Рішення

від 28.03.2025 по справі 212/1912/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/1912/25

2/212/1822/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Пустовіт О.Г., за участю секретаря судового засідання Голуб О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, заподіяною втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, в якій просив стягнути з відповідача на його користь суму моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, у розмірі 520000.00 гривень, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначив, що протягом тривалого періоду працював у Приватному акціонерному товаристві «Суха Балка», а саме :

з 29.07.1996 р. по 10.04.1997 р. - підсобний робітник дільниці №60 шахтобудівельного управління АТ «Суха Балка»;

з 10.04.1997 р. по 29.07.1999 р. - електрогазозварювальник дільниці №60 шахтобудівельного управління АТ «Суха Балка»;

з 29.07.1999 р. по 12.01.2000 р. - підземний гірник дільниці №2 шахти імені Фрунзе АТ «Суха Балка»;

з 12.01.2000 р. по 23.10.2001 р. - підземний прохідник дільниці №2 шахти імені Фрунзе АТ «Суха Балка»;

з 12.01.2007 р. по 25.07.2007 р. - підземний прохідник дільниці №77 шахти «Ювілейна» АТ «Суха Балка».

30 квітня 2024 року медичним висновком ЛЕК спеціалізованого профпаталогічного закладу охорони здоров`я ДУ «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ МЕДИЦИНИ» (висновок №691 від 30.04.2024 р.) йому було встановлено наступні професійні захворювання:

1) Хронічне обструктивне захворювання легень, група В (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії). Легенева недостатність першого-другого ступеня (GOLDII).

2) Радикулопатія попереково-крижова L5, S1 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м?язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня).

3) Вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації: синдром вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), деформуючим остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня).

Відповідно до Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) № ПС/1/1229-24 від 16.01.2024 року та Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 10.06.2024 року підставою для виникнення в мене професійних захворювань стало те, що я, працюючи прохідником на дільниці №2, №77 шахти «Фрунзе» та шахти «Ювілейна» ПрАТ «Суха Балка »у період з 12.01.2000 р. по 25.07.2007 р. в підземних умовах шахти здійснював виконання всього комплексу робіт із проходки горизонтальних, похилих, вертикальних підняттєвих гірничих виробок, здійснював буріння штурів усіма типами ручних та телескопних перфораторів, та самохідними буровими установками: зводив усі види кріплення: металеве (аркове), анкерне (штангове), дерев?яне, змішане та інше в горизонтальних, похилих, підняттевих виробках (вертикальних).

Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолів фіброгенної дії та підвищених рівнів вібрації локальної, які перевищували нормативні.

В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, що перешкоджає їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувались фізичним перевантаженням.

Умови праці в яких вівн працював підземним прохідником, згідно з Інформаційною довідкою про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) № ПС/1/1229-24 від 16.01.2024 року, я підпадав під дію наступних шкідливих виробничих факторів:

- пил (із вмістом вільного кремнію діоксиду 10-70%) 4,92 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3. На робочому місці концентрація пилу перевищувала гранично-допустиму концентрацію на 2,92 рази згідно «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом МОЗ України від 14.07.2020 року №1596;

- показники мікроклімату: температура повітря 27,3-28,2°C, при нормативному значенні менше 26°C.

- шум: фактичний рівень звукового тиску, еквівалентні рівні шуму становить 103,8 дБА, при нормативному значенні 80. Еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий рівень на 23,8 дБА згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».

- вібрація: фактичне значення еквівалентного корегованого рівня параметра становить /78,0-81,0 при нормативному значенні -/76,0. Еквівалентний рівень локальної вібрації по віброприскоренню на 2,0-5,0 дБ перевищує допустимий рівень згідно з вимогами ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної дії».

- за важкістю праці: маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну становить 35 кг, при нормативному значенні до 30 кг; незручна робоча поза до 40% при нормативному значенні 25%.

Умови праці визначені такими, що відносяться:

-по вмісту хімічних речовин в повітрі робочої зони до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);

-по показникам рівня шуму - до 3 класу 3 ступеня (шкідливі);

-по показникам рівня вібрації до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);

-по світловому середовищу - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);

-по показникам важкості праці до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);

-по показникам напруженості праці до 3 класу 2 ступеня (шкідливі).

АТ «Суха Балка» не створив належні та безпечні умови праці на робочому місці Позивача, внаслідок чого він отримав професійні захворювання, що призвели до встановлення втрати працездатності в значному розмірі, а саме 65%, та третьої групи інвалідності, у досить молодому віці (46 років), що підтверджують довідки МСЕК серії 12 ААА № 130238 від 05.09.2024 року та серії 12 ААГ №573877 від 05.09.2024 р.

Внаслідок отриманих професійних захворювань позивач постійно відчуває задишку після незначного фізичного навантаження, періодичний кашель, стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в ліву руку та ногу, порушена хода, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, переважно лівих, задишку при фізичному навантаженні, зниження слуху, періодичний сухий кашель, важкість у грудній клітці, втома, головний біль. У зв`язку з поганим самопочуттям Позивач змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, в підтвердження чого до позовної заяви додаються копії відповідних медичних документів.

Внаслідок отриманих професійних захворювань було порушено та порушуються Позивача нормальні життєві зв`язки, я позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання: змінився характер життя, приступи удушшя, кашлю та болю не дають спокійно відпочивати, до появи захворювань був активною людиною, в даний час будь-яке навантаження викликає задишку, кашель та біль, позбавився можливості реалізувати своє уміння працювати, виконувати будь-яку фізичну роботу, рухатися легко і вільно, весело відпочивати, знаходитися серед людей, повноцінно спілкуватися з людьми.

Через хвороби Позивач не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження у господарстві, це доводиться робити його дружині, що викликає неприхований осуд з боку оточуючих.

Всі ці обставини є наслідками професійних захворювань, які викликають у Позивача щиросердечні страждання і переживання, почуття приниженості, неповноцінності.

Тому, свої моральні і душевні страждання позивач оцінює в розмірі 520000,00 гривень, які просить стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач скористався правом надання суду відзиву на позовну заяву та 19 березня 2025 року надав його до суду. Згідно поданого відзиву, відповідач не погоджується в повній мірі з пред`явленими позовними вимогами та вважає, що позивачем не доведений факт спричинення моральної шкоди саме діями відповідача. Окрім цього, на думку відповідача, заявлений розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з АТ «Суха Балка», а саме :

з 29.07.1996 р. по 10.04.1997 р. - підсобний робітник дільниці №60 шахтобудівельного управління АТ «Суха Балка»;

з 10.04.1997 р. по 29.07.1999 р. - електрогазозварювальник дільниці №60 шахтобудівельного управління АТ «Суха Балка»;

з 29.07.1999 р. по 12.01.2000 р. - підземний гірник дільниці №2 шахти імені Фрунзе АТ «Суха Балка»;

з 12.01.2000 р. по 23.10.2001 р. - підземний прохідник дільниці №2 шахти імені Фрунзе АТ «Суха Балка»;

з 12.01.2007р.по 25.07.2007р.-підземний прохідникдільниці №77шахти «Ювілейна»АТ «СухаБалка», що підтверджується копією трудової книжки.

30 квітня 2024 року медичним висновком ЛЕК спеціалізованого профпаталогічного закладу охорони здоров`я ДУ «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ МЕДИЦИНИ» (висновок №691 від 30.04.2024 р.) ОСОБА_1 було встановлено наступні професійні захворювання:

1) Хронічне обструктивне захворювання легень, група В (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії). Легенева недостатність першого-другого ступеня (GOLDII).

2) Радикулопатія попереково-крижова L5, S1 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м?язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня).

3) Вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації: синдром вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), деформуючим остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня).

Позивачу ОСОБА_1 встановлено 65% втрати професійної працездатності, та третю групу інвалідності, відповідно до довідок МСЕК серії 12 ААА № 130238 від 05.09.2024 року та серії 12 ААГ №573877 від 05.09.2024 р.

У зв`язку з отриманими професійними захворюваннями позивач неодноразово звертався до закладів медичного лікування, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписними епікризами та виписками з медичної карти.

Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання отримані позивачем у зв`язку із виконанням ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, згідно норм діючого законодавства, для відшкодування моральної шкоди.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 3 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У зв`язку з тим, що, відповідно до положень ст.237-1 КЗпП України, відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я через виникнення у нього професійних захворювань, спричинених негативними виробничими факторами, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями ОСОБА_1 встановлено втрата професійної працездатності 65 % та ІІІ групу інвалідності. Внаслідок втрати професійної працездатності, позивач не має змоги вести звичний образ життя, забезпечувати себе належним чином, вимушений постійно проходити курси лікування, вести звичний йому спосіб життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України ''Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди "№ 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань(фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, суд враховує тривалий період роботи позивача, характер отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, стан здоров`я потерпілого, тяжкість та невідворотність вимушених змін його життєвих і виробничих стосунках, і вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 250000,00 гривень, що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 520 000,00 гривень, то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.

Суд при цьому зауважує, що порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Відповідно до пп. «А» п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції з 23 травня 2020 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку (в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати) та відповідно підлягають оподаткуванню, однак крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року по справі № 180/683/13-ц.

Таким чином суд зазначає, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. У даному випадку це суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок професійного захворювання, тобто заподіяння йому шкоди здоров`ю.

На підставі переліченого вказані зміни до податкового законодавства не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок отриманого професійного захворювання.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 21 червня 2022 року по справі № 599/645/21.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в розмірі 3200,00 гривень.

Керуючись ст. ст.153,237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст.3,12,81,141,263,265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяною втратою працездатності внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 250 000,00 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судовий збір в розмірі 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: з ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУХА БАЛКА» ЄДРПОУ 00191329; місце знаходження: вул. Конституційна, 5, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50029.

Повне судове рішення складено та підписано 01 квітня 2025 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт