Рішення

від 31.03.2025 по справі 455/1524/24

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1524/24

Провадження № 2/455/168/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

31 березня 2025 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЛЕТ ГРУП ВЕСТ» про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

25.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЛЕТ ГРУП ВЕСТ» на його (позивача) користь 409739 гривень 68 коп. та судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору, а також витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 05 серпня 2020 року він надав в борг ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 55480 гривень, що є еквівалентом 2000 (двох тисяч) дол.США, згідно курсу, встановленого НБУ України на дату укладення Договору, а саме 27,74 грн/1 дол США, що підтверджується договором позики № 04/08/2020-125 від 04.08.2020 (надалі - Договір позики), платіжним дорученням № Р24А795277822А42511 від 05.08.2020 року, а також Актом приймання-передачі грошових коштів до Договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 року. Договір позики та Акт приймання-передачі грошових коштів до Договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 року підписані шляхом накладення електронного цифрового підпису сторонами. Відповідно до пункту 1.2 Договору позики, за користування Позикою Позичальник зобов`язаний щомісяця, до 20 (двадцятого) числа, починаючи з вересня 2020 року, сплачувати на рахунок Позикодавця, вказаний у Договорі, грошові кошти у розмірі, що становить гривневий еквівалент 50 (п`ятдесяти) дол.США за курсом НБУ України, встановленим на дату їх перерахування Позикодавцю. 04.08.2020 року між Позивачем та Відповідачем 1 укладена Додаткова угода № 1 до договору позики № 04/08/2020-125. Сторони погодили внести зміни до п. 5.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: "Договір вважається укладеним з моменту передачі суми Позики від Позикодавця Позичальнику («Дата укладення Договору») та діє до 25.08.2022 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами власних зобов`язань за Договором." Решта пунктів Договору залишилися без змін. Також 04.08.2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕЛЕТ ГРУП ВЕСТ» (надалі - Відповідач 2) укладено Договір поруки до договору позики № 04/08/2020-125 від 04.08.2020 року (надалі - Договір поруки). Згідно з п.1.1 Договору поруки, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов`язань ОСОБА_2 (надалі також - «Боржник»), що виникли з Договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 року (надалі - «Основний Договір»), який був укладений між Кредитором та Боржником.

Стверджує, що відповідач 1 та відповідач 2 порушили строки повернення позики. Згідно вищевказаного договору позики, а також Додаткової угоди № 1 до договору позики № 04/08/2020-125, Відповідач 1 зобов`язувався повернути грошові кошти у повному обсязі до 25 серпня 2022 року. Станом на день подачі позовної заяви ні ОСОБА_2 , ні Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЛЕТ ГРУП ВЕСТ» борг не повернули, чим порушили виконання свого зобов`язання. Також Відповідач 1 та Відповідач 2 прострочили виконання зобов`язання за користування Позикою згідно з п. 1.2. Договору позики. З 19.03.2022 року грошові кошти за користування позикою не виплачувалися, що підтверджується актом звірки №01. Акт звірки №01 підготовлений Позивачем, однак не підписаний Відповідачем 1. Проте, Позивач дотримуючись принципу добросовісності, визнає, що Відповідач 1 до 20.04.2022 року виплачував щомісячно грошові кошти за користування Позикою. Відповідно до пункту 3.1. Договору позики, Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобов`язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п. 4 цього Договору. На звернення, з проханням повернути гроші, Відповідачі жодним чином не реагують, чим ухиляються від виконання зобов`язання. 02.01.2024 року Позивачем було відправлено досудову претензію Відповідачу 1 з вимогою про повернення позики, проте вона була проігнорована. У зв`язку з простроченням Відповідачами терміну виконання зобов`язання, а також уникнення мирного вирішення спору, вимушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Зазначає, що відповідно до п. 4.2. Договору позики, у випадку повного чи часткового неповернення суми Позики, в передбачений умовами Договору строк, Позичальник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення.

Вказує, що станом на 07.06.2024 року за Договором від 04.08.2020 року до стягнення належить основна сума заборгованості, що на момент повернення по курсу Національного банку України буде становити 2 000,00 (двом тисячам) доларів 00 центів США, інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних проводиться згідно офіційного курсу НБУ на час пред`явлення позову. Суми, які належать до стягнення, згідно вищевказаної розписки: Основна сума заборгованості = 80307,40 грн. Інфляційні нарахування = 10331,95 грн. Сума 3 % річних = 4294,15 грн. Сукупний розмір пені = 261400,59 грн. Ціна позову = 80307,40 грн. + 10331,95 грн. + 4294.15 грн. + 261400.59 грн. = 356334,09 грн.

Розрахунок основної суми заборгованості. Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю грошові кошти у гривнях, що на момент повернення по курсу Національного банку України буде становити 2 000,00 (дві тисячі) доларів 00 центів США (п. 1.3 Договору). Відповідно до курсу Національного банку України станом на 07.06.2024 рік, курс долару США становить 40,1537 грн. Розрахунок: 2000 х 40,1537 = 80307,40 грн

Розрахунок 3% річних. Період прострочення №1: 26.08.2022 - 07.06.2024. Сума заборгованості = 80307.40 грн. Кількість днів прострочення = 651. Сума санкції - 80307.40*3/100/365*128 + 80307.40*3/100/365*365 + 80307.40*3/100/366*158 = 4294.15 грн.

Розрахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції: Період прострочення №1: 26.08.2022 - 07.06.2024. Сума заборгованості - 80307.40 грн. Інфляційне нарахування = 80307.40 * 1.12865499 -80307.40 = 10331.95 грн. Сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції = 80307.40 * 1.12865499 = 90639.35 грн.

Розрахунок пені в розмірі, визначеному договором: Період прострочення №1: 26.08.2022 - 07.06.2024 грн. Сума заборгованості = 80307.40 грн. Пеня у % = 0.50 Кількість днів прострочення 651. Розмір пені = 80307.40*0.50/100*651 - 261400.59 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню за Договором позики № 04/08/2020-125 від 04.08.2020 року становить - 80307,40 грн (що еквівалентно 2000 (дві тисячі) доларів 00 центів США, згідно курсу НБУ), а також 4294,15 грн - 3% річних та 10 331,95 грн - інфляційні втрати, пеня - 261400.59 грн.

Крім того зазначає, що відповідно п. 4.1. Договору позики, у випадку повного чи часткового неповернення відсотків за користування Позикою, в передбачений умовами Договору строк. Позичальник сплачує пеню у розмірі 0.5% від суми боргу за кожний день прострочення. Враховуючи що, Відповідачем 1 виплати були здійснені до 19.03.2022 року, до сплати підлягає заборгованість та пеня. Згідно з Договором позики, за користування Позикою Позичальник зобов`язаний сплатити заборгованість у сумі 46 660,54 грн, а також пеню у сумі 6745,05 грн.

Таким чином вказує, що відповідач зобов`язаний виплатити Позивачу борг у сумі - 409739 гривень 68 коп. з яких основна сума заборгованості - 80307,40 грн, інфляційні нарахування - 10331,95 грн, 3 % річних - 4294,15 грн, пеня - 261400,59 грн, борг за користування коштами - 46 660,54 грн, пеня за користування коштами - 6745,05 грн.

З огляду на наведене, просить суд стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача вищевказану суму заборгованості та понесені судові витрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 року справа передана для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 09.07.2024 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження.

02.08.2024 від відповідача ОСОБА_2 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає наступне. Зокрема, вказує, що 04.08.2020 р. між ним та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 04/08/2020-125 (далі за текстом «Договір»), згідно умов якого Позикодавець ( ОСОБА_1 ) передає у власність Позичальнику ( ОСОБА_2 ) грошові кошти в сумі 55480 грн., що є еквівалентом 2000 доларів США згідно курсу обміну валют, встановленого НБУ на дату укладення Договору. Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві отримані кошти у строк та на умовах передбачених Договором. Крім цього, за користування коштами Позичальник зобов`язується щомісяця, починаючи з вересня 2020 р., сплачувати Позикодавцю грошові кошти у розмірі, що становить гривневий еквівалент 50,00 доларів США за курсом НБУ на дату їх перерахування. В подальшому, 04 серпня 2021 р., сторонами Договору була укладена Додаткова угода №1 до договору позики № 04/08/2020-125 від 04.08.2020, згідно умов якої строк дії Договору було продовжено до 25.08.2022 р. Стверджує, що від початку дії Договору його Сторони дотримувались взятих на себе зобов`язань, зокрема Позичальник ( ОСОБА_2 ) в частині виплати Позикодавцю щомісячної винагороди за користування коштами позики, включно до березня 2022 р., про що в т.ч. зазначено Позивачем в його позовній заяві. З настанням обставин пов`язаних з збройною агресією російської федерації проти України, початок якої 24.02.2022 р. виконання взятих на себе зобов`язань згідно Договору для нього стало неможливим, про що було повідомлено позивача доступними на той час каналами зв`язку. Зазначає, що згідно ч. 15 ст. 14 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей": "Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі, банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються,...». Враховуючі зазначені вище обставини та норму Закону, просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 солідарно до ОСОБА_2 та ТОВ «Пелет Груп Вест» в частині суми позовних вимог.

Ухвалою суду від 27.01.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просить суд справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЛЕТ ГРУП ВЕСТ» в судове засідання не з`явилися, були своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що 04 серпня 2020року між відповідачем ОСОБА_2 («Позичальник») та позивачем ОСОБА_1 («Позикодавець») було укладено Договір позики №04/08/2020-125 (а.с.15-18), відповідно до умов якого (п.1.1 договору), позикодавець передає у власність Позичальнику, а Позичальник приймає у власність від Позикодавця грошові кошти в сумі 55480гривень, що є еквівалентом 2000 доларів США, згідно курсу, встановленого НБУ на дату укладення Договору, а саме 27,74грн/1дол.США, та зобов`язується повернути Позикодавцеві отримані грошові кошти у строк та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.1.2 вищевказаного Договору, за користування Позикою Позичальник зобов`язаний щомісяця, до 20 числа, починаючи з вересня 2020року, сплачувати на рахунок позикодавця, вказаний у Договорі, грошові кошти у розмірі, що становить гривневий еквівалент 50 дол.США за курсом НБУ, встановленим на дату їх перерахування Позикодавцю.

Згідно п.1.3 вищевказаного Договору, повернення грошових коштів Позики здійснюється в національній валюті гривні по курсу НБУ, встановленому на момент виплати, в еквіваленті 2000дол.США на розрахунковий рахунок карти Позикодавця 20 серпня 2021року.

Відповідно до п.1.4 вищевказаного Договору, позика, що надається за даним Договором не є фінансовою послугою у розумінні чинного законодавства України.

Відповідно до п.4.1 вищевказаного Договору, у випадку повного чи часткового неповернення відсотків за користування Позикою, в передбачений умовами Договору строк, Позичальник сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.4.2 вищевказаного Договору, у випадку повного чи часткового неповернення суми Позики, в передбачений умовами Договору строк, Позичальник сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.5.1 вищевказаного Договору, Договір вважається укладеним з моменту передачі суми Позики від Позикодавця Позичальнику (дата укладення Договору) та діє до 20.08.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами власних зобов`язань за Договором.

Цього ж дня, 04 серпня 2020року між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕЛЕТ ГРУП ВЕСТ» (Поручитель) та позивачем ОСОБА_1 було укладено Договір поруки до договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 (а.с.25-27), відповідно до умов якого (п.1.1 Договору), поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов`язань ОСОБА_2 , що виникли з Договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 (Основний договір), який був укладений між Кредитором та Боржником.

