Рішення

від 31.03.2025 по справі 500/401/25

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/401/25

31 березня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (далі Підприємство, ПМП «Лотос», позивач) через представника адвоката Маньківську Олену Василівну звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000076/2 від 26.07.2024.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару - рибної продукції, уповноваженим представником Підприємства подано електронну митну декларацію (далі - МД) №24UA403020009903U4 від 26.07.2024 з вартістю товару згідно з ціною договору в сумі 5,00 дол. США/кг з усіма необхідними документами на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору.

Проте митний орган прийняв спірне рішення №UA403020/2024/000076/2 від 26.07.2024, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі МК України) на рівні 5,50 дол. США/кг, аргументуючи наступним: декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товару.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. На підтвердження митної вартості товару за ціною договору надані такі документи як: договір продажу і поставки, транспортна накладна, рахунок (інвойс), прайс-лист, сертифікати, договір на перевезення, заявка та рахунок на перевезення, копія митної декларації країни відправлення.

Жодних розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення і які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не було, а тому у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.

Спростовуючи твердження Тернопільської митниці про те, що до митного оформлення декларантом подано прайс-лист, який містить інформацію щодо цін враховуючи виключно умови поставки CFR Klaipeda, що обмежує конкурентність, вказує, що прайс-лист має містити відомості, яких достатньо, будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Прайс-лист є документом продавця, тому позивач позбавлений можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації. Вимоги до змісту прайс-листів не встановлені чинним законодавством України та в розумінні статті 53 МК України є додатковим документом для визначення митної вартості товару, який необхідний лише у випадку наявності розбіжностей в основних документах.

Ще одним не вірним твердженням митного органу вважає те, що в рахунку № BS24Nr1057 від 25.07.2024 не міститься інформації щодо числових значень складського зберігання товару. ЗАТ «Бенко Сервісас» надає ряд послуг ПМП «Лотос» згідно умов договору, що зазначені в рахунку і в договорі. Сума наданих послуг, зазначена виконавцем в рахунку, включена до митної вартості товару.

Щодо інших мотивів спірного рішення, то вказує, що експертний висновок Київського ДП "Держзовнішінформ" від 25.07.2024 № 3-1/948 складений у відповідності до пункту 56 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", підтвердженням чого є зазначення на першій сторінці про всю використану і наявну інформацію під час здійснення розрахунків та числових значень.

Зауважує, що ні в електронному запиті про надання додаткових документів, ані в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Рішення про коригування митної вартості складене формально та обмежується лише посиланнями на норми законодавства, без опису конкретної ситуації.

Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у строк, встановлений статтею 258 КАС України, суддею одноособово.

У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.38-47). В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 26.07.2024 уповноваженою особою позивача подано МД, у якій до митного оформлення заявлено товар: рибна продукція. До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано відповідні форми митного контролю. Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.

Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено, що декларантом до митного оформлення надано договір зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023, укладений між ЗАТ «Бенко Сервіс» (зберігач) та ПМП «Лотос» (поклажодавець), проте наданий до митного оформлення інвойс BS24 Nr1057 від 25.07.2024 не міститься інформації щодо числових значень складського зберігання товару. Ще декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару надано до митного оформлення висновок Київського ДП «Держзовнішінформ» від 25.07.2024 № 3-1/948, який не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару через його невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440.

Вважає, що наведені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

В оскаржуваному рішенні (у графі 33) зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної вартості. За основу для обрахунку митної вартості задекларованого товару взято інформацію щодо визначеної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено раніше, на рівні 5,50 дол. США/кг.

Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 10.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.

Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ПМП «Лотос» зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.71).

19.06.2024 між компанією «Ice Fresh Seafood Ltd» (Ісландія), продавець, та Приватним підприємством «Приватне мале підприємство «Лотос» (Україна), покупець, укладено зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товару № 190624 (а.с.23-24).

На виконання цього договору згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) № 90345172 від 22.07.2024 позивачем на митну територію України ввезено рибну продукцію.

26.07.2024 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Васильків М.В., було подано до митного оформлення МД № 24UA403020009903U4, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари: філе сайди (лат. Pollachius virens), морожене, з кістками, без шкіри, MSC 2x9 кг, розмір 8-16 унц., вага нетто - 9504,00 кг. Запаковано в 528 картонних коробок. Без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, без консервантів, тепловій та кулінарній обробці не піддавалися. Не містить ГМО. Дата виробництва: 06-07/2024. Термін зберігання 24 місяці, температура зберігання від - 18 град.С. Торговельна марка Iceland Pelagic. Виробник: A947 Blaengur NK (Ice Fresh Seafood Ltd) (а.с.54).

Відповідно до інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача одночасно з МД до митного оформлення подані такі документи: сертифікат якості № б/н від 22.07.2024; рахунок-фактура (інвойс) № 90345172 від 22.07.2024; автотранспортна накладна № б/н від 24.07.2024; сертифікат про походження товару № IS-062889-1 від 22.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0000216 від 25.07.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 3-1/948 від 25.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 190624 від 19.06.2024; договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015; договір (контракт) про перевезення № 30-2020 від 09.01.2020; зовнішньоекономічний договір складського зберігання № 24012023 від 24.01.2023; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 25.07.2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11707810 від 26.07.2024; інші некласифіковані документи - інвойс BS24 Nr1057від 25.07.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24LTLUA00000C163B3 від 24.07.2024 (а.с.13-30).

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, АСМО «Інспектор» згенеровано форми митного контролю: « 000 Інформаційне повідомлення»; « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур.

У подальшому Тернопільською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення про початок консультацій та вимогу про надання додаткових документів, а саме відповідач просив надати: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України пропонувалося надати (за наявності) такі додаткові документи: платіжні документи оплати транспортування товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.56).

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта надано відповідачу прайс-лист № б/н від 26.07.2024; рахунок-проформу (Proforma invoice) № 20240049 від 10.07.2024; довідку про транспортні витрати №35-2020 від 09.01.2024, заявку №190724 від 19.07.2024 (а.с.57).

Листом від 26.07.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість (а.с.58).

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000076/2 від 26.07.2024, у графі 33 якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару.

За результатами опрацювання документів поданих до митного контролю та оформлення встановлено, що згідно договору зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023 до зберігання вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким зберіганням, залучено транспортно-експедиторську компанію ЗАТ «Бенко Сервіс». Згідно договору зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023 ПМП «Лотос» доручає ЗАТ «Бенко Сервіс» за винагороду зберігати товар. Рахунок-фактура від 25.07.2024 Інвойс BS24 Nr1057 не міститься інформації щодо числових значень складського зберігання товару.

Ще в оскаржуваному рішенні вказано, що не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару висновок Київського ДП «Держзовнішінформ» від 25.07.2024 № 3-1/948 через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, оскільки не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - іншими інформаційними джерелами, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Прайс-лист від 26.07.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CFR Klaipeda, що обмежує їх конкурентність.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

За результатом проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 МК України та статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України.

За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості - товар № 1 за ЕМД від 20.05.2024 №UA403020/2024/007123 (філе сайди, морожене, з дрібними кістками, які неможливо видалити, без шкіри. Без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, без консервантів, тепловій та кулінарній обробці не піддавалися. Не містить ГМО. Торгівельна марка ICELAND PELAGIC. Виробник А500 Isfelag Vestmannaeyja, Iceland. Країна виробництва IS. Умови поставки - CFR Klaipeda») - на рівні 5,50 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось (а.с.10).

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.11).

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Перевірячи правильність обчислення митної вартості суд з`ясував таке.

Документи на підтвердження заявленої митної вартості подані декларантом Підприємства відповідно до тих, що визначені у частинах другій-третій статті 53 МК України як основні так і додаткові, а саме:

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 190624 від 19.06.2024;

рахунок-фактура (інвойс) № 90345172 від 22.07.2024;

рахунок не було сплачено, тому банківські платіжні документи до митного органу не подавалися;

серед транспортних (перевізних) документів подано такі: автотранспортна накладна № б/н від 24.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0000216 від 25.07.2024; договір (контракт) про перевезення № 30-2020 від 09.01.2020;

серед інших документів подано наступні: сертифікат якості № б/н від 22.07.2024; сертифікат про походження товару № IS-062889-1 від 22.07.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 3-1/948 від 25.07.2024; зовнішньоекономічний договір складського зберігання № 24012023 від 24.01.2023; інвойс BS24 Nr1057від 25.07.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24LTLUA00000C163B3 від 24.07.2024; прайс-лист від 26.07.2024; проформу інвойс № 20240049 від 10.07.2024.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 190624 від 19.06.2024 визначає предмет та умови поставки, умови оплати, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця тощо (а.с.23-24).

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № 90345172 від 22.07.2024 вартість товару становить 5,00 дол. США/кг, а всього 47520,00 дол. США (а.с.15). Цим документом визначено ідентифікуючі ознаки товару, ціну, строк оплати тощо. Відомості про вартість товару узгоджуються з ціною вказаною у прайс-листі продавця компанії «Ice Fresh Seafood Ltd» від 22.07.2024 (а.с.16) та проформі інвойсі № 20240049 від 10.07.2024 (а.с.14).

Ціна товару в інвойсі № 90345172 від 22.07.2024 (47520,00 дол. США) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA403020009903U4 від 26.07.2024 (графа 22) (а.с.54).

Згідно з інвойсом № 90345172 від 22.07.2024 передбачено умови оплати 30 днів з дати рахунку, тобто на дату митного оформлення розрахунки могли бути і не проведені. Така умова договору відповідає умовам оплати відповідно до договору (контракту) купівлі-продажу № 190624 від 19.06.2024 (пункт 5.2 договору).

Заявлена декларантом фактурна вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Стосовно інших складових, які включаються до митної вартості товару за ціною договору, то суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей графи 17 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000076/2 від 26.07.2024 Підприємством до додаткових складових митної вартості, визначеної за ціною договору, включено такі витрати:

за кодом 10 (витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України) в сумі 35541,97 грн,

за кодом 11 (витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України) в сумі 225,00 євро, що становить 10053,67 грн,

за кодом 12 (витрати на страхування оцінюваних товарів) 40,00 євро, що становить 1787,32 грн (а.с.10).

На підтвердження цих витрат до митного оформлення разом з МД подано необхідні документи, які підтверджують кожну з цих додаткових складових.

Недоліки в поданих до митного оформлення документах стосувалися наявності договору зберігання № 24012023 від 24.01.2023, укладеного з ЗАТ «Бенко Сервіс», та не зазначення у складових митної вартості саме вартості послуг зберігання, а лише тих які вказані у інвойсі ЗАТ «Бенко Сервіс» BS24 Nr1057 від 25.07.2024.

З приводу цього суд зазначає, що матеріали справи містять рахунок-інвойс BS24 Nr1057 від 25.07.2024 з відомостями про наданні ЗАТ «Бенко Сервіс» послуги позивачу, до яких включені експедиційні послуги по двох рахунках. Вартість наданих послуг по інвойсу № 90345172 складає 225,00 євро (експедиційні послуги, декларація, вет.сертифікат, маркування) та 40 євро страхування. Такий документ подавався митному органу разом з МД №24UA403020009903U4 від 26.07.2024 та містив посилання на договір № 24012023 від 24.01.2023. Сам договір № 24012023 від 24.01.2023 також наданий декларантом до Тернопільської митниці.

Отже, транспортно-експедиторська компанія ЗАТ «Бенко Сервіс» надавала свої послуги Підприємству відповідно до умов договору зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023. За надані послуги по спірній поставці товару виставила рахунок-фактуру BS24 Nr1057 від 25.07.2024, в якому розписані усі надані послуги, вартість яких складає 225,00 євро (експедиційні послуги, декларація, вет.сертифікат, маркування) та 40 євро страхування. Митний орган безпідставно вказує на відсутність інформації щодо числових значень складського зберігання товару, бо декларантом позивача включені усі витрати за послуги, отримані від ЗАТ «Бенко Сервіс», відповідно до виставленого рахунку від 25.07.2024.

Відповідно до пунктів 5-7 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Саме такі витрати декларант ПМП «Лотос» включив до додаткових складових митної вартості, визначеної за ціною договору: транспортування до митної території України, експедиційні послуги, страхування.

При розгляді справи судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що за умовами договору зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023 позивачу надавалися інші послуги, окрім вказаних у рахунку-фактурі BS24 Nr1057 від 25.07.2024. На даний час відсутні відомості для висновку про заниження позивачем складових митної вартості задекларованого товару у спірному випадку.

Надалі митний орган у випадках, визначених митним законодавством, не позбавлений права здійснювати заходи митного контролю шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів під час визначення митної вартості товарів. У разі виявлення при проведенні документальної перевірки все ж надання інших послуг, які включаються до складових митної вартості, платник податків, крім нарахування податків та зборів, буде нести відповідальність у вигляді штрафних санкцій.

Стосовно недоліків прайс-листа, то з цього приводу суд зауважує, що прейскурант (прайс-лист) є одним з допоміжних (додаткових) документів, який митний орган може витребувати у декларанта відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Зазвичай прейскуранти (прайс-листи) виробника товару містять пропозицію продавця, адресовану необмеженому колу покупців, з відомостями, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми.

Враховуючи те, що інформація, яка міститься у прайс-листі від 22.07.2024 відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, а саме: рахунку (інвойсу), рахунку- проформі, то ціни, вказані у прайс-листі продавця є актуальними на час здійснення замовлення покупцем щодо поставки партії товару.

Також суд вважає слушними пояснення позивача, що прайс-лист є документом продавця, відповідно, Підприємство позбавлене можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації.

У свою чергу, відсутність загального прайс-листа (адресованого невизначеному колу покупців) від виробника товару не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки останній не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.

Також суд зазначає висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 про те, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа як на підставу для коригування митної вартості товару.

Щодо висновку Київського ДП «Держзовнішінформ» від 25.07.2024 № 3-1/948, то суд зазначає, що такий також не є документом, що підтверджує вартість товару за ціною договору.

За змістом положень статті 53 МК України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами, які подаються митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Експертний висновок Київського ДП «Держзовнішінформ» від 25.07.2024 № 3-1/948 у даному випадку не є тим документом, який спростовує заявлену декларантом митну вартість товарів за першим методом, оскільки повністю підтверджує числові складові ціни імпортованого товару та не містить розбіжностей з поданими до митного оформлення документами, передбаченими частиною другою статті 53 МК України.

Верховний Суд України у постанові від 03.02.2021 № 810/4441/16 зазначив, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару, відповідно до частини другої статті 53 МК України. Такі документи носять виключно інформаційний характер.

Отже, зауваження відповідача в цій частині суд вважає також безпідставними.

При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення, ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000076/2 від 26.07.2024 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3028,00 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №2812 від 02.12.2024 (а.с.8зворот). Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано, до стягнення не заявлено.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Приватне мале підприємство «Лотос» (вулиця Бродівська, 44, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46003, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21153067) до Тернопільської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46020, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000076/2 від 26 липня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Приватного підприємства «Приватне мале підприємство «Лотос» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 31 березня 2025 року.

СуддяЧепенюк О.В.