Рішення

від 20.03.2025 по справі 577/662/25

КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/662/25

Провадження № 2/577/482/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2025 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Галяна С.В.

за участю секретаря судового засідання Волошко І.С.

представника позивача Граченко С.М.

відповідача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом Виконавчого комітету Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області, як органу опіки та піклування в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області, як орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, який було розірвано 30.05.2023 року. Від спільного життя мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 15 вересня 2023 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_6 . З повідомлення батька ОСОБА_2 , неповнолітня ОСОБА_3 виявила бажання жити з ним, так як мати не стала виконувати своїх батьківських обов`язків, майже не цікавилася донькою та не приділяла їй належної уваги, займається виключно своїм життям, матеріальної допомоги на утримання малолітньої доньки не надає. Коли дитина хворіла, не провідувала її, не цікавилася станом її здоров`я та не надавала жодної матеріальної допомоги на лікування. З липня 2023 року ОСОБА_2 один займається вихованням та матеріальним забезпеченням доньки. Що і змусило звернутися з позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_7 в судовому засіданні, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що ОСОБА_1 не створила належних умов для виховання і розвитку доньки, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а тому в інтересах дитини її слід позбавити батьківських прав відносно доньки ОСОБА_8 .

Відповідач: ОСОБА_1 в судовому засіданні, позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав.

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галяна С.В. від 12.02.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 04.03.2025 року (а.с. 31).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04.03.2025 року справу призначено до розгляду по суті на 20.03.2025 року (а.с. 41).

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 81 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10, 26).

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30.05.2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано (а.с. 14).

Згідно довідки виданою Бочечківською амбулаторією загальної практики сімейної медицини Бочечківської сільської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заключила декларацію. Здоров`ям дитини опікується батько: приводить на профщеплення, медогляди з приводу захворювання. Всі рекомендації лікаря виконує (а.с. 19).

Згідно довідки Козацького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів тісний контакт з класним керівником має батько ОСОБА_3 , він постійно цікавиться успіхами у навчанні та контролює успішність дочки (а.с. 21).

Згідно акту обстеження умов проживання від 27 січня 2025 року було обстежено умови проживання дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що будинок складається з 3-х кімнат, коридору, ванної кімнати, веранди. Для неповнолітньої дитини відведено окрему кімнату, є місце для навчання, проведений швидкісний інтернет, є мобільний телефон та ноутбук, забезпечена одягом взуттям канцелярією (а.с. 22).

ОСОБА_1 зареєстрована та не проживає в АДРЕСА_2 , а постійно проживає за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем реєстрації характеризується позитивно (а.с. 24, 25, 28).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 24.01.2025 року, ОСОБА_1 проживає разом з чоловіком, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , квартиру винаймає, житло складається з 1 кімнати, кухні, коридору та ванної кімнати. Кімнати оснащені меблями та технікою старого зразка. Страви відсутні, крупи в мінімальній кількості. Одяг, взуття, канцтовари, книги, засоби гігієни доньки відсутні. Місце для навчання доньки не обладнано, місце для відпочинку не обладнано належним чином (а.с. 23).

ОСОБА_1 має 3 групу інвалідності (загальне захворювання) (а.с. 27).

Виконавчий комітет Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 46, 47).

Згідно ст. 164 СК України, один з батьків може бути позбавлений батьківських прав, якщо буде встановлено, що він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованні дитини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до Постанови пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» з наступними змінами, позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищенаведеного суд вказує на те, що позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно дитини в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи матері, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї: необізнаність, відсутність матеріальних коштів для утримання дитини, відсутність підтримки рідних та належного супроводу соціальних служб, тощо.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

При цьому суд виходить з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а позивачем належних та допустимих доказів ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, які б були законною підставою для позбавлення його батьківських прав, не надано.

Рішення виконавчого комітету Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області від 30.01.2025 року № 22 яким затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 4), має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду ( ч. 5, 6 ст. 19 СК України).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітньої доньки не забезпечуватиме інтересів самої дитини, оскільки позивач не довів, та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

Окремо слід зазначити, що наявність визнання відповідного позову матір`ю не може бути основою для її позбавлення батьківських прав. Адже такі дії самі по собі є неправозгідними, суперечать моральним засадам суспільства та не відповідають інтересам дитини ( постанова КЦС від 10.11.2023 у справі № 401/1944/22). У справі обов`язково досліджуватимуться інші обставини. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який йдуть лише у виняткових випадках. А головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку (постанова КЦС від 20.12.2023 року у справі №522/20260/21).

Саме ці докази і вважатимуться законними підставами для задоволення позову (постанова КЦС від 29.11.2023 року у справі №607/15704/22).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому вважає за необхідне у позові відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 164, 165, 166, 180 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, ст.ст. 67, 75 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області, як органу опіки та піклування стосовно позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 31 березня 2025 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Виконавчий комітет Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області, як орган опіки та піклування (місцезнаходження: с. Бочечки Конотопського району Сумської області, вул. Тракторна, 2, ЄДРПОУ: 41826674).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя Галян С. В.