Відповідно до п.3.1. вищевказаного договору поруки, Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобов`язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п.4 цього Договору.

Відповідно до п.3.2. вищевказаного договору поруки, Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов`язання за Основним договором в повному обсязі, включаючи суму основного зобов`язання, вказану в п.2.1 даного Договору, грошові кошти за користування позикою наведені у п.2.2 Договору та відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки у разі потреби.

Відповідно до п.6.1 вищевказаного договору поруки, Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту припинення дії Основного Договору, крім випадків визначених ст.559 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до п.6.4 вищевказаного договору поруки, будь-які зміни до Договору можуть бути внесені виключно за взаємної згоди Сторін, шляхом підписання додаткової угоди до договору.

05.08.2020 на виконання умов договору позики, позикодавець ОСОБА_1 передав у власність позичальнику ОСОБА_2 , а позичальник прийняв у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 55480гривень, що підтверджується копією платіжного доручення №Р24А795277822А42511 від 05.08.2020 року (а.с.20), а також Актом приймання-передачі грошових коштів до Договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 року (а.с.21).?

В подальшому, 04 серпня 2021 року між відповідачем ОСОБА_2 («Позичальник») та позивачем ОСОБА_1 («Позикодавець») було укладено Додаткову угоду №1 до договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 (а.с.23), відповідно до якої (п.1 Додаткової угоди), сторони погодили внести зміни до п.5.1 Договору, виклавши його в наступній редакції: Договір вважається укладеним з моменту передачі суми Позики від Позикодавця Позичальнику (дата укладення Договору) та діє до 25.08.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами власних зобов`язань за Договором. Решта пунктів Договору залишаються без змін.

Як вбачається наданого позивачем із акту звірки №01 розрахунків за період 21.09.2020 01.01.2024 до договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 (а.с.29,30), відповідач ОСОБА_2 виплачував щомісячно грошові кошти за користування Позикою починаючи з 21.09.2020 до 19.03.2022. Згідно розрахунку, станом на 01.01.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_2 за договором позики становить: 7679,41грн борг за щомісячним платежем за користування позикою; 21436,52грн пеня від суми боргу щомісячного платежу; борг з повернення грошових коштів позики 73137,20грн; 181014,57грн пеня від суми боргу позики. Всього 283267,70грн.

Згідно наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку, станом на 07.06.2024, заборгованість відповідача ОСОБА_2 за Договором позики від 04.08.2020 становить загальну суму 409739,68грн, з яких:

- 80307,40грн основна сума заборгованості, а саме грошові кошти у гривнях, що на момент повернення по курсу НБУ буде становити 2000 дол.США. Відповідно до курсу НБУ станом на 07.06.2024 курс дол.США становить 40,1537грн/1дол.США. Розрахунок: 2000 х 40,1537=80307,40грн;

- 4294,15грн - 3 % річних за період прострочення 26.08.2022-07.06.2024 на суму заборгованості 80307,40грн, кількість днів прострочення 651;

- 10331,95грн інфляційні втрати за період прострочення 26.08.2022-07.06.2024 на суму заборгованості 80307,40грн;

- 261400,59грн пеня на суму боргу позики у розмірі 0,5 % за період прострочення 26.08.2022-07.06.2024 на суму заборгованості 80307,40грн, кількість днів прострочення 651;

- 46660,54грн заборгованість за користування позикою, за період з квітня 2022року по травень 2024року;

- 6745,05грн - пеня за користування коштами у розмірі 0,5 % за період з квітня 2022року по травень 2024року.

Зазначену суму заборгованості позивач просить стягнути на його користь з відповідачів солідарно.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією Договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 (а.с.15-18), копією Договору поруки до договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 (а.с.25-27), копією платіжного доручення №Р24А795277822А42511 від 05.08.2020 року (а.с.20), копією Акту приймання-передачі грошових коштів до Договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 року (а.с.21), копією Додаткової угоди №1 до договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 (а.с.23), копією акту звірки №01 розрахунків за період 21.09.2020 01.01.2024 до договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 (а.с.29,30).

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані наступними нормами права.

Відповідно дост. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.599ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В статті 610 ЦК України, зазначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст.611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно дост. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведені положення закону, беручи до уваги встановлені судом обставини про те, що відповідач ОСОБА_2 отримав у позивача ОСОБА_1 грошові кошти у позику, з терміном повернення до 25.08.2022, проте в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов`язання та кошти у встановлений договором строк не повернув, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині про стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми позики у розмірі 80307,40 гривень, що станом на 07.06.2024року відповідно до курсу НБУ становить еквівалент 2000дол.США, є обґрунтованими та підлягають до задоволення в межах заявлених позовних вимог.

В задоволенні решти позовних вимог на думку суду слід відмовити, з огляду на наступне.

Що стосується інфляційних втрат, то слід вказати наступне.

За змістомстатті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення»індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другоїстатті 625 ЦК Українищодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Разом із тим у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другоюстатті 625 ЦК Україниінфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Таких висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17.

Також, аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19).

Таким чином, у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат слід відмовити, оскільки між сторонами виникли боргові правовідносини в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, тому відповідно до ч.2ст. 625 ЦК Україниінфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Отже позовні вимоги про стягнення інфляційних збитків у даній справі є безпідставними.

Щодо позовних вимог про стягнення пені на суму боргу позики за період прострочення 26.08.2022-07.06.2024, 3% річних за період прострочення з 26.08.2022 по 07.06.2024, та пені за неповернення відсотків за користування позикою за період з квітня 2022 по травень 2024, то слід зазначити наступне.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 рокув Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий діє по даний час.

Пунктом 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином пеня, 3% річних, а також інфляційні втрати не підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки такі нараховані під час дії воєнного стану, що дає право звільняти особу від сплати штрафних санкцій за прострочення грошового зобов`язання.

Щодо позовних вимог в частині про стягнення боргу зі сплати процентів за користування позикою, нарахованих за період з квітня 2022 по серпень 2022року, тобто в межах строку дії договору позики - до 25 серпня 2022 року, то суд зазначає наступне.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та або/автомобіля.

Як вбачається із долучених відповідачем ОСОБА_2 до відзиву письмових доказів, а саме витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 №11 від 13.03.2022 та №269 від 26.09.2023, довідки військової частини НОМЕР_1 №1627/4178 від 26.09.2023, відповідач ОСОБА_2 перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації з 13.03.2022року по 26.09.2023року, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.52-55).

Отже, у період виконання умов договору позики, відповідач ОСОБА_2 мав статус військовослужбовця та на нього поширювались пільги, передбачені пунктом 15статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині про стягнення з відповідача ОСОБА_2 процентів за користування позикою в період перебування його на військовій службі, тобто з 13.03.2022 по 25.08.2022, тобто до закінчення строку дії договору позики, до задоволення не підлягають з цих підстав.

Щодо позовних вимог в частині про стягнення з відповідача процентів за користування позикою, що нараховані після 25 серпня 2022 року, то суд зазначає таке.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №149/1499/18 (пункти 35, 37), правовідносини стосовно здійснення позикодавцем права на визначену договором плату за користування позикою за час, на який він її надав, та правовідносини щодо здійснення позикодавцем права на проценти внаслідок невиконання позичальником обов`язку повернути кошти до визначеного термінує різними за змістом. Припис абзацу другого частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина другастатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Подібний висновок щодо застосування приписівЦК Українипро стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами викладений також і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (пункти 53-54, 90-91).

У постанові від 27 липня 2021 року, прийнятої у справі №910/18943/20 (пункти 35, 42, 43, 45) Верховний Суд зазначив про те, що «…оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексуне можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК Українияк грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання... Право позичальника правомірно користуватись грошовими коштами кореспондується з його обов`язком здійснювати плату за таке користування. Якщо ж право позичальника на користування чужими грошовими коштами припиняється у зв`язку з настанням строку повернення кредиту, то припиняється і обов`язок сплачувати передбачені договором проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами. Підставами припинення нарахування відсотків по кредиту з настанням яких припиняється право кредитодавця нараховувати та стягувати проценти за правомірне користування кредитом є сплив визначеного договором строку кредитування».

З врахуванням вищезазначеної правової позиції Верховного Суду, позовні вимоги в частині про стягнення з відповідача відсотків за користування позикою нарахованих після 25 серпня 2022 року, тобто, поза межами строку дії договору позики, є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог пред`явлених до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЛЕТ ГРУП ВЕСТ» про солідарне стягнення заборгованості, то такі до задоволення не підлягають, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1статті 559 ЦК Українипорука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

З наданих позивачем письмових доказів вбачається, що Додатковою угодою №1 до договору позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020, укладеною 04.08.2021, внесено зміни до Договору позики, якими збільшився строк дії договору до 25.08.2022, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника.

При цьому, позивачем не надано суду письмових доказів внесення будь-яких змін до договору поруки, та доказів, що ТОВ «ПЕЛЕТ ГРУП ВЕСТ» згодне нести відповідальність як поручитель за таких змін.

Відтак, враховуючи положення ст.559 ЦК України, суд вважає, що ТОВ «ПЕЛЕТ ГРУП ВЕСТ» несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до зміни зобов`язання.

В той же час, згідно з наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на момент внесення змін щодо строку дії позики у відповідача ОСОБА_2 не було заборгованості за сплатою щомісячних платежів за користування позикою. При цьому, строк повернення грошових коштів позики відповідно до Додаткової угоди було продовжено до 25.08.2022.

За таких умов, оскільки на момент внесення змін до договору позики, не було порушення виконання зобов`язання за договором, тому суд вважає, що позовні вимоги до ТОВ «ПЕЛЕТ ГРУП ВЕСТ» до задоволення не підлягають.

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за договором позики №04/08/2020-125 від 04.08.2020 на загальну суму 80307,40гривень. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, з підстав наведених вище.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути понесені ними судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, виходячи з такого розрахунку: загальна сума задоволених вимог позивача складає 80307,40 гривень, ціна позову 409739,68 гривень, судовий збір 4097,40грн, а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 803,07грн (80307,40х4097,40/409739,68).

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За правилами статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями п.1 ч.3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За положеннями ч.1,2ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч.8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг,документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 757/13974/21-ц вказав, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті137, частини сьомої статті139та частини третьої статті141 ЦПК України(пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).

У частинахпершій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, щоцивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Згідно долученої до позовної заяви копії платіжної інструкції №0.0.3682122186.1 від 03.06.2024 (а.с.32) позивачем ОСОБА_1 проведено платіж на суму 13400гривень, отримувач: «YANKIV Legal», призначення платежу: «оплата за онлайн послуги юриста ОСОБА_1 ».

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а також доказів про те, що правова допомога йому була надана саме адвокатом, а відтак, що юридичні послуги, надані йому, належать до витрат на професійну правничу допомогу, позивач суду не надав, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про стягнення витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЛЕТ ГРУП ВЕСТ» про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), суму заборгованості у розмірі 80307 (вісімдесят тисяч триста сім) гривень 40 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), судові витрати по сплаті судового збору в сумі 803 (вісімсот три) гривні 07 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дняскладення повногосудового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

Відповідачі:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЛЕТ ГРУП ВЕСТ», ідентифікаційний код 40379684, місцезнаходження: 79035, м.Львів, вул..Липова Алея, буд.5, офіс К-19.

Повний текст судового рішення складено 31.03.2025.

Суддя А.В.Кушнір