Рішення від 31.03.2025 по справі 445/549/24

Справа № 445/549/24

провадження № 2/445/128/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

представника третьої особи Боровець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного концерну «ЛОРТА», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про зняття обтяження з нерухомого майна,-

в ст ан ов ив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного концерну «Лорта» про зняття обтяження на нерухоме майно. В обґрунтування позову вказує, що у вересні 2023 року при вчиненні дій щодо відчуження житлового будинку, довідався, що на належний йому на праві приватної власності будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у 2007 році Золочівською державною нотаріальною конторою накладено заборону. Вказує, що з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що заборона (реєстраційний номер обтяження 4506168) зареєстрована на підставі повідомлення Льв. ВТО ім. Леніна б/н від 20.02.1975 року. Позивач зазначає, що згідно історичної довідки на фонд Головного заводу «ЛОРТА» Державного концерну «Лорта» станом на зараз, єдиним діючим правонаступником Львівського ВТО ім. В.І. Леніна є Державний концерн «ЛОРТА». Крім цього позивач вказує, що він набув право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 26.02.2004 року, на підставі розпорядження №662 від 16.12.2003 року, а заборона на вказаний будинок накладена на підставі повідомлення від 20.02.1975 року, що є взаємосуперечливим, оскільки на дату виникнення імовірної підстави для накладення заборони, будинок не перебував у власності позивача та очевидно, що при накладенні заборони на нерухоме майно позивача Золочівською державною нотаріальною конторою було допущено помилку. Таким чином, позивач, як власник житлового будинку, позбавлений можливості повноцінно розпоряджатися своїм майном.

Ухвалою від 14.08.2024 року суд замінив неналежного відповідача ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА» належним відповідачем Державний концерн «ЛОРТА» (юридична адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Патона, буд. 1, код ЄДРПОУ 23885691).

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Відповідач в судові засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відзиву та/або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про зняття обтяження з нерухомого майна - ОСОБА_2 вказала, що при вирішення даного спору покладається на думку суду, надала пояснення аналогічні викладеним у письмових поясненнях, поданих суду 12.04.2024.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення, з огляду на таке.

В силу вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316, ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Судом встановлено, що житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Дата реєстрації права власності - 26.02.2004 року. Зазначене підтверджує витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2938337, номер запису 2368.

Як встановлено судом з інформаційної довідки №347641694 від 22.09.2023 року позивач є одноосібним власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, із вказаної інформаційної довідки судом встановлено, що на даний будинок накладено обтяження - заборону (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 4506168, яке зареєстровано 16.07.2007 року за №4506168 Золочівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення, б/н, 20.02.1975, Льв. ВТО ім. Леніна.

Із записів трудової книжки позивача (дата заповнення 25.12.1964 року) встановлено, що останній з 10.07.1968 року по 16.01.1971 року працював слюсарем на Заводі ім. В.І. Леніна (у подальшому іменований Львівське ВТО ім. В.І. Леніна).

Також із записів трудової книжки позивача встановлено, що під час видачі підстави для накладення обтяження у вигляді заборони, а саме повідомлення Б/н, 20.02.1975 року, позивач працював на Золочівському радіозаводі, який був структурним підрозділом Львівського ВТО ім. В.І. Леніна, про останнє свідчить архівна довідка на фонд Головного заводу «ЛОРТА» Державного концерну «Лорта».

Листом Державного архіву Львівської області представника позивача повідомлено, що ОСОБА_1 станом на 1975 рік значиться працівником Золочівського радіозаводу Львівського ВТО ім. В.І. Леніна (філіал Львівського заводу ім. В.І. Леніна), документи якого на зберігання у Державний архів не надходили.

Судом напідставі листаДержавного архівуЛьвівської областівід 02.12.2023року №29-30/01-36вих.,історичної довідкина фондГоловного заводу«ЛОРТА» Державногоконцерну «Лорта»та данихЄдиного державногореєстру юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємцівтагромадських формувань встановлено, що станом на час розгляду цієї справи єдиним правонаступником Львівського ВТО ім. В.І. Леніна є Державний концерн «ЛОРТА» (юридична адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Патона, буд. 1, код ЄДРПОУ 23885691), тобто відповідач.

Станом на 22.09.2023 року обтяження речових прав на нерухоме майно накладені та зареєстровані на майно, належне позивачу, не знято, не припинено (не вилучено) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується вищезазначеними Відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.09.2023 року.

Вищезазначені обтяження щодо належного позивачу нерухомого майна обмежують реалізацію нею права власності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

З 01.01.2013 року відповідно до ст. 8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868. для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10.06.1999 р. за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Із обставин справи, що підтверджені належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності доказами, вбачається, що позивач набув право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 26.02.2004 року, на підставі розпорядження №662 від 16.12.2003 року. Натомість заборона на вказаний будинок накладена на підставі повідомлення від 20.02.1975 року, що є взаємосуперечливим, оскільки на дату виникнення імовірної підстави для накладення заборони, будинок не перебував у власності позивача, тому очевидно, що при накладенні заборони на нерухоме майно позивача Золочівською державною нотаріальною конторою було допущено помилку.

Частиною 1 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності згідно із ч.1 ст.321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Згідно п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

Арешти (заборони), які були накладені на підставі заяв, повідомлень, листів будь-яких підприємств, установ, організацій, банків, ухвал, рішень суду, слідчих органів, рішень виконкомів, тощо у період до 1998 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, внесені з паперових носіїв (алфавітних книг).

Таким чином, заборона на відчуження нерухомого майна - житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , що була накладена внаслідок помилки, обмежує його право власності.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, сприяючи ефективному захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та, відповідно, заборона у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вчинена Золочівською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером 4506168 від 16.02.2007, за повідомленням, б/н, 20.02.1975, Льв. ВТО ім. Леніна підлягає зняттю та обтяження нерухомого майна припиненню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Державного концерну «ЛОРТА», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про зняття обтяження з нерухомого майна - задовольнити.

Зняти заборону у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 4506168, зареєстрований 16.02.2007 реєстратором: Золочівська державна нотаріальна контора на підставі повідомлення, б/н, 20.02.1975, Льв. ВТО ім. Леніна на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , та припинити (вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) обтяження нерухомого майна (заборону на нерухоме майно) - житловий будинок: за адресою АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом передбачених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В. М. Сивак