Рішення

від 31.03.2025 по справі 922/284/25

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/284/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (03026, м. Київ, Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх 9, код ЄДРПОУ 31316718) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Харчові технології" (62203, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 32870204) про стягнення 58 968,00грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 58 968,00грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору № 145446 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 09.10.2017 в частині здійснення своєчасної оплати за надані послуги, з посиланням на норми Господарського та Цивільного кодексів України.

Ухвалою суду від 30.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач у відзиві на позов визнає позовні вимоги в повному обсязі, про що ним у відзиві зроблено відповідну заяву, та з посиланням на ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" вважає наявними підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого ним за подання позову до суду.

Також відповідач просить суд розстрочити на 12 календарних місяців виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/284/25 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Харчові технології" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" заборгованості у розмірі 58 968,00грн, по 4 914,00грн щомісячно, з дня винесення рішення.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на відсутність доходу, оскільки 05.05.2022 товариством було прийнято наказ про призупинення дії трудових договорів з працівниками, а тому єдиним джерелом сплати заробітної плати та податків є поворотна фінансова допомога, також відповідач посилається на воєнний стан, введений на території України через військову агресію Російської Федерації проти України.

Будь-яких інших заяв або клопотань по суті спору від учасників справи не надходило.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (позивач, Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Харчові Технології" (відповідач) укладено договір № 145446 про надання послуг з організації перевезення відправлень (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався за плату та за рахунок відповідача організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлення (надалі за текстом - послуги), а відповідач прийняти їх й оплатити на умовах, визначених договором.

За умовами п.2.3 договору за надані позивачем послуги відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати позивачу винагороду згідно з чинними тарифами позивача, розміщеними на офіційному сайті позивача novaposhta.ua.

Загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих позивачем протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих позивачем послуг відбувається за чинними тарифами Експедитора шляхом перерахування відповідачем на поточний рахунок позивача коштів у розмірі 100% вартості наданих послуг упродовж 2 банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг Експедитора та рахунку-фактури (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору позивач складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає позивачу підписані та скріплені печаткою акти наданих послуг у двох примірниках для підписання відповідачем.

Відповідач упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від позивача підписує надані Експедитором 2 примірники актів наданих послуг та повертає позивачу один примірник підписаного акту або в той самий строк надає письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання відповідачем актів упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів від позивача без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання відповідачем повного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги позивачем надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії відповідача відсутні й відповідач зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманим рахунком та актами наданих послуг (п.5.3 договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом одного року з дати підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно з цим договором. У разі, якщо ні одна зі сторін договору, письмово за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, строк дії договору пролонгується (продовжується) на один рік на тих же самих умовах (п.8.1 договору).

Після закінчення строку дії договору його умови залишаються дійсними щодо всіх відправлень, прийнятих позивачем для організації їх транспортування та остаточного розрахунку між сторонами згідно з цим договором (п.8.2 договору).

На підтвердження виконання послуг за договором, позивач надав копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури, відповідно до яких загальна сума заборгованості з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат станом на 30.01.2025 становить 58 968,00грн.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Вищезазначені обставини підтверджуються відповідачем, який позовні вимоги визнає в повному обсязі, про що суду надано відповідну заяву, викладену відповідачем у відзиві на позов.

За приписами п.1 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Аналогічна правова норма викладена в ч.1 ст.191 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відповідач має право визнати позов - на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд зазначає, що визнання відповідачем позову це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Частиною 1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.191 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, розглянувши заяву відповідача про визнання позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 58 968,00грн, враховуючи те, що вона відповідає закону та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, вчинена уповноваженою на це особою відповідача, вона приймається судом, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на припинення господарської діяльності товариства, згідно фінансової звітності за 2023 рік збитки боржника склали 9 221тис.грн, єдиним джерелом сплати заробітної плати та податків є поворотна фінансова допомога. Як зазначає відповідач, основним видом діяльності та отримання доходу його товариства це виробництво харчових добавок. Місцезнаходженням товариства та місцем здійснення господарської діяльності було Харківська область, смт. Золочів, вул. Привокзальна, 2, виробничі приміщення та обладнання за вказаною адресою орендувались у ТОВ "Радінвест Групп". З перших днів війни, смт Золочів піддавалось обстрілам та руйнуванням, у зв`язку з чим пошкоджень зазнало і майно ТОВ "Радінвест Групп", зокрема виробничі приміщення. Враховуючи відсутність доходу, 05.05.2022 товариством відповідача було прийнято наказ про призупинення дії трудових договорів з працівниками. На даний час трудові договори, окрім директора та бухгалтера, розірвані.

За приписами п.2 ч.6 ст.237 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Суд, який ухвалив рішення, може розстрочити його виконання, про що зазначає в рішенні (ч.1 ст.239 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, суд може розстрочити виконання рішення суду під час його ухвалення.

Суд зазначає, що розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.239 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати:

1) матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан;

2) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

3) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

4) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо;

5) наявність інфляційних процесів у економіці держави;

6) інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов`язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження підстав для надання розстрочки виконання рішення суду, відповідач надав суду фінансову звітність за 2023 рік, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2023 рік, наказ про призупинення дії трудових договорів з працівниками № 0505-01 від 05.05.2022, копію банківської виписки ТОВ "Компанія "Харчові технології" за період 01.01.2025-12.02.2025, відповідно до якої єдиним джерелом сплати заробітної плати та податків є поворотна фінансова допомога.

Суд констатує, що надані боржником податкові декларації платника з податку на прибуток підприємства за 2023 рік, податкова декларація з податку на додану вартість за 2023 рік засвідчують факт відсутності доходу боржника протягом відповідного періоду.

Таким чином, у випадку одноразового стягнення з боржника всієї суми за рішенням господарського суду у даній справі, зазначені обставини можуть призвести до банкрутства вказаної особи, неможливості сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів від здійснення такої діяльності, як і неможливості виконання рішення по даній справі.

Разом з тим, у випадку надання розстрочки, навпаки, боржник зможе продовжити господарську діяльність та протягом року, поступово, без негативних наслідків (зокрема, зупинення та/або обмеження здійснення господарської діяльності) повністю сплатити на користь позивача всю заборгованість за рішенням суду.

Також, суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який є продовженим до теперішнього часу.

З початком введення в Україні воєнного стану Золочівська селищна територіальна громада, на території якої здійснювало господарську діяльність товариство боржника неодноразово піддавалась та піддається обстрілам та руйнуванням.

Відповідні обставини в силу приписів ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.

З огляду на викладені обставини справи, суд вважає наявними правові підстави для задоволення заяви відповідача та надання розстрочки виконання рішення суду.

У справі, яка розглядається, відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у відзиві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі.

За таких обставин, розстрочення виконання рішення для відповідача в даному випадку суд не визнає як інструмент ухилення від виконання рішення, а навпаки, вважає, що це буде сприяти можливості підвищення фінансового стану підприємства, недопущенню банкрутства відповідача, що призведе до можливості повного виконання рішення суду.

За приписами ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

За приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено право позивача на повернення 50 відсотків судового збору, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, яке було реалізоване відповідачем у відзиві на позов, витрати зі сплати інших 50% судового збору у розмірі 1 514,00грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.46, 130, 232, 233, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Харчові технології" (62203, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 32870204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (03026, м. Київ, Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх 9, код ЄДРПОУ 31316718) - 58 968,00грн основного боргу, 1 514,00грн судового збору.

Розстрочити на 12 календарних місяців виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/284/25 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Харчові технології" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" заборгованості у розмірі 58 968,00грн, по 4 914,00грн щомісячно, з дня винесення рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "31" березня 2025 р.

СуддяТ.А. Лавренюк