Зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною випискою (а.с. 44).

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 57 066,39 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Гефест" (вул. Петрівська, 14, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 30131553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства з іноземними інвестиціями "Укртрубоізол" (вул. Заводська, 2, смт. Меліоративне, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51217, код ЄДРПОУ 31017014) 3 256 970,00 грн основного боргу, 48 854,55 грн інфляційного збільшення, 155 017,53 грн пені, 17 886,64 грн 3% річних, 325 697,00 грн штрафу та 57 066,39 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повне рішення підписане 31.03.2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик