Ухвала від 24.03.2025 по справі 918/1217/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" березня 2025 р. Справа № 918/1217/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом заступника керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях,

Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація"

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження комунальним майном,

у підготовчому засіданні приймали участь:

від позивача - не з`явився;

від відповідача-1 - Крук О.О., довіреність № 4 від 14.11.2024 р.;

від відповідача-2 - Іванов І.О, ордер серія АА № 1477833 від 12.03.2025 р. (в режимі відеоконференції);

від прокуратури - Котяй І.В.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року заступник керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження комунальним майном.

Ухвалою суду від 6 січня 2025 року, з врахуванням ухвали суду від 09.01.2025 року, позовну заяву заступника керівника Рівненської окружної прокуратури прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче засідання на 10 лютого 2025 року на 11:45 год.

Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року підготовче засідання відкладено на 24 лютого 2025 року на 13:30 год.

Ухвалою суду від 24 лютого 2025 року, з врахуванням ухвали суду від 11.03.2025 року, у задоволенні клопотання Рівненської обласної ради про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, відмовлено. Одночасно вказаною ухвалою строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів з ініціативи суду до 6 квітня 2025 року включно та відкладено підготовче засідання на 17 березня 2025 року на 11:00 год.

Ухвалою суду від 17 березня 2025 року заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" від 14.03.2025 року про відвід судді від розгляду справи № 918/1217/24 залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 17 березня 2025 року підготовче засідання на 24 березня 2025 року на 09:30 год.

20 березня 2025 року від заступника керівника Рівненської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про залишення заяви без руху.

24 березня 2025 року від заступника керівника Рівненської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про виклик свідків.

Також 24 березня 2025 року від заступника керівника Рівненської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів.

Крім того 24 березня 2025 року від заступника керівника Рівненської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

24 березня 2025 року від представника відповідача-2 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення щодо заперечень позивача від 21.03.2025 року.

Також 24 березня 2025 року від представника відповідача-2 через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій зазначає, що у відповідача викликають сумніви з приводу достовірності або можливо є підробленими такі докази подані позивачем:

- "Учетная карточка противорадиационного укрытия";

- "Облікова картка протирадіаційного укриття";

- "Облікова картка захисної споруди цивільного захисту".

Також 24 березня 2025 року від представника відповідача-2 через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій зазначає, що відповідач не може подати до суду такі докази:

- висновок будівельно-технічної експертизи, що може бути складено на замовлення відповідача в порядку ст. 101 ГПК України;

- рішення суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили яким можуть бути встановлені обставини, що не підлягають доказуванню відповідно до положень ст. 75 ГПК України. Причинами, з яких ці докази не може бути подано у зазначений строк є те, що відповідач на даний час здійснює збір необхідних матеріалів для звернення до експерта і здійснює підготовку для подання відповідного позову до суду. Докази, які підтверджують, що відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів будуть надані суду після отримання документів щодо замовлення висновку експерта та подання відповідного позову до суду.

Крім того 24 березня 2025 року від представника відповідача-2 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказу, в якому просить поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом для подання доказів - зазначених у п. 2 прохальної частини клопотання та долучити до матеріалів справи наступні докази: Адвокатський запит адвоката Сірик Ю.В. від 18.02.2025 з додатками та відповідь Рівненської міської ради від 28.02.2025 з конвертом вкладення поштового відправлення.

У підготовче засідання 24 березня 2025 року з`явилися відповідача-1 та відповідача-2, а також прокурор у справі.

Позивач у підготовче засідання 24 березня 2025 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 17.03.2025 року, до електронного кабінету Рівненської обласної ради (т. 2 а.с. 119). В той час про причини неявки суд не повідомив.

На розгляді у підготовчому засіданні 24 березня 2025 року перебуває клопотання відповідача-2 від 16.03.2025 року про залишення заяви без розгляду.

За результатами розгляду у підготовчому засіданні клопотання відповідача-2 від 16.03.2025 року про залишення заяви без розгляду суд зазначає наступне.

Як вбачається з поданого клопотання, відповідач-2 просить суд позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків. Зокрема відповідач-2 зазначає, що друга позовна вимога - зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" повернути Рівненській обласній раді протирадіаційне укриття № 66780 площею 420 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Київській, 78-д, є вимогою майнового характеру, а тому позивачу необхідно визначити ціну позову, вказати її у позовній заяві і сплатити судовий збір з урахуванням немайнової та майнової вимоги.

Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Про майновий чи немайновий характер позову свідчать особливості змісту його елементів - предмету та підстав, а також характер вимоги про примусовий (судовий) захист порушеного права та інтересу.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Тобто, справляння судового збору залежить від того, чи розглядається судом вимога, що безпосередньо пов`язана із відновленням права позивача на певне благо з вартісною оцінкою. І саме ця вартість є нерозривно (безпосередньо чи опосередковано) пов`язаною із правом, яке підлягає відновленню.

Разом із цим, у даному випадку заявлена позовна вимога про повернення нерухомого майна (протирадіаційного укриття) не пов`язана із його вартістю; питання про оспорювання права власності на спірне майно, яке було та залишається комунальною, не порушується; фактично позов спрямовано лише на усунення перешкод у користуванні річчю, а не на відновлення певного блага, яке має вартість.

Таким чином, вимоги про повернення майна фактично із незаконного користування несуть немайновий характер.

Варто відмітити, що, вирішуючи питання про прийняття процесуальних документів сторін, Верховний Суд виходить саме з того, що вимоги про повернення майна є немайновими (ухвали Верховного Суду від 26.01.2018 № 925/144/17, від 18.05.2018 № 235/539/17, від 21.05.2018 № 923/992/16, від № 916/11/17, від 05.03.2018 № 913/927/16 та інші).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі"), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Разом із цим, зобов`язання власника спірного майна сплачувати судовий збір виходячи із вартості цього майна, при тому що право власності не є предметом оспорювання, завдає шкоди праву на доступ до суду.

Відтак, враховуючи викладене, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання повернути спірне майно власнику має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов`язку в натурі (зокрема, повернення належного Рівненській обласній раді протирадіаційного укриття), об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна.

Правові позиції аналогічного змісту сформовано об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у постанові від 02.12.2020 по справі № 905/105/20, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 915/742/17.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На підставі підпунктів 1-2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до господарського суду: 1) позовної заяви майнового характеру: збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру: збір становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 01.01.2025 року встановлено у розмірі 3 028 грн 00 коп.

Враховуючи, що прокурором заявлено дві вимоги немайнового характеру, за які судовий збір становить 6 056 грн 00 коп. (3028,00*2) та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останній зобов`язаний був сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 4 844 грн 80 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (6 056,00*0,8).

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Рівненською обласною прокуратурою було сплачено 4 844 грн 80 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 19 грудня 2024 року № 2893.

Враховуючи, що позовні вимоги прокурора не пов`язані із набуттям майнових прав, а стосуються лише усунення перешкод у володінні шляхом повернення майна, прокуратурою вірно сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача-2 від 16.03.2025 року про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" від 16.03.2025 року про залишення позовної заяви без руху - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 24 березня 2025 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Політика Н.А.