Ухвала

від 31.03.2025 по справі 420/37533/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/37533/24

УХВАЛА

26 березня 2025 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Божинська А.О.,

за участю сторін:

від прокурора - Ткаченко Л.В. за посвідченням,

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду по справі за позовом керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області (код ЄДРПОУ 0485112024, місце знаходження: 54000, м. Миколаїв, пр.-т. Богоявленський, 314) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38594707, місце знаходження: 73003, м. Херсон, вул.. Молодіжна, 6) до Управління освіти, культури, молоді та спорту Білозерської селищної ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 44151124, місце знаходження: 75000, Херсонська область, Херсонський район, смт. Білозерка, вул. Станіславське шосе, 29/48) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання привести у належний технічний стан захисту споруду цивільного захисту, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 04 грудня 2024 року надійшла позовна заява керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області (код ЄДРПОУ 0485112024, місце знаходження: 54000, м. Миколаїв, пр.-т. Богоявленський, 314) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38594707, місце знаходження: 73003, м. Херсон, вул.. Молодіжна, 6) до Управління освіти, культури, молоді та спорту Білозерської селищної ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 44151124, місце знаходження: 75000, Херсонська область, Херсонський район, смт. Білозерка, вул. Станіславське шосе, 29/48) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання привести у належний технічний стан захисту споруду цивільного захисту.

Ухвалою від 09 грудня 2024 року адміністративну справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 12 лютого 2025 року розгляд справи № 420/37533/24 продовжено за правилами загального позовного провадження. розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

Через канцелярію суду 10.03.2025 року від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, з огляду на те, що прокурор з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій має право звертатись до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього існують виняткові умови та в порядку визначеному законом. А тому, на думку представника відповідача, з урахуванням практики Верховного Суду з даного питання,Олешківська окружна прокуратура в особі Головного управління ДСНС в Одеській області не має права на звернення до суду із вказаним позовом.

Через канцелярію суду 26.03.2025 року від представника прокуратури надійшли заперечення на клопотання, в яких зазначено, що клопотання є безпідставним та не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідно до пп. 39 п. 3 положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Органом, що здійснює заходи контролю об`єктів цивільного захисту є ГУ ДСНС в Херсонській області, а тому прокурором правильно визначено цей орган як уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Враховуючи, що в Україні на всій території введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації, стан споруд цивільної оборони слід віднести до таких, що стосується інтересів держави, а тому незалежно від встановлених обмежень щодо заходів державного нагляду (контролю) в цілому, перевірка таких об`єктів, приведення їх у належний стан не може бути обмежена, оскільки цільове призначення таких об`єктів це захист цивільного населення.

У даному випадку прокурор звертається з позовом на захист інтересів держави в зв`язку з невиконанням та порушенням вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я в умовах збройної агресії рф.

Прокурор у підготовчому засіданні підтримала заперечення щодо залишення позову без розгляду та наполягала на відмові відповідачу у задоволенні вказаного клопотання.

Представник відповідача та представник ГУ ДСНС в Херсонській області на підготовче засідання не з`явились, повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення, розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду та заперечення прокурора на цю заяву, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Тобто, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що стаття 53 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із ч 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вказує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17, від 19.07.2018 р. у справі № 822/1169/17, від 13.05.2021 р. у справі № 806/1001/17 та постановах Великою Палатою Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі № 826/13768/16, від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом Керівник Олешківської окружної прокуратури Херсонської області обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Херсонській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є Головне управління ДСНС у Херсонській області. Проте, оскільки у зв`язку з його бездіяльністю, інтереси держави ним не захищаються, то з цим позовом звертається саме прокурор.

Суд зазначає, що в спірних правовідносинах необхідно з`ясувати чи наділене Головне управління ДСНС у Херсонській області належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (ч. 15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із п. 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. №138(в подальшому «Порядок № 138»), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (п. 9 Порядку № 138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (п. 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 09.07.2018 р. № 579(далі, - «Наказ № 579»).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ Наказу № 579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу № 579).

Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1052(далі, - «Положення № 1052») встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення № 1052, основними завданнями ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до п. 4 Положення № 1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту; організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21.04. 2021 р. № 2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень: реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд; звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей; перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Тобто, на основі вказаного суд доходить висновку, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави дійти висновку, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень Головного управління ДСНС у Херсонській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача, у зв`язку з чим прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку, щодо наявності підстав для задоволення клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду та позов керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області підлягає залишенню без розгляду, оскільки ним належним чином не обґрунтовано підстави звернення до суду з цим позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.240,241,243,256, 294,295,297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду по справі, - задовольнити.

Позовну заяву керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області (код ЄДРПОУ 0485112024, місце знаходження: 54000, м. Миколаїв, пр.-т. Богоявленський, 314) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38594707, місце знаходження: 73003, м. Херсон, вул.. Молодіжна, 6) до Управління освіти, культури, молоді та спорту Білозерської селищної ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 44151124, місце знаходження: 75000, Херсонська область, Херсонський район, смт. Білозерка, вул. Станіславське шосе, 29/48) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання привести у належний технічний стан захисту споруду цивільного захисту, - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки ст.. 293,295 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано « 31» березня 2025 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко