Рішення від 19.03.2025 по справі 920/19/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.2025м. СумиСправа № 920/19/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи №920/19/25 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ),

до відповідачаВідділу освіти, молоді та спорту Грунської сільської ради (площа Остапа Вишні, буд. 3, с. Грунь, Охтирський р-н, Сумська обл., 42733; код за ЄДРПОУ 41096328),

про стягнення 283999,74 грн

установив:

13.01.2025 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 227328,00 грн (двісті двадцять сім тисяч триста двадцять вісім грн 00 коп.) боргу за отриманий товар відповідно до договору №62 від 01.07.2024, 27165,70 грн (двадцять сім тисяч сто шістдесят п`ять грн 70 коп.) пені, 2226,68 грн (дві тисячі двісті двадцять шість грн 68 коп.) 3% річних, 11366,40 грн (одинадцять тисяч триста шістдесят шість грн 40 коп.) інфляційних втрат, 15912,96 грн (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дванадцять грн 96 коп.) штрафу у розмірі 7% від заборгованості, а також 4260,00 грн (чотири тисячі двісті шістдесят грн 00 коп.) судового збору та 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч грн 00 коп.) витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги.

Ухвалою від 16.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/19/25; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

04.02.2025 відповідач подав відзив від 29.01.2025 №01-16, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову.

Правом на поданні відповіді на відзив позивач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами враховуючи норму ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до статті 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами судом ухвалене рішення у даній справі.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

01.07.2024 між Відділом освіти, молоді та спорту Грунської сільської ради (далі покупець, відповідач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі продавець, позивач) укладено договір про закупівлю товарів №62 (долі договір).

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 договору продавець зобов`язується поставити покупцю товар - Деревина дров`яна промислового використання 1 група (дрова колоті, дрова 3-х метрові) за код ДК 021:2015:03410000-7 Деревина, деталізований код 03413000-8-Паливна деревина, визначений за цінами (далі - товар), зазначений у специфікації (Додаток №1), що додається до Договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Кількість товару: колоті дрова - 300 м куб., 3-х метрові - 1050 м.куб.

Загальна вартість договору складає 2397600,00 грн. (два мільйони триста дев`яносто сім тисяч шістсот грн 00 коп.) без ПДВ (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки за фактично поставлений товар здійснюються шляхом оплати покупцем в національній валюті України у безготівковій формі грошовим переказом на поточний рахунок продавця протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів відповідно до рахунку-фактури та товарно-транспортної накладної (видаткової накладної).

У пунктах 5.1 та 5.2 договору сторонами визначено строк поставки товару - до 31 жовтня 2024 року; місце поставки товару - Україна, Сумська область, Охтирський район, заклади та установи освіти, підвідомчі відділу освіти, молоді та спорту Грунської сільської ради, за адресами, зазначеними у Додатку №2, що додається до Договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 5.4 договору датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність покупця у місці поставки, що підтверджується відповідними документами (товарно-транспортними накладними, видатковими накладними) завірені підписом та мокрою печаткою.

Згідно з п. 6.1.1 та 6.1.2 договору покупець зобов`язаний: своєчасно, в терміни обумовлені цим договором, та в повному обсязі (при наявності бюджетного фінансування) сплатити за поставлений товар; приймати поставлений товар відповідно до накладної за кількістю, якістю, в порядку і терміни, установлені цим договором і чинним законодавством.

Відповідно до п. 6.3.1 та п. 6.3.4 договору продавець зобов`язаний: своєчасно забезпечити поставку товару у терміни, встановлені цим договором; належним чином оформляти накладні та інші первинні документи на товар, дотримуючись вимог чинного законодавства та умов даного договору, проводити звірку взаєморозрахунків із замовником.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором (п. 7.1 договору).

Згідно з п. 7.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за бюджетні кошти продавець сплачує покупцю штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару або неякісного товару за кожен день прострочення. Штрафні санкції сплачуються продавцем додатково в обов`язковому порядку.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадках, що не передбачені умовами даного договору, сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України.

Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2024 року включно, а в частині взятих зобов`язань - до повного їх виконання (п. 11.1 договору).

Відповідно до Специфікації, що є Додатком №1 до договору позивач поставляє відповідачу наступний товар вартістю 2397600,00 грн:

1)деревина дров`яна промислового використання 1 група (дрова колоті) в кількісті 300 м.куб. за ціною 1776,00 грн за 1 м. куб. загальною вартістю 532800,00 грн без ПДВ;

2) деревина дров`яна промислового використання 1 група (дрова 3-х метрові) в кількісті 1050 м.куб. за ціною 1776,00 грн за 1 м. куб. загальною вартістю 1864800,00 грн без ПДВ.

Додатком №2 до договору визначено місце поставки товару (перелік та адреси закладів та установ відділу освіти, молоді та спорту Грунської сільської ради) та кількість товару, що разом складає 300 м.куб. дрова колоті та 1050 м.куб. дрова 3-х метрові:

1) Грунський ліцей ім. Андрія Діхтяренка Охтирського р-ну Сумської обл. (корпус №1,2) (площа Остапа Вишні, 1,38, с. Грунь, Охтирський р-н, Сумська обл.) дрова колоті 80 м.куб., дрова 3-х метрові 330 м.куб.;

2) В`язівська філія Грунського ліцею ім. Андрія Діхтяренка Охтирського р-ну Сумської обл. (вул. Гагаріна, 21, с. В`язове, Охтирський р-н, Сумська обл.) дрова колоті 60 м.куб., дрова 3-х метрові 110 м.куб.;

3) Рибальська філія Грунського ліцею ім. Андрія Діхтяренка Охтирського р-ну Сумської обл. (вул. Шкільна, с. Рибальське, Охтирський р-н, Сумська обл.) дрова колоті 60 м.куб., дрова 3-х метрові 120 м.куб.;

4) Куземинський ліцей ім. Василя Шаренка Охтирського р-ну Сумської обл. (вул. Центральна, 22, с. Куземин, Охтирський р-н, Сумська обл.) дрова 3-х метрові 80 куб.м.;

5) Куземинський ДНЗ «Пролісок» (вул. Кушніренка, 2, с. Куземин, Охтирський р-н, Сумська обл.) дрова 3-х метрові 100 м.куб.;

6) Грунський ДНЗ «Барвінок» (вул. Охтирська, 28, с. Грунь, Охтирський р-н, Сумська обл.) дрова колоті 60 м.куб., дрова 3-х метрові 190 м.куб.;

7) Відділ освіти, молоді та спорту Грунської сільської ради (вул. Охтирська, 26, с. Грунь, Охтирський р-н, Сумська обл.) дрова колоті 40 м.куб., дрова 3-х метрові 120 м.куб.

Як зазначає позивач, за накладною від 01.08.2024 №62/1 позивач поставив відповідачу деревину дров`яну промислового використання 1 група (дрова 3-х метрові) в кількості 64 м.куб. вартістю 113664,00 грн. Відповідно до накладної від 03.08.2024 позивач поставив відповідачу деревину дров`яну промислового використання 1 група (дрова 3-х метрові) в кількості 64 м.куб. вартістю 113664,00 грн. Відповідач вартість поставленого товару у строк, визначений договором не сплатив, у зв`язку з чим позивач надіслав відповідачу претензію №б/н від 05.09.2024. Претензію відповідач отримав 24.09.2024, але відповіді не надав (копії накладних та докази направлення та отримання претензії додано до позову). Заборгованість відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви. Відповідно до відзиву на позов та доданих до відзиву відповідачем доказів судом встановлено, наступне.

05.08.2024 актом про оформлення неналежним чином накладних та відсутність інших первинних документів на товар, завезений до Грунського ліцею Грунської сільської ради за договором про закупівлю товарів (дрова паливні) №62 від 01.07.2024 між Відділом освіти, молоді та спорту Грунської сільської ради в особі начальника Москаленко Івана Валентиновича (далі - покупець) та ФОП ОСОБА_1 (далі - продавець) комісія, створена за наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Грунської сільської ради від 05.08.2024 №48-0Д встановила, що 01.08.2024 та 03.08.2024 продавцем - ФОП ОСОБА_1 , за договором було завезено дві машини (лісовози) дров паливних у Грунський ліцей Грунської сільської ради. 01.08.2024 (розвантаження дров відбувалося після 21:00) та 03.08.2024 (субота, вихідний день). Приймання дров здійснювала завгосп Грунського ліцею ОСОБА_2 , відповідно до видаткових накладних (наданих шофером). Зазначена посадова особа підписала супроводжуючі документи (про розвантаження товару), але наявну кількість дров візуально визначити самостійно вона не могла, а в накладних розміри штабелів дров і коефіцієнт повнодеревинності не були зазначені. При отриманні документів на прийняті дрова 05.08.2024 від ОСОБА_2 виникла підозра щодо задекларованої кількості дров за видатковими накладними до їх фактичної наявності: видаткова накладна (№ 62) без дати 64,00 м.куб; видаткова накладна (№ 62) від 03.08.2024 64,00 м.куб.

В акті зазначено, що відповідно до п.6.3.4 договору продавець зобов`язаний належним чином оформляти накладні та інші первинні документи на товар. За вимогою п. 6.2 ТУ У 16.1-00994207-005:2018 «Деревина дров`яна. Класифікація, облік, технічні вимоги» в накладних повинно бути вказано:

-однорідність деревини та співвідношення різних груп у партії змішаної деревини;

-об`єм партії у щільній мірі, в м3 і за умов штабельного методу обмф потрібно вказати розміри штабеля та застосований коефіцієї повнодеревинності.

Товаро-транспортних накладних з інформацією про вантажо-місткість габаритні розміри автомобіля, місце, час завантаження товару та обмір штабелів дров продавцем взагалі не було надано.

За зазначеним актом комісією зроблено наступний висновок:

1)у зв`язку з оформленням неналежним чином видаткових накладних та відсутністю товаро-транспортних документів на товар, завезений до Грунського ліцею Грунської сільської ради за договором подальшу прийомку товару призупинити, а раніше отриманий товар (дрова паливні) взяти на збереження та під охорону;

2)звернутися до сільського голови Грунської сільської ради з проханням про створення комісії із залученням фахівців лісової галузі для здійснення замірів штабелю дров на території Грунського ліцей Грунської сільської ради, завезених та складених постачальником ФОП ОСОБА_1 згідно з договором;

3)запросити Продавця, ФОП ОСОБА_1 , для участі в проведенні двосторонніх замірів поставленого товару та оформлення належним чином супровідних документів на товар.

07.08.2024 за розпорядженням Грунського сільського голови Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області «Про створення комісії для визначення об`єму штабеля дров завезених та складених постачальником ФОП ОСОБА_1 на території Грунського ліцею Грунської сільської ради» відповідно до пункту 20 частини 4 статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та доповідної записки начальника віллу молоді та спорту Грунської сільської ради №01-16/451 від 06.08.2024 про проведення об`єктивних замірів наявної наливної деревини та складання відповідного акту створено комісію, якій доручено провести об`єктивні заміри наявного штабелю дров завезених та складених постачальником ФОП ОСОБА_1 та скласти відповідний акт.

07.08.2024 створеною комісією складено акт №1, за яким комісія зробила висновок, що загальний фактичний об`єм штабелю дров, завезених та складених постачальником ФОП ОСОБА_1 за відповідно до видаткових накладних від 01.08.2024 та 03.08.2024 за обрахунками, відповідно до методики визначення об`єму деревини дров`яної (штабель) шляхом перерахунку складової міри у щільну (м. куб.), із застосуванням коефіцієнтів повнодеревинності на підставі ТУ У 16.1-00994207-005:2018 Деревина дров`яна. Класифікація, облік, технічні вимоги, (розділів 6 і 7 та таблиці А.3) становить 78,221 м. куб.

За претензією №1 від 07.08.2024 №01-16/452 відповідач звернув увагу позивача, що покупець зазначив неправдиві розміри дров до видаткових накладних та відмовився вирішити спір шляхом взаємних консультацій і спільного об`єктивного заміру поставленого товару, у зв`язку з чим відповідач змушений буде вирішувати спір в судовому порядку.

Крім того, відповідач надав позивачу відповідь на претензію від 06.09.2024 №01-16/511, за якою відповідач запропонував позивачу провести взаємні переговори та консультації щодо розбіжностей в замірі поставленого товару та оформити належним чином супровідні та фінансові документи. Відповідачем було наголошено, що у разі відмови в оформленні належним чином супровідних та фінансових документів, Відділ освіти, молоді та спорту не зможе виконати оплату поставленого товару.

Оскільки сторони не дійшли взаємної згоди щодо зазначених обставин, позивачем був поданий позов про стягнення з відповідача вартості поставленого товару, а також штрафних санкцій, інфляційних збитків та 3% річних, які нараховані позивачем відповідачу за неналежне виконання умов договору.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

За статтями 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України і статтею 193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

У частинах 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з пунктом 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Пунктом 2.4 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Враховуючи, що за п. 1.1 договору товаром за договором є «Деревина дров`яна промислового використання 1 група (дрова колоті, дрова 3-х метрові) за код ДК 021:2015:03410000-7 Деревина, деталізований код 03413000-8-Паливна деревина», визначений за цінами, - до спірних правовідносин має застосовуватись Зміна №1 Технічні умови України 16.1-00994207-005:2018 «Деревина дров`яна. Класифікація, облік, технічні вимоги» (далі Технічні умови), за абзацами 1-3 розділу 1 «Сфера застосування» яких визначено, що у цих технічних умовах встановлено класифікацію, технічні вимоги та облік деревини дров`яної промислового та непромислового використання, яка представлена у вигляді круглих та/або колотих лісоматеріалів з деревини хвойних та листяних порід, далі по тексту - деревина. Ці технічні умови належать до нормативних документів, що стосуються лісоматеріалів, і слугують основою для використання у процедурах визначення товарної позиції 4401 за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). У цих технічних умовах регламентовано вимоги до деревини, що має використання у промисловості (як паливо, сировина для палива та виробництва трісок, стружок для виготовлення деревоволокнистих і деревостружкових плит, гідролізу та піролізу), а також як підтримка використання деревного палива в непромислових цілях і спеціально для внутрішніх (побутових) і невеликих комерційних потреб на ринку опалення, де пред`являються особливі вимоги до якості палива.

Розділом 6 Технічних умов визначені правила приймання та облік:

-деревину дров`яну вантажоотримувачі приймають партіями. Партією вважається будь-яка кількість деревини, оформлена одним документом щодо якості, розмірів та кількост і, і яка відповідає вимогам цих технічних умов (пункт 6.1);

-у документі має бути вказано: найменування підприємства-постачальника і його місце знаходження; однорідність деревини та співвідношення різних груп у партії змішаної деревини; об`єм партії ущільній мірі, в м3, однак за умов штабельного методу обміру (Розділ 6 ДСТУ 4020-2) потрібно вказати розміри штабеля та застосований коефіцієнт повнодеревинності; за умов приймання деревини дров`яної за масою - масу партії в тонах та вологість деревини; позначення цих ТУ (за умови їх дотримання) (пункт 6.2.);

-правила приймання - згідно відповідних технічних умов, які погоджені ТК 18 «Лісові ресурси». Партія належить до приймання у разі, якщо кількість деревини у контрольній вибірці, яка не відповідає вимогам цих ТУ, не перевищує 5 % (пункт 6.4);

-правила обміру та обліку - згідно ДСТУ 4020-2 та Додатку А до цих ТУ (пункт 6.5).

До спірних правовідносин також підлягає застосування Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю П-6, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 №П-6 (із змінами, внесеними постановами Держарбітражу СРСР від 29 грудня 1973 №81, від 14 листопада 1974 №98, від 23 липня 1975 №115) (далі Інструкція).

Відповідно до підпунктів г, д, е пункту 2 Інструкції з метою збереження продукції та товарів при поставках та створення умов для своєчасного та правильного їх приймання одержувачами об`єднання та його виробнича одиниця, підприємство, організація - відправник зобов`язані забезпечити:

-чітке та ясне оформлення відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність зазначених у них даних про кількість продукції фактично відвантажуваній кількості, своєчасне відсилання цих документів одержувачу в установленому порядку;

-суворе дотримання чинних на транспорті правил здачі вантажів до перевезення, їх навантаження та кріплення;

-систематичне здійснення контролю за роботою осіб, зайнятих визначенням кількості продукції, що відвантажується, та оформленням на неї відвантажувальних та розрахункових документів.

У абзаці 1 пункту 11 Інструкції визначено, що приймання продукції провадиться особами, уповноваженими на те керівником або заступником керівника підприємства-отримувача. Ці особи відповідають за суворе дотримання правил приймання продукції.

Відповідно до п. 12 Інструкції приймання продукції за кількістю провадиться за транспортними та супровідними документами (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальним ярликом та ін.) відправника (виробника). Відсутність зазначених документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції та в акті зазначається, які документи відсутні.

При одночасному отриманні продукції в кількох вагонах, контейнерах або автофургонах, вартість якої оплачується за одним розрахунковим документом, одержувач зобов`язаний перевірити кількість продукції, що надійшла у всіх вагонах, контейнерах або автофургонах, якщо обов`язковими для сторін правилами або договором не передбачена можливість часткової (вибіркової) перевірки.

В акті приймання повинна бути зазначена кількість продукції, що надійшла окремо в кожному вагоні, контейнері або автофургоні.

Згідно з абз. 1-2 п. 16 Інструкції якщо при прийманні продукції буде виявлено недостачу, то одержувач зобов`язаний призупинити подальше приймання, забезпечити збереження продукції, а також вжити заходів щодо запобігання її змішанню з іншою однорідною продукцією. Про виявлену нестачу продукції складається акт за підписами осіб, які робили приймання продукції.

Відповідно до абз. 1 п. 17 Інструкції одночасно із призупиненням приймання одержувач зобов`язаний викликати для продовження приймання продукції та складання двостороннього акта представника однорідного відправника, а якщо продукція отримана в оригінальній упаковці або в непорушеній тарі виробника, що не є відправником, - представника однорідного виробника. Представник іногороднього відправника (виготовлювача) викликається у випадках, передбачених у Основних та Особливих умовах постачання, інших обов`язкових правилах чи договорі. У цих випадках іногородній відправник (виробник) зобов`язаний не пізніше ніж наступного дня після отримання виклику одержувача повідомити телеграму або телефонограму, чи буде направлено представника для участі в перевірці кількості продукції. Неотримання відповіді виклик у зазначений термін дає право одержувачу здійснити приймання продукції до закінчення встановленого терміну явки представника відправника (виготовлювача).

Згідно зі ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 238 Цивільний кодекс України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (ст. 229 Цивільного кодексу України).

Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦК України).

Судом встановлено, що на підтвердження поставки позивачем відповідачу продукції за договором позивачем надано дві видаткові накладні: від 01.08.2024 №62/1 та від 03.08.2024 №62/2, в яких не зазначено однорідність деревини та співвідношення різних груп у партії змішаної деревини; об`єм партії у щільній мірі, в м3 і за умов штабельного методу обміру потрібно вказати розміри штабеля та застосований коефіцієнт повнодеревинності, що є порушенням п. 6.2 Зміна №1 Технічних умов України 16.1-00994207-005:2018 «Деревина дров`яна. Класифікація, облік, технічні вимоги».

Крім того, вищезазначені накладні зі сторони замовника підписані особою, повноваження якої здійснювати відповідні господарські операції не підтверджено матеріалами справи, а також відсутня печатка підприємства замовника. Зазначене є порушенням п. 5.4 договору, положень частина1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2, 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю П-6, пунктів 2.3, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, суд не приймає до уваги видаткові накладні від 01.08.2024 №62/1 та від 03.08.2024 №62/2 як належні докази поставки товару, вартість якого позивач просить стягнути з відповідача. Разом з тим, факти викладені відповідачем у відзиві на позов та надані докази на підтвердження даних фактів позивачем у належний спосіб не спростовано. У зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів порушення відповідачем умов договору та відсутність правових підстав щодо стягнення з відповідача на користь позивача 227328,00 грн боргу за поставлений товар відповідно до договору №62 від 01.07.2024, а також 27165,70 грн пені, 2226,68 грн 3% річних, 11366,40 грн інфляційних втрат, 15912,96 грн штрафу у розмірі 7% від заборгованості, нарахованих за порушення умов договору.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням приписів ст.ст. 76-79 ГПК України, суд зазначає, що відповідачем надано більш переконливі та вагомі докази, що підтверджують факт відсутності порушеного ним договірного зобов`язання перед позивачем.

Відповідно до матеріалів справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, з огляду на що суд відмовляє в його задоволенні.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4260,00 грн судового збору та 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Відмовити у позові.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складено та підписано 31.03.2025.

СуддяВ.Л. Котельницька