Рішення

від 19.03.2025 по справі 503/2475/24

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/2475/24

Провадження № 2/503/242/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача Шевчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима у загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Позивачка вказує, що з липня 2014 року фактично постійно проживала однією сім`єю із зазначеними особами, за адресою АДРЕСА_1 , доглядала їх, здійснювала оплату житлово-комунальних послуг, прибирання, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та спільні витрати, а після їх смерті здійснювала їх поховання. Позивачка зазначає також, що прийняла спадщину після померлих, оскільки проживала з ними на час відкриття спадщини і звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою, однак нотаріусом було роз`яснено ОСОБА_1 , що нею пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини та не надано документів на підтвердження родинних відносин. Причину пропуску строку для прийняття спадщини позивачка вважає поважною, вказуючи, що не звернулася до нотаріальної контори в зв`язку з тим, що після смерті ОСОБА_2 доглядала ОСОБА_3 , потім через епідемію коронавірусу як медпрацівник не мала часу. А після смерті ОСОБА_3 перебувала в постійному стресі від воєнного стану та намагалась звернутись до місцевих нотаріусів, але усно отримувала відмову. В подальшому звернулась до нотаріуса в м.Одеса, який повідомив, що позивачкою пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини. В зв`язку з викладеним позивачка просила встановити факт постійного її проживання однією сім`ю з липня 2014 року разом із ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та разом із ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 до часу відкриття спадщини та визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяв про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 14.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та визначено позивачці строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі із проведенням розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.12.2024 року закрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду та витребувано із Приморської районної державної нотаріальної контори у м.Одесі копії спадкових справ після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

У судовому засіданні позивачка підтримала повністю позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти позову не заперечував.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 здійснювала в їхньому селищі догляд за людьми похилого віку, в тому числі і за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказала, що позивачка допомагала по господарству ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ночувала в них, допомагала з ремонтом.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 15.11.2019 року Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Із копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого29.01.1999 року Кодимським РВ УМВС України в Одеській області, встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшов житловий будинок АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 07.02.2023 року Кодимським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

За життя ОСОБА_3 був зареєстрований по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_4 , виданого 29.01.1999 року Кодимським РВ УМВС України в Одеській області.

ОСОБА_1 31.05.2024 року звернулася до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявами, в яких зазначила, що прийняла спадщину після померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки фактично проживала з померлими однією сім`єю. Листами Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса №579 та №580 від 16.10.2024 року їй повідомлено, що 31.05.2024 року заведені спадкові справа №112к/2024 та №113к/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 відповідно. Цими ж листами ОСОБА_1 рекомендовано надати оригінали документів, що підтверджують факт родинних відносин між нею та померлими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а в разі неможливості надати відповідні документи звернутися до відповідного районного суду щодо визначення додаткового строку для подачі заяв про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин.

Частиною 1статті 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписамиЦК Україниюридичні факти - це факти з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Згідно роз`ясненьпостанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5«Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцями однією сім`єю на час відкриття спадщини має юридичне значення, оскільки необхідне позивачці для оформлення спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 1259ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до статті 1264ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Згідно з пунктами 21, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої ст. 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264ЦК України підлягає встановленню два юридичних факти: проживання однією сім`єю із спадкодавцем; на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності до п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Крім того, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту необхідно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Також пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.79,80 ЦПК України).

На підтвердження факту постійного проживання разом зі спадкодавцями позивачкою надано наступні докази.

Товарний чек та гарантійний талон від 05.02.2014 року на мотоблок.

Гарантійний лист на настінний обігрівач, дата продажу 22.10.2016 року.

Договір №1/11-16 від 01.11.2016 року, укладений між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на виконання робіт із заміни електропроводки по АДРЕСА_1 .

Фіскальний чек ТОВ «Епіцентр» м. Одеса від 11.02.2018 року на купівлю пральної машини.

Фіскальний чек та гарантійний талон на тонометр від 14.05.2018 року.

Фіскальний чек від 25.07.2019 року на ліки.

Накладна від 28.09.2020 року на радіатор масляний.

Довіреність №74, видана ОСОБА_3 26.10.2021 року, якою він уповноважив ОСОБА_1 бути його представником для отримання повторного свідоцтва про шлюб.

Довіреність №75, видана ОСОБА_3 26.10.2021 року, якою він уповноважив ОСОБА_1 бути його представником для оформлення необхідних документів для призначення пенсії, оформлення, переоформлення належних йому пенсійних виплат та отримання належних йому коштів, відкриття особового рахунку на його ім`я та отримання ідентифікаційного номера на його ім`я у зв`язку з тим, що він хворіє.

Рахунок-фактуру від 30.08.2022 року на придбання витяжки, двох сковорідок, кришка для посуду, одержувач ОСОБА_6 .

Сервісну книжку на плиту кухонну, продану ОСОБА_1 , установлену за адресою АДРЕСА_1 .

Заява ОСОБА_1 від 07.02.2023 року про виплату допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_3 .

Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання, складений депутатом Слобідської селищної ради 17.04.2024 року про те, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , а фактично проживала без реєстрації місця проживання разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 у період з 2014 року до дня їх смерті. Акт складено у присутності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які своїми підписами підтверджують викладені факти в даному акті.

Довідку №573 від 17.04.2024 року, видану селищним головою В. Доцуленком згідно зазначеного вище акту обстеження матеріально-побутових умов.

Письмові заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , які містять ідентичну інформацію про те, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , а фактично проживала без реєстрації по АДРЕСА_1 та здійснювала догляд за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідь КП «Кодимський центр первинної медико-санітарної допомоги» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області №24 від 11.10.2024 року адвокату Пасічняк Л.П. про те, що ОСОБА_3 знаходився на «Д» обліку у 2017 році, 2019 році. Протягом спостереження лікарем за пацієнтом, проведення амбулаторних оглядів в поліклініці та при відвідуванні його вдома була присутня ОСОБА_1 . Вона отримувала рецепти на ліки, цікавилась ходом лікування.

Відповідь КП «Кодимський центр первинної медико-санітарної допомоги» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області» №25 від 11.10.2024 року адвокату Пасічняк Л.П. про те, що ОСОБА_2 знаходилася на «Д» обліку у 2017 році, 2019 році. Протягом спостереження лікарем за пацієнтом, проведення амбулаторних оглядів в поліклініці та при відвідуванні його вдома була присутня ОСОБА_1 . Вона отримувала рецепти на ліки, цікавилась ходом лікування.

Як вже вказувалось вище, позивачка посилалась у позові на те, що вона надавала допомогу та проживала разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони мали проблеми зі здоров`ям, через що потребувала постійної допомоги і догляду, не мали родичів.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була встановлена інвалідність чи вони потребували постійної сторонньої допомоги у зв`язку із захворюваннями.

В довідці №25 від 11.10.2024 року зазначено, що ОСОБА_2 був встановлений діагноз «Гіпертонічна хвороба», однак не зазначено, що такий діагноз потребує обов`язкової сторонньої допомоги.

В довідці №24 від 11.10.2024 року зазначено, що ОСОБА_3 був встановлений діагноз «Дісцеркуляторна енцефалопатія ІІІ ст. з вираженим вестібуло-атактичним синдромом», однак також не зазначено, що такий діагноз потребує обов`язкової сторонньої допомоги.

Не підтвердженими жодним письмовим доказом є також доводи позовної заяви про сплату позивачкою комунальних послуг, здійснення за власний кошт поховань, придбання нею ліків, продуктів (рецепти від лікаря, чеки) тощо саме для спадкодавців. Так само відсутні будь-які підтвердження того, що позивачем саме для спільного користування купувались товари, на які надано фіскальні чеки. Тобто, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, наявність взаємних прав та обов`язків між позивачем та спадкодавцями. Факт отримання свідоцтва про поховання та допомога у похованні сам по собі не підтверджує існування сімейних відносин.

Навпаки, твердження позивачки про те, що вона з 2014 року по теперішній час проживає по АДРЕСА_1 спростовуються тим, що у довіреності №74 від 26.10.2021 року, довіреності №75 від 26.10.2021 року, заяві ОСОБА_1 про виплату допомоги на поховання від 07.02.2022 року, заяві ОСОБА_1 від 31.05.2024 року у спадковій справі №112к/2024, заяві ОСОБА_1 від 31.05.2024 року у спадковій справі №113к/2024, листі Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса №579 від 16.10.2024 року, листі Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса №580 від 16.10.2024 року місцем проживання ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_2 .

На переконання суду, з урахуванням наведених вище норм матеріального права, суд вважає недоведеним факт проживання позивачки однією сім`єю із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом не менш як п`ять років на момент відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що встановлені судовим розглядом та повідомлені свідком обставини свідчать, що відносини позивачки та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не носили характеру сімейних, не були пов`язані зі спільним побутом, веденням спільного господарства, бюджету, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків. При цьому, саме по собі здійснення догляду позивачкою за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , надання їм допомоги та піклування про них, в силу діючого законодавства не може тлумачитися як прояв сімейних взаємовідносин.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд зазначає наступне.

Із копій спадкової справи №112к/2024, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та копії спадкової справи №113к/2024, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулась до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса лише 31.05.2024 року, тобто після спливу шестимісячного строку після відкриття спадщини.

Як вже було встановлено судом, державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса рекомендовано Усатій Н.Р. звернутися до суду щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тож позивач має надати докази, що він є спадкоємцем померлої особи.

Спадкоємець це особа, яка у випадку смерті тієї чи іншої особи набуває права одержати його спадкове майно.

Ураховуючи, що позивачкою ОСОБА_1 не доведено, що вона є спадкоємцем четвертої черги та має право на звернення до суду з позовом згідно ч.3ст.1272 ЦК України, у суду наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин аналіз поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини суд не проводить, так як це не матиме для позивачки правового значення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити повністю.

Судові витрати у справі залишити за позивачкою.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Слобідська селищна рада Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04379605, місцезнаходження: вул. Незалежності, буд. 2, с-ще Слобідка, Подільський район, Одеська область.

Повне рішення суду складено 28 березня 2025 року.

Суддя Б.С. Сердюк